Францію охопила хвиля протестів, спричинена зростанням цін та соціальною напругою. Мирні акції швидко переросли у масові заворушення та жорсткі сутички з правоохоронцями. У Парижі учасники протестів вчинили розгром у відомому універмазі Galeries Lafayette, а також пограбували низку бутиків відомих брендів, зокрема Louis Vuitton, Hermès, Kenzo, Hugo Boss та Apple. Окрім столиці, осередки погромів зафіксовано у Марселі, Ліоні та Ліллі. Загалом по країні затримано понад 1200 осіб, а кількість поранених поліцейських сягнула 150. Президент Емманюель Макрон наголосив, що кожен мародер обов’язково відповідатиме за свої дії згідно із законом.
Архіви позначок: Франция
Хвиля протестів в Італії: від невдоволення цінами до вуличних сутичок
Європою шириться хвиля масових заворушень. Слідом за Францією, в Італії спалахнули акції протесту, спричинені стрімким зростанням вартості життя. У багатьох містах мирні виступи переросли у відкриті конфлікти з правоохоронцями.
Найбільш напружена ситуація склалася 17 жовтня в Мілані. Учасники протестів атакували поліцію камінням та петардами, трощили вітрини магазинів та вчиняли підпали в центрі міста. У відповідь правоохоронці застосували водомети та сльозогінний газ. Згідно з інформацією агентства ANSA, внаслідок сутичок постраждали щонайменше 20 протестувальників та четверо поліцейських. Було затримано близько 50 осіб, серед яких половина — неповнолітні.
Аналогічні зіткнення зафіксовані в Турині та Болоньї, де поліція затримала ще 19 учасників. Головними вимогами демонстрантів є зниження цін, зменшення вартості палива, підвищення заробітних плат та послаблення податкового тиску.
Прем’єр-міністр Джорджія Мелоні виступила із засудженням погромів, зазначивши: «Протестувати — це право. Влаштовувати погроми в наших містах — ні». Масові виступи в Італії відбуваються на тлі аналогічних протестів у Франції, де також зафіксовані масштабні сутички з поліцією.
У Франції закриють понад 400 навчальних закладів через студентські протести
У п’ятницю, 2 жовтня, у Франції очікується закриття сотень шкіл через студентські протести проти ситуації в освітній сфері, які в окремих місцях переросли в насильство. Про це повідомив міністр освіти Франції Едуард Гефрей пізно ввечері в четвер, 1 жовтня, за інформацією агентства Reuters. За словами Гефрея, 2 жовтня в країні припинять роботу “понад 400 шкіл та інших навчальних закладів”. Джерело, близьке до прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню, поінформувало, що під час кризової наради в четвер спецслужби заявили про організацію протестного руху політиками крайньолівого спрямування, зокрема представниками партії “Нескорена Франція”. Водночас депутат від цієї політичної сили Луї Бояр у коментарях французьким телеканалам спростував такі звинувачення.
Марін Ле Пен та Жордан Барделла: Росія не здатна диктувати умови Франції
Марін Ле Пен, яка очолює “Національне об’єднання”, разом із головою партії Жорданом Барделлою висловили позицію, що Росія не має права впливати на політичний курс Франції через погрози, залякування, психологічний тиск чи дестабілізацію. Про це інформує видання RTL.
У спільній заяві від 19 вересня політики різко засудили ворожі кроки Москви. Вони підкреслили, що Франція не повинна піддаватися жодним провокаціям, секретним операціям чи спробам дестабілізації, які спрямовані на допомогу Росії у досягненні її цілей у військовій агресії проти України. Оприлюднення цієї заяви відбулося наступного дня після того, як в Єлисейському палаці пройшла зустріч, присвячена кризам у геополітиці. При цьому Ле Пен і Барделла наголосили на необхідності проведення у Франції демократичного обговорення щодо обсягів фінансової допомоги Україні та умов її надання.
Крім того, політичні діячі жорстко засудили кроки Москви щодо встановлення контролю над активами європейських компаній, які продовжують свою діяльність на російській території, зокрема таких як Auchan та Nestlé. Такий крок вони схарактеризували як “ворожий акт”, що завдає прямого удару по правах та інтересах бізнесу з Європи.
Шлях до «Сполучених Штатів Європи»: пропозиції французького кандидата в президенти Атталя
Французький кандидат у президенти Габріель Атталь висловився на підтримку нового етапу євроінтеграції, висунувши ідею відродження концепції «Сполучених Штатів Європи». Цю заяву він зробив сімнадцятого вересня у місті Реймс, коментуючи майбутнє Євросоюзу одразу після щорічної промови Урсули фон дер Ляєн щодо стану ЄС.
На думку Атталя, сучасне покоління зобов’язане запобігти сценарію, за якого Європейський Союз перетвориться на «п’ятдесят перший штат Америки» або «двадцять четверту провінцію Китаю». Політик підкреслив, що час «щасливого васалітету» минув, тож європейським державам вкрай важливо самотужки зміцнювати власний авторитет на міжнародній арені.
План політичного діяча передбачає поглиблення міждержавної кооперації у межах ЄС. Зокрема, йдеться про уніфікацію економічних і податкових стандартів разом із трудовим правом, а також про побудову єдиного простору в галузях економіки, екології та технологій. Водночас Атталь підтримує концепцію «Європи двох швидкостей», де коаліція держав, які прагнуть тіснішого зближення, мала б змогу просуватися далі без необхідності очікувати на решту членів блоку.
Ця ініціатива з’явилася на хвилі дебатів стосовно стратегічної автономії Європи у секторі безпеки, технологій та економіки. Протягом останніх місяців усередині Європейського Союзу дедалі активніше лунають закляки до нарощування власних потужностей із метою зниження рівня залежності від таких зовнішніх гравців, як Китай та Сполучені Штати Америки.
ЄС шукає шляхи виходу з кризи щодо санкцій проти Росії
Ірландське головування в Раді ЄС разом із Європейською службою зовнішніх справ (EEAS) розробляють компромісні рішення, щоб подолати опір Франції та Словаччини щодо продовження антиросійських санкцій. За даними Financial Times, ці країни заблокували ініціативу про пролонгацію всіх обмежень на 12 місяців, наполягаючи на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова. Позиція Франції зумовлена домовленостями щодо звільнення полонених з Азербайджаном. Через це питання дію санкцій було терміново продовжено лише на один тиждень, протягом якого тривають переговори. Сьогодні посли 27 країн-членів ЄС знову обговорюють вихід із ситуації. Пропозиції ірландського головування та EEAS передбачають збереження Усманова у списку, проте з можливим послабленням певних обмежень, таких як замороження активів та заборона на в’їзд. Деякі держави, зокрема Італія та Німеччина, висловили готовність розглянути прохання Франції, проте багато інших країн виступають проти використання санкційного режиму для вирішення національних питань. Існує також група країн, які категорично проти будь-яких поступок, побоюючись створення небезпечного правового прецеденту, що може допомогти іншим олігархам оскаржити санкції в судах. Алішер Усманов, відомий своїми бізнес-зв’язками в Росії та стосунками з Володимиром Путіним, перебуває під санкціями ЄС з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Марін Ле Пен очолює рейтинги перед президентськими виборами у Франції
Неформальна лідерка ультраправого «Національного об’єднання» та очікувана кандидатка на наступних президентських виборах Марін Ле Пен впевнено лідирує в опитуваннях, випереджаючи суперників зі значним відривом. Про це інформує BFMTV. Нові дані двох досліджень громадської думки, які з’явилися за 7 місяців до президентських виборів у Франції, підтверджують лідерські позиції Ле Пен. За результатами опитування Toluna Harris Interactive для M6-RTL, опублікованими 14 вересня, Марін Ле Пен може розраховувати на 33-36% підтримки у першому турі. Тим часом боротьба за вихід до другого місця триває між правоцентристом, мером Гавра Едуаром Філіппом та лідером ультралівих. Едуар Філіпп може отримати 14-19% голосів, а Меланшон – 16-17%. У потенційному другому турі Ле Пен здобула б перемогу над Меланшоном із результатом 67%, над колишнім прем’єр-міністром Габріелем Атталем – із 56%, а над Едуаром Філіппом – із 55%. Крім того, в опитуванні виборчих настроїв від Ipsos-BVA Cesi, яке було оприлюднене на вихідних, Ле Пен також тримає першість із показником 33-35%. У цьому дослідженні в чотирьох із шести сценаріїв у другий тур виходить Меланшон, тоді як Едуар Філіпп потрапляє туди лише у двох.
Візит генпрокурора Руслана Кравченка до Франції: деталі відрядження
Генеральний прокурор Руслан Кравченко з 13 вересня перебуває у службовому відрядженні у Франції. Метою поїздки є участь у слуханнях парламентської мережі Парламентської асамблеї Ради Європи, присвячених питанню українських дітей. Як повідомляє «Главком», у розпорядженні якого опинилася копія відповідного наказу, захід має назву «Парламентські заходи щодо українських дітей у контексті міжнародної відповідальності». Термін відрядження становить п’ять діб, починаючи з 13 вересня. У документі також зазначено, що всі витрати, пов’язані з перебуванням Кравченка за кордоном, покриває сторона, що організовує захід. Раніше генпрокурор особисто підтвердив факт свого перебування за кордоном у рамках службового відрядження для проведення зустрічей із міжнародними партнерами. При цьому в Офісі генерального прокурора ситуацію коментували суперечливо: зокрема, керівниця комунікацій ОГП Мар’яна Гайовська заявляла, що не володіє інформацією про виїзд Кравченка. Поїздка відбувається на фоні заяви генпрокурора про відставку та загострення конфлікту з керівництвом антикорупційних органів. Зокрема, 14 вересня Кравченко оприлюднив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
Позиція Франції щодо санкцій ЄС проти російського мільярдера Усманова
Франція висловилася на підтримку виключення російського мільярдера Алішера Усманова зі списку санкцій Євросоюзу. Така позиція Парижа спричинила розчарування в інших країнах ЄС та здатна ускладнити переговорний процес щодо продовження санкцій. Про це інформує Euronews, посилаючись на інформацію від чотирьох дипломатів Євросоюзу. Згідно з відомостями видання, Франція долучилася до Словаччини, яка вже тривалий період часу наполягає на виключенні Усманова з європейського санкційного переліку. Як зазначають дипломати, позиція Парижа викликала «величезне розчарування» серед інших держав-учасниць ЄС. Крім того, це може створити труднощі під час переговорів про подовження санкційних обмежень проти Росії. Алішер Усманов перебуває під дією санкцій Євросоюзу починаючи з 2022 року. Своєю чергою, Словаччина також вимагає зняття санкцій з іншого російського мільярдера — Михайла Фрідмана. Водночас Франція підтримала скасування санкцій виключно щодо Усманова. Один із європейських дипломатів на умовах анонімності зазначив Euronews, що це викликало чимало запитань стосовно мотивів, оскільки тут переважно простежуються економічні причини, і з боку решти держав-членів відсутнє особливе розуміння.
Макрон пропонує заборонити соцмережі для дітей до 15 років на рівні Євросоюзу
Президент Франції звернувся до Європейської комісії з ініціативою створення загальноєвропейського законодавства, яке б обмежило доступ до соціальних мереж для дітей віком до 15 років. Про це інформує агентство AFP.
За даними агентства, у своєму листі до Урсули фон дер Ляєн французький лідер також закликав зобов’язати інтернет-платформи виявляти та блокувати функції, що викликають залежність, і запровадити безпечні налаштування за замовчуванням.