Латвія розширює заборону на імпорт продуктів харчування, шоколаду та пива з Росії та Білорусі

Скоро з латвійського ринку зникнуть шоколад, цукерки, печиво, соуси, готові супи, безалкогольні напої та пиво з Росії та Білорусі. Сейм ухвалив поправки, які розширюють національну заборону на імпорт такої продукції.

У четвер депутати Сейму схвалили поправки до закону про сільське господарство та розвиток села. Ці зміни розширюють чинну в Латвії національну заборону на імпорт товарів російського та білоруського походження. Поправкам надали статус терміновості.

Як пояснили в Міністерстві землеробства, яке підготувало ці зміни, поправки створюють правову основу для поширення заборони на імпорт продуктів харчування з Росії чи Білорусі, що обмежить надходження цих товарів на ринок Латвії. Раніше національна заборона охоплювала лише сільськогосподарську та кормову продукцію. Міністерство визнало за необхідне розширити сферу дії норми на продукти харчування, зокрема на цукерки, карамель, шоколад, печиво, інші борошняні кондитерські вироби, соуси, готові супи, безалкогольні напої та пиво. На засіданні уряду представниця міністерства Даце Фреймане раніше зазначила, що закон уже містить заборону на імпорт зерна.

Затверджене регулювання забороняє ввозити до Латвії продовольчі товари російського та білоруського походження навіть у разі їх імпорту через треті країни. Проте заборона не стосується транзиту цих товарів та їх постачань до інших держав ЄС.

За інформацією Міністерства землеробства, протягом перших семи місяців 2026 року з Росії та Білорусі до Латвії імпортували сільськогосподарську, кормову та продовольчу продукцію загальною вартістю 24,9 мільйона євро. З цієї суми 18,3 мільйона євро припало на сільськогосподарську та кормову продукцію, а 6,6 мільйона євро — на харчові продукти. Одержувацями були заявлені як Латвія, так і інші країни Європейського Союзу.

Після ухвалення цих поправок до закону також знадобляться зміни до правил Кабінету Міністрів, які детально уточнять перелік забороненої продукції.

Обмін цивільними особами між Україною та Росією за посередництва Білорусі

Між Росією та Україною відбувся обмін цивільними особами за посередництва Білорусі. Інформацію про це підтвердили український омбудсмен Лубінець і державне агентство Білорусі «БЕЛТА». Згідно з оприлюдненими даними, Україна повернула п’ятнадцятьох громадян, тоді як Росія отримала трьох осіб. Серед цивільних українців, які повернулися додому, найстаршому виповнилося 96 років, а наймолодшому — 49. Сама процедура обміну проходила на прикордонному переході «Нова Гута», що розташований на українсько-білоруському кордоні.

Угода між США та Білоруссю: звільнення 25 ув’язнених в обмін на послаблення санкцій

Білорусь та Сполучені Штати уклали тимчасову угоду, яка передбачає звільнення 25 ув’язнених з білоруського боку та зняття американських санкцій з двох підприємств. Про це повідомив спеціальний посланець президента США з питань Білорусі Джон Коул за підсумками переговорів у Мінську, що відбулися 16 вересня, посилаючись на інформацію від офіційного білоруського агентства Белта.

За словами Коула, як жест доброї волі Білорусь звільняє 25 осіб, тоді як Сполучені Штати скасовують санкції щодо двох білоруських компаній — «Лакафарба» та «Беллеспаперапрам». Спецпосланець зазначив, що переговорний процес триватиме, і після вирішення всіх питань можливі нові звільнення та подальше зняття санкцій. Він підкреслив, що сторони досягли значного прогресу.

Згодом у соціальній мережі X Джон Коул написав, що 25 ув’язнених уже на свободі, та опублікував відповідне фото. Він висловив подяку президенту Лукашенку за цей крок, а також подякував Литві за підтримку, зазначивши, що зусилля президента Трампа у сфері прямої дипломатії дають результати. США планують і надалі покращувати відносини з Білоруссю та працювати над звільненням нових людей у майбутньому.

15 вересня Олександр Лукашенко провів зустріч із представниками команди президента США Дональда Трампа на чолі з Джоном Коулом, а також представником Державного департаменту Крістофером Паніко. З білоруської сторони участь у переговорах брали прем’єр-міністр Олександр Турчин, голова КДБ Іван Тертель і постійний представник Білорусі при ООН Валентин Рибаков.

Під час обговорення теми політв’язнів Лукашенко знову заявив про відсутність політичних переслідувань у країні. На його думку, «втікачі» поширюють неправдиву інформацію про продовження репресій та нібито масові затримання громадян. Він також додав, що влада не має потреби в політичних переслідуваннях, оскільки ситуація в країні повністю контролюється.

У Білорусі винесли вирок українці з Маріуполя Оксані Дячук

Мінський міський суд виніс вирок Оксані Дячук, уродженці Маріуполя, визнавши її винною у «сприянні екстремістській діяльності» згідно з ч. 1 ст. 361-4 Кримінального кодексу Білорусі. Ця стаття передбачає відповідальність за передачу даних про переміщення російських військових підрозділів, підтримку України та політв’язнів, а також за взаємодію з іноземними чи незалежними медіа.

Оксана Дячук проживала в Маріуполі, звідки змогла евакуюватися на Волинь навесні 2022 року під час штурму міста російськими військами. У листопаді того ж року вона почала планувати виїзд за кордон для працевлаштування. Восени 2023 року разом зі своїм хлопцем, громадянином Білорусі, вона переїхала до польського міста Зелена Гура, де працювала на складі та цікавилася в емігрантських чатах юридичними питаннями щодо білоруського паспорта свого партнера.

Наприкінці 2025 року Оксана повідомляла про намір повернутися до рідного міста через проблеми зі здоров’ям та працевлаштуванням. Обставини її подальшого переміщення до Білорусі залишаються нез’ясованими, проте на початку 2026 року вона опинилася в СІЗО. Конкретні дії, які стали підставою для звинувачення, наразі невідомі.

Візит спецпредставника США до Мінська: про що говорить Лукашенко

До Мінська знову прибула делегація із Сполучених Штатів на чолі зі спецпредставником президента США Дональда Трампа Джоном Коулом. Ці переговори проходять на тлі активізації дипломатичних зусиль щодо врегулювання війни в Україні. У п’ятницю самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко повідомив, що основними темами переговорів з американськими представниками є подальше пом’якшення санкцій США проти Білорусі, відновлення діяльності посольств та питання, які стосуються ядерних матеріалів. Окрім цього, сторони мають намір обговорити перспективу придбання Сполученими Штатами білоруських калійних добрив. Поточний візит американських представників до Мінська збігається з розморожуванням дипломатичного процесу стосовно України.

Військові навчання в Білорусі: деталі маневрів поблизу кордонів

У період з 15 по 18 вересня на території Білорусі проходять командно-штабні навчання, до яких залучені підрозділи Західного оперативного командування. Інформацію про це оприлюднило Міністерство оборони країни, на яке посилається “Радіо Свобода”. Маневри проводяться на полігоні “Гожа” в Гродненській області, що межує з Литвою, а також на полігонах “Брестський” та “Ружанський”. Останні розташовані на відстані 15 та 60 км від польського кордону, а також 150 та 40 км від кордону з Україною відповідно. У відомстві наголосили, що чисельність особового складу та кількість озброєння не перевищують лімітів, встановлених Віденським документом 2011 року, тому повідомлення про навчання не є обов’язковим. Основна мета заходу полягає у підготовці органів управління та військових частин до виконання завдань у межах стратегічної операції. Програма навчань також передбачає відпрацювання розгортання систем безпілотних літальних апаратів. Варто зазначити, що 11 вересня Олександр Лукашенко відвідав полігон “Обуз-Лісновський”, де пояснив свій візит необхідністю перевірки сектору безпеки та оборони.

Спеціальний прикордонний режим на кордоні з РФ та Білоруссю: нові правила

В Україні запроваджено спеціальний прикордонний режим у кілометровій смузі вздовж державного кордону з Росією та Білоруссю. Відповідно до нових правил, у цій зоні діють обмеження на перебування громадян та проведення різноманітних робіт. Про це інформує Державна прикордонна служба України.

Як пояснили у ДПСУ, це рішення ухвалили задля посилення обороноздатності країни на тлі тривалої російської агресії. Зокрема, прикордонники звертають увагу на загрозу використання території Білорусі з метою дестабілізації обстановки у прикордонних регіонах, здійснення розвідувально-підривної діяльності, а також створення ризиків для національних інтересів України.

Запроваджений режим встановлює чіткі обмеження для людей у зазначеній смузі. Зокрема, у межах одного кілометра вздовж кордону заборонено вільний в’їзд, перебування, проживання та пересування громадян. Окрім того, там заборонено виконувати будь-які роботи, не пов’язані з відсіччю збройної агресії проти України, обороною держави чи охороною державного кордону.

У Державній прикордонній службі підкреслили, що ці обмеження стосуються всіх земельних ділянок, розташованих у межах визначеної кілометрової смуги вздовж лінії державного кордону.

Водночас такий спеціальний режим не є постійним. У відомстві зазначили, що встановлені обмеження носять тимчасовий характер і діятимуть виключно протягом періоду дії правового режиму воєнного стану.

Мінськ прагне масштабної домовленості зі Сполученими Штатами: заяви Олександра Лукашенка

Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, повідомив про намір Мінська досягти «великої угоди» з американською стороною. Згідно з його заявою, цей документ може охоплювати пом’якшення обмежувальних заходів, повернення до повноцінного функціонування посольств обох держав, а також експорт білоруських калійних добрив на американський ринок. Окрім цього, він допускає можливість проведення особистих переговорів із президентом США Дональдом Трампом. Проте політик підкреслив, що подібний саміт обов’язково повинен принести відчутні підсумки. Як зазначив керівник білоруської держави, діалог між сторонами вже супроводжується реалізованими діями. Зокрема, наразі триває завантаження судна з калійними добривами, призначеного для відправки до США.

Лукашенко відкрито вербує білорусів до армії РФ: у СЗР назвали суму у $28 тисяч за контракт

Режим Олександра Лукашенка, за оцінкою Служби зовнішньої розвідки України, повністю вбудував Білорусь у військову машину РФ. Офіційний Мінськ, зокрема, постачає до лав окупаційної армії РФ нове «гарматне м’ясо».

У Білорусі, як повідомляє СЗР, запрацював перший вербувальний ресурс у білоруській доменній зоні, і без погодження адміністрації Лукашенка це було б неможливо. У розвідці наголошують, що режим остаточно відкинув образ «миротворця» та не лише надав свою територію для агресії проти України, а й активізував мілітаризацію суспільства, відкрито сприяючи поповненню російської армії білоруськими громадянами.

Доказом залучення Мінська до війни проти України у СЗР вважають саме появу цього вербувального сайту. На ньому громадян Білорусі прямо закликають підписувати контракти з міністерством оборони РФ для участі в «СВО» проти України. При цьому реєстрація в національному домені верхнього рівня контролюється оперативно-аналітичним центром при президенті РБ — спецслужбою, що відповідає за захист держтаємниць.

У СЗР зазначили, що за проєктом стоїть російське кадрове агентство «Братский синдикат». Воно обіцяє білорусам одноразову виплату у $28 тисяч та щомісячне забезпечення понад $3,1 тис.

Вербувальники також обіцяють гроші за розстріл цивільних і позицій, доплати за «добові в наступі», «кілометри просування» та знищену українську техніку. Водночас, хоча кримінальний кодекс РБ передбачає до 10 років в’язниці за найманство та участь у збройних конфліктах за кордоном, на практиці білоруська феміда «не помічає» співвітчизників у лавах ЗС РФ і карає лише тих, хто воював у складі ПВК. Станом на 2026 рік через російську армію вже пройшли майже 2,9 тисячі білоруських громадян, з яких щонайменше 440 загинули.

Те, що відбувається нині в Білорусі, у СЗР назвали «торгівлею власними громадянами».

Крім того, білоруський режим, за даними розвідки, активно готує до війни й майбутні покоління. Міністерство освіти РБ оголосило про кардинальні зміни в шкільній програмі з «допризовної підготовки» на 2026/2027 навчальний рік. Тепер десятикласників цілеспрямовано навчатимуть веденню сучасної війни: юнаки обов’язково проходитимуть курс із керування безпілотниками, а дівчата опановуватимуть практичні навички тактичної медицини.

Водночас навчальний процес остаточно виводять із класів на бази військових частин МВС, Держприкордонкомітету та міноборони Білорусі, де школярі проходитимуть 10-денні польові збори. Заявлена мета — «відійти від теорії до конкретних навичок у реальних умовах» та масштабувати досвід силових відомств на всю країну. На тлі активної інтеграції з російським оборонпромом це, як підсумували у СЗР, означає перетворення білоруських шкіл на первинну ланку конвеєра з підготовки кадрів для майбутніх збройних ескалацій.

Росія посилює тиск на Білорусь, але ударних угруповань біля кордону України не фіксують

Росія продовжує тиснути на Білорусь, щоб активніше залучити її до війни проти України. Водночас нарощування військ поблизу кордону України наразі не фіксують.

Про це в телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

“В цілому по лінії кордону ми ніяких змін не фіксуємо. Звісно, що загроза з боку Білорусі залишається, але нарощення або формування якихось ударних угруповань по напрямку нашого кордону немає”, — сказав Демченко.

За його словами, Росія й надалі чинить тиск на Білорусь задля її активнішого вступу у війну проти України. Також на території Білорусі залишаються військові та інфраструктурні об’єкти.

Водночас, як наголосив речник ДПСУ, Україна утримує сильні оборонні позиції вздовж усієї протяжності кордону з Білоруссю, щоб протидіяти можливим загрозам.