Російська Федерація намагається переконати західні країни у стабільності своєї економіки, незважаючи на накладені санкції та великі витрати на військові дії в Україні. Про це в інтерв’ю Financial Times повідомив Томас Нільссон, керівник Служби військової розвідки та безпеки Швеції. Він зазначив, що, попри заяви Кремля, російська економіка не змогла відновитися, навіть з урахуванням зростання цін на нафту через конфлікти на Близькому Сході. Для покриття бюджетного дефіциту Росії необхідні ціни на нафту марки Urals, що перевищують 100 доларів за барель протягом року, а для вирішення інших економічних проблем ціни повинні залишатися високими значно довше.
Нільссон підкреслив, що фінансова спроможність Росії підтримувати військові дії проти України може зменшитися, якщо США та Ізраїль дотримуватимуться угоди про припинення вогню з Іраном, а ціни на нафту на світових ринках стабілізуються. Він вказав на те, що Москва вже перенаправила ресурси на розробку безпілотних систем та далекобійної зброї, але в інших сферах російський військово-промисловий комплекс залишається неефективним, страждає від корупції та залежить від державних банків.
На думку Нільссона, російська оборонна промисловість, за винятком сегмента безпілотників, є збитковою та системно залежить від державного кредитування. Він також звернув увагу на проблеми корупції та неефективного управління. Згідно з офіційними даними Росії, ВВП країни зменшився на 1,8% у січні-лютому, а голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна визнала погіршення зовнішніх умов для експорту та імпорту. Нільссон переконаний, що реальна ситуація є гіршою, ніж показує офіційна статистика, зокрема через заниження рівня інфляції.
Шведська розвідка оцінює реальний рівень інфляції в Росії на рівні близько 15%, а не 5,86%, які офіційно оголошені. Нільссон також зазначив, що разом із німецькою розвідкою BND Швеція зафіксувала ознаки заниження Росією бюджетного дефіциту приблизно на 30 мільярдів доларів, а також ризики банківської нестабільності. Він висловив припущення, що Путін може не до кінця усвідомлювати масштаби економічних проблем через спотворену внутрішню інформацію. Проте це не змінює загальної негативної тенденції.
Шведська розвідка вважає, що Росія фактично “живе в борг”, а її економіка рухається або до затяжного спаду, або до різкого шоку. У будь-якому випадку, на думку Нільссона, це призведе до подальшого погіршення ситуації та загрози фінансової кризи.