Інцидент на Дністрі: Молдова відмовилася видати Україні киянина

Молдова відмовилася передати Україні 49-річного киянина, який намагався перетнути кордон через річку Дністер. Замість видачі чоловіка, молдовські правоохоронці розпочали кримінальне провадження щодо українських прикордонників, які, за свідченнями очевидців, застосували силу під час затримання.

Як повідомляє молдовське телебачення, постраждалий — Олексій Коваль, психолог та психотерапевт із Києва. Чоловік має діагноз «тромбоз глибоких вен», проте, попри стан здоров’я, наважився на переплив річки, щоб зустрітися з родиною, яка раніше виїхала з України.

Інцидент стався 15 жовтня. За словами свідків, двоє українських прикордонників переслідували чоловіка на моторному човні. Олексій Коваль стверджує, що його кілька разів ударили веслами по голові, через що він втрачав свідомість. Також він зазначив, що човен із працюючим гвинтом створював додаткову небезпеку, наближаючись до нього у воді.

Місцеві жителі допомогли дістати чоловіка з річки. Наразі Олексій Коваль перебуває у Сорокській районній лікарні, де медики діагностували в нього струс мозку та численні садна. Його стан оцінюють як стабільний.

Інцидент на Дністрі: деталі конфлікту за участю українських прикордонників у Молдові

У соціальних мережах оприлюднили другу частину відеозапису, на якому зафіксовано конфлікт між місцевими мешканцями та українськими прикордонниками на молдовському березі річки Дністер. Автор допису стверджує, що громадяни втрутилися в ситуацію, намагаючись захистити чоловіка, який мав намір переплисти річку.

Прикордонна поліція Молдови офіційно підтвердила, що подія трапилася 15 жовтня приблизно о 15:00 поблизу населеного пункту Голошниця. Двоє представників ДПСУ на моторному човні перетнули державний кордон під час спроби затримання українця. Згодом їх доставили до прикордонного підрозділу, а за фактом незаконного перетину кордону було відкрито кримінальне провадження.

Згідно з версією Державної прикордонної служби України, під час руху човна через обміління Дністра двигун вийшов з ладу, внаслідок чого плавзасіб віднесло течією до молдовського берега. Там група осіб витягла човен на сушу. Наразі в Україні триває службове розслідування щодо цього інциденту.

Варто зазначити, що поширені в мережі твердження про нібито удари веслом та спроби втопити чоловіка наразі не знайшли підтвердження в офіційних повідомленнях.

Де найчастіше намагаються незаконно перетнути кордон України: дані ДПСУ

Державна прикордонна служба України фіксує найбільшу кількість спроб незаконного перетину державного кордону на ділянці з Румунією. Про це в ефірі повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко, передає Укрінформ. За словами Демченка, саме румунський напрямок залишається найбільш проблемним, тоді як друге місце за кількістю таких випадків посідає кордон із Молдовою. На інших ділянках державного кордону показники спроб нелегального перетину значно нижчі. Водночас речник відомства наголосив, що останнім часом прикордонники не спостерігають зростання кількості таких інцидентів.

Росія посилює тиск на Білорусь, але ударних угруповань біля кордону України не фіксують

Росія продовжує тиснути на Білорусь, щоб активніше залучити її до війни проти України. Водночас нарощування військ поблизу кордону України наразі не фіксують.

Про це в телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

“В цілому по лінії кордону ми ніяких змін не фіксуємо. Звісно, що загроза з боку Білорусі залишається, але нарощення або формування якихось ударних угруповань по напрямку нашого кордону немає”, — сказав Демченко.

За його словами, Росія й надалі чинить тиск на Білорусь задля її активнішого вступу у війну проти України. Також на території Білорусі залишаються військові та інфраструктурні об’єкти.

Водночас, як наголосив речник ДПСУ, Україна утримує сильні оборонні позиції вздовж усієї протяжності кордону з Білоруссю, щоб протидіяти можливим загрозам.

На Львівщині судитимуть прикордонника за обіцянку незаконного переправлення через кордон

На Львівщині до суду скерували обвинувальний акт щодо 30-річного головного сержанта одного з підрозділів ДПСУ. Про це повідомила спецпрокуратура Західного регіону.

Чоловіка обвинувачують в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів, а також у розповсюдженні порнографічних матеріалів.

За даними слідства, військовослужбовець запропонував одному з військовозобов’язаних за $30 тисяч організувати незаконний виїзд з України до Польщі через один із пунктів пропуску на Львівщині, попри встановлені законодавством обмеження.

У березні 2026 року правоохоронці затримали прикордонника під час одержання обумовленої суми неправомірної вигоди за свої “послуги”. Йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Під час обшуку автомобіля чоловіка виявили боєприпас. Згідно з висновком експерта, вилучений предмет є осколковою ручною гранатою, яку він зберігав без передбаченого законом дозволу.

Також слідство встановило, що обвинувачений неодноразово надсилав знайомим фото- та відеоматеріали порнографічного характеру. Задокументовано щонайменше п’ять таких епізодів.

Наразі військовослужбовця відсторонили від виконання службових обов’язків. Суд продовжив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі близько 900 тисяч гривень.

У Луцьку викрили чоловіка, який вимагав 20 тисяч доларів за звільнення прикордонника

У Луцьку правоохоронці затримали 47-річного чоловіка, якого підозрюють у вимаганні 20 тисяч доларів у родини військовослужбовця-прикордонника. За ці гроші він обіцяв посприяти у звільненні зі служби за станом здоров’я.

Про затримання повідомили у Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.

За даними слідства, чоловік переконував, що має потрібні зв’язки серед посадовців і здатен вплинути на ухвалення рішення щодо направлення прикордонника до медичного закладу, а також на подальше оформлення списання зі служби за станом здоров’я.

Фігуранта затримали в момент отримання першої частини обумовленої суми — 10 тисяч доларів США.

Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, отримані як неправомірну вигоду, а також автомобіль і мобільний телефон.

Затриманому оголосили підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Нині вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Операцію провели співробітники відділу внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби разом із працівниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції у Волинській області, слідчими ГУНП та бійцями спецпідрозділу “Корд” під процесуальним керівництвом Луцької окружної прокуратури.

На кордоні з Білоруссю не зафіксовано скупчення військ, повідомили в ДПСУ

Держприкордонслужба не фіксує скупчення військ на кордоні з Білоруссю, попри заяви влади про підготовку вторгнення.

Речник ДПСУ Демченко заявив, що на безпосередній близькості до українського кордону не відбувається ані нарощування ударного угруповання, ані посилення військових підрозділів і техніки. За його словами, сили, які Білорусь утримує на напрямку українського кордону з 2022 року, не збільшуються за чисельністю, а лише періодично ротуються, що спостерігається і зараз.

Україна планує звести паркан на трасі Одеса — Рені, але чекає на згоду Молдови

Україна планує перекрити один із найпоширеніших маршрутів незаконного виїзду чоловіків за кордон. Для цього вздовж ділянки траси М-15 Одеса — Рені поблизу села Паланка хочуть побудувати інженерну огорожу з колючим дротом, датчиками руху та системою відеоспостереження, повідомляє Шептун.

Йдеться про відрізок дороги завдовжки 7,77 км, який відповідно до міждержавного договору 2001 року належить Україні. Водночас земельна ділянка розташована на території Молдови та внесена до молдавського кадастру під номером 8526311.0004.

Саме цей відтинок є важливим маршрутом до пунктів пропуску «Паланка — Маяки — Удобне», «Рені — Джурджулешти» та інших переходів на кордоні з Молдовою і Румунією. За інформацією Держприкордонслужби, у період з липня 2022-го по січень 2023 року тут затримали 1279 осіб, які намагалися нелегально виїхати з країни.

Проєктом передбачено спорудження 15,54 км огорожі з обох боків дороги. Висота паркану має становити щонайменше три метри. Уздовж усього периметра планують встановити загородження типу «Єгоза», чотириканальну вібраційну систему QUADROSENSE, а також камери відеоспостереження через кожні 100 метрів.

Загальна вартість проєкту становить 130 млн грн. Із цієї суми 129,37 млн грн передбачено на будівельні роботи, а 630,7 тис. грн — на проєктування. На підготовку документації відведено два місяці, ще п’ять — на виконання будівництва.

Однак реалізувати проєкт без погодження Молдови Україна не може. Чинний договір дозволяє розміщувати на цій ділянці лише об’єкти, необхідні для експлуатації та обслуговування дороги. Паркан із колючим дротом і системою спостереження до такого переліку не входить, тому потрібна окрема згода молдавської сторони.

Серед додаткових аргументів на користь будівництва називають і безпекову ситуацію. У грудні 2022 року рух трасою М-15 вже призупиняли через пошкодження мосту через Дністер після атаки безпілотника. Рішенням Ради оборони Одеської області від 19 грудня вантажний рух у цьому напрямку було зупинено.

Крім того, біля пункту пропуску «Рені — Джурджулешти» зводять транспортну стоянку площею 1,7 га, розраховану на 46 вантажних і 13 легкових автомобілів. Об’єкт фінансують у межах європейської ініціативи «Шляхи солідарності»: половину коштів надає Євросоюз, іншу половину — державний бюджет України.

У випадку з парканом ситуація інша: кошторис уже визначено, технічні вимоги затверджено, а маршрут окреслено. Втім, без дозволу Молдови проєкт вартістю 130 млн гривень поки що залишається лише на папері, оскільки Кишинів згоди ще не надав.

Зростання нелегальних перетинів Дністра: використання акваскутерів та гідрокостюмів

Андрій Демченко, спікер Держприкордонслужби, повідомив про збільшення спроб чоловіків нелегально покинути Україну через річку Дністер, використовуючи акваскутери. Він зазначив, що останнім часом зросла кількість таких випадків, де порушники застосовують не лише гідрокостюми, а й акваскутери. Хоча спроби перетнути Тису тривають, Дністер став особливо популярним. Акваскутери дозволяють швидко пересуватися під водою. Демченко розповів про випадок, коли один чоловік успішно переплив річку і опинився в Молдові, але змушений був тікати від вовків і лізти на дерево, після чого звернувся за допомогою до ДПСУ.

Судова справа: прикордонники не можуть відмовляти у виїзді через сумніви щодо відстрочки

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, що прикордонники не мають права забороняти виїзд особам, якщо у них є інші законні підстави для перетину кордону, навіть якщо існують сумніви щодо законності їх відстрочки від мобілізації. У даній справі йшлося про чоловіка, який виховує трьох неповнолітніх дітей. Суд встановив, що наявність трьох дітей віком до 18 років, за умови надання відповідних документів, є достатньою підставою для виїзду під час воєнного стану. При цьому прикордонна служба не має повноважень перевіряти або оцінювати правильність оформлення відстрочки — це завдання інших державних органів. Справа №260/6096/25. У липні 2025 року український громадянин намагався перетнути кордон через пункт пропуску. Під час контролю він надав паспорт для виїзду, військовий квиток, витяг з програми «Резерв+» з позначкою про відстрочку, посвідчення батька багатодітної сім’ї, свідоцтва про народження дітей та інші документи. Незважаючи на це, прикордонник відмовив у пропуску, стверджуючи, що громадянин не відповідає критеріям для перетину кордону через відсутність відстрочки від мобілізації. Не погоджуючись з відмовою, чоловік подав позов до суду. Рішення суду першої інстанції. Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов, визнавши рішення прикордонників незаконним і скасувавши його. Суд зазначив, що відповідач не обґрунтував правомірність відмови та не надав конкретних підстав для неї. Доводи апеляційної скарги. Прикордонний загін, подаючи апеляцію, стверджував, що позивач не надав необхідних документів для підтвердження права на виїзд, зокрема відстрочку від мобілізації як батька багатодітної сім’ї. Також були згадані відсутні документи про окремі обставини, які, на думку відповідача, є обов’язковими для перетину кордону. У відповідь позивач наголосив, що закон не вимагає вказівки конкретного виду відстрочки для реалізації права на виїзд, а наявність законної підстави — батьківства трьох дітей — є достатньою за умови документального підтвердження. Оцінка апеляційного суду. Апеляційний суд підтвердив висновки суду першої інстанції та відхилив апеляційну скаргу. Суд зазначив, що державні органи повинні діяти в межах своїх повноважень і відповідно до закону. У цій ситуації прикордонна служба не має права вирішувати питання надання чи змісту відстрочки від мобілізації, оскільки ці функції покладено на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Прикордонники зобов’язані лише перевіряти наявність підстав для перетину кордону, а не їх оцінювати чи інтерпретувати. Суд також підкреслив, що законодавство чітко розмежовує питання мобілізації та правила перетину кордону. Тому відсутність або особливості відстрочки не можуть бути самостійною підставою для відмови, якщо є інші законні підстави. Крім того, апеляційний суд підкреслив, що утримання трьох і більше дітей віком до 18 років є законною підставою для виїзду за наявності підтверджувальних документів. Позивач надав посвідчення багатодітної сім’ї та документи, що підтверджують сімейні обставини, включаючи судове рішення про місце проживання дитини, що суд врахував у комплексі доказів. Водночас суд зазначив, що рішення про відмову не містить конкретних і чітких мотивів. Воно не вказує, які саме документи визнані неналежними чи недостатніми, що заважає особі зрозуміти причини відмови та їх усунути. Такий підхід суперечить вимогам закону щодо обґрунтованості рішень владних органів. Висновок суду. Восьмий апеляційний адміністративний суд вирішив відхилити апеляційну скаргу прикордонного загону, залишивши рішення Закарпатського окружного адміністративного суду без змін. Постанова набула чинності з моменту її проголошення.