600 млн грн без тендеру: як розподілили кошти на «Марафон» і чим відрізняється вартість години контенту

Попри заяви про відтермінування фінансової кризи, влада без тендеру розподілила ще 600 млн грн бюджетних коштів на «Марафон». Кошти отримали такі телеканали: 179 млн грн — «Студія 1+1», 179 млн грн — «СЛМ новини», 179 млн грн — «Ми – Україна», 100 млн грн — «Інтер».

Як зазначив нардеп Железняк, різниця у вартості виробництва однієї години контенту є вражаючою. Зокрема, для «Ми – Україна» вона становить 169 тис. грн/год, для «Студія 1+1» — 130,6 тис. грн/год, для «СЛМ новини» — 115 тис. грн/год, а для «Інтер» — 96 тис. грн/год.

Економічні виклики Росії: аналіз від шведської розвідки

Російська Федерація намагається переконати західні країни у стабільності своєї економіки, незважаючи на накладені санкції та великі витрати на військові дії в Україні. Про це в інтерв’ю Financial Times повідомив Томас Нільссон, керівник Служби військової розвідки та безпеки Швеції. Він зазначив, що, попри заяви Кремля, російська економіка не змогла відновитися, навіть з урахуванням зростання цін на нафту через конфлікти на Близькому Сході. Для покриття бюджетного дефіциту Росії необхідні ціни на нафту марки Urals, що перевищують 100 доларів за барель протягом року, а для вирішення інших економічних проблем ціни повинні залишатися високими значно довше.

Нільссон підкреслив, що фінансова спроможність Росії підтримувати військові дії проти України може зменшитися, якщо США та Ізраїль дотримуватимуться угоди про припинення вогню з Іраном, а ціни на нафту на світових ринках стабілізуються. Він вказав на те, що Москва вже перенаправила ресурси на розробку безпілотних систем та далекобійної зброї, але в інших сферах російський військово-промисловий комплекс залишається неефективним, страждає від корупції та залежить від державних банків.

На думку Нільссона, російська оборонна промисловість, за винятком сегмента безпілотників, є збитковою та системно залежить від державного кредитування. Він також звернув увагу на проблеми корупції та неефективного управління. Згідно з офіційними даними Росії, ВВП країни зменшився на 1,8% у січні-лютому, а голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна визнала погіршення зовнішніх умов для експорту та імпорту. Нільссон переконаний, що реальна ситуація є гіршою, ніж показує офіційна статистика, зокрема через заниження рівня інфляції.

Шведська розвідка оцінює реальний рівень інфляції в Росії на рівні близько 15%, а не 5,86%, які офіційно оголошені. Нільссон також зазначив, що разом із німецькою розвідкою BND Швеція зафіксувала ознаки заниження Росією бюджетного дефіциту приблизно на 30 мільярдів доларів, а також ризики банківської нестабільності. Він висловив припущення, що Путін може не до кінця усвідомлювати масштаби економічних проблем через спотворену внутрішню інформацію. Проте це не змінює загальної негативної тенденції.

Шведська розвідка вважає, що Росія фактично “живе в борг”, а її економіка рухається або до затяжного спаду, або до різкого шоку. У будь-якому випадку, на думку Нільссона, це призведе до подальшого погіршення ситуації та загрози фінансової кризи.

Потенційна Криза Стабільності Євро: Єврокомісія Застерігає щодо Надмірних Енергетичних Субсидій

Єврокомісія попереджає країни ЄС про ризик бюджетної кризи. Єврокомісія висловила стурбованість тим, що спроби окремих країн ЄС пом’якшити зростання цін на пальне та електроенергію можуть обернутися серйозними проблемами для державних бюджетів. Зокрема, йдеться про такі заходи, як субсидії на електроенергію, зниження податків та акцизів, а також запровадження стелі цін на енергоносії. Брюссель зазначає, що надмірно щедрі соціальні та економічні стимули можуть спровокувати прискорення інфляції та різке збільшення бюджетного дефіциту, що поставить під загрозу фінансову стійкість країн ЄС. Якщо витрати перевищать можливості бюджету, зростання боргових зобов’язань може перевищити критичні рівні та вплинути на стабільність євро.

Скорочення фінансування медицини в Польщі: нові виклики

У Польщі планують нові скорочення у фінансуванні медичної сфери. Міністерство охорони здоров’я визнало, що коштів у системі недостатньо, незважаючи на рекордний бюджет Національного фонду здоров’я (NFZ) у 221 мільярд злотих. З 1 квітня фонд зменшив оплату за обстеження, що перевищують ліміт: за гастроскопію та колоноскопію – до 60%, за МРТ та КТ – до 50%. Раніше ці показники становили 100%. Влада не виключає можливості подальших скорочень, які можуть торкнутися й інших послуг амбулаторної допомоги. При цьому пріоритет обіцяють зберегти для онкохворих та дітей. Одночасно держава готується до зростання витрат: підвищення зарплат медикам з липня обійдеться приблизно у 3,5 мільярда злотих, плюс ще близько мільярда через інфляцію. Дефіцит NFZ вже оцінюється у 18 мільярдів злотих. Нові заходи мають забезпечити близько 625 мільйонів злотих економії у 2026 році. Лікарні та пацієнтські організації попереджають, що доступ до діагностики може погіршитися, а черги – зрости.

Впровадження платних доріг в Україні: нові фінансові моделі

В Україні платні дороги стають неминучими, оскільки державний бюджет не може покрити всі витрати на інфраструктуру в умовах війни, зазначив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин. Він підкреслив, що кошти в першу чергу спрямовуються на оборону, внаслідок чого на ремонт і утримання доріг у 2026 році заплановано лише 4,6 млрд грн, що значно менше від реальної потреби. Ціни на бітум зросли в кілька разів, і його імпорт ускладнює ситуацію. У майбутньому країна може перейти до нових фінансових моделей, таких як платні магістралі та концесії, де інвестори вкладатимуть кошти в будівництво, а держава повертатиме їх через експлуатацію доріг. Також планується поступове відновлення Дорожнього фонду, який раніше фінансувався за рахунок акцизу на пальне.

Економічна криза в Росії: Зростаючий дефіцит та фінансові обмеження

Російська економіка опинилася під значним тиском, що призвело до серйозних фінансових труднощів. Відомий Z-блогер, Максим Калашников, застерігає про наростаючий дефіцит у державному бюджеті, обумовлений тривалістю військового конфлікту. Він наголошує, що скорочення доходів від нафти та газу, у поєднанні з недостатньою ефективністю податкових заходів, призводить до неможливості фінансування військових дій та підтримки державних підприємств. «Наростає бюджетний дефіцит у міру затягування конфлікту, про що ми раніше попереджали. Не можна було допускати такого затягування війни… Окрім планових витрат, є ще безліч витрат на підтримку держкорпорацій та інші потреби. Все це зростає загрозливими темпами», — зазначає Калашников.За інформацією інсайдерів, для запобігання кризі, Кремль розглядає радикальні заходи, які можуть викликати соціальну напруженість. Серед них – вилучення заощаджень громадян шляхом заморожування банківських вкладів та їхнього переведення в державні облігації.Крім того, уряд планує запровадити обов’язковий військовий збір для бюджетників та силових структур, передбачаючи виплату до 15% їхньої зарплати у вигляді державних облігацій.Калашников пов’язує нещодавнє блокування месенджера Telegram у Росії з підготовкою до цих фінансових заходів. Кремль усвідомлює, що спроба отримати доступ до фінансових ресурсів кожного росіянина може призвести до масових протестів. «Це вкрай небезпечно! Небезпечно з політичної та соціальної точки зору. Зараз починають циркулювати чутки, що бюджетників і силовиків можуть зобов’язати отримувати 10-15% зарплати у вигляді державних облігацій. Це також надзвичайно ризикований крок. Може статися спалах невдоволення. Блокуй Telegram чи не блокуй — це не врятує від таких спалахів», — попереджає Z-патріот.Російське керівництво опинилося в безвихідній ситуації: без додаткових коштів військова машина зупиниться, але спроба вилучити останні гроші у населення ставить під загрозу внутрішню стабільність у країні.

Київські депутати витратили майже 2 мільярди гривень на соціальні програми

У 2025 році Київрада виділила майже 2 млрд грн на програми соціально-економічного розвитку, які ініціативно використовували депутати міськради. Це значно перевищує обсяги попередніх років. Кожен депутат міськради мав можливість розпорядитися 15 млн грн. Фактично, більшість обранців використали всю або майже всю суму.Детальний аналіз витрат, які здійснили депутати Київради в рамках Програми розв’язання соціально-економічних проблем (“соцеконом”), провів ресурс ЧЕСНО.У 2025 році, як зазначають дослідники, обсяг коштів досяг майже 2 млрд грн, що приблизно дорівнює річному бюджету міста-супутника Києва, Броварів. Цікаво, що обов’язку витратити всю суму (15 млн грн на депутата) обранці не мали, але більшість намагалися це зробити.Формально кошти дозволялося спрямовувати на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Однак реальна структура витрат показала інше: найбільша частка – близько 1,24 млрд грн – пішла на одноразову матеріальну допомогу громадянам.Десятки депутатів використали 99–100% своїх фондів, роздавши виплати десяткам тисяч мешканців. Середній розмір допомоги складав близько 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, брендовані пакети та фотозвіти в соціальних мережах стали звичним явищем у цьому процесі.Раніше суми коштів, які Київрада спрямовувала на “соцеконом”, були значно меншими. Так, у 2020 році кожен депутат отримував приблизно 1 млн грн. У 2023 році – 6 млн грн, у 2024 році – 10 млн грн, а минулого року – вже 15 млн грн на одного депутата міськради.Звертаємо увагу, що рішення про розширення програми підтримали 78 депутатів. Не голосували лише троє представників “Європейської солідарності” – Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. Остання пояснила свою позицію принциповою незгодою зі збільшенням фондів. На її думку, значна частина коштів витрачається неефективно, а практика роздачі матеріальної допомоги часто використовується як інструмент політичного впливу.На думку аналітиків, ситуація з депутатськими фондами все більше нагадує класичне “гречкосійство”, тобто використання бюджетних ресурсів для формування електоральної лояльності. Хоча дата наступних виборів офіційно не оголошена, активність депутатів вже зараз створює політичний фундамент. Великі обсяги адресної допомоги значно підвищують шанси чинних обранців на переобрання.Показово, що 38 депутатів використали 100% фонду саме на матеріальну допомогу. Загальний рівень освоєння коштів досяг 94,35%. Водночас 126 млн грн залишилися невикористаними. Згадуються і конкретні імена: Богдана Тимощук, Олексій Окопний, Михайло Наконечний і Юлія Уласик розподілили свої фонди до копійки (хоча скільком людям вони допомогли – невідомо). Володимир Слончак видавав кошти під час приймання громадян, а Ігор Галайчук роздавав пакунки внутрішньо переміщеним особам (ВПО).Деякі депутати спрямували кошти на ремонти та закупівлю обладнання. Деякі включали до своїх звітів роботи, виконані в межах міських програм розвитку, що створює ефект “привласнення” бюджетних результатів.

Росія стикається з серйозною економічною нестабільністю

У російській економіці очікується серйозний спад у найближчі місяці. Зниження доходів бюджету, зумовлене відсутністю додаткових податкових змін, призводить до зростання дефіциту. Високі відсоткові ставки та значні кредити, надані для фінансування певних військових операцій, створюють значне тиск на банківський сектор. Офіційні дані про інфляцію не відповідають реальній ситуації, оскільки рівень інфляції значно перевищує офіційно оголошені 5,5%. Це призводить до закриття великої кількості ресторанів та скорочення штату працівників у багатьох компаніях через зростання витрат. Раніше регулюючі органи попереджали про можливість серйозних проблем у банківській системі, включаючи потенційну масову віддачу вкладників, хоча наразі ця загроза стримується.

Значне падіння доходів Росії від нафти та газу

Росія відчуває суттєве скорочення доходів від нафти та газу. У січні ці доходи знизилися до 393 млрд рублів — це найнижчий показник з 2020 року та приблизно вдвічі менше, ніж торік. Для усунення дефіциту, Міністерство фінансів може вилучити близько 419 млрд рублів з Фондового ринку протягом наступних двох місяців, що відповідає приблизно 10% його ліквідних коштів. За прогнозами експертів, до кінця року бюджет може втратити 3–3,5 трлн рублів на нафтогазових доходах, що посилить навантаження на фінансову систему та потенційно призведе до зростання ключової ставки.

У Ізмаїлі заклали бюджет на відновлення зруйнованого житлового будинку: зловживання та завищені витрати?

Управління ЖКГ Ізмаїльської міської ради Одеської області 19 листопада за результатами тендеру замовило ПП «Роднік» відновлення житлового будинку за 35,85 млн грн.Про це повідомляється в системі «Прозорро».До грудня 2028 року на вулиці Топольна, 2 повинні відремонтувати двоповерховий житловий будинок на вісім квартир, який було зруйновано внаслідок шахедної атаки.Середня вартість відновлення однієї квартири в Ізмаїлі становитиме близько 104 тисячі доларів (35,85 млн грн/43 курс /8 квартир). На ці гроші можна купити трикімнатну квартиру в центральній частині Києва біля метро.Роботи фінансуються коштом місцевого бюджету. Договірна ціна динамічна. Проєкт замовили ПП «Єленсан». Позитивний експертний звіт видало ДП «Державний науково-дослідний та проєктно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція».У інформації про ціни на матеріальні ресурси шпаклівку Сатенгіпс замовили по 23 грн/кг (тут і далі ціни вказані з ПДВ без доставки). База «Куб» в Одесі продає Єврогіпс Сатенгіпс по 10 грн/кг, що вдвічі дешевше. Будівельні матеріали «OVI» пропонують Кнауф Сатенгіпс по 11 грн/кг, що також вдвічі дешевше.Полівінілацетатну непластифіковану дисперсію замовили по 372 грн/кг. «Дивоцвіт» продає її по 146 грн/кг, а «Лекс Ритейл» по 148 грн/кг, що у 2,5 раза дешевше.Повнотілу керамічну цеглу 250х120х65 мм марки М100 врахували по 15 грн/шт. База «Куб» в Одесі продає таку цеглу по 10 грн/шт, що на 33% дешевше.Кондиціонери CH-S12FTXQ2-NG врахували по 75 600 грн/шт. Компанія «Профіклімат» офіційний дилер Cooper&Hunter продає такі кондиціонери по 28 099 грн/шт, що більше ніж в 2,5 раза дешевше. «Розетка» пропонує їх по 32 999 грн/шт, що вдвічі дешевше.Ймовірна переплата по будівельних матеріалах становить більше двох мільйонів гривень.Фірма отримала підряд без конкуренції. Для участі в закупівлі учасники мали підтвердити виконання не менше трьох аналогічних договорів з капітального або поточного ремонту житлового багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф.При цьому в такому договорі обов’язково мав бути повний набір конкретних робіт: улаштування монолітного залізобетонного поясу, мурування вентиляційних каналів, поліпшене штукатурення вентиляційних каналів, мурування стін, виготовлення та монтажу металевих виробів, внутрішнього оздоблення, заповнення прорізів виробами з металопластику, зовнішнього оздоблення, покрівельних робіт, електроживлення будівлі, електромонтажних робіт.ПП «Роднік» надав чотири аналогічних договори, укладених із Управлінням ЖКГ Ізмаїльської міськради на поточний ремонт будинків на вулицях Придунайська 214, 216, Ізмаїльська 8 та Флотська 37.Частину необхідної техніки (автомобільний кран МАЗ 4572, буро-кранова установка БКМ317) «Роднік» отримає від TOB «Енерготехнології-Ізмаїл». Воно належить Вікторії Абашевій – дружині голови Ізмаїльської РДА Родіона Абашева.Управління ЖКГ Ізмаїльської міської ради очолює Олена Парамонова. Міським головою Ізмаїла є Андрій Абрамченко.Ізмаїльським ПП «Роднік» керує та володіє Ігор Дехтярьов. «Антикорупційний вимір» повідомляє, що Дехтярьов є депутатом Ізмаїльської міської ради від політичної партії «Слуга Народу» та до того ж наближений до мера. Щонайменше з 2000-х років він є соратником, другом і партнером міського голови Андрія Абрамченка. Зокрема разом вони заснували місцевий футбольний клуб «Бриз» та громадську організацію «Федерація футболу міста Ізмаїл». Обидва – вихідці з Партії Регіонів. Колишня дружина Абрамченка, депутатка Ізмаїльської міської ради Ольга Фролова, заступниця Дехтярьова в депутатській комісії з питань бюджету.З 2016 року «Роднік» отримав державних замовлень на 899,48 млн грн, найбільше в нинішнього замовника.Автор: Ганна КисляковаДжерело: «Наші гроші»