Російська влада запровадила додаткові обмеження на перебування та пересування громадян у двох районах, що межують з Естонією поблизу Нарви. Ці заходи діятимуть протягом 10 днів і триватимуть до 26 вересня. Як повідомляє ERR із посиланням на естонських прикордонників, Москва пояснює такі дії необхідністю посилення охорони державного кордону. Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро запевнив, що ці обмеження не становлять загрози для Естонії. За його словами, оцінка безпекової ситуації залишається незмінною, а відповідні служби підтверджують відсутність небезпеки. Таро також додав, що раніше висловлювалися різні припущення щодо можливої загальної мобілізації в Росії та оцінки складного становища, у якому перебуває РФ.
Архіви позначок: Естонія
Естонська розвідка оцінила наслідки українських ударів по РФ і ситуацію на фронті
Росія, попри масштабні українські удари по військовій та енергетичній інфраструктурі, не переглянула свою позицію щодо мирних переговорів. На тлі цього інтенсивність бойових дій на фронті залишається високою, а повітряні атаки з обох сторін посилюються.
Такі оцінки наведені у щотижневому зведенні Сил оборони Естонії.
За даними естонських військових, Україна намагається змусити Росію перейти до змістовних мирних переговорів до зими, посилюючи тиск ударами по стратегічних об’єктах у глибині РФ.
Операція СБУ та Сил оборони, яка триває понад 40 днів, відчутно вдарила по російській нафтопереробній галузі. У результаті можливості РФ з переробки нафти знизилися до найнижчого рівня з 2002 року. Під ударами опинилися також аеродроми, склади, порти та інші військові об’єкти.
Аналітики окремо вказують на дефіцит пального в деяких регіонах РФ. Найскладніша ситуація, за їхньою інформацією, спостерігається в окупованому Криму, де фіксуються перебої з пальним і електропостачанням.
Українські далекобійні удари були спрямовані на нафтопереробні заводи та паливну інфраструктуру в Криму, Краснодарському краї, Волгоградській, Саратовській, Омській, Самарській областях та Башкортостані.
Крім того, Україна завдала ударів по складах компанії Wildberries у восьми регіонах РФ і Татарстані. Загалом від початку кампанії під атаками опинилися близько 20 логістичних центрів. Також були уражені військові об’єкти в Криму, Краснодарському краї та авіабаза “Енгельс” у Саратовській області.
Як зазначає естонська розвідка, середня кількість бойових зіткнень за тиждень майже не змінилася і становила близько 243 на добу.
Російські війська просувалися на Великобурлуцькому, Покровському, Костянтинівському та Гуляйпільському напрямках. Водночас українські сили вели активні контратаки на Сумщині, а також на Борівському, Куп’янському та Слов’янському напрямках.
За оцінкою Сил оборони Естонії, середньодобові втрати російської армії становили близько 1300 військовослужбовців.
Також у Силах оборони Естонії підрахували, що у липні 2026 року російські війська захопили 36–38 квадратних кілометрів української території. Це приблизно у 15 разів менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас втрати російської армії у липні сягнули 42 860 військовослужбовців, що на 29% більше, ніж торік.
Аналітики наголошують, що навіть за значних людських втрат Донбас досі не перебуває під повним контролем Росії.
Протягом тижня російські війська випустили по Україні близько 1300 безпілотників і 138 ракет, серед яких 61 балістична. Під ударами були енергетична, промислова, транспортна та аграрна інфраструктура, а також житлові будинки і склади майже у 20 областях.
Окремо аналітики зафіксували повторне застосування Росією північнокорейських балістичних ракет KN-23. Також вони звернули увагу на повідомлення української розвідки про перекидання до РФ північнокорейського ракетного підрозділу. Додатково зазначається, що російські війська дедалі частіше застосовують ударні дрони з реактивними двигунами.
Американські війська майже повністю залишили Естонію через перегляд сил Пентагоном
США майже повністю вивели свої війська з Естонії, повідомляє ERR.
Як уточнює видання, це рішення пов’язане з тим, що Пентагон призупинив перекидання нових підрозділів до Європи та розпочав перегляд глобального розміщення сил.
Чинна угода між Естонією та США передбачає присутність у країні від 500 до 700 американських військовослужбовців. Однак нині там залишилася лише невелика частина персоналу, переважно підрозділи забезпечення.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що строки прибуття нових американських підрозділів наразі невідомі. Водночас британський і французький контингенти продовжують перебувати в країні.
Останнім часом західні ЗМІ активно обговорюють прогнози про те, що Росія у зв’язку з позицією Трампа може готувати напад на Прибалтику та Польщу.
В Естонії поблизу кордону з РФ виявили український безпілотник із бойовою частиною майже 5 кг
У прикордонному з Росією районі Естонії знайшли безпілотник із бойовою частиною вагою майже 5 кг. Як повідомляють місцеві правоохоронні органи, він міг бути одним із дронів, які радари зафіксували 3 червня під час української атаки на нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі та об’єкти в Кронштадті.
Уламки БПЛА виявили в муніципалітеті Рюге неподалік кордону з РФ. За попередньою версією, дрон зачепився за дерево, після чого впав. Раніше про цю знахідку публічно не повідомляли, оскільки в Естонії проходили міжнародні кризові навчання ILVES 2026.
Фейкова кампанія мережі «Матрьошка» спрямована на загострення розбіжностей у ЄС
Прокремлівська бот-мережа «Матрьошка» активізувала нову інформаційну кампанію в Європі. Її мета — загострити відносини між країнами Балтії та іншими державами Євросоюзу, а також послабити зв’язки ЄС з Україною.
У соцмережах X і Bluesky поширюють фейкові відео та підроблені обкладинки авторитетних європейських ЗМІ. У цих матеріалах стверджується, що європейські політики й журналісти нібито засуджують представників Балтії за надмірну «русофобію» та антиросійську риторику.
У фейкових роликах згадуються естонські політики Урмас Паєт, Свен Міксер і глава європейської дипломатії Кая Каллас. Їм та іншим європейським діячам приписують вигадані заяви, яких вони ніколи не робили.
За даними проєкту «Блокувальник ботів», ця кампанія має сформувати враження, що всередині Євросоюзу посилюються розбіжності щодо підтримки України, санкцій проти Росії та ролі країн Балтії в європейській політиці.
Естонія посилює доступ до ринку нерухомості для громадян Росії та Білорусі
Влада Естонії планує суттєво посилити правила придбання нерухомості для громадян Росії та Білорусі. Міністерство внутрішніх справ країни вже підготувало відповідні поправки до законодавства. Вони передбачають фактичну заборону на купівлю житла для осіб, які не мають постійної посвідки на проживання.
В обґрунтуванні ініціативи йдеться про «ризики для безпеки та громадського порядку», які, за оцінкою естонської влади, походять від громадян країн, визнаних недружніми. Водночас уточнюється, що обмеження не стосуватимуться власників постійної ППП. У МВС вважають, що в такому разі біографічна перевірка вже пройдена, а рівень довіри держави є вищим.
Отже, ключовим критерієм доступу до ринку нерухомості стане не громадянство, а міграційний статус. Фактично це означає, що навіть за наявності законного проживання в країні, але без постійної ППП, іноземці з Росії та Білорусі не зможуть купувати житло або комерційну нерухомість.
Естонія спрямує близько 110 млн євро на посилення оборонних спроможностей України у 2026 році
Естонія надасть Україні близько 110 млн євро у 2026 році. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров за підсумками переговорів з естонським колегою Ханно Певкуром.
За його словами, основний акцент буде зроблено на закупівлі дронів і засобів боротьби з БпЛА, що має посилити ключові можливості ЗСУ.
Окремо Федоров наголосив на солідарності Естонії в IT-коаліції разом з Люксембургом. Він зазначив, що Естонія продовжує лідирувати в цифровізації армії. Загалом на системи зв’язку та інноваційні технології вже зібрано 1,4 млрд євро, а внесок Естонії у поточному році становить 5,7 млн євро.
Також міністр подякував Естонії за додатковий внесок у 13 млн доларів до фонду PURL.
В Естонії не бачать ознак підготовки Росії до нападу на країни Балтії
Начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг заявив, що не вважає ймовірним відкриття Росією нового фронту проти країн Балтії. Про це він сказав у п’ятницю, 24 квітня, повідомляє ERR.
За його словами, оцінка загрози агресії є складним процесом, який потребує аналізу поточного стану збройних сил, політичних намірів уряду та можливостей для здійснення нападу в міжнародному контексті.
Ківісельг також зазначив, що Росія переважно не досягла своїх стратегічних цілей в Україні. Навіть якщо частину з них було реалізовано, це сталося значно пізніше, ніж передбачалося спочатку.
Начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії наголосив, що наразі немає підстав вважати, що Росія може атакувати країни Балтії або НАТО у ширшому сенсі.
“Сьогодні, навіть якщо ця мобілізація проводиться в Росії, немає ознак того, що ці мобілізовані підрозділи будуть якимось чином використані проти країн НАТО. Водночас Збройні сили, включаючи Розвідувальний центр, щодня працюють над запобіганням потенційній війні”, – сказав він.
Водночас Ківісельг зауважив, що керівництво Росії залишається непередбачуваним і нерідко ухвалює ірраціональні рішення.
“З раціонального погляду, Російській Федерації, безумовно, не було б сенсу відкривати новий фронт десь ще в регіоні. Але ми бачили, що Російська Федерація не завжди раціональна у своїх рішеннях і може припускатися стратегічних прорахунків”, – додав він.
Нещодавно в інтерв’ю національному телемарафону Володимир Зеленський припустив, що Росія блокує інтернет не для придушення критики уряду, а щоб запобігти невдоволенню, яке може бути спричинене запланованою масштабною мобілізацією. За оцінкою президента України, метою цієї мобілізації є масована атака на Україну або на країни Балтії.
Шведські та Естонські Розвідки: Росія – Головна Загроза для НАТО
Російська Федерація становить основну загрозу для Швеції та альянсу НАТО. При цьому дедалі більш ризикована поведінка Москви може спричинити небезпечну ескалацію. Про це повідомляє Politico. У щорічному звіті шведської розвідки наведено приклади ворожих дій Росії в регіоні, зокрема в Балтійському морі. До таких дій належать порушення повітряного простору, диверсії та кібератаки. “Росія є основною військовою загрозою для Швеції та НАТО”, – зазначається у звіті, де підкреслюється, що загроза “серйозна і реальна”, а дії Москви “опортуністичні та агресивні”. Оцінка Швеції пролунала після того, як тижнем раніше розвідка Естонії назвала Росію “небезпечною, попри її некомпетентність”. Водночас Естонія закликала уникати “паніки”, оскільки не виявила жодних доказів того, що Росія планує напад на країну або на НАТО у 2027 році. Там припускали, що РФ навряд чи вторгнеться в найближчому майбутньому з урахуванням посилення оборонних заходів у Європі. “Нас захищає міцність альянсу та віра, яку ми і Росія поділяємо щодо статті 5”. Також важливу роль у захисті відіграють нещодавні зобов’язання членів НАТО збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП, заявив високопосадовець. “Доки ми продовжуємо інвестувати, це дозволяє нам залишатися на тій стороні рівняння, куди Росія не наважиться втрутитися”. Водночас у звіті Естонії вказується, що Росія значно наростила виробництво артилерії, що свідчить про те, що Москва продовжуватиме становити загрозу навіть у разі досягнення миру в Україні. У звіті Естонії стверджується, що Росія “готується до наступної війни”. За підрахунками, виробництво снарядів та артилерії зросло у 17 разів з моменту, коли Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Українські військові продемонстрували високу ефективність під час навчань в Естонії
Під час масштабних навчань в Естонії українські військові змогли умовно «вивести з ладу» два батальйони НАТО за один день. У минулому році в Естонії пройшли навчання з участю 16 тисяч військовослужбовців із 12 країн Альянсу. За одним із сценаріїв британська бригада та естонська дивізія наступали на позиції українців. ЗСУ швидко розгромили «ворога», підрозділи НАТО втратили боєздатність. За свідченнями очевидців, один із європейських командирів після побаченого емоційно висловився.