Сергій Ребров може очолити збірну Угорщини та відмовив київському «Динамо»

Колишній головний тренер збірної України Сергій Ребров розглядається як головний претендент на посаду керманича збірної Угорщини, яку може покинути Марко Россі. Заради цієї перспективи український фахівець відхилив низку пропозицій, зокрема від київського «Динамо».

Про це інформує угорське видання Magyar Nemzet, посилаючись на джерело, близьке до Угорської федерації футболу. За даними угорських медіа, кандидатуру 52-річного Реброва затвердили як пріоритетну на заміну Россі ще у травні. З того часу тренер відмовив кільком клубовіть командам із Далекого Сходу, а також київському «Динамо». Головною причиною такого кроку стало очікування можливої роботи в Угорщині.

Раніше Ребров неоднократно заявляв, що з радістю очолив би угорську національну команду. В країні його добре пам’ятають за успішною роботою у «Ференцвароші» протягом 2018–2021 років, з яким він завойовував національні трофеї та виходив до групового раунду Ліги чемпіонів.

Збірна Угорщини невдато стартувала у груповому етапі Ліги націй: спочатку вона програла вдома Україні з рахунком 0:1, а у другому турі зіграла внічию 0:0 із Північною Ірландією. Угоду Россі з федерацією підписано до 2030 року, проте перед матчем у Белфасті наставник натякнув на ймовірну відставку.

Італійський фахівець зазначив, що після Євро команду переслідують невдачі, і навів слова про те, що Наполеон обирав генералів не за їхніми стратегічними здібностями, а за вдачею. За словами Россі, з огляду на тривалу смугу невдач «хтось мав би ухвалити рішення».

Угорська преса допускає, що Россі може не провести наступні два поєдинки Ліги націй. 2 жовтня Угорщина прийматиме Грузію, а 5 жовтня зустрінеться з Україною. Отже, Сергій Ребров потенційно може протистояти команді, яку тренував ще кілька місяців тому.

Парламент Угорщини скасував недоторканність Петера Мадяра через інцидент із телефоном

Парламент Угорщини ухвалив рішення про призупинення депутатської недоторканності Петера Мадяра. Це дозволить правоохоронним органам продовжити розслідування справи, пов’язаної з інцидентом у нічному клубі Будапешта, що стався у 2024 році. За повідомленнями угорських ЗМІ, конфлікт виник у червні 2024 року в закладі Ötkert. Згідно з даними прокуратури, один із відвідувачів знімав політика на телефон, після чого Мадяр вихопив пристрій із рук чоловіка та поклав його до кишені. Попри прохання власника повернути майно, політик вийшов із клубу, попрямував до Дунаю та викинув телефон у річку. Згодом водолази знайшли пристрій, вартість якого оцінюється приблизно у 400 євро або 130–150 тисяч угорських форинтів, і повернули його власнику в робочому стані. Прокуратура розглядає ці дії як крадіжку. Петер Мадяр підтверджує, що забрав телефон, проте відкидає звинувачення у крадіжці, називаючи справу політично вмотивованою. 22 вересня прокуратура звернулася до парламенту з клопотанням про зняття імунітету, на що сам Мадяр відповів згодою, закликавши депутатів підтримати це рішення для продовження слідства. 28 вересня, після розгляду питання парламентською комісією, депутати офіційно позбавили Мадяра недоторканності.

Інцидент у Сольноку: напад на Петера Мадяра під час публічного виступу

Під час виступу в місті Сольнок у бік Петера Мадяра кинули яйце. Політик не постраждав, оскільки снаряд не влучив у ціль. Правоохоронці, які перебували на місці події в цивільному одязі, оперативно затримали нападника. Після затримання чоловік висловив жаль лише через те, що не зміг влучити в політика. Петер Мадяр продовжив свій виступ, закликавши присутніх прихильників ігнорувати цю провокацію.

Угорщина відхилила участь у «Карпатській вісімці» та відмовилася від нафтосховищ для України

Угорщина офіційно відмовилася від участі в новому регіональному об’єднанні «Карпатська вісімка» (С8), ініційованому Україною. Окрім цього, Будапешт висловив незгоду з ідеєю розміщення на своїй території нафтосховищ для потреб України. Про це повідомив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, посилаючись на повідомлення угорських медіа.

За словами Мадяра, попри отримане запрошення долучитися до формату «Карпатська вісімка», країна вирішила не приймати його. «Нас запросили, і ми з поважних причин не поїхали», — зазначив угорський прем’єр, проте Міністерство закордонних справ Угорщини не надало конкретних пояснень щодо причин такого рішення.

Також Мадяр наголосив, що за час перебування його уряду при владі в Угорщині не будуватимуть нафтосховищ для України. Варто зазначити, що раніше йшлося лише про вивчення технічних, фінансових та регуляторних умов для можливого зберігання української нафти.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив здивування через «надмірно конфронтаційні заяви» угорського прем’єра, зауваживши, що мотиви такої позиції Будапешта залишаються незрозумілими. Сибіга додав, що подібні висловлювання ставлять під сумнів прагматичну та взаємовигідну співпрацю між енергетичними компаніями обох країн, яка була зафіксована у двосторонньому меморандумі. Попри це, глава МЗС України підтвердив готовність Києва продовжувати двосторонню співпрацю з Угорщиною.

Нагадаємо, що формат «Карпатська вісімка» був започаткований Україною 18 вересня. До нього увійшли Україна, Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Австрія та Чехія, а також планувалася участь Угорщини та Європейського Союзу.

Інцидент на Святі врожаю: Петера Мадяра облили вином

Під час відзначення Свята врожаю у місті Сексард стався інцидент із Петером Мадяром — політика облили вином. Сам Мадяр повідомив, що нападником виявився нетверезий чоловік, якого він назвав колишнім прихильником Віктора Орбана. Політик відреагував на подію спокійно, зауваживши, що шкода лише витраченого вина. Також він додав, що зловмисник не наважився підійти ближче, щоб подивитися йому в очі.

Руслан Стефанчук прокоментував чутки щодо візиту до Угорщини

Напередодні в медіа з’явилася інформація про те, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук нібито не зміг здійснити візит до Будапешта цього місяця. За повідомленнями, причиною стала відмова спікерки угорського парламенту Агнеш Форштоффер та інших посадовців від зустрічі з українським спікером під час його подорожі на саміт G7 у Парижі та повернення з нього. У коментарі для ZN.UA Руслан Стефанчук спростував ці дані, наголосивши, що офіційна зустріч в Угорщині не була запланована. Він пояснив, що Будапешт слугував лише транзитною точкою під час поїздки на саміт G7 та назад. За словами спікера, такі транзити є регулярною практикою під час міжнародних відряджень і не вважаються повноцінними візитами. Руслан Стефанчук підкреслив, що парламентські команди України та Угорщини підтримують постійний зв’язок. Він додав, що Україна має офіційне запрошення відвідати Угорщину, і наразі сторони узгоджують дати та зміст майбутньої зустрічі. Діалог також продовжуватиметься на інших міжнародних майданчиках. Окремо голова ВРУ відзначив результативність саміту «Великої сімки» для України. Делегація з Києва провела низку важливих зустрічей, завдяки чому підтримка України була чітко зафіксована у підсумкових документах саміту.

Угорщина виплатить компенсації власникам дизельних авто через стрибок цін на пальне

В Угорщині власники дизельних автомобілів потужністю до 150 к. с. отримають по 20 тисяч форинтів ($64) до кінця року. У такий спосіб уряд має намір частково компенсувати різке подорожчання пального. Про це у соціальних мережах повідомив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Згідно з інформацією Bloomberg, виплати призначені для власників приблизно 1 мільйона таких транспортних засобів. Компенсація надаватиметься не більш ніж на 1 машину в одні руки. За оцінками агентства, загальні витрати держави на цю програму сягнуть близько 20 мільярдів форинтів ($64 мільйони). Водночас виділеної суми вистачить лише на обмежений об’єм пального. З огляду на те, що на початку вересня вартість дизеля сягнула близько 700 форинтів за літр, 20 тисяч форинтів еквівалентні приблизно 28–29 літрам. Пальне в країні досягло найвищого за останні 4 роки рівня. Це зумовлено війною США та Ірану і кризою в Ормузькій протоці. Додатково ситуацію ускладнило припинення державного регулювання цін: у червні уряд Мадяра відмовився від контролю вартості палива та повернувся до ринкових механізмів.

Угорське МЗС просили наповнювати зал перед пресконференціями Сіярто

Працівників Міністерства закордонних справ Угорщини просили бути присутніми в залі перед окремими пресконференціями за участю іноземних гостей. Про це пише hromadske, посилаючись на розслідування угорського видання 444.

Як розповіли двоє співробітників угорського МЗС, працівників відомства, зокрема бухгалтерок, просили приходити на такі заходи щонайменше за 30 хвилин до їхнього початку. Вони мали займати місця в залі та мовчки чекати, щоб ще до появи Сіярто приміщення вже було заповненим.

За задумом організаторів, це мало створити враження повної зали під час появи угорського дипломата та забезпечити повну тишу.

Справу щодо можливого хабаря Петеру Сійярто передали поліції Будапешта

Колишньому міністру закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто, соратнику Орбана, у справі про можливе отримання хабаря може загрожувати до 3 років позбавлення волі. Про це повідомляє Index.

Як стало відомо, справу щодо ймовірного прийняття хабаря колишнім очільником МЗС Угорщини Сійярто, якою спочатку займалася прокуратура, передали до головного управління поліції Будапешта, оскільки це більше належить до сфери його відповідальності.

У прокуратурі після отримання заяви про ймовірне скоєння злочину ексміністром зазначили, що наведена заявником інформація “може вказувати на злочин отримання хабаря”. Оскільки ексміністр більше не є депутатом і не має імунітету, у разі розвитку справи та доведення його провини йому може загрожувати до 3 років позбавлення волі, пише видання.

Андраш Арато став одним із головних претендентів у неофіційному обговоренні кандидатів у президенти Угорщини

Андраш Арато, угорець, якого у світі знають як героя мема «Гарольд, який приховує біль», опинився серед головних фаворитів у неофіційному обговоренні претендентів на посаду президента Угорщини. Про це повідомляє The Guardian.

Після того як Тамаш Шуйок, соратник Віктора Орбана, залишив посаду президента, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував очолити державу легендарній шахістці Юдіт Полгар. Вона відмовилася, після чого він закликав громадян долучитися до вибору нового президента. Оскільки офіційної платформи для цього не створили, дискусія перейшла до соціальних мереж і онлайн-опитувань.

Серед кандидатів, які набули популярності, були лауреатка Нобелівської премії, біохімікиня Каталін Каріко, а також винахідник кубика Рубіка Ерне Рубік. Однак найбільшу підтримку неочікувано отримав саме Андраш Арато.

Світова популярність прийшла до Арато близько 15 років тому після його участі у фотосесії для стокових зображень. Користувачі інтернету звернули увагу на його усмішку, яка водночас справляла враження такої, що приховує внутрішній біль або відчай. Пізніше саме ці світлини стали основою для популярного мема «Гарольд, який приховує біль».