Фінансовий виклик США: чому економічного зростання вже недостатньо для стабілізації боргу

Американська економіка більше не здатна погашати борги виключно за рахунок свого зростання. Директор Бюджетного управління Конгресу (CBO) Філіп Свагель 8 жовтня повідомив, що за процентних ставок на рівні 4–5% економіка США має демонструвати щорічне зростання на 5–6%, аби стабілізувати боргове навантаження. Натомість реальне зростання тримається на позначці близько 2%, тоді як витрати на обслуговування боргів вже перевищили трильйон доларів на рік. Про це інформує Bloomberg.

Заява Свагеля суперечить планам міністра фінансів Скотта Бессента, який розраховує подолати боргову кризу завдяки 3% економічного зростання та скороченню витрат. Водночас розрахунки CBO передбачають потребу в номінальному зростанні ВВП на рівні 7–8% щорічно. Експерти прогнозують на 2026 рік реальне зростання лише у 2,1%. За період з 2000 року американська економіка досягала показника у 3% лише протягом п’яти календарних років, а середній показник за другий президентський термін Дональда Трампа становить приблизно 1,8%.

За підсумками фінансового року дефіцит бюджету США склав $1,993 трлн, що на $218 млрд, або на 12%, перевищує показник попереднього періоду. Надходження до бюджету збільшилися на 3% і перевищили $5,4 трлн, однак витрати зросли на 6% — майже до $7,4 трлн. Структурний дефіцит досяг близько 6% ВВП попри відсутність рецесії та відносно низьке безробіття.

Особливо стрімко збільшуються витрати на обслуговування державного боргу. У 2026 році процентні виплати склали $1,143 трлн, збільшившись на $115 млрд, або на 11%. Це становить 15% від загального обсягу федеральних витрат, що перевищує фінансування оборони та програми Medicare. Для порівняння, у 2020 році відсотки коштували бюджету $345 млрд — таким чином, за шість років навантаження зросло більш ніж у три рази.

Сукупний державний борг США перевищив позначку в $40 трлн. З цієї суми приблизно $32,3 трлн припадає на борг у публічному обігу, що дорівнює близько 100% ВВП. Подібний рівень боргового навантаження фіксувався лише в період 1945–1946 років, після завершення Другої світової війни.

Прогнози CBO вказують на подальше погіршення ситуації: до 2036 року борг може збільшитися до $56,2 трлн (120% ВВП), річний дефіцит досягне $3,1 трлн, а витрати на виплату відсотків зростуть до $2,1 трлн на рік. У довгостроковій перспективі боргове навантаження здатне піднятися до 175% ВВП.

Додаткову загрозу становлять витрати на запозичення. Якщо лютневий прогноз CBO прогнозував дохідність десятирічних облігацій на рівні 4,1–4,4%, то поточний орієнтир наближається до 5,3%. Якщо середня ставка обслуговування виявиться на 1,5 відсоткового пункту вищою за базові розрахунки, дефіцит за десятиріччя зросте ще на $6 трлн, а борг до 2036 року сягне 133% ВВП.

Очікування Вашингтона пов’язані з прискоренням економіки за допомогою штучного інтелекту. CBO планує переглянути прогнози зростання з урахуванням технологічних інвестицій на початку 2027 року. Проте навіть досягнення 3% зростання, на які сподівається Мінфін, не дозволить суттєво знизити боргове навантаження без перегляду бюджетних доходів та видатків.

Якщо у 2020 році на відсотки витрачалося $345 млрд, то у 2026-му цей показник зріс до $1,143 трлн, а до 2036 року очікується на рівні $2,1 трлн. Федеральний бюджет щороку запозичує майже $2 трлн, тоді як витрати на обслуговування накопичених зобов’язань продовжують випереджати темпи розвитку економіки.

Через дефіцит фінансування Україна перенесла видатків на 39 мільярдів гривень на грудень

Через брак фінансів витрати на суму 39 мільярдів гривень, які планувалися на вересень, жовтень та листопад, включно з підготовкою енергетичної системи до зими, були перенесені на грудень. Про це поінформувала керівниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. «Міністерство фінансів скоригувало розпис державного бюджету та перенесли частину витрат вересня, жовтня й листопада на грудень. Насамперед це стосується капітальних видатків: будівництва та реконструкції, зокрема лікарень, а також зведення укриттів у школах і лікарнях, захисту енергетичних об’єктів, спорудження соціального житла та інших сфер», — зазначила Підласа. Водночас вона застерігає, що таке перенесення на грудень може призвести до того, що зазначені програми взагалі не встигнуть профінансувати до завершення року.

Криза бюджету: чи вистачить коштів на виплати військовим?

Народний депутат від фракції «Батьківщина» Вадим Івченко повідомив про критичну нестачу фінансування для виплати заробітних плат українським військовослужбовцям. За його словами, бюджетних коштів не вистачає навіть на забезпечення виплат протягом найближчих двох місяців. Окрім цього, відсутні ресурси для реалізації обіцяного раніше колишнім міністром оборони Федоровим підвищення грошового забезпечення. Івченко наголосив, що ситуація з бюджетом є катастрофічною, оскільки немає можливості виплачувати навіть суми до 20 тис. грн. Депутат підкреслив необхідність внесення термінових змін до бюджету та залучення допомоги від міжнародних партнерів, щоб покрити дефіцит, не кажучи вже про можливість підвищення зарплат.

Суперечлива норма у бюджеті-2027: чи звільнять керівництво ПФУ від відповідальності за ігнорування судових рішень?

У проєкті державного бюджету на 2027 рік виявлено положення, яке фактично убезпечує керівництво Пенсійного фонду України від штрафних санкцій за невиконання судових рішень, що стосуються перерахунку пенсій. Про це заявив народний депутат Максим Бужанський. Він висловив обурення такою ініціативою, зазначивши, що дозвіл на ігнорування судових вердиктів ставить під сумнів доцільність існування судової системи та створює небезпечний прецедент щодо обов’язковості виконання рішень суду.

Згідно з текстом бюджетного проєкту, норма стосується ретроспективних виплат за судовими справами. Передбачається, що територіальні органи ПФУ мають здійснювати такі виплати лише «в межах бюджетних призначень». Якщо ж необхідні кошти відсутні, це пропонується вважати законною підставою для того, щоб не застосовувати штрафи до керівників Пенсійного фонду та його регіональних підрозділів. Фактично, це означає, що хоча судове рішення залишається чинним, його виконання може бути відкладене на невизначений термін.

За інформацією ЗМІ, станом на 2025 рік у системі ПФУ накопичилося близько 803 тисяч судових рішень, загальна сума виплат за якими з державного бюджету становить 81,2 млрд грн.

Податок на відбудову можуть запровадити після війни замість військового збору

Післявоєнна відбудова України потребуватиме значних ресурсів, тому уряд опрацьовує варіанти збереження бюджетних надходжень після завершення дії військового податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%. Як зазначено в оновленому Меморандумі з Міжнародним валютним фондом за програмою розширеного фінансування EFF, цей податок стягуватиметься ще три роки після скасування воєнного стану.

В українській частині документа сказано: “Ми забезпечимо, щоб доходи не зменшилися після закінчення терміну дії цього заходу. Одним із варіантів, який ми розглядаємо, є запровадження податку на відбудову (reconstruction tax) замість військового податку, який ми включимо до законодавства, що регулює перехідний період після скасування воєнного стану”.

У МВФ позитивно оцінили такі наміри. У Фонді наголосили, що в довгостроковій перспективі уряд України, як і раніше, націлений на досягнення первинного бюджетного профіциту в межах 0,2-0,4% ВВП, аби підтримати відновлення фіскальної та боргової стійкості.

МВФ також зазначив: “Реалізація цього фіскального шляху вимагатиме від влади продовження впровадження заходів мобілізації внутрішніх доходів для забезпечення стабільних податкових надходжень у середньостроковій перспективі. Зокрема, владі, ймовірно, доведеться проактивно розглянути пункт про припинення дії 5% ставки військового податку, який, згідно із законодавством, ухваленим у квітні, має втратити чинність через три роки після закінчення воєнного стану”.

Фонд уточнив, що якщо військовий податок замінять податком на відбудову, його параметри визначать у перехідному законодавстві після завершення війни.

Окремо МВФ звернув увагу на майбутню структуру видатків. У Фонді вважають: “Що стосується видатків, то витрати повинні будуть змінюватися відповідно до нормалізації витрат на оборону та виміряних асигнувань на відновлення, реконструкцію та інші пріоритети. Це допоможе забезпечити узгодженість планів витрат з відновленням фіскальної та боргової стійкості, а також доступність фінансування на відповідних умовах”.

За даними Державної податкової служби, у січні – червні 2026 року державний бюджет отримав 94,2 млрд грн військового збору. Це на 19,2 млрд грн, або на 25,6%, більше, ніж за той самий період минулого року.

Ставку військового збору для фізичних осіб збільшили з 1,5% до 5% з 1 грудня 2024 року.

Падіння ціни Urals скорочує нафтові доходи Росії

Попри рекордні обсяги експорту нафти, Росія отримує дедалі менше доходів від її продажу. Ціна російської марки Urals на початку липня знизилася до $40–41,5 за барель, що майже на $19 менше за рівень, закладений у російський бюджет — $59 за барель. Про це йдеться у росЗМІ.

За даними Argus Media та Bloomberg, дисконт Urals до еталонної марки Brent знову зріс до $27,35 за барель. Це істотно зменшує прибутки російських експортерів.

Водночас морський експорт нафти сягнув 4,22 млн барелів на добу — це найвищий показник від початку повномасштабної війни. Нарощувати постачання Росію змушує зниження внутрішньої переробки: через регулярні удари українських дронів і ракет потужності російських НПЗ, за різними оцінками, скоротилися на 25–28%. Під атаками вже побували всі десять найбільших нафтопереробних заводів країни, останнім став Омський НПЗ.

Однак навіть рекордний експорт не перекриває втрати від зниження цін. Частина нафти взагалі не знаходить покупців: близько 500 тис. барелів щодоби накопичуються на танкерах, які фактично виконують роль плавучих сховищ. Загальний обсяг такої нафти вже наблизився до 140 млн барелів.

Додатковим ударом стало скорочення закупівель з боку Китаю. У червні вони впали приблизно на 825 тис. барелів на добу порівняно з лютим.

У підсумку за тиждень до 5 липня Росія заробила на експорті нафти лише $1,4 млрд, що на $350 млн менше, ніж тижнем раніше. Аналітики прогнозують, що за підсумками року російський бюджет може недоотримати 1,5–1,6 трлн рублів нафтогазових доходів.

Виплати за держборгом у США вперше обійшли оборонні витрати

У США витрати на обслуговування державного боргу, зокрема виплати відсотків за позиками, вперше перевищили витрати на національну оборону.

Такий зсув свідчить про серйозні структурні зміни в бюджеті, спричинені зростанням вартості запозичень на тлі збільшення держборгу та підвищення процентних ставок. Економісти зазначають, що в останні роки ці витрати зростають швидше, ніж більшість інших статей бюджету.

Попри те, що оборонний бюджет США традиційно є однією з найбільших видаткових статей, тепер він поступається за обсягом виплатам відсотків. Це посилює суперечки щодо довгострокової стійкості фінансової політики країни.

Спецоперація «Бюджет»: за два тижні правоохоронці зафіксували 129 проваджень і 259 підозрюваних

У межах спецоперації «Бюджет» правоохоронці повідомили про 259 підозрюваних, а встановлені збитки державі в різних сферах перевищили 1,2 млрд грн.

Про це заявив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

За його словами, лише за два тижні спецоперація дала такі результати: 129 кримінальних проваджень, 259 підозрюваних і понад 1,2 млрд грн встановлених збитків державі. Операцію прокуратура проводить разом із правоохоронними органами по всій країні.

Як зазначено в повідомленні, бюджетні злочини — це не «неефективне управління» і не «помилки». Йдеться про кошти, які мали працювати на оборону, медицину, відновлення, освіту та громади, але замість цього опинилися в чиїхось кишенях.

За попередніми даними слідства, найбільші втрати зафіксовано у таких сферах. Фігурантами справ стали.

Наразі правоохоронці перевіряють рух коштів і активи, на які може бути накладено арешт для відшкодування збитків. У межах спецоперації також очікуються нові епізоди та підозри.

Кравченко наголосив, що кожна гривня, вкрадена з бюджету, має отримати дві відповіді: повернення державі та вирок для винних.

НАЗК під критикою: сотні мільйонів витрат, слабкі перевірки та відсутність незалежного аудиту

Національне агентство з питань запобігання корупції працює в Україні вже понад 10 років і щороку отримує майже 600 млн грн з бюджету. Середня зарплата працівників агентства становить близько 100 тис. грн на місяць. Втім, попри такі витрати, результати роботи НАЗК викликають серйозні запитання.

NGL.media проаналізували близько трьох тисяч справ, які НАЗК передало до суду у 2020-2026 роках. Дослідження показало, що більшість із них суди закривають. Зокрема, 52% усіх протоколів, складених агентством, не доходять до реального покарання, а у справах про конфлікт інтересів цей показник сягає 90%. Ще у 5% випадків фігурантів визнають винними, але звільняють від відповідальності.

Суди найчастіше закривають такі справи через пропущені строки притягнення до відповідальності, брак доказів або малозначність порушення. Водночас з 2024 року частка виграних НАЗК справ зросла приблизно до 60%, однак це сталося насамперед завдяки протоколам щодо несвоєчасного звітування політичних партій. Після набрання чинності наприкінці 2023 року закону про відновлення щоквартальної звітності партій НАЗК почало активно перевіряти ці звіти. Такі справи легше доводити у суді, ніж, наприклад, конфлікт інтересів. Минулого року саме вони становили близько 80% серед усіх виграних НАЗК справ.

Одним із ключових напрямів роботи НАЗК є перевірка декларацій посадовців. Щороку близько 630 тис. українських посадовців подають декларації, але вручну агентство перевіряє лише близько однієї тисячі з них. Яким саме чином відбирають ці декларації, публічно не пояснюють. Відомо лише, що застосовується система логічного та арифметичного контролю. При цьому, за словами Катерини Бутко, лише близько 10% працівників НАЗК займаються перевірками декларацій і моніторингом способу життя.

Після відновлення перевірок наприкінці 2023 року всі декларації почали проходити автоматизовану перевірку через зіставлення з державними реєстрами та базами даних. Якщо система виявляє невідповідності, декларанту надсилають повідомлення, щоб він врахував це при подачі наступної декларації. Однак цей механізм має суттєві обмеження. Якщо у декларації вказані лише базові дані, що збігаються з державними реєстрами, система може не виявити порушень. Офшори, готівка чи навчання дітей за кордоном залишаються поза межами автоматичного контролю.

Юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк зазначає, що автоматизація кількісно збільшує показники перевірок, але не дає якості, на яку очікує суспільство. Як приклад вона наводить кейс із колишнім міністром енергетики Германом Галущенком, якого НАБУ затримало за підозрою у відмиванні близько 12 млн доларів через офшорні компанії. Його декларації при цьому успішно проходили автоматизовану перевірку.

Проблеми виникають і під час ручної перевірки. У справі Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні на 160 млн грн, НАЗК під час первинної перевірки декларації за 2023 рік виявило недостовірні відомості на 356,4 тис. грн, що тягло лише адміністративну відповідальність. Уже після її затримання, коли в кабінеті та вдома знайшли мільйони доларів готівкою, агентство провело повторну перевірку тієї ж декларації і заявило про порушення на 18,4 млн грн, що вже підпадає під кримінальну відповідальність.

За словами Наталії Січевлюк, із року в рік НАЗК виявляє багато випадків недостовірного декларування, але значно менше необґрунтованих активів і ознак незаконного збагачення, хоча саме це є головним суспільним запитом. Це підтверджують і звіти агентства: минулого року за підсумками моніторингу способу життя НАЗК зробило висновки щодо ймовірного незаконного збагачення 94 посадовців, тоді як декларацій з ознаками недостовірного декларування було 505.

Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна неодноразово порушувала питання пріоритезації перевірок у Верховній Раді, але без результату. На її думку, НАЗК має використовувати ризикоорієнтований підхід, щоб із загального масиву виділяти декларації, які насамперед потребують уваги. Водночас, за її словами, у повних перевірках та моніторингу способу життя агентство орієнтується передусім на запити правоохоронців, хоча мало б саме визначати, на кого правоохоронним органам варто звернути увагу.

Якщо дивитися лише на статистику, то НАЗК демонструє активність. Минулого року порушення виявили у кожній другій перевіреній декларації: недостовірні відомості на 3,8 млрд грн та ознаки незаконного збагачення на 460 млн грн. Але реальних вироків у таких справах одиниці. Крім того, частину висновків НАЗК фігуранти успішно оскаржують у судах. За підрахунками NGL.media, у 2020-2025 роках було подано 104 позови щодо результатів перевірок, і у 88 випадках, тобто 85%, суди їх задовольнили.

Одним із прикладів став листопадовий випадок минулого року, коли Київський окружний адміністративний суд скасував результати перевірки декларації першої проректорки Полтавського державного аграрного університету Валентини Аранчій. НАЗК виявило недостовірні відомості на 1,7 млн грн, але суд вирішив, що працівники агентства порушили строки перевірки та вийшли за межі повноважень. Зараз справа перебуває в апеляції.

Минулого року НАЗК отримало з держбюджету 1,36 млрд грн, із яких 768 млн грн було передано на фінансування політичних партій. На власну діяльність агентство витратило 593 млн грн. Із цієї суми 505 млн грн, або 84%, пішло на зарплати. У 2024 році в агентстві працювали 413 людей, а середня річна зарплата одного працівника склала близько 1,2 млн грн. Голова НАЗК Віктор Павлущик задекларував понад 4 млн грн зарплати. Понад 3 млн грн отримали його заступники Сергій Гупяк та Дмитро Калмиков. Керівниця управління з проведення повних перевірок Юлія Кулікова вказала 2,2 млн грн зарплати за рік.

Попри це, основною відповіддю керівництва НАЗК на критику залишається брак людських ресурсів. Анастасія Радіна вважає, що проблема полягає не лише у кількості працівників, а й у розподілі ресурсів. За її словами, агентству пропонували посилити підрозділи, які займаються перевірками декларацій і моніторингом способу життя, але натомість ресурси залишаються розпорошеними, зокрема на просвітницькі напрями.

НАЗК також отримує фінансування від урядів ЄС, США, Великої Британії, Канади та Швейцарії. За шість років агентство отримало від іноземних донорів понад 100 млн грн, зокрема майже 30 млн грн від ЄС. ЄС оплачував соціологічні опитування, розробку антикорупційної стратегії, тренінги з оцінки ризиків, поїздки до Румунії, програмне забезпечення, а також допомагав фінансово у розробці концепції моніторингу способу життя. Після російського вторгнення у 2022 році ЄС навіть постачав НАЗК бронежилети і балістичні шоломи. Також європейці оплатили тренінг з лідерства для Віктора Павлущика, курси англійської мови для працівників і просвітницьку діяльність, зокрема тренінги у школах та посібники «Антикорупційного курсу для 9 класу».

До початку 2025 року НАЗК активно підтримувало і USAID. За американські кошти, зокрема, створили портал викривачів, який запустили у вересні 2023 року. Через нього можна анонімно повідомляти про факти корупції і навіть отримати 10% від суми завданих державі збитків. Наразі НАЗК повідомляло лише про дві виплати викривачам, хоча в обох випадках інформацію передавали НАБУ, а не НАЗК.

Окрему увагу викликає кадрова політика агентства. Починаючи з 2020 року в НАЗК діяли відкриті конкурси із тестуванням, співбесідами за участі членів Громадської ради та спеціальними перевірками кандидатів. Однак після повномасштабного вторгнення, з травня 2022 року, всі призначення відбуваються без конкурсної процедури. Співбесіди та спецперевірки були призупинені.

Під час аналізу декларацій чинних працівників НАЗК журналісти NGL.media виявили дані, які викликають сумніви щодо доброчесності окремих співробітників. Зокрема, спеціалістка відділу формування доброчесності Ганна Дігтяренко у 2023 році придбала Toyota Camry 2007 року випуску за 45 тис. грн, хоча такі автомобілі зазвичай коштують у 6-8 разів дорожче. Інша працівниця, Наталія Погоріло, навесні минулого року отримала у подарунок квартиру в Києві площею 60 м2 і оцінила її у 200 тис. грн, хоча реальна вартість квартир у цьому будинку стартує від 50 тис. доларів. Вона пояснила, що це подарунок від рідного брата, але відмовилась коментувати походження грошей на такий подарунок.

У НАЗК також працює Софія Циктіч, донька «судді Майдану» Віталія Циктіча. Вона влаштувалася до агентства у 2024 році, продовжуючи навчання у КНУ ім. Т. Шевченка, а вже за рік через приватизацію стала власницею київської квартири площею близько 90 м2. Йдеться про житло, яке трьома роками раніше її батько отримав як службове. Минулого року Віталій Циктіч також купив квартиру у київському ЖК «Нивки-Парк» майже за 4 млн грн і два автомобілі Mercedes майже за 2 млн грн.

Питання викликає і публічна позиція НАЗК у важливих антикорупційних моментах. У липні минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який суттєво обмежував незалежність НАБУ та САП у боротьбі з корупцією. Це викликало багатотисячні протести, критику громадських активістів, частини нардепів та міжнародних партнерів. Зрештою закон скасували. Однак НАЗК ці події не коментувало, а перша публічна заява Віктора Павлущика з’явилася лише через три місяці.

Катерина Бутко вважає, що НАЗК як орган, відповідальний за антикорупційну політику, мало б публічно відреагувати на цю історію та нагадати про значення незалежності НАБУ і САП. Анастасія Радіна, своєю чергою, зазначає, що агентство навіть мало можливість зупинити розгляд законопроєкту у Верховній Раді на строк до десяти днів для проведення експертизи, але не скористалося цим правом.

Схожу логіку НАЗК продемонструвало і в лютому 2025 року, коли розпочало повну перевірку декларації тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Агентство не публікувало жодної інформації про початок чи результати перевірки аж до його звільнення. Причиною назвали лист «від державного органу з вимогою обмежити доступ до інформації про перевірку у зв’язку із застосуванням до декларанта заходів захисту». За інформацією Анастасії Радіної, цей лист направила СБУ. На її думку, такий лист не мав бути для НАЗК правовою підставою приховувати інформацію, а єдиним поясненням могла бути спроба «забезпечення комфорту» для Андрія Єрмака.

Додаткові запитання щодо незалежності НАЗК виникли восени 2025 року після публікації так званих «плівок Міндіча». Згідно із записами НАБУ, у травні 2025 року, ймовірно, керівник підрозділу безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов нібито передав 20 тис. доларів хабаря до НАЗК. Віктор Павлущик тоді повідомив про внутрішнє розслідування, яке зрештою не виявило причетності працівників НАЗК до справи «Мідас».

За законом «Про запобігання корупції» НАЗК має проходити незалежний аудит кожні два роки. Проте за майже 10 років існування агентства такий аудит провели лише один раз — за 2020–2021 роки. Аудит перших двох років роботи Олександра Новікова опублікували лише у липні 2023 року. Незалежні аудитори оцінили його роботу радше позитивно: у 2020–2021 роках агентство виконало 72% визначених для перевірки показників. Водночас вони не змогли прямо сказати, що НАЗК працює ефективно. У звіті зазначено, що діяльність агентства загалом не досягла порогу неефективності, але комісія утрималася від висновку про ефективність НАЗК.

На думку Катерини Бутко, одна з причин проблеми полягає у самих критеріях оцінювання, затверджених урядом. Їх було надто багато, що не дозволяло чітко відповісти, наскільки добре чи погано працює агентство. Наступні аудити не відбулися через те, що Міністерство юстиції досі не запровадило нові критерії, за якими аудитори мали б оцінювати НАЗК. При цьому, як вказує Transparency International Ukraine, Мін’юст консультувався з НАЗК щодо цих показників, фактично дозволяючи агентству впливати на власну оцінку.

Останньою незалежною оцінкою діяльності НАЗК наразі є звіт Європейської комісії. У ньому звернули увагу на непрозорість автоматизованої перевірки декларацій і наголосили на необхідності якнайшвидшого проведення нового аудиту. У листопаді 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має розблокувати та змінити процедуру аудиту НАЗК. Передбачається, що уряд сформує оцінювальну комісію, а критерії оцінювання визначатиме сама комісія, а не уряд через Мін’юст.

Анастасія Радіна вважає, що власні звіти НАЗК не можуть бути об’єктивною оцінкою його роботи, адже сенс аудиту полягає саме у зовнішній незалежній перевірці. У відповіді на запит NGL.media в агентстві заявили, що повністю підтримують проведення зовнішньої незалежної оцінки.

Попри великі бюджетні витрати, міжнародну допомогу і широку сферу повноважень, НАЗК досі не продемонструвало переконливої результативності у боротьбі саме з топкорупцією. Як підсумувала Анастасія Радіна, вона не може назвати одну функцію агентства чи один кейс, який можна було б вважати справжньою історією успіху.

Ілон Маск виступив проти участі уряду США в капіталі ШІ-компаній

Ілон Маск розкритикував ідею входження уряду США до складу співвласників найбільших технологічних компаній, що займаються розробкою штучного інтелекту. На його думку, значно ефективнішим рішенням була б пряма фінансова підтримка громадян.

Мільярдер вважає, що швидкий розвиток штучного інтелекту та роботизації може спричинити такий надлишок товарів і послуг, що для економіки США більшою загрозою стане не інфляція, а падіння цін. У такому разі, на його переконання, державі доведеться протидіяти дефляції через прямі виплати населенню.

«Краще просто надсилати гроші людям безпосередньо з казни. Поки зростання цін на товари та послуги перевищує збільшення грошової маси, що станеться у випадку зі штучним інтелектом і роботами, інфляції не буде. По суті, я прогнозую, що ми відчайдушно боротимемося з дефляцією!» — написав бізнесмен у своїй соцмережі X.

Так Маск відреагував на недавню заяву віцепрезидента Джей Ді Венса про те, що Білий дім серйозно розглядає можливість входження держави в капітал провідних ШІ-розробників країни. За його словами, американському лідеру Дональду Трампу «подобається ця ідея як свого роду суверенний фонд добробуту, де США отримують частку в цих ШІ-компаніях».