Архіви позначок: допомога Україні

Фінансова допомога Україні та зближення з ЄС: як Канада шукає нові альянси на тлі конфлікту зі США

Оприлюднено автором

На тлі загострення торгівельних суперечок із Вашингтоном уряд Канади проводить консультації з Євросоюзом щодо приєднання до ініціативи з надання Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро. Згідно з даними видання Financial Times, очільник канадського уряду Марк Карні прагне через цю співпрацю посилити партнерські взаємини з Європою та мінімізувати залежність від Сполучених Штатів.

За інформацією джерел, залучених до переговорного процесу, Брюссель та Оттава планують узгодити конкретну суму фінансового внеску Канади до початку жовтневого саміту ЄС, який відбудеться в Монреалі. Якщо домовленість буде досягнута, Оттава стане лише другою стороною поза межами європейського блоку, що долучилася до цієї програми фінансування — раніше подібний крок зробила Велика Британія.

У публікації зазначається, що прагнення Карні зумовлене наміром сформувати міцне об’єднання демократичних і ліберальних крахн, з огляду на поступовий відхід США від цієї групи. Саме тому прем’єр-міністр Канади фокусується на активнішій взаємодії з європейськими державами, зокрема у сфері підтримки України. Один із посадовців ЄС у коментарі згаданому виданню підкреслив: «Ми вдячні за всю підтримку, яку Канада надає Україні, і готові робити більше разом».

Допомога Києву перетворилася для Оттави на важливий важіль розширення контактів із Європою. Раніше канадська сторона спрямувала 6,5 мільярда канадських доларів на оборонні потреби України. Крім того, минулого тижня Марк Карні та український президент Володимир Зеленський скріпили підписами угоду, яка передбачає «100-річне партнерство» між державами.

Питання додаткового залучення коштів для України стає все більш критичним через зростаючі фінансові витрати на протистояння з Росією. За даними експертів видання, у наступному році українська держава ризикує зіткнутися із суттєвим нестачею коштів у бюджеті.

Утім, інтереси канадського уряду в бік ЄС не обмежуються виключно українським питанням. Оттава має намір започаткувати спільні з Брюсселем економічні та технологічні ініціативи, змагаючись за зміцнення власних позицій у торговому конфлікті з американською стороною. Зокрема, передбачається приєднання Канади до європейської суперкомп’ютерної інфраструктури для спільних розробок у галузі штучного інтелекту, а також укладення угоди про цифрову торгівлю.

Як зауважують у матеріалі, ставши на чолі уряду, Карні взяв курс на розширення міжнародних партнерств і поглиблення взаємодії із «середніми державами». На його переконання, глобальна система відносин, заснована на домінуванні США, зазнає кардинальних трансформацій. Після того як минулого місяця торгівельні переговори між Оттавою та Вашингтоном зазнали невдачі, Карні заявив: «Ви перебуваєте у стані війни, коли на вас нападають, а на нас напали».

Наразі Канада та Європейський Союз розробляють плани поглиблення контактів у шести ключових напрямах: торгівля, безпека, нормативне регулювання, критична сировина, енергетична галузь разом із чистими технологіями, візова лібералізація та фінансовий сектор.

Водночас у Брюсселі застерігають Оттаву від надмірних сподівань щодо швидкого набуття особливого статусу. Представники ЄС наголошують, що Канаді не варто розраховувати на умови, подібні до тих, які європейський блок має із Швейцарією чи Норвегією. Один із єврочиновників закликáв «бути реалістичними й прагматичними та керувати очікуваннями Канади».

Вагомим стримуючим фактором залишаються традиційні торговельні обсяги. На Сполучені Штати припадає орієнтовно 75% канадського експорту, а річний товарообіг між ними досягає приблизно €620 млрд. Натомість показники торгівлі Канади з Європою є значно скромнішими і у 2025 році становили близько €130 млрд. З огляду на це джерела припускають, що Оттава не зможе стрімко розірвати тісні економічні зв’язки з американським ринком.

Окрім цього, європейська сторона розраховує на зустрічні поступки з боку Канади. Зокрема, у Брюсселі очікують послаблення політики «Купуй канадське» та зниження Оттавою митних тарифів на європейську сталь і алюміній ще до проведення жовтневого саміту в Монреалі.

Фінансові виклики для Європи: чи зможе ЄС задовольнити потреби України?

Оприлюднено автором

Європа все гостріше відчуває фінансовий тиск через необхідність підтримки України, повідомляє The Wall Street Journal. Запит президента Зеленського на додаткові десятки мільярдів доларів для фінансування воєнних дій та покриття бюджетних потреб до кінця року став серйозним викликом для європейських урядів. У кулуарах чиновники ЄС визнають, що повністю задовольнити ці запити буде вкрай важко.

Попри готовність лідерів Європи продовжувати підтримку, зокрема через кредит у 105 мільярдів доларів до 2027 року, брати на себе нові масштабні зобов’язання вони не планують. Експерти наголошують, що бюджетні труднощі України зумовлені постійним зростанням вартості війни. Інтенсивність російських ударів зросла через дефіцит ППО, а атаки на судноплавство в Чорному морі ускладнили експорт зерна. Економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко також зазначає, що зростає кількість ветеранів, які потребують державної допомоги.

Ситуацію ускладнює внутрішня політична криза. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряду необхідно ухвалити 44 постанови, а парламенту — 43 закони до 1 листопада, щоб розблокувати міжнародну допомогу, зокрема в межах податкової та судової реформ. Існують і зовнішні проблеми: з обіцяних на липневому саміті НАТО 81 млрд доларів військової допомоги на поточний рік, за даними Міноборони України, надійшло лише 72 млрд.

Європейські представники в Києві влітку проводили власну оцінку бюджетних потреб. Деякі чиновники вважають заявлені Україною 27 млрд доларів завищеними, хоча навесні в ЄС вже попереджали про можливе зростання потреб. У межах кредитного пакету Україна має отримати по 52 млрд доларів у 2026 та 2027 роках, дві третини з яких призначені на оборону. Решту коштів на цей період Київ очікує від міжнародних організацій та країн поза межами ЄС, проте наразі участь підтвердила лише Норвегія.

На сьогодні ЄС вже надав 13,5 млрд доларів кредиту, а найближчим часом планується виділення ще 7 млрд, частина з яких піде на компоненти для систем Patriot. У Брюсселі уникають обговорення нових пакетів через політичні ризики, офіційно заявляючи, що розрахунки тривають. Проте неофіційно визнають: закрити всі запити цього року навряд чи вдасться, а додаткові кошти знадобляться вже наступного року.

Наразі обговорюються різні варіанти покриття дефіциту. Україна пропонує достроково виплатити частину кредиту, проте це створює політичні ризики, зокрема перед виборами у Франції. Водночас після зустрічі в Дубліні 1 вересня глава МЗС Ірландії Гелен МакЕнті зазначила, що багато країн готові прискорити окремі платежі. Також розглядається можливість використання коштів із бюджету ЄС, що розпочнеться у 2028 році.

Сенат США включив законопроєкт про підтримку України до календаря розгляду

Оприлюднено автором

Сенат США продовжив просування законопроєкту H.R.2913 “Закон про підтримку України”, додавши його до законодавчого календаря після другого читання. Про це йдеться на офіційному сайті Конгресу США.

Такий крок відкриває можливість винесення документа на розгляд Сенату під час пленарного засідання.

Як повідомляє “Інтерфакс-Україна”, остання процесуальна дія щодо цього законопроєкту відбулася 20 липня 2026 року. Після проходження другого читання його внесли до розділу “Загальні питання” законодавчого календаря Сенату під номером 462.

Автором законопроєкту є конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Грегорі Мікс. Він подав документ до Палати представників 14 квітня 2025 року.

На цей момент законопроєкт перебуває на опрацюванні в кількох профільних комітетах Палати представників. Серед них — комітети із закордонних справ, транспорту та інфраструктури, розвідки, податків і зборів, регламенту, судової влади, фінансових послуг, збройних сил та бюджету.

За інформацією Конгресу США, у процесі проходження цього документа вже відбулося одне поіменне голосування.

Геґсет заявив про невідновлені запаси боєприпасів США після поставок Україні

Оприлюднено автором

Адміністрація Байдена передавала Україні боєприпаси з американських запасів, однак США не змогли вчасно їх відновити. Про це заявив міністр оборони Геґсет.

За його словами, п’ять пакетів додаткового фінансування, схвалених комітетом, передбачали передачу Україні боєприпасів із резервів США з подальшим поповненням у співвідношенні один до одного. Водночас відновлення запасів відбувалося через той самий повільний бюрократичний процес, тому своєчасно замінити передані боєприпаси не вдалося. Геґсет також зазначив, що при цьому загрози в різних регіонах світу ігнорувалися.

Про це голова Пентагону сказав, виступаючи в сенаті.

Сенатор Дурбін заявив, що $400 млн військової допомоги Україні не передадуть найближчим часом

Оприлюднено автором

Вашингтон не планує найближчим часом передавати Україні додаткову військову допомогу на суму $400 млн, яку схвалив Конгрес США.

Про це під час слухань у комітеті з бюджетних асигнувань Сенату Конгресу заявив сенатор Дік Дурбін.

Як зазначив сенатор, відповідно до графіка виплат ці кошти стануть доступними лише у 2029 фінансовому році. Рішення щодо їх використання ухвалюватиме наступна адміністрація Білого дому.

“Графік платежів вказує, що ми повинні бути готові витрачати ці гроші у 29-му фінансовому році. Це рішення ухвалить новий президент, ким би він не був”, — зазначив Дурбін.

Франція поставить Україні перші 16 Rafale та чотири системи SAMP/T NG

Оприлюднено автором

Україна замовила перші 16 винищувачів Rafale разом із озброєнням. Йдеться про першу партію зі 100 літаків, намір придбати які оголосили у листопаді 2025 року.

Це зафіксовано у спільній декларації президента України Володимира Зеленського та президента Франції Еммануеля Макрона, яку опублікували 14 липня.

У документі зазначено, що відповідне фінансування запитуватимуть у межах траншів Позики на підтримку України 2026 та 2027 років, а також через будь-які інші джерела фінансування.

Перші чотири літаки Rafale Україна отримає після завершення підготовки українських пілотів і механіків. Цей цикл навчання може стартувати у Франції вже у 2026 році. Очікується, що це дасть змогу якнайшвидше розгорнути першу систему в Україні.

У міру розгортання літаків постачатимуть і озброєння класів «повітря — земля» та «повітря — повітря». Серед нього — керовані авіабомби AASM, лазерні ракети для боротьби з дронами, а також ракети MICA і METEOR.

Кожен винищувач Rafale передаватимуть із комплектом озброєння, обсяг якого визначать відповідно до домовленостей, досягнутих під час консультацій двосторонніх технічних груп.

Окремо Франція надасть дозвіл на ліцензійне виробництво в Україні авіабомб AASM і крилатих ракет SCALP. Виробництво планують запустити якомога швидше, а ліцензія діятиме до кінця 2026 року.

Також Україна замовила чотири франко-італійські системи протиповітряної оборони нового покоління SAMP/T NG.

З урахуванням потреб України Франція зобов’язалася почати постачання SAMP/T NG якомога швидше. Розгортання комплексів відбуватиметься поетапно після поставки окремих модулів та їх сертифікації, починаючи з 2027 року. Водночас до кінця 2026 року Україна має отримати радіолокаційну станцію GF300 як перший елемент майбутньої системи SAMP/T NG.

На час виробництва нових комплексів Франція передасть Україні два ЗРК SAMP/T. Після отримання замовлених систем SAMP/T NG ці комплекси мають повернути французькій стороні.

У Гданську Девід Ламмі підтвердив незмінну підтримку України з боку Великої Британії

Оприлюднено автором

Зміна уряду у Великій Британії не позначиться на зовнішньополітичному курсі держави, зокрема на послідовній підтримці України. Про це, як повідомляє EuroNews, заявив заступник прем’єр-міністра Девід Ламмі.

Під час конференції з питань відновлення України у Гданську він наголосив, що підстав говорити про перегляд зовнішньої політики немає. За словами посадовця, Лондон підтримував Київ за всіх попередніх урядів і беззаперечно продовжить це робити.

Окремо Велика Британія оголосила про додаткове фінансування у розмірі 290 млн фунтів стерлінгів, що становить близько 340 млн євро. Кошти мають спрямувати на відбудову України та посилення її енергетичної безпеки.

Також країна має намір і надалі нарощувати санкційний тиск на російську економіку та жорстко протидіяти “брудним грошам”, за рахунок яких РФ фінансує війну.

Ламмі очікує, що на саміті НАТО в Анкарі 7-8 липня союзники збережуть позитивну динаміку в українському питанні. Перед цим відбувся успішний саміт G7 у Франції, де лідери продемонстрували трансатлантичну єдність.

Він наголосив, що найближчими тижнями в НАТО, на його думку, буде видно: Сполучені Штати відзначають, що європейці збільшують свої зобов’язання з оборони та видатки на безпеку по всьому континенту.

Нові пакети допомоги Україні: результати саміту «Рамштайн»

Оприлюднено автором

Зеленський повідомив, що п’ять країн підтвердили свої нові внески до програми PURL після саміту «Рамштайн». Ось рішення країн-учасниць щодо підтримки України: 1. Норвегія — понад 500 мільйонів фунтів стерлінгів на безпілотники для бригад та 150 мільйонів фунтів стерлінгів на логістичні потреби; 2. Нідерланди — понад 200 мільйонів євро на дрони; 3. Велика Британія — продовження постачання безпілотників; 4. Бельгія — додаткові фінансові ресурси на снаряди та протиповітряну оборону; 5. Іспанія — готовність до співпраці в рамках програми SAFE; 6. Канада — нова підтримка в оборонній сфері; 7. Литва та Естонія — внески в програму PURL.

Прискорення виплат кредиту ERA для України: заклик Брюсселя

Оприлюднено автором

Брюссель звертається до західних країн із закликом пришвидшити виплати за кредитом у розмірі 45 мільярдів євро, призначеним для України. Це має на меті полегшити фінансову ситуацію в країні до отримання коштів за більш масштабною програмою ЄС. Згідно з даними Єврокомісії, загальні потреби України у фінансуванні бюджету та військових витрат оцінюються приблизно у 135 мільярдів євро на 2026-2027 роки, про що повідомляє Euractiv. Єврокомісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс, під час свого візиту до Вашингтона цього тижня, планує закликати міністрів Японії, Великої Британії та США прискорити виплати в рамках кредиту Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Європейський Союз вже повністю виконав свою частину зобов’язань, виплативши 18,1 мільярда євро, що було погоджено країнами “Великої сімки” у 2024 році та забезпечено замороженими активами центрального банку Росії, які зберігаються в брюссельській кліринговій компанії Euroclear. Однак близько 7 мільярдів євро з цієї програми залишаються невиплаченими, оскільки Японія, Велика Британія та США ще не надали свої частки. Домбровскіс, перебуваючи в США, планує провести зустрічі з міністрами країн G7 у середу та четвер. Також у середу заплановані двосторонні переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, а в четвер – з міністром фінансів України Сергієм Марченком. Ця ініціатива є продовженням зусиль Брюсселя за останні місяці щодо прискорення виплат за кредитом ERA від західних партнерів.

Математичний переможець з Норвегії підтримав Україну

Оприлюднено автором

Переможець національної норвезької олімпіади з математики передав всю суму своєї грошової премії на підтримку України. Про це у своєму дописі подяки у соцмережах повідомило МЗС України. Скомантас Урбонас, який виграв 15 тисяч норвезьких крон – приблизно 1330 євро – вирішив передати усю суму на підтримку сил оборони України та української системи охорони здоров’я. Я завжди згадую фразу, що зло може перемогти тільки тоді, коли хороші люди нічого не роблять. Тож я відчував, що моє досягнення буде мати більше значення, якщо воно посприяє перемозі України, – цитують Скомантаса в дописі МЗС. У Міністерстві закордонних справ висловили подяку усім благодійникам, які підтримують Україну. Подарунок від Скомантаса Урбонаса прийняв посол України у Норвегії Олексій Гавриш, який подякував йому за принципову позицію і внесок у боротьбу з російською агресією.