Вибух на військовому полігоні у Швеції: семеро постраждалих

На військовому полігоні Крокс шьютфельт поблизу міста Карлсборг стався вибух, унаслідок якого постраждали семеро співробітників Збройних сил Швеції. Про це інформує видання Dagens Nyheter, посилаючись на слова представника Міністерства оборони Швеції Мікаеля Огрена. Він зазначив, що потерпілі є військовослужбовцями збройних сил, а не призовниками, проте їхні військові звання він уточнювати не став.

За інформацією Скараборгської лікарні, до мед закладу госпіталізували чоловіків віком від 20 до 30 років. П’ятеро з них перебувають в інтенсивній терапії, а двоє отримали легкі травми. Повідомлення про вибух надійшло приблизно о 16:00 за місцевим часом. На місце події прибули співробітники поліції, рятувальники та військовослужбовці.

Наразі поліція розслідує інцидент як нещасний випадок на робочому місці. Як повідомляє Aftonbladet, вибух міг трапитися під час робіт зі знешкодження старих нерозірваних боєприпасів.

Вибори у Швеції: Соціал-демократи лідирують за даними екзитполу

Соціал-демократична партія колишньої прем’єр-міністра Швеції Магдалени Андерссон набирає 28,4% голосів. Про це повідомляє SVT із посиланням на результати екзитполів. Водночас наразі залишається невідомим, чи матиме опозиція достатньо голосів для формування нового уряду.

Напередодні голосування соціологічні опитування прогнозували переконливу перемогу лівого альянсу над правим блоком, очолюваним чинним прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном, до якого також входять «Шведські демократи». Однак із наближенням виборів розрив між політичними опонентами помітно скоротився.

Соціал-демократи залишаються найвпливовішою та найбільшою партією країни, адже перебували при владі більшу частину останнього століття. У своїй програмі лівий блок обіцяє розв’язати проблему зростання вартості життя та зміцнити державу загального добробуту. Натомість праві роблять основний акцент на посиленні міграційної політики та боротьбі з насильницькою й організованою злочинністю. Прихильники Крістерссона вважають такий підхід схваленим суспільством, тоді як критики звинувачують чинний уряд у несправедливому ставленні до іммігрантів і обмеженні громадянських свобод.

Ульф Крістерссон: ризики для НАТО у разі зміни влади у Швеції

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон висловив занепокоєння щодо безпекових перспектив країни, якщо до влади прийде лівоцентристський блок під керівництвом Магдалени Андерссон. Лідер правоцентристської Поміркованої партії наголосив, що більшість партій потенційного лівого уряду раніше виступали проти приєднання Швеції до НАТО, повідомляє Politico. За словами Крістерссона, внутрішні розбіжності в такій коаліції можуть ускладнити ухвалення регулярних рішень, необхідних для виконання зобов’язань перед Альянсом, зокрема щодо оборонного фінансування та участі у військових операціях. Швеція офіційно приєдналася до НАТО у 2024 році, завершивши тривалий період нейтралітету на тлі російської агресії проти України. З того часу країна активно інтегрувалася в структуру Альянсу: направила сотні військових до Латвії, залучила кораблі для патрулювання Балтійського моря та використовує винищувачі Gripen для охорони повітряного простору. Попри політичні розбіжності, Крістерссон сподівається на збереження незмінної підтримки України, оскільки в парламенті з цього питання існує консенсус. Крім того, прем’єр відстоює співпрацю з партією «Шведські демократи», яка має високу підтримку і претендує на місце в уряді. Він пояснив, що в умовах відсутності однопартійної більшості така коаліція є необхідною для стабільного управління. Крістерссон запевнив, що особисто контролюватиме формування кабінету міністрів, гарантуючи професіоналізм урядовців та запобігаючи радикальним крокам завдяки колегіальній системі прийняття рішень.

Готланд стає ключовим елементом оборони Швеції в Балтійському регіоні

Швеція пришвидшує мілітаризацію Готланда та посилює на острові цивільну стійкість. Острів у Балтійському морі, де проживають 60 858 людей, включили до оборонного плану країни на 2025–2030 роки як одну з семи пріоритетних цілей потенційного нападу Росії. Про це повідомляє The Guardian.

Готланд розташований за 275 км від російського Калінінграда і за 87 км від материкової Швеції. Командувач сухопутних військ на острові полковник Андреас Густафссон наголосив, що контроль над Готландом означає контроль над повітряними та морськими операціями в усьому Балтійському регіоні. У разі мобілізації оборону острова забезпечуватиме бойова група чисельністю близько 4 500 військовослужбовців.

На тлі цих загроз країна нарощує оборонні витрати до 2,8% ВВП у 2026 році, а з 2028 року цей показник має зрости до 3,1%. Також Швеція розширює призов і збільшує термін служби до 15 місяців.

Одночасно Шведське агентство цивільної оборони (MSB) втілює на Готланді програму Stark socken («Сильна парафія»). Її мета — підготувати цивільне населення до повної автономії, якщо острів опиниться в ізоляції. Для цього створюють локальні безпекові хаби, формують запаси палива та їжі, а також ведуть облік приватних джерел води. Наприкінці року на Готланді планують провести тестову евакуацію кількох сотень жителів. Крім того, екстрені служби острова вже інтегрують досвід України у сфері роботи з масовими пораненнями та ліквідації наслідків руйнувань будівель.

За оцінкою полковника Густафссона, пряме вторгнення зараз є малоймовірним, однак загроза шпигунства і диверсій залишається високою.

Військове керівництво також застерігає, що для країн Балтії та Фінляндії ризики різко зростуть у разі припинення вогню в Україні, оскільки РФ зможе швидко передислокувати звільнені війська до північних кордонів НАТО.

Після повномасштабного вторгнення РФ Швеція докорінно змінила свою оборонну політику. Країна відмовилася від багаторічного нейтралітету, приєдналася до НАТО та почала відновлювати концепцію «тотальної оборони». Вона передбачає підготовку до можливого конфлікту не лише армії, а й цивільного населення. Важливе місце в цій стратегії посів Готланд, а також розвиток інфраструктури, яка має забезпечити стійкість країни в умовах кризи.

Стратегічна роль острова підтверджувалася і останніми подіями в Балтійському морі. Наприкінці 2024 року поблизу Готланду сталися інциденти з пошкодженням підводних кабелів, які у Стокгольмі розглядають як можливі диверсії.

Зеленський і Крістерссон обговорили посилення ППО, Gripen та Drone Deal

Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Під час переговорів сторони зосередилися на зміцненні української ППО, підготовці до використання шведських Gripen, а також співпраці в межах Drone Deal.

Про підсумки розмови Зеленський повідомив у Telegram. Він подякував Швеції за підтримку України та послідовну позицію щодо російської війни.

Як зазначив президент, головною темою стала протиповітряна оборона. За його словами, Росія робить ставку на удари балістикою, комбіновані атаки та реактивні «шахеди», тому захист від таких загроз є ключовим для того, щоб позбавити росію можливості затягувати війну.

Зеленський також повідомив, що під час розмови обговорювали кроки, які можуть посилити захист України.

Окрему увагу сторони приділили використанню шведських Gripen. Президент наголосив, що триває активна робота для своєчасного забезпечення всієї необхідної інфраструктури, тренувань і запуску використання шведських «Гріпенів». Він підкреслив, що це стане історичним посиленням української бойової авіації та великим економічним співробітництвом між Україною та Швецією у безпековій сфері, яке має бути безперечно результативним.

Крім того, за словами президента, продовжується робота у форматі Drone Deal між Україною та Швецією.

Наприкінці Зеленський додав, що сторони домовилися про наступні контакти.

Посольство РФ у Швеції заявило про нічний інцидент із двома безпілотниками

Посольство Росії у Швеції повідомило про ймовірний нічний інцидент на своїй території за участю двох безпілотників. За твердженням дипломатів РФ, один дрон скинув контейнер із червоною фарбою, а інший упав біля будівлі з макетом саморобного вибухового пристрою.

Про подію заявило посольство РФ у Швеції. На момент публікації офіційних коментарів від шведської влади щодо інциденту не надходило.

У дипмісії стверджують, що інцидент стався близько другої години ночі. За їхньою інформацією, перший квадрокоптер скинув на територію контейнер із червоною фарбою, а другий дрон із макетом саморобної бомби впав поряд із будівлею представництва.

“Ця обставина вказує на те, що йдеться не лише про провокацію, а про пряму спробу залякати працівників російської місії”, – заявили у дипмісії.

Російська сторона також повідомляє, що за останні два роки подібних інцидентів нібито сталося кілька десятків. У посольстві додали, що місцева поліція лише фіксує події, але розслідування не дають результатів.

“За таких обставин уся відповідальність за продовження нападів на російську дипломатичну місію та їхні можливі наслідки лежить на шведській стороні”, – заявили у посольстві.

Шведська розвідка вважає, що Росія становитиме загрозу й після правління Путіна

У шведській військовій розвідці вважають, що російський режим, найімовірніше, залишатиметься небезпечним для сусідніх держав навіть після завершення правління Володимира Путіна. Про це заявив очільник шведської військової розвідки Томас Нільссон, якого цитує Bloomberg.

Така оцінка свідчить, що у Швеції дотримуються особливо песимістичного бачення майбутніх відносин із Росією. Як наголосив Нільссон, цю кризу там не сприймають як тимчасову. За його словами, Росія вже обрала свій шлях, і повернення назад неможливе, а нинішнє протистояння має глибокий, структурний і довготривалий стратегічний характер, який сам собою не зникне.

Нільссон також заявив, що російська економіка й надалі переживає труднощі. За його словами, посадовці свідомо маніпулюють статистичними даними, щоб приховати вплив чотирирічної повномасштабної війни на економічне зростання та рівень інфляції.

Водночас, за оцінкою голови розвідки, у найближчій перспективі немає ознак, які б свідчили про загрозу стабільності режиму Путіна. Він зазначив, що політичну опозицію фактично знищено — через вигнання, ув’язнення або, у найгірших випадках, убивства. Через це, за його словами, не існує сили, яка могла б спрямувати невдоволення громадян у русло реальної політичної альтернативи.

Окремо Нільссон звернув увагу на результати опитувань, які свідчать про реальну підтримку серед частини російського населення. Йдеться, за його словами, не обов’язково про підтримку самої війни, а радше про схвалення амбіцій Росії «як великої держави».

«Ми не очікуємо жодних кардинальних змін», — додав він.

Avinode під підозрою: ЄС вимагає перевірити можливий обхід санкцій через авіаброкерів

Євросоюз закликав до розслідування щодо шведської компанії Avinode, яку запідозрили у сприянні російській еліті в обході санкцій. Спеціальний посланник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван звернувся до Швеції із закликом вжити заходів, зокрема розглянути можливість кримінального розслідування стосовно Avinode.

Підставою для цього стало журналістське розслідування, у якому йдеться, що платформу могли використовувати для організації приватних перельотів представників російської еліти в обхід санкцій. У розслідуванні зазначається, що після початку конфлікту в Україні ЄС заборонив приватні авіаперельоти для російських громадян, які перебувають під санкціями.

Попри це, деякі авіаброкери, за даними журналістів, продовжували бронювати рейси через посередницькі схеми із залученням третіх країн, зокрема Туреччини, Кіпру та ОАЕ.

За інформацією ЗМІ, Avinode є цифровою платформою, що поєднує авіаброкерів з операторами приватних рейсів. У компанії стверджують, що не ухвалюють остаточного рішення щодо польотів і не володіють даними про кінцевих пасажирів. Водночас журналісти повідомляють, що змогли отримати через систему пропозиції на перельоти навіть для осіб, які перебувають під санкціями.

Економічні виклики Росії: аналіз від шведської розвідки

Російська Федерація намагається переконати західні країни у стабільності своєї економіки, незважаючи на накладені санкції та великі витрати на військові дії в Україні. Про це в інтерв’ю Financial Times повідомив Томас Нільссон, керівник Служби військової розвідки та безпеки Швеції. Він зазначив, що, попри заяви Кремля, російська економіка не змогла відновитися, навіть з урахуванням зростання цін на нафту через конфлікти на Близькому Сході. Для покриття бюджетного дефіциту Росії необхідні ціни на нафту марки Urals, що перевищують 100 доларів за барель протягом року, а для вирішення інших економічних проблем ціни повинні залишатися високими значно довше.

Нільссон підкреслив, що фінансова спроможність Росії підтримувати військові дії проти України може зменшитися, якщо США та Ізраїль дотримуватимуться угоди про припинення вогню з Іраном, а ціни на нафту на світових ринках стабілізуються. Він вказав на те, що Москва вже перенаправила ресурси на розробку безпілотних систем та далекобійної зброї, але в інших сферах російський військово-промисловий комплекс залишається неефективним, страждає від корупції та залежить від державних банків.

На думку Нільссона, російська оборонна промисловість, за винятком сегмента безпілотників, є збитковою та системно залежить від державного кредитування. Він також звернув увагу на проблеми корупції та неефективного управління. Згідно з офіційними даними Росії, ВВП країни зменшився на 1,8% у січні-лютому, а голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна визнала погіршення зовнішніх умов для експорту та імпорту. Нільссон переконаний, що реальна ситуація є гіршою, ніж показує офіційна статистика, зокрема через заниження рівня інфляції.

Шведська розвідка оцінює реальний рівень інфляції в Росії на рівні близько 15%, а не 5,86%, які офіційно оголошені. Нільссон також зазначив, що разом із німецькою розвідкою BND Швеція зафіксувала ознаки заниження Росією бюджетного дефіциту приблизно на 30 мільярдів доларів, а також ризики банківської нестабільності. Він висловив припущення, що Путін може не до кінця усвідомлювати масштаби економічних проблем через спотворену внутрішню інформацію. Проте це не змінює загальної негативної тенденції.

Шведська розвідка вважає, що Росія фактично “живе в борг”, а її економіка рухається або до затяжного спаду, або до різкого шоку. У будь-якому випадку, на думку Нільссона, це призведе до подальшого погіршення ситуації та загрози фінансової кризи.

Швеція розглядає можливість використання ядерної зброї у воєнний час

Міністр оборони Швеції, Пол Йонсон, не виключає можливості розміщення ядерної зброї на території країни у воєнний час. Про це повідомили джерела.
Йонсон, представник Поміркованої партії, заявив про відкритість Швеції до потенційного розміщення ядерної зброї у разі війни. “Якщо почнеться війна, ми будемо відкриті до всього, що може забезпечити виживання Швеції та її безпеку, безумовно”, – заявив він.
Швеція, член НАТО, має домовленість про те, що в мирний час ядерна зброя не розміщується на її території. Водночас не існує аналогічної домовленості щодо того, що відбувається у воєнний час. Ліберальна партія, член урядової коаліції, також не хоче виключати можливість розміщення ядерної зброї на території Швеції у разі війни.