Власник зернових елеваторів на Одещині Важа Джаши, за даними кримінальних справ, пов’язаний зі схемами, через які бюджет України зазнає значних втрат. Йдеться також про його можливі зв’язки із синхронними перельотами з ув’язненим олігархом та впливом на вибори.

Станом на кінець 2024 року Бюро економічної безпеки оцінювало частку «чорного» експорту сільськогосподарської продукції з України у 20%. Потенційні втрати бюджету становили майже 8,5 мільярдів гривень. Основою схеми називали закупівлю продукції за «кеш» із подальшим перепродажем за кордон за підробленими документами та з порушенням валютного законодавства. Аналіз кримінальних проваджень, пов’язаних із такими операціями, показує, що в частині з них фігурують підприємства, пов’язані з молдавським бізнесменом російського походження Важою Джаши.

Важа Джаши народився в Росії, але з кінця 90-х має громадянство США. Його основний бізнес зосереджений у Молдові, Україні та Румунії. Зокрема, він є власником групи компаній Trans oil, яка займається переробленням олійних культур, експортом зерна, виробництвом соняшникової олії та міжнародною торгівлею сільгосппродукцією. В Україні ключовими активами є «Ренійський елеватор» і лінія доставляння «Рені-лайн». Саме ці компанії регулярно згадуються у кримінальних справах щодо розкрадань на постачанні сільськогосподарської продукції.

Найактивніше, за даними слідства, схема діяла у 2023-2024 роках. Правоохоронці встановили, що для незаконної діяльності в Миколаївській та Одеській областях було створено низку компаній. Вони купували зернові за готівку, не відображаючи ці операції в бухгалтерському обліку та податковій звітності. Надалі цей товар зберігався, зокрема, на потужностях ТОВ «Ренійський елеватор», яке належить Важі Джаши.

Після цього продукцію експортували за кордон на адресу афільованих підприємств, використовуючи підроблені документи щодо її вартості та походження. У судовому рішенні про арешт майна, серед якого була мокра печатка ТОВ «Ренійський елеватор», зазначено: «Вказаними діями наносились збитки бюджету України в особливо великих розмірах, у тому числі шляхом неповернення валютного уторгування та несплати відповідних податків».

Лише в одному епізоді цієї справи збитки державним інтересам у вигляді несплати до бюджету податку на прибуток оцінені у 47 520 655, 02 грн.

В іншому епізоді активну роль, за матеріалами слідства, відіграє ще одна компанія Важі Джаши — ТОВ «Рені-лайн». Національна поліція під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами заволодіння майном шляхом обману, внесення недостовірних відомостей до офіційних документів і легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

За результатами контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури в агропромисловій сфері було отримано інформацію про функціонування протиправної схеми, спрямованої на експорт сільськогосподарської продукції від сумнівних підприємств. Слідство вважає, що це призводило до збитків держави та неповернення валютного виторгу в Україну. При цьому, за версією правоохоронців, схема реалізовувалась за безпосередньої участі службових осіб зернових терміналів, які сприяли накопиченню обсягів зерна на підставі завідомо підроблених документів і здійснювали його відвантаження. Серед таких підприємств названі ТОВ «Рені-лайн» та «Ренійський елеватор».

Лише за період із червня 2023 року до кінця вересня 2023 року, як вважає слідство, через цю схему до державного бюджету не було сплачено обов`язкових платежів на суму понад 9 млрд грн.

Частину продукції, за якою не поверталась валютна виручка, за документами постачали до Туреччини. Нещодавно у ЗМІ з’являлась інформація, що компанії, пов’язані з Важою Джаши, могли через Туреччину постачати товар до Ірану з порушенням законодавства. У Trans oil цю інформацію спростували, заявивши, що всі постачання здійснюються на законних підставах.

Ренійський елеватор Важа Джаши придбав у 2013 році. Ця дата має значення, оскільки тоді в політиці та бізнесі Молдови важливу роль відігравав колишній олігарх Владімір Плахотнюк. Важа Джаши був його бізнес-партнером. Вони разом працювали в компанії Petrom, а також входили до Асоціації підприємців.

Раніше ЗМІ повідомляли, що і Плахотнюк, і Важа у період з 2000 по 2011 роки мали дипломатичні паспорти, хоча не обіймали жодних посад у владі Молдови. Важа отримав такий паспорт у 2006 році та щонайменше 20 разів відвідував Україну, користуючись ним.

З виписки з даних Міграційної служби України видно, що кілька разів Важа Джаши прилітав до Києва на запрошення «Нафтогазу України». Найчастіше він зупинявся в готелі «Прем’єр палац», власниками якого вважають російських бізнесменів, наближених до групи VS Energy.

У свій час Владімір Плахотнюк мав вплив на молдавське підприємство «Молдова-газ», власником більшої частки якого залишається російський «Газпром». Які саме питання міг вирішувати Важа Джаши під час відвідин «Нафтогазу України» до 2010 року, використовуючи дипломатичний паспорт Молдови, і чи діяв він тоді в інтересах Плахотнюка, залишається невідомим.

Водночас відомо, що після виграшу арбітражу у Стокгольмі проти «Газпрому» «Нафтогаз України» розглядає активи «Молдова-газ» як ймовірну частину компенсації від російського газового монополіста, який нині забезпечує військову агресію проти України.

У той самий період, коли Джаши відвідував Україну за дипломатичним паспортом, до країни прилітав і Владімір Плахотнюк. Для поїздок він користувався особистим літаком, зареєстрованим на компанію «Нобіл ейр».

Примітно, що з 2005 по 2015 рік Джаши був засновником російської компанії зі схожою назвою — ООО «Нобил-Грейн». Вона була зареєстрована в Курській області РФ і працювала у сфері вирощування зернових культур. З огляду на те, що нині це є головною спеціалізацією бізнесу Важі Джаши, малоймовірно, що йшлося про його повного тезку.

Попри це, сам Джаши заявляє, що ніколи не мав бізнесу в Росії, що, як зазначається, не відповідає наявним даним.

Крім того, в українських реєстрах є інформація, що щонайменше до 2021 року місцем його реєстрації була Москва.

Попри сумнівні зв’язки, Важа Джаши також має тісні контакти із західними фондами. Один із них — Horizon Capital. Цей фонд інвестував і кредитував, зокрема, українські підприємства Джаши.

У 2018 році Horizon Capital стала акціонером найбільшого банку Молдови — Moldova agroindbank (MAIB). Перед цим відбулася низка подій. У 2016 році уряд Молдови анулював володіння 41% акцій колишніми власниками та фактично націоналізував їх. Пізніше ці акції були продані західним фондам. У 2021 році стало відомо, що банк готується до виходу на міжнародні біржі. Тоді ж колишній бізнес-партнер Плахотнюка В’ячеслав Платон заявляв, що за західними акціонерами Moldova agroindbank насправді стоїть той самий опальний олігарх.

Важливий нюанс полягає в тому, що станом на 2021 рік членом правління MAIB і партнером фонду Horizon Capital був Василе Тофан. Нині він є основним кандидатом на посаду прем’єр-міністра Молдови. Представники молдавського політикуму стверджують, що Тофан і Важа Джаши пов’язані не лише через західні фонди, а нібито є кумами. Сам Тофан це заперечує.

Влітку 2025 року Владімір Плахотнюк був затриманий у Греції та екстрадований до Молдови. У квітні цього року його засудили на 19 років за обвинуваченням у банківському шахрайстві, організації злочинного угруповання та відмиванні грошей. Нині він перебуває у в’язниці.

У РФ Плахотнюка звинувачують у виведенні 560 мільйонів доларів упродовж 2013-2014 років через організацію міжнародної схеми відмивання коштів. У пресі ця справа відома як «молдавський ландромат» і мала широкий резонанс.

Наразі Важа Джаши зареєстрований у передмісті Нью-Йорка. Він мешкає у маєтку біля західного берега річки Гудзон. За даними сайтів нерухомості, останній продаж цього будинку відбувся у 2015 році, а його вартість оцінюється у більш ніж 2 мільйони доларів.

Цю ж адресу підтверджують дані з довідника адрес США. Також із них випливає, що в попередні роки Важа Джаши мав стосунок до нерухомості в елітному поселенні штату Мічиган та у Маямі біч. Пов’язаною особою в довіднику зазначена Тамара Джаши.

Аналіз подій майже 20-річної давнини та їх зіставлення з теперішніми обставинами, як зазначається у матеріалі, показує, що політичний вплив корупціонерів минулого не зникає. Прем’єр-міністром Молдови може стати людина, якій приписують тісні зв’язки з впливовими бізнесменами із сірим минулим. Один із них — Важа Джаши, який отримав доступ до зернових елеваторів на Одещині саме в період банківських махінацій у Молдові, а нині, ймовірно, став учасником ще однієї схеми — вже з виведення коштів із бюджету України через махінації із зерном.