Жителі двох районів Молдови повідомили про появу підозрілих літальних апаратів у повітряному просторі країни. Про це поінформувала пресслужба поліції Молдови. Перше повідомлення надійшло близько 01:50 ночі до поліції міста Оргіїв: мешканець села Березлоджі заявив, що бачив у небі об’єкт, схожий на дрон. Вже о 02:00 до поліції міста Калараш звернувся житель села Деренеу, який повідомив, що помітив у небі яскраве світло, після чого пролунав вибух. Наразі правоохоронці здійснюють перевірку вказаних територій. Попереднє розслідування та огляд місцевості, зокрема й територій за межами населених пунктів, не виявили уламків, слідів пожеж чи ударів, які б свідчили про падіння об’єкта або вибух на землі.
Архіви позначок: дроны
Інцидент з безпілотниками паралізував роботу аеропорту Люксембурга: рух відновлено із затримками
Вечором 18 вересня Міжнародний аеропорт Люксембурга був змушений зупинити прийняття та відправлення повітряних суден. Причиною стали несанкціоновані дрони, зафіксовані в безпосередній близькості до летовища, а також прямо над його повітряним простором. Відповідна інформація з’явилася на офіційному вебсайті повітряної гавані. Спочатку оператори помітили БПЛА на підльоті, після чого гаджети опинилися вже над самісінькою територією об’єкта. Заходи безпеки змусили тимчасово зупинити польоти заради захисту життів пасажирів, членів екіпажів, робітників летовища та літаків. На даний момент інформація про власників безпілотників та їхнє походження залишається нерозкритою. Керівництво аеропорту тримає ситуацію під контролем спільно з профільними державними відомствами, диспетчерськими службами, авіаперевізниками та іншими зацікавленими сторонами. Після відновлення діяльності представники аеропорту попередили про ймовірність подальших зсувів у розкладі, поки компанії відновлюють звичний ритм польотів. Унаслідок події відбулося засідання міжвідомчої групи Люксембурга з питань оцінки загроз від БПЛА, яка зайнялася аналізом обставин. До складу цього формування входять делегати від відомств, що опікуються безпекою, оборонною сферою та контролем повітряного простору. Протягом 2025 року поява неідентифікованих дронів уже призводила до аналогічних зупинок європейських летовищ, зокрема в Копенгагені та Осло. Крім того, у серпні 2026 року подібний інцидент зафіксували в аеропорту Лейпцига, де німецькі посадовці заявили про можливий слід диверсії, організованої Росією, хоча Москва ці звинувачення відхилила.
У Молдові повідомили про проліт невідомих безпілотників у районі Штефан-Воде
У Молдові вночі в районі Штефан-Воде було зафіксовано кілька невідомих літальних апаратів, які порушили повітряний простір країни. Про це повідомляє NewsMaker із посиланням на Прикордонну поліцію. Наразі прикордонники здійснюють перевірку обставин нічної події та ведуть пошуки можливих уламків, що могли впасти. Близько опівночі групу невідомих дронів помітили поблизу населеного пункту Каплани у Штефан-Воде. Два апарати перетнули повітряний простір Молдови та рухалися в напрямку сіл Оленешти – Чистоводне. Водночас ще один безпілотник зафіксували прямо над селом Каплани – він летів з боку Крокмазу і згодом покинув територію країни. Окрім того, о 05:19 ранку українська сторона поінформувала молдавських прикордонників про те, що приблизно за 1,5–2 км від державного кордону, поблизу українського села Троїцьке, було зафіксовано падіння невідомого об’єкта, після чого виникло загоряння.
Чеські винищувачі Gripen патрулювали кордон Польщі через активність російських дронів
Чеські винищувачі JAS-39 Gripen були підняті в повітря за наказом НАТО через появу російських дронів на заході України. Як повідомили у Збройних силах Чехії, літаки вилетіли з бази в Пардубице для моніторингу повітряного простору поблизу східного кордону Польщі. У підсумку, активного втручання не знадобилося. Після того, як польські винищувачі змінили чеських колег, літаки Gripen успішно повернулися на місце дислокації.
Нові реактивні дрони РФ: чому «шахеди» стали небезпечнішими та як з ними бореться Україна
Україні вдається перехоплювати лише приблизно 60% реактивних безпілотників противника, тоді як проти інших моделей цей показник зазвичай становить 90-95%. Про це інформує видання Financial Times, посилаючись на слова начальника управління комунікацій Повітряних сил Юрія Ігната. За інформацією журналістів, нові російські дрони з реактивними двигунами Герань-4 та Герань-5 протягом останніх тижнів атакували українські міста. Вони долають засоби протиповітряної оборони набагато частіше, ніж старіші моделі з гвинтовими двигунами, що створює серйозну нову загрозу. Перше покоління (Герань-1) мало боєголовку вагою до 20 кг і розганялося до максимальної швидкості 185 км/год. Тим часом безпілотник Герань-5 з реактивним двигуном, застосування якого Росією вперше зафіксували у січні 2026 року, здатний розвивати швидкість до 600 км/год та транспортувати бойову частину вагою 90 кг на дистанцію 1000 км. Якщо модель Герань-4 відрізняється більш аеродинамічним варіантом початкового корпусу, то Герань-5 отримала нову конструкцію, яка нагадує крилату ракету. Як зазначає FT, модернізація охоплює не лише швидкість і форму: попередні дрони мали примітивне наведення, тоді як нові модифікації отримали тепловізійні камери, системи наведення на базі штучного інтелекту, російські антени проти перешкод, а також китайські модеми mesh-радіомережі. Радник президента України Сергій Бескрестнов повідомив, що російський оператор працює на висоті 2–5 км, знаходить ціль, фіксує її за допомогою камери, після чого шахед здійснює автоматичну атаку. Він додав, що такими камерами обладнані майже всі реактивні безпілотники, які наразі завдають ударів по Україні. Юрій Ігнат підкреслив, що для знищення таких повітряних цілей українським силам доводиться частіше залучати винищувачі. Побіжне збиття дронів пілотами за допомогою бортових гармат є надзвичайно ризикованим методом.
На узбережжі Румунії знешкодили десять військових безпілотників
На узбережжі Чорного моря та в прилеглих районах Румунії сапери виявили та нейтралізували уламки десяти військових дронів, деякі з яких були оснащені вибуховими зарядами. Операції з ліквідації небезпечних знахідок проводилися силовиками та саперними підрозділами у повітах Тулча та Констанца. Інформацію про це оприлюднило видання Digi24, посилаючись на дані Міністерства національної оборони Румунії. Пошукові заходи тривали протягом кількох годин у п’ятницю, 11 вересня 2026 року, вздовж морського узбережжя та поблизу кордону з Україною. Перший виклик надійшов о 13:30 до населеного пункту Кишла-Веденей (повіт Тулча), де на пляжі виявили два фрагменти дрона. Група EOD після огляду підтвердила, що ці уламки не містили бойової частини та не становили піротехнічної загрози. О 15:18 сапери вирушили до району Перітяшка, де прикордонники знайшли ще два уламки. Один із них містив вибухівку, тому піротехніки Служби інформації Румунії знешкодили його на місці, а іншу частину передали Береговій охороні. Близько 16:00 екіпаж цивільного торговельного судна повідомив про два фрагменти безпілотника у водах Чорного моря. Патрульний катер Берегової охорони підняв їх на борт, вибухових речовин у них не виявили. Останній інцидент зафіксували о 17:55 поблизу Едігіол-Перібойна в повіті Констанца, де до роботи залучили авіаційну розвідку. Під час операції група EOD Міністерства оборони з гелікоптера помітила залишки чотирьох безпілотників, серед яких був дрон-перехоплювач із вибухівкою. Усі об’єкти були успішно нейтралізовані. В оборонному відомстві Румунії наголосили, що служби безпеки працювали в координації для цілодобового моніторингу прикордонних територій.
У Румунії знову впав дрон поблизу кордону з Україною
У Румунії сьогодні зафіксували падіння дрона, про що повідомило Міноборони країни. БпЛА приземлився в лісі на півночі повіту Тулча, приблизно за п’ять кілометрів від українського кордону. За попередніми даними, постраждалих і руйнувань немає.
Радари не зафіксували дрон, оскільки він рухався на гранично малій висоті.
Водночас влада Одеської області, яка межує з Румунією, сьогодні повідомляла про нічну атаку російських дронів.
Крім того, цього дня дрон також залетів у ще одну країну НАТО — Латвію. Також Україна завдавала ударів по сусідній Ленінградській області РФ.
В Україні бойово тестують реактивні дрони-перехоплювачі
Перші українські реактивні дрони-перехоплювачі, створені для боротьби з реактивними “шахедами”, вже проходять бойове тестування. Про це повідомив колишній міністр оборони України Михайло Федоров.
За його словами, сьогодні спостерігається тенденція, за якої росіяни поступово замінюють звичайні шахеди реактивними. Він наголосив, що це свідчить про зміну стратегії війни в небі, а реакція України має бути швидкою, щоб і надалі перемагати Росію в кожному технологічному циклі.
Федоров також нагадав, що минулого року Київ почав системно розвивати дрони-перехоплювачі. Це передбачає відкриття ринку, бойові тестування та збільшення закупівель. Він додав, що зараз Україна має одну з найсучасніших систем “малої” ППО у світі, досвід якої вивчають інші армії.
Як зазначив ексміністр, нині актуальним завданням є докласти вдесятеро більше зусиль, щоб якомога швидше протидіяти загрозі реактивних дронів. За його словами, протягом року команда видавала гранти виробникам через Brave1, аналізувала рішення та допомагала з тестуванням. Сьогодні вже декілька українських виробників мають такі рішення.
Федоров додав, що нещодавно відвідав компанією, яка одна з перших в Україні створила реактивний дрон-перехоплювач, здатний розвивати швидкість понад 600 км/год. Наразі ця розробка проходить бойове тестування.
Слідство виявило нові докази у справі атаки на Ан-124 “Руслан” у Лейпцигу
Неподалік від місця атаки на український Ан-124 “Руслан” в аеропорту Лейпциг/Галле слідчі виявили підозрілу антену, а також кілька слідів ДНК. Про це повідомляє Tagesschau.
На дереві правоохоронці знайшли невелику антену, яка може мати важливе значення для розслідування. Слідчі припускають, що її могли встановити злочинці.
За оцінкою експертів, антена могла підсилювати сигнал для наведення безпілотника, начиненого вибухівкою, до аеропорту.
Додаткові зачіпки щодо причетних органи безпеки сподіваються отримати зі слідів ДНК, виявлених на банці, наповненій вибухівкою. Інші підозрілі сліди ДНК різної якості знайшли як на самому дроні, так і поблизу місця злочину.
Також є так званий збіг слідів, який може бути пов’язаний з іншою справою, де було знайдено таку саму ДНК. Ще один слід, імовірно, веде до Литви.
За даними джерел, близьких до розслідування, дрон був спеціально розробленою моделлю з додатковим акумулятором для подовженого часу польоту, пише Tagesschau.
Федеральне управління кримінальної поліції припускає, що дроном керували через мобільну мережу, можливо, з великої відстані. Теоретично технічне обладнання дозволяло б керувати літальним апаратом з будь-якої точки світу.
Тому виявлення антени на дереві поблизу аеропорту може свідчити про те, що злочинці прагнули забезпечити найсильніший і найбезперешкодніший сигнал керування для дрона, пише видання.
Як зазначає видання, є справа, яка разюче нагадує атаку на український літак у Лейпцигу.
Два роки тому мережа завербованих так званих “одноразових агентів”, що діяла у Литві, Польщі та Німеччині, відправляла вибухові пристрої, частину з них — авіаперевезеннями. За даними слідства, цю мережу могла контролювати російська військова розвідка ГРУ. Посилки спалахнули в аеропорту Лейпцига, Бірмінгемі та Варшаві.
Наразі в Польщі та Литві кілька осіб перебувають під судом за серію нападів.
Також відомо, що молодий українець, завербований для нападів, очевидно, також подорожував до ФРН. Там він міг збирати предмети для російської спецслужби, які, ймовірно, були використані для вибуху безпілотника. Серед них — деталі дронів, спеціальні кріплення та бляшанки.
Українські бойові безпілотники проходитимуть випробування у США
Україна та США підписали двосторонню заяву про наміри, яка відкриває можливість експорту українських бойових безпілотників до Сполучених Штатів для військових випробувань. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні Алекс Рауфоглу з посиланням на два джерела, обізнані з деталями угоди.
За словами співрозмовників, документ визначає рамки для майбутньої співпраці у сфері безпілотників і є першою такою угодою між двома країнами.
Очікується, що угода створить офіційний механізм для експорту українських наземних, повітряних та морських безпілотників до Сполучених Штатів для військових випробувань і оцінки. Це потенційно може вплинути на майбутні вимоги Пентагону до закупівель.
Як зазначає видання, цей крок розглядається як початок ширшої співпраці між країнами, яка згодом може включати спільне виробництво бойових безпілотників українського виробництва на території США.
Радіо Свобода також зазначає, що угода дасть змогу американським військовим запитувати конкретні українські платформи безпілотників для тестування та оцінки, але не для оперативного розгортання.