Російська влада запровадила додаткові обмеження на перебування та пересування громадян у двох районах, що межують з Естонією поблизу Нарви. Ці заходи діятимуть протягом 10 днів і триватимуть до 26 вересня. Як повідомляє ERR із посиланням на естонських прикордонників, Москва пояснює такі дії необхідністю посилення охорони державного кордону. Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро запевнив, що ці обмеження не становлять загрози для Естонії. За його словами, оцінка безпекової ситуації залишається незмінною, а відповідні служби підтверджують відсутність небезпеки. Таро також додав, що раніше висловлювалися різні припущення щодо можливої загальної мобілізації в Росії та оцінки складного становища, у якому перебуває РФ.
Архіви позначок: Эстония
Естонська розвідка оцінила наслідки українських ударів по РФ і ситуацію на фронті
Росія, попри масштабні українські удари по військовій та енергетичній інфраструктурі, не переглянула свою позицію щодо мирних переговорів. На тлі цього інтенсивність бойових дій на фронті залишається високою, а повітряні атаки з обох сторін посилюються.
Такі оцінки наведені у щотижневому зведенні Сил оборони Естонії.
За даними естонських військових, Україна намагається змусити Росію перейти до змістовних мирних переговорів до зими, посилюючи тиск ударами по стратегічних об’єктах у глибині РФ.
Операція СБУ та Сил оборони, яка триває понад 40 днів, відчутно вдарила по російській нафтопереробній галузі. У результаті можливості РФ з переробки нафти знизилися до найнижчого рівня з 2002 року. Під ударами опинилися також аеродроми, склади, порти та інші військові об’єкти.
Аналітики окремо вказують на дефіцит пального в деяких регіонах РФ. Найскладніша ситуація, за їхньою інформацією, спостерігається в окупованому Криму, де фіксуються перебої з пальним і електропостачанням.
Українські далекобійні удари були спрямовані на нафтопереробні заводи та паливну інфраструктуру в Криму, Краснодарському краї, Волгоградській, Саратовській, Омській, Самарській областях та Башкортостані.
Крім того, Україна завдала ударів по складах компанії Wildberries у восьми регіонах РФ і Татарстані. Загалом від початку кампанії під атаками опинилися близько 20 логістичних центрів. Також були уражені військові об’єкти в Криму, Краснодарському краї та авіабаза “Енгельс” у Саратовській області.
Як зазначає естонська розвідка, середня кількість бойових зіткнень за тиждень майже не змінилася і становила близько 243 на добу.
Російські війська просувалися на Великобурлуцькому, Покровському, Костянтинівському та Гуляйпільському напрямках. Водночас українські сили вели активні контратаки на Сумщині, а також на Борівському, Куп’янському та Слов’янському напрямках.
За оцінкою Сил оборони Естонії, середньодобові втрати російської армії становили близько 1300 військовослужбовців.
Також у Силах оборони Естонії підрахували, що у липні 2026 року російські війська захопили 36–38 квадратних кілометрів української території. Це приблизно у 15 разів менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас втрати російської армії у липні сягнули 42 860 військовослужбовців, що на 29% більше, ніж торік.
Аналітики наголошують, що навіть за значних людських втрат Донбас досі не перебуває під повним контролем Росії.
Протягом тижня російські війська випустили по Україні близько 1300 безпілотників і 138 ракет, серед яких 61 балістична. Під ударами були енергетична, промислова, транспортна та аграрна інфраструктура, а також житлові будинки і склади майже у 20 областях.
Окремо аналітики зафіксували повторне застосування Росією північнокорейських балістичних ракет KN-23. Також вони звернули увагу на повідомлення української розвідки про перекидання до РФ північнокорейського ракетного підрозділу. Додатково зазначається, що російські війська дедалі частіше застосовують ударні дрони з реактивними двигунами.
Американські війська майже повністю залишили Естонію через перегляд сил Пентагоном
США майже повністю вивели свої війська з Естонії, повідомляє ERR.
Як уточнює видання, це рішення пов’язане з тим, що Пентагон призупинив перекидання нових підрозділів до Європи та розпочав перегляд глобального розміщення сил.
Чинна угода між Естонією та США передбачає присутність у країні від 500 до 700 американських військовослужбовців. Однак нині там залишилася лише невелика частина персоналу, переважно підрозділи забезпечення.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що строки прибуття нових американських підрозділів наразі невідомі. Водночас британський і французький контингенти продовжують перебувати в країні.
Останнім часом західні ЗМІ активно обговорюють прогнози про те, що Росія у зв’язку з позицією Трампа може готувати напад на Прибалтику та Польщу.
Фейкова кампанія мережі «Матрьошка» спрямована на загострення розбіжностей у ЄС
Прокремлівська бот-мережа «Матрьошка» активізувала нову інформаційну кампанію в Європі. Її мета — загострити відносини між країнами Балтії та іншими державами Євросоюзу, а також послабити зв’язки ЄС з Україною.
У соцмережах X і Bluesky поширюють фейкові відео та підроблені обкладинки авторитетних європейських ЗМІ. У цих матеріалах стверджується, що європейські політики й журналісти нібито засуджують представників Балтії за надмірну «русофобію» та антиросійську риторику.
У фейкових роликах згадуються естонські політики Урмас Паєт, Свен Міксер і глава європейської дипломатії Кая Каллас. Їм та іншим європейським діячам приписують вигадані заяви, яких вони ніколи не робили.
За даними проєкту «Блокувальник ботів», ця кампанія має сформувати враження, що всередині Євросоюзу посилюються розбіжності щодо підтримки України, санкцій проти Росії та ролі країн Балтії в європейській політиці.
Естонія посилює доступ до ринку нерухомості для громадян Росії та Білорусі
Влада Естонії планує суттєво посилити правила придбання нерухомості для громадян Росії та Білорусі. Міністерство внутрішніх справ країни вже підготувало відповідні поправки до законодавства. Вони передбачають фактичну заборону на купівлю житла для осіб, які не мають постійної посвідки на проживання.
В обґрунтуванні ініціативи йдеться про «ризики для безпеки та громадського порядку», які, за оцінкою естонської влади, походять від громадян країн, визнаних недружніми. Водночас уточнюється, що обмеження не стосуватимуться власників постійної ППП. У МВС вважають, що в такому разі біографічна перевірка вже пройдена, а рівень довіри держави є вищим.
Отже, ключовим критерієм доступу до ринку нерухомості стане не громадянство, а міграційний статус. Фактично це означає, що навіть за наявності законного проживання в країні, але без постійної ППП, іноземці з Росії та Білорусі не зможуть купувати житло або комерційну нерухомість.
Естонія ініціює спецмита на російський імпорт у ЄС для відбудови України
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал запропонував запровадити на рівні ЄС додаткові тарифи на імпорт з Росії, а отримані кошти спрямувати на відновлення України, яка постраждала від військових дій.
За словами Міхала, заморожених російських активів недостатньо, щоб компенсувати величезну шкоду. «Нам потрібно ввести мита на товари з Росії, щоб відшкодувати шкоду», — наголосив він. Також він повідомив, що ця ідея вже обговорюється в Євросоюзі.
Ініціатива передбачає створення нового фінансового інструменту, в межах якого російський експорт до ЄС стане джерелом виплат. Водночас поки що неясно, яких саме товарів це стосуватиметься і на якому рівні встановлять ставки.
Для ухвалення такого рішення потрібна одностайність країн ЄС, хоча підходи держав блоку до санкцій різняться.
Естонія спрямує близько 110 млн євро на посилення оборонних спроможностей України у 2026 році
Естонія надасть Україні близько 110 млн євро у 2026 році. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров за підсумками переговорів з естонським колегою Ханно Певкуром.
За його словами, основний акцент буде зроблено на закупівлі дронів і засобів боротьби з БпЛА, що має посилити ключові можливості ЗСУ.
Окремо Федоров наголосив на солідарності Естонії в IT-коаліції разом з Люксембургом. Він зазначив, що Естонія продовжує лідирувати в цифровізації армії. Загалом на системи зв’язку та інноваційні технології вже зібрано 1,4 млрд євро, а внесок Естонії у поточному році становить 5,7 млн євро.
Також міністр подякував Естонії за додатковий внесок у 13 млн доларів до фонду PURL.
В Естонії не бачать ознак підготовки Росії до нападу на країни Балтії
Начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг заявив, що не вважає ймовірним відкриття Росією нового фронту проти країн Балтії. Про це він сказав у п’ятницю, 24 квітня, повідомляє ERR.
За його словами, оцінка загрози агресії є складним процесом, який потребує аналізу поточного стану збройних сил, політичних намірів уряду та можливостей для здійснення нападу в міжнародному контексті.
Ківісельг також зазначив, що Росія переважно не досягла своїх стратегічних цілей в Україні. Навіть якщо частину з них було реалізовано, це сталося значно пізніше, ніж передбачалося спочатку.
Начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії наголосив, що наразі немає підстав вважати, що Росія може атакувати країни Балтії або НАТО у ширшому сенсі.
“Сьогодні, навіть якщо ця мобілізація проводиться в Росії, немає ознак того, що ці мобілізовані підрозділи будуть якимось чином використані проти країн НАТО. Водночас Збройні сили, включаючи Розвідувальний центр, щодня працюють над запобіганням потенційній війні”, – сказав він.
Водночас Ківісельг зауважив, що керівництво Росії залишається непередбачуваним і нерідко ухвалює ірраціональні рішення.
“З раціонального погляду, Російській Федерації, безумовно, не було б сенсу відкривати новий фронт десь ще в регіоні. Але ми бачили, що Російська Федерація не завжди раціональна у своїх рішеннях і може припускатися стратегічних прорахунків”, – додав він.
Нещодавно в інтерв’ю національному телемарафону Володимир Зеленський припустив, що Росія блокує інтернет не для придушення критики уряду, а щоб запобігти невдоволенню, яке може бути спричинене запланованою масштабною мобілізацією. За оцінкою президента України, метою цієї мобілізації є масована атака на Україну або на країни Балтії.
Жіночий футбол: УЄФА присудив технічні поразки Естонії та Литві
Жіночим збірним Естонії та Литви присудили технічні поразки через їхню відмову від гри зі збірною Білорусі у відбіркових іграх чемпіонату Європи серед дівчат до 17 років. Федерації обох країн висловили небажання брати участь у матчах з білоруською командою, але «нейтральна» позиція УЄФА призвела до офіційного рішення — автоматичних поразок. У підсумку збірна Білорусі здобула шість очок із шести можливих і посіла перше місце в турнірній таблиці, не провівши жодної гри.
Естонський міністр закордонних справ відвідав Україну з візитом
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна прибув з візитом до України.Про це він повідомив у соцмережі X.За словами естонського міністра, поїздка має на меті безпосередньо побачити, в яких умовах українці продовжують жити та чинити опір російській агресії.”Я приїхав, аби на власні очі побачити, як українці продовжують триматися у холоді й темряві, під постійною загрозою для життя, серед втрат і жахіть”, – написав Цахкна.Він підкреслив, що Україна не дозволяє перемогти терору й імперіалізму та продовжує опір повномасштабному вторгненню Росії.”Ця боротьба – це не лише про безпеку України. Це про безпеку Європи. Неможливо висловити нашу вдячність Україні за те, що вона стоїть на своєму – і ми зробимо усе, що можемо, щоб їй допомогти”, – наголосив глава МЗС Естонії.