Молдова обговорить транзит українського зерна на розширеному засіданні уряду

20 серпня уряд Молдови проведе розширене засідання, присвячене транзиту українського зерна через країну. До обговорення залучать представників сільськогосподарських асоціацій, Міністерства інфраструктури, Міністерства сільського господарства та Молдовської залізниці.

Про це повідомляє NewsMaker. За словами речника уряду Думітру Чорича, у зустрічі візьмуть участь п’ятеро представників асоціації “Сила фермерів”. Також на засідання запросили інші аграрні організації, щоб ухвалені рішення враховували інтереси всього сектору.

Головна мета зустрічі — забезпечити молдовським аграріям пріоритетний доступ до залізничних перевезень і не допустити негативного впливу транзиту українського зерна на внутрішній ринок.

Засідання заплановане на другу половину дня 20 серпня.

Ціни на зерно в Україні різко знизилися на тлі ударів по портах

На тлі фактичного блокування агроекспорту через удари по чорноморських портах українські фермери заявляють про різке зниження закупівельних цін на зерно. Про це повідомляють аграрії та представники галузі.

Одна з користувачок TikTok зазначила, що в Одеській області пшеницю ще вдається продати по 4–4,3 тисячі гривень за тонну. Водночас у Дніпропетровській області, за її словами, ціна опустилася до 3 тисяч гривень за тонну.

Представник компанії «АгроРитм» повідомив, що підприємство призупинило роботу, оскільки наразі немає розуміння щодо подальшої ситуації на ринку.

Як підприємства Важі Джаши фігурують у справах про «чорний» експорт українського зерна

Власник зернових елеваторів на Одещині Важа Джаши, за даними кримінальних справ, пов’язаний зі схемами, через які бюджет України зазнає значних втрат. Йдеться також про його можливі зв’язки із синхронними перельотами з ув’язненим олігархом та впливом на вибори.

Станом на кінець 2024 року Бюро економічної безпеки оцінювало частку «чорного» експорту сільськогосподарської продукції з України у 20%. Потенційні втрати бюджету становили майже 8,5 мільярдів гривень. Основою схеми називали закупівлю продукції за «кеш» із подальшим перепродажем за кордон за підробленими документами та з порушенням валютного законодавства. Аналіз кримінальних проваджень, пов’язаних із такими операціями, показує, що в частині з них фігурують підприємства, пов’язані з молдавським бізнесменом російського походження Важою Джаши.

Важа Джаши народився в Росії, але з кінця 90-х має громадянство США. Його основний бізнес зосереджений у Молдові, Україні та Румунії. Зокрема, він є власником групи компаній Trans oil, яка займається переробленням олійних культур, експортом зерна, виробництвом соняшникової олії та міжнародною торгівлею сільгосппродукцією. В Україні ключовими активами є «Ренійський елеватор» і лінія доставляння «Рені-лайн». Саме ці компанії регулярно згадуються у кримінальних справах щодо розкрадань на постачанні сільськогосподарської продукції.

Найактивніше, за даними слідства, схема діяла у 2023-2024 роках. Правоохоронці встановили, що для незаконної діяльності в Миколаївській та Одеській областях було створено низку компаній. Вони купували зернові за готівку, не відображаючи ці операції в бухгалтерському обліку та податковій звітності. Надалі цей товар зберігався, зокрема, на потужностях ТОВ «Ренійський елеватор», яке належить Важі Джаши.

Після цього продукцію експортували за кордон на адресу афільованих підприємств, використовуючи підроблені документи щодо її вартості та походження. У судовому рішенні про арешт майна, серед якого була мокра печатка ТОВ «Ренійський елеватор», зазначено: «Вказаними діями наносились збитки бюджету України в особливо великих розмірах, у тому числі шляхом неповернення валютного уторгування та несплати відповідних податків».

Лише в одному епізоді цієї справи збитки державним інтересам у вигляді несплати до бюджету податку на прибуток оцінені у 47 520 655, 02 грн.

В іншому епізоді активну роль, за матеріалами слідства, відіграє ще одна компанія Важі Джаши — ТОВ «Рені-лайн». Національна поліція під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами заволодіння майном шляхом обману, внесення недостовірних відомостей до офіційних документів і легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

За результатами контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури в агропромисловій сфері було отримано інформацію про функціонування протиправної схеми, спрямованої на експорт сільськогосподарської продукції від сумнівних підприємств. Слідство вважає, що це призводило до збитків держави та неповернення валютного виторгу в Україну. При цьому, за версією правоохоронців, схема реалізовувалась за безпосередньої участі службових осіб зернових терміналів, які сприяли накопиченню обсягів зерна на підставі завідомо підроблених документів і здійснювали його відвантаження. Серед таких підприємств названі ТОВ «Рені-лайн» та «Ренійський елеватор».

Лише за період із червня 2023 року до кінця вересня 2023 року, як вважає слідство, через цю схему до державного бюджету не було сплачено обов`язкових платежів на суму понад 9 млрд грн.

Частину продукції, за якою не поверталась валютна виручка, за документами постачали до Туреччини. Нещодавно у ЗМІ з’являлась інформація, що компанії, пов’язані з Важою Джаши, могли через Туреччину постачати товар до Ірану з порушенням законодавства. У Trans oil цю інформацію спростували, заявивши, що всі постачання здійснюються на законних підставах.

Ренійський елеватор Важа Джаши придбав у 2013 році. Ця дата має значення, оскільки тоді в політиці та бізнесі Молдови важливу роль відігравав колишній олігарх Владімір Плахотнюк. Важа Джаши був його бізнес-партнером. Вони разом працювали в компанії Petrom, а також входили до Асоціації підприємців.

Раніше ЗМІ повідомляли, що і Плахотнюк, і Важа у період з 2000 по 2011 роки мали дипломатичні паспорти, хоча не обіймали жодних посад у владі Молдови. Важа отримав такий паспорт у 2006 році та щонайменше 20 разів відвідував Україну, користуючись ним.

З виписки з даних Міграційної служби України видно, що кілька разів Важа Джаши прилітав до Києва на запрошення «Нафтогазу України». Найчастіше він зупинявся в готелі «Прем’єр палац», власниками якого вважають російських бізнесменів, наближених до групи VS Energy.

У свій час Владімір Плахотнюк мав вплив на молдавське підприємство «Молдова-газ», власником більшої частки якого залишається російський «Газпром». Які саме питання міг вирішувати Важа Джаши під час відвідин «Нафтогазу України» до 2010 року, використовуючи дипломатичний паспорт Молдови, і чи діяв він тоді в інтересах Плахотнюка, залишається невідомим.

Водночас відомо, що після виграшу арбітражу у Стокгольмі проти «Газпрому» «Нафтогаз України» розглядає активи «Молдова-газ» як ймовірну частину компенсації від російського газового монополіста, який нині забезпечує військову агресію проти України.

У той самий період, коли Джаши відвідував Україну за дипломатичним паспортом, до країни прилітав і Владімір Плахотнюк. Для поїздок він користувався особистим літаком, зареєстрованим на компанію «Нобіл ейр».

Примітно, що з 2005 по 2015 рік Джаши був засновником російської компанії зі схожою назвою — ООО «Нобил-Грейн». Вона була зареєстрована в Курській області РФ і працювала у сфері вирощування зернових культур. З огляду на те, що нині це є головною спеціалізацією бізнесу Важі Джаши, малоймовірно, що йшлося про його повного тезку.

Попри це, сам Джаши заявляє, що ніколи не мав бізнесу в Росії, що, як зазначається, не відповідає наявним даним.

Крім того, в українських реєстрах є інформація, що щонайменше до 2021 року місцем його реєстрації була Москва.

Попри сумнівні зв’язки, Важа Джаши також має тісні контакти із західними фондами. Один із них — Horizon Capital. Цей фонд інвестував і кредитував, зокрема, українські підприємства Джаши.

У 2018 році Horizon Capital стала акціонером найбільшого банку Молдови — Moldova agroindbank (MAIB). Перед цим відбулася низка подій. У 2016 році уряд Молдови анулював володіння 41% акцій колишніми власниками та фактично націоналізував їх. Пізніше ці акції були продані західним фондам. У 2021 році стало відомо, що банк готується до виходу на міжнародні біржі. Тоді ж колишній бізнес-партнер Плахотнюка В’ячеслав Платон заявляв, що за західними акціонерами Moldova agroindbank насправді стоїть той самий опальний олігарх.

Важливий нюанс полягає в тому, що станом на 2021 рік членом правління MAIB і партнером фонду Horizon Capital був Василе Тофан. Нині він є основним кандидатом на посаду прем’єр-міністра Молдови. Представники молдавського політикуму стверджують, що Тофан і Важа Джаши пов’язані не лише через західні фонди, а нібито є кумами. Сам Тофан це заперечує.

Влітку 2025 року Владімір Плахотнюк був затриманий у Греції та екстрадований до Молдови. У квітні цього року його засудили на 19 років за обвинуваченням у банківському шахрайстві, організації злочинного угруповання та відмиванні грошей. Нині він перебуває у в’язниці.

У РФ Плахотнюка звинувачують у виведенні 560 мільйонів доларів упродовж 2013-2014 років через організацію міжнародної схеми відмивання коштів. У пресі ця справа відома як «молдавський ландромат» і мала широкий резонанс.

Наразі Важа Джаши зареєстрований у передмісті Нью-Йорка. Він мешкає у маєтку біля західного берега річки Гудзон. За даними сайтів нерухомості, останній продаж цього будинку відбувся у 2015 році, а його вартість оцінюється у більш ніж 2 мільйони доларів.

Цю ж адресу підтверджують дані з довідника адрес США. Також із них випливає, що в попередні роки Важа Джаши мав стосунок до нерухомості в елітному поселенні штату Мічиган та у Маямі біч. Пов’язаною особою в довіднику зазначена Тамара Джаши.

Аналіз подій майже 20-річної давнини та їх зіставлення з теперішніми обставинами, як зазначається у матеріалі, показує, що політичний вплив корупціонерів минулого не зникає. Прем’єр-міністром Молдови може стати людина, якій приписують тісні зв’язки з впливовими бізнесменами із сірим минулим. Один із них — Важа Джаши, який отримав доступ до зернових елеваторів на Одещині саме в період банківських махінацій у Молдові, а нині, ймовірно, став учасником ще однієї схеми — вже з виведення коштів із бюджету України через махінації із зерном.

Заява голови комітету Кнессету про напруження між Україною та Ізраїлем

Конфлікт між Україною та Ізраїлем посилюється. Голова комітету Кнессету з праці та соціального забезпечення Вольдігер розкритикувала Київ, звинувативши його в «невдячності» через погрози санкціями проти Ізраїлю.

У соцмережі Х ізраїльська чиновниця нагадала про підтримку України на початку війни. За її словами, йдеться про будівництво госпіталів, постачання боєприпасів, касок, систем раннього попередження та багато іншого.

«Згадайте, як ми підтримували Україну на початку війни? Ми будували госпіталі, постачали боєприпаси, каски, системи раннього попередження та багато іншого. А тепер Україна погрожує санкціями проти Ізраїлю. Ось вона, невдячність двома словами», – написала Вольдігер.

Балкер «Panormitis» прямує до Хайфи з тисячами тонн зерна з окупованих територій України

До Хайфи йде ще одне російське судно, яке перевозить зерно з окупованих територій України. Йдеться про балкер «Panormitis» під панамським прапором.

На його борту знаходяться 6201,56 тонн пшениці та 19043,73 тонн ячменю. Журналістка SeaKrime Катерина Яресько повідомляє, що цей вантаж, ймовірно, був вивезений з Керчі та Бердянська.

За наявними даними, судно «Leonid Pestrikov» доправило з Бердянська 6087,68 тонн ячменю і 954,56 тонн пшениці, а 18 квітня здійснило перевантаження зерна на «Panormitis». Вантажні документи оформили в російському порту Темрюк, що дає змогу приховати походження зерна, оскільки в Бердянську немає митного поста.

Екстрадиція організатора зернової схеми з Німеччини

З Німеччини екстрадовано організатора схеми, яка завдала збитків у розмірі 13,4 млн грн. В Україну повернули підприємця, який у змові з посадовцями ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» створив схему закупівлі зерна за заниженими цінами та завищення вартості агроробіт. Держава понесла втрати на 13,4 млн грн. Екстрадиція відбулася на пункті пропуску «Краківець — Корчова» у Львівській області.