У Брюсселі напередодні Дня Незалежності України підняли український прапор

Напередодні Дня Незалежності України, який відзначатимуть у понеділок, 24 серпня, Єврокомісія підняла український прапор у Брюсселі.

Про це у п’ятницю, 21 серпня, повідомила у своєму Х голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона також оприлюднила відео, на якому зафіксовано підняття українського прапора в Брюсселі.

«Щоб він міг гордо майоріти в самому серці нашого Союзу, де йому і належить бути. Україна відновить свою безпеку. Свою свободу. І займе своє законне місце в нашому Союзі», — зазначила фон дер Ляєн.

У День незалежності України, 24 серпня, у Києві відбудеться засідання Коаліції охочих, на яке зберуться світові лідери. Від НАТО участь у ньому візьме заступниця Генерального секретаря НАТО Радміла Шекерінська. Також до засідання долучиться президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Єврокомісія пропонує жорсткіші правила доступу дітей до соцмереж

Експертна група Європейської комісії, створена за дорученням Урсули фон дер Ляєн, оприлюднила доповідь із рекомендаціями щодо захисту дітей та підлітків у цифровому середовищі. Про це повідомляють ЗМІ.

Серед ключових пропозицій — нові вікові обмеження на доступ до соціальних мереж та інших цифрових сервісів.

Для дітей до 13 років пропонується заборонити самостійний доступ до таких платформ. Користування ними можливе лише за згоди та під наглядом батьків або виключно в освітніх цілях.

Для підлітків старше 13 років пропонується дозволити використання лише тих платформ, які відповідають суворим вимогам безпеки.

Окремо зазначається, що країни-члени ЄС матимуть право встановлювати вищий віковий поріг, якщо вважатимуть це необхідним.

У доповіді також ідеться про вимоги до платформ. Автори документа пропонують зобов’язати соціальні мережі відмовитися від функцій, що викликають звикання. Серед них — нескінченна стрічка контенту, автозапуск відео та нав’язливі сповіщення.

Крім того, перевірка віку користувачів, за задумом авторів, має здійснюватися без збору паспортних даних чи біометрії — за допомогою технологій, що підтверджують лише факт віку особи.

Єврокомісія обговорить з країнами ЄС, як запобігти чергам на кордонах через нову систему контролю

Європейська комісія планує провести переговори з державами-членами ЄС, щоб нова система прикордонного контролю Євросоюзу не спричинила значних затримок для відпочивальників упродовж літа. Про це повідомило видання Politico.

Як ідеться в листі, надісланому в п’ятницю та отриманому виданням, єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер поінформував керівників аеропортів і авіакомпаній, що система в’їзду/виїзду (EES), яку поетапно впроваджують з жовтня минулого року, покликана “гарантувати безпеку наших громадян без зайвого дискомфорту для відвідувачів з-поза меж Шенгенської зони”.

Галузеві об’єднання, зокрема “Авіакомпанії для Європи” (Airlines for Europe) та Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA), звернулися до Комісії з листом, у якому заявили про серйозне занепокоєння через довгі черги на кордоні та затримки для пасажирів, які подорожують до ЄС і з нього.

Відповідно до правил, громадяни країн, які не входять до ЄС, мають здавати відбитки пальців і фотографуватися замість звичного штампування паспортів. Водночас запуск системи, за який відповідають національні уряди, супроводжувався технічними проблемами, через що час очікування для іноземних гостей різко зріс.

Єврокомісія розглядає поетапні економічні пільги для країн-кандидатів до вступу в ЄС

Європейська комісія готує плани щодо надання країнам-кандидатам на вступ до Європейського Союзу економічних пільг ще до їхнього приєднання до блоку. Про це повідомляє Politico.

За словами двох чиновників, які побажали залишитися анонімними, ці пропозиції є частиною стратегії ЄК щодо «поступової інтеграції». Її суть полягає в тому, щоб надавати країнам-кандидатам ширший доступ до ЄС у міру проведення реформ, поки їхні заявки на членство ще перебувають на розгляді.

Як зазначає Politico, серед переваг, які обговорюються, — доступ до низки програм фінансування ЄС, преференційні торгові угоди, а також частковий доступ до єдиного ринку. Водночас точний пакет адаптуватиметься залежно від прогресу кожної країни-кандидата. Мета полягає в тому, щоб дати країнам-кандидатам стимули для проведення політично складних реформ, навіть якщо до повноцінного членства залишаються роки.

Поступова інтеграція передбачає економічні вигоди, подібні до членства, без вступу країн до ЄС доти, доки їх не визнають готовими.

Пропозиція вже має більшу політичну підтримку, ніж інші плани. Париж та Берлін раніше підтримували схожі ідеї «спрощеного членства» для тих країн, які стикаються з тривалими термінами вступу. Це додає оптимізму чиновникам, які вважають, що такий підхід буде більш прийнятним, ніж попередні пропозиції.

У коментарі Politico Петрас Ауштрявічюс, депутат Європарламенту від Литви, заявив, що «принцип „більше за більше“ добре перевірений». На його думку, таку пропозицію слід розглядати як підтримку кандидатів, які змогли досягти кращих результатів, ніж інші.

Згідно з планами, доступ до пільг надаватиметься в кожному окремому випадку залежно від того, наскільки кожна країна відповідає правилам ЄС і скільки реформ їй вдалося провести, розповів один із чиновників.

Це стане суттєвим відступом від нинішньої системи, у межах якої більшість пільг зарезервована для повноправних членів ЄС.

Такий підхід має забезпечити повніше залучення до процесу країн-кандидатів, зокрема України, вступ якої, попри сильну політичну підтримку, судячи з усього, займе роки без обіцянок швидкого членства, пише Politico.

Комісія домагатиметься підтримки цієї ініціативи з боку столиць країн ЄС, а чиновники розраховують, що лідери схвалять роботу над ширшою рамковою програмою на засіданні Європейської ради у жовтні чи грудні, уточнює видання.

ЄС планує перерахувати Україні другий транш у 3,7 млрд євро у вересні

Балаш Уйварі, представник Єврокомісії, заявив, що ЄС має намір у вересні перерахувати Україні другий транш допомоги обсягом 3,7 млрд євро.

Упродовж поточного року Євросоюз спрямує на бюджетну підтримку €8,5 млрд із загальної суми €90 млрд. Дві третини цих коштів буде використано на прямі військові потреби, а ще третину — на бюджетну та економічну підтримку.

Єврокомісія пропонує масштабне оновлення Європолу та Євроюсту

Єврокомісія виступила з пропозицією посилити роль Європолу та Євроюсту, аби ефективніше протидіяти транскордонній злочинності й терористичним загрозам. Про це повідомляє Укрінформ.

Як заявила віцепрезидентка Єврокомісії Генна Вірккунен, ЄС стикається з ескалацією гібридних загроз, розширенням організованої злочинності та зростанням цифрових небезпек з боку злочинців і терористів. За її словами, саме тому Євросоюз зміцнює Європол і Євроюст, щоб ці структури могли надавати державам-членам ЄС необхідну підтримку — від запобігання до судового переслідування.

Європейська комісія пропонує суттєво розширити повноваження Європолу. Йдеться, зокрема, про покращення обміну інформацією між країнами-членами ЄС, впровадження передових технологій у роботу агентства та посилення оперативної підтримки національних правоохоронних органів. Окремо передбачене поглиблення співпраці Європолу з іншими європейськими та міжнародними структурами безпеки.

Серед ключових новацій — створення для Європолу хмарної інфраструктури. Вона має забезпечити правоохоронцям країн ЄС доступ до сучасних інструментів обробки даних і дати змогу дистанційно працювати над спільними справами в режимі реального часу. Фактично це означає формування єдиного цифрового середовища для розслідувань, яке повинне пришвидшити обмін інформацією між слідчими різних держав.

Єврокомісія також пропонує поглибити координацію між ключовими структурами європейської правової системи. Мета цих змін — підвищити ефективність розслідувань транскордонної злочинності та прискорити обмін доказами між установами.

Запропонована реформа є частиною ширшої стратегії ЄС із цифрової трансформації правоохоронної системи. У Брюсселі розраховують, що модернізація Європолу та тісніша інтеграція з іншими агентствами допоможуть результативніше протидіяти організованій злочинності, кіберзагрозам і фінансовим злочинам.

Комісар ЄС з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер заявив, що Європейський Союз розпочинає найглибше оновлення в історії Європолу. «Сьогодні ми представляємо наймасштабніше оновлення за 25-річну історію Європолу», — зазначив він.

За словами Бруннера, реформа має усунути прогалини в координації між правоохоронними органами, якими користуються злочинні мережі. Однією з головних змін стане автоматизоване завантаження й обробка даних у Європолі, що повинно прискорити обмін інформацією між країнами ЄС.

Крім того, агентство планують перетворити на технологічний хаб, який координуватиме інновації у сфері безпеки, зокрема у напрямах штучного інтелекту та дешифрування даних. Також реформа передбачає створення загальноєвропейської системи аналізу потреб правоохоронців і підтримки спільних досліджень і розробок.

Окремо наголошується, що Європол має отримати змогу тісніше взаємодіяти з міжнародними партнерами та доступ до інформації за межами ЄС. «Злочинність не зупиняється на кордонах ЄС», — наголосив Бруннер.

Ще одним напрямом реформи стане посилення координації у боротьбі з шахрайством з ПДВ, фінансовими злочинами та нецільовим використанням коштів ЄС через взаємодію з іншими агентствами.

Комісар ЄС з питань демократії та правосуддя Майкл Мак-Грат повідомив про створення нової управлінської ради Євроюст. Очікується, що це дасть змогу національним представникам зосередитися на розслідуваннях транскордонної злочинності та пришвидшить ухвалення рішень.

Після реформи Євроюст зможе не лише реагувати на запити країн-членів, а й самостійно ініціювати розслідування. «Євроюст зможе виявляти зв’язки між кримінальними справами набагато раніше… допомагаючи правоохоронцям ефективніше координувати розслідування», — зазначив Мак-Грат.

Також агентство посилить діяльність у сфері кіберзлочинності, гендерно зумовленого насильства та інших транснаціональних злочинів. Окремо підкреслюється, що Євроюст відіграватиме важливу роль у забезпеченні відповідальності за міжнародні злочини, зокрема після завершення війни Росії проти України.

Єврокомісія переглядає програму тимчасового захисту для українців

Єврокомісія планує запропонувати продовжити режим тимчасового захисту для українських біженців після березня 2027 року, але з суттєвими обмеженнями. Про це пише Spiegel, посилаючись на лист голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн лідерам країн ЄС перед майбутнім самітом.

Spiegel нагадує, що на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС раніше підтримали ідею виключити з механізму тимчасового захисту українців віком від 23 до 60 років. Конкретні параметри майбутніх обмежень поки що не оприлюднені.

Рекордні витрати на оборону ЄС: плани Єврокомісії

Єврокомісія планує значне збільшення військових витрат Європейського Союзу — до €131 млрд у період з 2028 по 2034 роки. Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс підкреслив, що це означає десятикратне зростання фінансування в порівнянні з нинішніми показниками. Він зазначив, що при формуванні нового бюджету ЄС слід враховувати «посилення зовнішніх загроз» і уникати скорочення оборонних програм. Кубілюс також наголосив на необхідності зміцнення військових можливостей Європи та уникнення компромісів, які можуть послабити оборонний потенціал Союзу.

Відновлення фінансової співпраці: Петер Мадяр анонсує важливі рішення для отримання коштів від ЄС

Петер Мадяр, лідер партії «Тиса», яка здобула перемогу на парламентських виборах в Угорщині, після розмови з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, оголосив про намір вжити «ключові політичні рішення» для розблокування фінансів з європейських фондів, призначених для Будапешта. У соціальній мережі X Мадяр зазначив: «Новий уряд прийме важливі політичні рішення для розблокування цих фондів та їх подальшого інвестування». Проте конкретні деталі цих рішень залишаються невідомими.

Потенційна Криза Стабільності Євро: Єврокомісія Застерігає щодо Надмірних Енергетичних Субсидій

Єврокомісія попереджає країни ЄС про ризик бюджетної кризи. Єврокомісія висловила стурбованість тим, що спроби окремих країн ЄС пом’якшити зростання цін на пальне та електроенергію можуть обернутися серйозними проблемами для державних бюджетів. Зокрема, йдеться про такі заходи, як субсидії на електроенергію, зниження податків та акцизів, а також запровадження стелі цін на енергоносії. Брюссель зазначає, що надмірно щедрі соціальні та економічні стимули можуть спровокувати прискорення інфляції та різке збільшення бюджетного дефіциту, що поставить під загрозу фінансову стійкість країн ЄС. Якщо витрати перевищать можливості бюджету, зростання боргових зобов’язань може перевищити критичні рівні та вплинути на стабільність євро.