Парламент Угорщини ухвалив рішення про призупинення депутатської недоторканності Петера Мадяра. Це дозволить правоохоронним органам продовжити розслідування справи, пов’язаної з інцидентом у нічному клубі Будапешта, що стався у 2024 році. За повідомленнями угорських ЗМІ, конфлікт виник у червні 2024 року в закладі Ötkert. Згідно з даними прокуратури, один із відвідувачів знімав політика на телефон, після чого Мадяр вихопив пристрій із рук чоловіка та поклав його до кишені. Попри прохання власника повернути майно, політик вийшов із клубу, попрямував до Дунаю та викинув телефон у річку. Згодом водолази знайшли пристрій, вартість якого оцінюється приблизно у 400 євро або 130–150 тисяч угорських форинтів, і повернули його власнику в робочому стані. Прокуратура розглядає ці дії як крадіжку. Петер Мадяр підтверджує, що забрав телефон, проте відкидає звинувачення у крадіжці, називаючи справу політично вмотивованою. 22 вересня прокуратура звернулася до парламенту з клопотанням про зняття імунітету, на що сам Мадяр відповів згодою, закликавши депутатів підтримати це рішення для продовження слідства. 28 вересня, після розгляду питання парламентською комісією, депутати офіційно позбавили Мадяра недоторканності.
Архіви позначок: Петер Мадяр
Інцидент у Сольноку: напад на Петера Мадяра під час публічного виступу
Під час виступу в місті Сольнок у бік Петера Мадяра кинули яйце. Політик не постраждав, оскільки снаряд не влучив у ціль. Правоохоронці, які перебували на місці події в цивільному одязі, оперативно затримали нападника. Після затримання чоловік висловив жаль лише через те, що не зміг влучити в політика. Петер Мадяр продовжив свій виступ, закликавши присутніх прихильників ігнорувати цю провокацію.
Угорщина відхилила участь у «Карпатській вісімці» та відмовилася від нафтосховищ для України
Угорщина офіційно відмовилася від участі в новому регіональному об’єднанні «Карпатська вісімка» (С8), ініційованому Україною. Окрім цього, Будапешт висловив незгоду з ідеєю розміщення на своїй території нафтосховищ для потреб України. Про це повідомив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, посилаючись на повідомлення угорських медіа.
За словами Мадяра, попри отримане запрошення долучитися до формату «Карпатська вісімка», країна вирішила не приймати його. «Нас запросили, і ми з поважних причин не поїхали», — зазначив угорський прем’єр, проте Міністерство закордонних справ Угорщини не надало конкретних пояснень щодо причин такого рішення.
Також Мадяр наголосив, що за час перебування його уряду при владі в Угорщині не будуватимуть нафтосховищ для України. Варто зазначити, що раніше йшлося лише про вивчення технічних, фінансових та регуляторних умов для можливого зберігання української нафти.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив здивування через «надмірно конфронтаційні заяви» угорського прем’єра, зауваживши, що мотиви такої позиції Будапешта залишаються незрозумілими. Сибіга додав, що подібні висловлювання ставлять під сумнів прагматичну та взаємовигідну співпрацю між енергетичними компаніями обох країн, яка була зафіксована у двосторонньому меморандумі. Попри це, глава МЗС України підтвердив готовність Києва продовжувати двосторонню співпрацю з Угорщиною.
Нагадаємо, що формат «Карпатська вісімка» був започаткований Україною 18 вересня. До нього увійшли Україна, Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Австрія та Чехія, а також планувалася участь Угорщини та Європейського Союзу.
Інцидент на Святі врожаю: Петера Мадяра облили вином
Під час відзначення Свята врожаю у місті Сексард стався інцидент із Петером Мадяром — політика облили вином. Сам Мадяр повідомив, що нападником виявився нетверезий чоловік, якого він назвав колишнім прихильником Віктора Орбана. Політик відреагував на подію спокійно, зауваживши, що шкода лише витраченого вина. Також він додав, що зловмисник не наважився підійти ближче, щоб подивитися йому в очі.
Угорщина виплатить компенсації власникам дизельних авто через стрибок цін на пальне
В Угорщині власники дизельних автомобілів потужністю до 150 к. с. отримають по 20 тисяч форинтів ($64) до кінця року. У такий спосіб уряд має намір частково компенсувати різке подорожчання пального. Про це у соціальних мережах повідомив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Згідно з інформацією Bloomberg, виплати призначені для власників приблизно 1 мільйона таких транспортних засобів. Компенсація надаватиметься не більш ніж на 1 машину в одні руки. За оцінками агентства, загальні витрати держави на цю програму сягнуть близько 20 мільярдів форинтів ($64 мільйони). Водночас виділеної суми вистачить лише на обмежений об’єм пального. З огляду на те, що на початку вересня вартість дизеля сягнула близько 700 форинтів за літр, 20 тисяч форинтів еквівалентні приблизно 28–29 літрам. Пальне в країні досягло найвищого за останні 4 роки рівня. Це зумовлено війною США та Ірану і кризою в Ормузькій протоці. Додатково ситуацію ускладнило припинення державного регулювання цін: у червні уряд Мадяра відмовився від контролю вартості палива та повернувся до ринкових механізмів.
Угорська влада перевіряє інвестиції BYD після призначення Петера Сіярто
Уряд Угорщини ініціював перевірку діяльності китайського автовиробника BYD після того, як колишній міністр закордонних справ Петер Сіярто отримав керівну посаду в компанії. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.
За словами глави уряду, влада має намір переглянути всі рішення та державні зобов’язання, що стосуються інвестицій BYD в Угорщині. Окремо проаналізують, яким чином компанія за уряду Віктора Орбана отримувала державні субсидії, податкові пільги та необхідні дозволи.
Новий уряд вбачає можливий конфлікт інтересів, адже на посаді глави МЗС Сіярто відповідав за залучення іноземних інвестицій і був учасником переговорів щодо будівництва першого європейського заводу BYD у місті Сегед.
Очікується, що це підприємство дасть змогу китайському виробнику випускати електромобілі на території Європейського Союзу та уникати європейських мит на імпорт електрокарів із Китаю.
Після зміни влади в Угорщині у травні Петер Сіярто залишив посаду міністра закордонних справ. Пізніше він повідомив, що обійняв у BYD посаду керівника із зовнішніх зв’язків і розвитку нових напрямів бізнесу.
Угорщина готується розкрити архіви комуністичних спецслужб
Угорщина вперше майже за 40 років може відкрити архіви комуністичних спецслужб і зробити публічними матеріали про мережу інформаторів, що діяла в період радянського впливу. Прем’єр-міністр Петер Мадяр назвав цю ініціативу спробою погасити “борг перед історією” та допомогти державі остаточно переосмислити власне минуле.
Про це повідомляє Bloomberg. Видання посилається на законопроєкт, який уряд Мадяра подав до парламенту.
Як зазначає Bloomberg, після падіння комуністичного режиму в Східній Європі 37 років тому Угорщина залишилася серед небагатьох країн колишнього радянського блоку, що не оприлюднили архіви агентурної мережі комуністичних спецслужб.
Уряд Петера Мадяра вже передав до парламенту законопроєкт, який передбачає розсекречення значної частини документів і відкриття доступу до них для громадськості. Коментуючи цей крок у соціальних мережах, Мадяр написав: “Ми погашаємо багаторічний борг”.
Очікується, що архіви відкриють до 23 жовтня — дня 70-річчя Угорського повстання 1956 року проти радянської окупації. В уряді вважають це символічним, але важливим рішенням для відновлення історичної справедливості.
Попри те, що багато людей, згаданих у документах, уже померли, а частина архівних матеріалів могла бути знищена або вилучена раніше, влада наполягає на необхідності встановити правду про масштаби співпраці громадян із комуністичними спецслужбами.
Bloomberg також пише, що після переходу до демократії значна кількість представників колишньої номенклатури та пов’язаних із нею осіб зберегла вплив у політичному й економічному житті країни.
Розсекречення архівів є лише одним із рішень нового уряду після перемоги Петера Мадяра на виборах і завершення 16-річного правління Віктора Орбана. Цього тижня уряд також подав конституційні зміни, які мають відкрити можливість усунути з посад низку впливових чиновників, пов’язаних із попередньою владою.
Ідеться, зокрема, про президента країни та окремих високопосадовців судової системи, яких нова влада звинувачує у підтримці авторитарних тенденцій і корупційних практик. Сам Мадяр порівняв цей процес із заходами, які свого часу застосовувала Італія у боротьбі з впливом мафіозних структур.
На думку багатьох істориків і політологів, небажання повністю відкрити архіви після падіння комунізму стало однією з найбільших помилок перехідного періоду в Угорщині. Критики вважають, що саме це дало змогу багатьом представникам старої системи зберегти сильні позиції в державних структурах і бізнесі.
Навіть у період правління Віктора Орбана, який на початку політичної кар’єри подавав себе як противника комуністичної спадщини, колишні функціонери комуністичної доби й надалі обіймали важливі державні посади.
До цього часу окремі матеріали були доступні лише акредитованим історикам, а громадяни могли перевіряти тільки інформацію про можливе стеження за ними в комуністичний період. Повноцінного відкритого доступу до архівів досі не існувало.
Новий закон передбачає створення незалежної комісії, до якої увійдуть представники спецслужб, історики та архівісти. Саме цей орган визначатиме, які документи мають залишитися засекреченими.
Серед ключових змін — перегляд критеріїв, за якими матеріали можуть не розсекречуватися. Зараз архівні документи можуть залишатися закритими, якщо їхнє оприлюднення здатне зашкодити міжнародним відносинам Угорщини.
Після ухвалення закону підставою для засекречення залишаться лише ризики для відносин із країнами Європейського Союзу, Європейської економічної зони або НАТО. Це означає, що можливий негативний вплив на відносини з Росією більше не буде підставою для приховування документів.
Оскільки партія Мадяра має парламентську більшість, законопроєкт має високі шанси на ухвалення вже найближчим часом.
Угорщина знову загальмувала просування України та Молдови до ЄС
Угорщина відклала важливий процедурний крок, необхідний для початку роботи над рештою переговорних кластерів України та Молдови щодо вступу до ЄС. Про це Politico повідомили два неназвані європейські дипломати.
15 червня Київ і Кишинів суттєво просунулися на шляху до членства в Євросоюзі: країни блоку одностайно підтримали відкриття першого переговорного кластера для обох держав. До цього процес упродовж кількох років блокував колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який виступав проти євроінтеграції України.
Після запуску першого кластера Україна та Молдова планували до середини липня перейти до відкриття решти переговорних глав. Втім, цей намір опинився під загрозою після того, як у вівторок Угорщина заблокувала надсилання листа до Європейської ради та Єврокомісії від імені 27 держав-членів. У цьому документі мала бути зафіксована спільна позиція столиць ЄС.
Як зазначили дипломати, Угорщина стала єдиною країною, яка не підтримала цей крок, хоча для нього потрібне одностайне схвалення всіх членів. Повернутися до розгляду питання мають наступного тижня.
У Politico зауважують, що такий підхід відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС.
Генпрокурор Угорщини може невдовзі піти у відставку на тлі скандалу зі справою “Ощадбанку”
Прем’єр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни незабаром залишить посаду. За його словами, для усунення Петера Полта з посади не знадобляться жодні додаткові рішення чи процедури, оскільки очільник прокуратури найближчим часом сам подасть у відставку.
Про це повідомляє HVG.
На запитання, чи пов’язаний цей крок зі скандалом навколо затримання інкасаторів українського “Ощадбанку”, Мадяр відповів, що “це може бути повʼязано”.
Петер Полт обіймає посаду генерального прокурора Угорщини з 2010 року. Він відомий тісними зв’язками з правлячою партією “Фідес” та прем’єр-міністром Віктором Орбаном. Його робота на чолі прокуратури часто зазнає критики з боку опозиції та європейських інституцій через нібито небажання розслідувати корупційні справи, пов’язані з високопосадовцями.
Як бізнес Іштвана Тіборча заробив на перемозі опозиції в Угорщині
Іштван Тіборч, зять Віктора Орбана, заробив значні кошти, зробивши ставку на поразку свого тестя на останніх парламентських виборах в Угорщині. Про це 23 квітня повідомила агенція Bloomberg.
Як зазначає видання, керуюча компанія Equilor Asset Management, яка входить до групи Equilor і перебуває під контролем Тіборча, завчасно готувалася до провалу прем’єра на виборах. Компанія відкрила «значно переважальну ринок» позицію за державними облігаціями Угорщини, а 12 квітня, за день до голосування, також і за акціями.
Ця стратегія виявилася успішною. Після тріумфу опонента Орбана Петера Мадяра та його партії «Тиса» на парламентських виборах угорські активи — акції, державні облігації та курс форинта — помітно зросли в ціні.
«Ми очікували впевненої перемоги „Тиса“ і відповідно вибудували свої позиції», — заявив головний інвестиційний директор Equilor AM Аттіла Сабо.
39-річний Тіборч, чоловік дочки Орбана Рахель, став відомим за роки правління свого тестя. За цей час він придбав численні активи, зокрема фонд нерухомості Granit, люксові готелі, гольф-клуб, ресторани, страхові фірми та інші бізнес-об’єкти, передає Bloomberg.
Як підсумовує агенція, Forbes поставив Тіборча на 13-те місце серед найбагатших угорців зі статком близько $700 млн. Активи інвестиційних фондів Equilor AM, які контролює Тіборч через заплутану корпоративну мережу, оцінюються у 500 млрд форинтів ($1,6 млрд).