Литва та Польща працюють над спільним планом міжнародної евакуації населення. Ця ініціатива передбачає можливість вивезення жителів Литви, Латвії та Естонії через кордон у разі виникнення воєнної загрози. Про це повідомляє видання Delfi. Директор Національного центру управління кризами (НЦУК) Вілмантас Віткаускас зазначив, що наразі фахівці обох країн оцінюють логістичні можливості, інфраструктуру та процедури, необхідні для реалізації цього плану. За словами Віткаускаса, у разі наближення воєнної загрози режим на кордоні змінюється, зокрема вводиться прикордонний контроль для забезпечення виконання функцій важливими посадовими особами. Це може призвести до накопичення великих потоків людей, тому країни заздалегідь опрацьовують механізми управління ситуацією, враховуючи транспортні потоки та стан інфраструктури. Особливу увагу приділяють Сувалкському коридору, який має стратегічне значення як у військовому, так і в логістичному аспектах. Паралельно в Литві тривають масштабні навчання «Купол Вітіса», що перевіряють національну мобілізаційну систему. У них беруть участь близько 3 тисяч держслужбовців, представників самоврядування та неурядових організацій, а також близько 1 тисячі добровольців. Навчання, що тривають до 3 жовтня, охоплюють питання енергетичної безпеки, евакуації населення, прийому сил союзників та забезпечення критичних послуг. Окремо з 26 вересня по 3 жовтня проходять навчання з цивільної оборони, під час яких відпрацьовується евакуація мешканців Вільнюса та прикордонних із Білоруссю районів на випадок загрози військового втручання з боку Мінська.
Архіви позначок: Литва
Справа про російську диверсійну мережу: звинувачення Мін’юсту США
Міністерство юстиції США висунуло звинувачення п’ятьом особам, яких підозрюють у причетності до мережі, пов’язаної з російськими спецслужбами. За даними слідства, ця група організовувала диверсійні акти в країнах, що надають підтримку Україні, а також готувала замовні вбивства російських опозиціонерів на території США та Литви. Встановлено, що мережа функціонувала щонайменше з 2024 року, а її цілями були об’єкти інфраструктури, зокрема вокзали та потяги, задіяні у транспортуванні допомоги для України. Серед обвинувачених — 63-річний колишній полковник російської розвідки Юрій Храмеєв, відомий під псевдонімом «полковник Юрій», та його син Кирило, офіцер ФСБ. Також у справі фігурують 35-річні громадяни Куби Оеміс Ромагоса Дурруті та Яідель Дельгадо Суарес, які мешкають у Росії, і 22-річний громадянин Венесуели Анхель Едуардо Кастро. Наразі всі п’ятеро перебувають на волі за межами США. Згідно з матеріалами справи, Храмеєв визначав «усі країни, які допомагають Україні» як потенційні об’єкти для диверсій. У 2024 році Дурруті, використовуючи псевдонім «Діас», віддавав накази завербованим агентам щодо здійснення підпалів у Європі. Зокрема, йшлося про склади будматеріалів у Польщі, автобусний парк у Чехії, сміттєпереробний завод у Румунії та обладнання литовського виробництва, призначене для України. Усім фігурантам інкримінують змову з метою фінансування тероризму, що передбачає покарання до 20 років ув’язнення. Крім того, Юрію Храмеєву, Суаресу та Кастро висунуто звинувачення у змові з метою вчинення замовного вбивства, за що загрожує до 10 років позбавлення волі.
У Вільнюсі двоє п’яних чоловіків пошкодили прапор України та були затримані поліцією
У центральній частині Вільнюса двоє чоловіків у стані алкогольного сп’яніння пошкодили державний прапор України, який був розміщений на будівлі, після чого зникли. Згодом правопорушників вдалося затримати.
Подія трапилася близько третьої години ночі чотирнадцятого вересня на проспекті Гедимінаса. Про це інформує LRT, посилаючись на інформацію від Департаменту поліції Литви.
Деталі інциденту
У вчиненні цього правопорушення підозрюють громадян дві тисячного та тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятого років народження. Їх доставили до ізолятора тимчасового тримання.
Згідно з інформацією правоохоронних органів, концентрація алкоголю в крові затриманих становила один цілий сорок девіть сотих та два цілих сорок три соті проміле.
За цим фактом правоохоронці розпочали досудове розслідування.
Хибна тривога у Литві: замість дронів виявили зграю птахів
У Литві офіційно підтвердили, що повітряна тривога, яка призвела до підняття авіації та зупинки роботи аеропорту, була хибною. Як повідомив Литовський національний центр з управління кризовими ситуаціями, причиною інциденту стала зграя птахів, а не безпілотники.
Сигнал тривоги було скасовано через 38 хвилин після початку. Це сталося після того, як винищувач НАТО провів візуальну ідентифікацію об’єктів у повітрі. У заяві Центру зазначається, що за даними радіолокації сліди, які залишають птахи, можуть бути схожими на сліди дронів.
Раніше повідомлялося, що в країні оголошували тривогу через нібито порушення повітряного простору «шахедом».
«Ігнорування — найкращий вихід»: як у Литві відреагували на чергові ядерні погрози Кремля
Після заяв Кремля про те, що Литва перетвориться на мішень для російської ядерної зброї у разі розміщення на її території озброєння союзників, литовські політики закликали не піддаватися на шантаж. Вони розцінили чергові погрози Москви як спробу психологічного тиску та залякування, повідомляє LRT.
Лаурінас Кащюнас, голова опозиційної фракції «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи» у Сеймі та заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони (NSGK), зазначив, що до подібних висловлювань потрібно ставитися спокійно та з гідністю. На його думку, така тактика Росії не є новою чи унікальною, адже для РФ мішенню є весь блок НАТО загалом.
Кащюнас наголосив, що Литва має гарантувати застосування щодо себе всієї системи стримування НАТО, включно з ядерною парасолькою, яка є ключовим інструментом збереження миру. «Росіяни не нападають на сильних», – підкреслив політик, додавши, що безпека країни прямо залежить від її здатності повноцінно використовувати оборонні можливості Альянсу.
Член фракції керівного «Союзу литовських селян і зелених» та представник парламентської групи NSGK Дайнюс Гайжаускас також зауважив, що Литва стала потенційною мішенню для РФ ще з моменту вступу до НАТО. Він переконаний, що заява речника Кремля Пєскова спрямована на внутрішню російську аудиторію для демонстрації сили, а також на залякування населення європейських країн.
Ремігіюс Мотузас, представник керівної Литовської соціал-демократичної партії та голова Комітету Сейму з питань закордонних справ, порівняв нинішні погрози із залякуванням, яке Росія раніше застосовувала проти Фінляндії та Швеції. Він пояснив, що Москва намагається змусити сусідні держави відмовитися від зміцнення своєї оборони.
Мотузас закликав литовське суспільство та владу не реагувати на провокаційні заяви Кремля, оскільки будь-яка реакція лише підігрує інтересам РФ. «Ігнорування — найкращий вихід із цієї ситуації», — підсумував він.
Ядерні погрози Мєдведєва на адресу Литви: деталі та контекст
Заступник голови Ради безпеки РФ Дмітрій Мєдведєв виступив із погрозами на адресу Литви через можливе скасування країною конституційної заборони на розміщення ядерної зброї. Під час візиту до Північно-Західного федерального округу РФ він заявив, що Росія буде змушена реагувати на такі кроки. Мєдведєв також висловив сумнів у тому, що країни НАТО застосують статтю 5 Північноатлантичного договору у разі виникнення конфлікту.
За словами Мєдведєва, у Литві обговорюють внесення змін до Конституції, які дозволять відмовитися від без’ядерного статусу та розміщувати на території країни різні види озброєння, включно з ядерним. Він назвав це не чутками, а офіційними заявами, і додав, що такі дії є помилковими. Варто зазначити, що Північно-Західний федеральний округ РФ межує з Литвою, іншими країнами Балтії, а також Фінляндією, Норвегією та Польщею, які є членами Альянсу.
Мєдведєв стверджує, що в разі розміщення ядерної зброї у Литві, Росія вживе заходів у відповідь. Він переконаний, що стаття 5 НАТО не буде реалізована, оскільки це призвело б до глобальної катастрофи. «За них ніхто не вступиться. Навіть якщо там буде випалене поле, жодні інші країни за них воювати не стануть… Але Литва зникне з карти світу», — заявив він.
Наразі ініціатива щодо скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї вже отримала підтримку профільного комітету Сейму Литви. Парламент планує остаточно ухвалити ці зміни взимку. Необхідність перегляду обмежень пояснюють змінами у безпековій ситуації, оскільки чинна заборона не відповідає сучасним геополітичним реаліям, а ядерне стримування є важливою частиною колективної оборони НАТО.
Україна та Литва запускають виробництво дронів на литовській території
Литва планує налагодити виробництво українських безпілотників на своїй території в межах двосторонньої угоди про співробітництво в оборонній промисловості. Про це заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас, повідомляє LRT.
За його словами, дрони вироблятимуть у межах угоди про співпрацю в оборонній сфері, яку Україна та Литва підписали у травні.
«У нас є угода з Україною, відома як Drone Deal. Наразі в команді міністерства тривають зміни, аби залучити ключових фахівців, які почнуть втілювати цю угоду в практичні рішення на місцях — для локалізації виробництва українських дронів у Литві», — розповів Каунас.
Міністр уточнив, що безпілотники виготовлятимуть у Литві з використанням технологій, отриманих від України.
Очікується, що цей проєкт буде корисним для обох країн: Україна матиме можливість виробляти зброю в безпечному середовищі, а Литва посилить свій оборонно-промисловий комплекс завдяки новим технологіям і обміну досвідом між українськими та литовськими інженерами.
У виданні також нагадали, що раніше очільник агентства Invest Lithuania Еліюс Чівіліс зазначав: кілька українських оборонних компаній уже отримали від комісії з нацбезпеки дозвіл на роботу в Литві.
Сейм Литви розглядає скасування заборони на розміщення ядерної зброї
Литовський Сейм має намір обговорити законопроєкт, який передбачає скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї в країні. За розгляд цих поправок проголосували 89 депутатів, 11 були проти, ще шестеро утрималися.
Про цю ініціативу президент Литви Гітанас Науседа повідомив під час візиту до Берліна. Він заявив, що країна готова долучитися до системи ядерного стримування НАТО через російську агресію проти України. Водночас Науседа підкреслив, що в мирний час розміщення ядерної зброї не планується.
Представники правлячої коаліції вважають, що скасування заборони не суперечитиме міжнародним договорам Литви, зокрема Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Спікер Сейму Юозас Олекас наголосив, що Литва не має залишатися «слабкою ланкою» в оборонній системі альянсу.
Литва готує додаткові заходи через ризик провокацій з боку Росії
Тимчасовий виконувач обов’язків міністра оборони Литви Робертас Каунас заявив, що через можливі провокації з боку Росії в країні не лише вже посилили охорону критично важливих об’єктів, а й заздалегідь готують додаткові плани та заходи реагування. Про це повідомляє Delfi.
Як пояснив Каунас, на тлі війни в Україні, яка поширилася й на територію Росії, куди долітають українські безпілотники, у Кремлі помітний відчай. За його словами, саме тому в превентивному порядку в Литві вже зміцнили захист критичної інфраструктури та паралельно опрацьовують додаткові сценарії реагування на можливі провокації. Він уточнив, що йдеться про гібридні загрози, зокрема появу “зелених чоловічків”, вторгнення безпілотників і різні диверсії. Каунас наголосив, що все це чітко оцінюється, відстежується, контролюється та попереджається.
Також він повідомив, що під час останньої зустрічі міністрів оборони країн НАТО Литва висловила занепокоєння через імовірність подібної провокації в Балтійському регіоні та Польщі. За його словами, сторони діляться розвідувальною інформацією та обмінюються даними. Крім того, це питання планують обговорювати і на саміті в Анкарі, який відбудеться наступного тижня.
Каунас звернув увагу й на зміну російської риторики. За його словами, Росія звинувачує Литву та інші країни Балтії в тому, що вони нібито дозволяють українським безпілотникам пролітати через їхній повітряний простір, однак це, як він підкреслив, абсолютно не відповідає дійсності.
Окремо він наголосив, що “Росія явно не виграє війну в Україні”, адже дедалі більше українських безпілотників долітають аж до самої Москви. Каунас зазначив, що в Росії бракує звичайного бензину та палива на заправних станціях, а Володимиру Путіну вже важко пояснити, чому війна прийшла на територію Росії. На його думку, через це руйнуються міфи про здатність Росії перемогти в Україні, а в Кремлі, ймовірно, виникає момент відчаю, який зараз і спостерігається.
Сейм Литви затвердив Міндаугаса Сінкявічюса на посаду прем’єр-міністра
Литовський Сейм схвалив призначення лідера соціал-демократів Міндаугаса Сінкявічюса новим прем’єр-міністром країни. Про це повідомляє LRT.
Під час голосування 30 червня парламент Литви підтримав кандидатуру голови Литовської соціал-демократичної партії Міндаугаса Сінкявічюса на посаду глави уряду.
Його призначення підтримали 80 депутатів, двоє висловилися проти, ще 28 утрималися. Минулого тижня президент Литви Гітанас Науседа своїм указом висунув Сінкявічюса на цю посаду.
Протягом 15 днів Сінкявічюс повинен подати на розгляд програму діяльності та склад уряду оновленої коаліції. Очікується, що в кабінеті можуть змінитися 6–7 міністрів.