У пункті пропуску «Шегині» на Львівщині прикордонники спільно з митниками виявили незадекларований товар, орієнтовна вартість якого становить 1,3 мільйона гривень. Про це повідомив 7-й прикордонний Карпатський загін. На в’їзд в Україну прибув автомобіль Mercedes під керуванням 46-річного мешканця Хмельницької області. У ході огляду багажного відділення правоохоронці виявили 10 сажових фільтрів, 6 гібридних інверторів та акумулятор. За словами водія, він транспортував вантаж із Польщі до Хмельницького на прохання знайомого. Стосовно цього інциденту митники склали протокол. Знайдену продукцію вилучили та направили на склад митниці.
Архіви позначок: Контрабанда
Спроба контрабанди сиру через «зелений коридор»: деталі судової справи
Водійка автомобіля Peugeot Boxer намагалася ввезти в Україну з Польщі 168 кг молочної продукції, обравши для перетину кордону «зелений коридор». Як повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи № 461/6375/26, жінка пояснила, що перевозила товар безкоштовно на прохання інших осіб.
Інцидент стався 30 липня 2026 року, коли Ірина Ярославівна Яцків поверталася з Польщі через пункт пропуску «Рава-Руська — Гребенне». Обираючи «зелений коридор», водійка підтвердила відсутність товарів, що підлягають обов’язковому декларуванню або мають обмеження на ввезення.
Під час поглибленого огляду транспортного засобу митники виявили в багажнику 168 кг сиру. Серед виявленого: 520 упаковок плавленого сиру LACTIMA EMMENTALER (68 кг), 79 упаковок MINI GOUDA (79 кг), 28 упаковок MLEKPOL GOUDA (11 кг), 1 упаковка WLOSZCZOWSKI (5,7 кг) та 9 упаковок MLEKPOL KROLEWSKI (4 кг).
Ірина Яцків визнала провину, пояснивши, що везла продукцію на прохання сторонніх людей. Частину товару, що не перевищувала неоподатковувану норму, дозволили ввезти, решту — вилучили через відсутність дозвільних документів та перевищення норм.
15 вересня 2026 року Галицький районний суд Львова визнав жінку винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України (недекларування товарів, щодо яких встановлено обмеження). Суд призначив штраф у розмірі 5 100 грн (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Вилучений сир постановили повернути власнику без конфіскації. Також з правопорушниці стягнули 968,63 грн за зберігання майна на складі митниці та 665,60 грн судового збору.
Контрафактні зарядні пристрої Xiaomi: на Львівщині винесено судовий вирок
На Львівщині митники заблокували ввезення партії підроблених зарядних пристроїв Xiaomi, що надійшли у міжнародному поштовому відправленні з Китаю. У посилці було виявлено 20 комплектів товарів з маркуванням MI. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на матеріали справи № 461/5534/26.
Інцидент стався 11 червня 2026 року під час огляду посилки у ММПО СП «Росан». Завдяки скануючій системі АТ100100 митники виявили незадекларований бренд. Вміст відправлення складався з 17 нових зарядних пристроїв MI Power Adapter Model MDY-09-EW та 3 зарядок MI з кабелями живлення.
Після призупинення митного оформлення Львівська митниця звернулася до офіційного представника Xiaomi Inc. Проведена 26 червня експертиза у сфері інтелектуальної власності підтвердила, що всі 20 комплектів є контрафактними та підлягають знищенню. Стосовно порушника було складено протокол за ст. 476 Митного кодексу України щодо ввезення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності.
17 вересня Галицький районний суд Львова визнав громадянина винним. Попри відсутність відповідача на засіданні, суд на основі наданих матеріалів та експертного висновку призначив штраф у розмірі 17 000 грн. Також було постановлено конфіскувати контрафактний товар, стягнути 33,44 грн витрат за його зберігання та 665,60 грн судового збору.
Директора гонконзької компанії судили за митні порушення в Ужгороді
09 вересня 2026 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області виніс постанову стосовно директора гонконзької компанії «Wisesell limited». Керівника іноземної фірми визнано винним у порушенні митних правил, допущеному під час ввезення комерційної партії жіночого та чоловічого одягу.
Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”, посилаючись на справву № 308/9286/26.
Подія трапилась у травні 2026 року на митному посту «Ужгород-автомобільний». У митному режимі «імпорт» на адресу харківського ТОВ «БУДТОРГМАТ» за допомогою вантажного автомобіля «Renault Master» транспортувався вантаж під назвою «новий одяг». Його вага становила 2201 кг, а задекларована вартість досягала 9 092 доларів США. Згідно з товаросупровідними документами, у мішках мали міститися легінси, сорочки, футболки, жилети та комплекти кількох торговельних марок.
Проте в ході повного митного огляду працівники митниці виявили значну незадекларовану партію незаявленого одягу, кількість якого склала 3 398 одиниць.
Відповідно до висновку експерта, вартість товарів, що виступили безпосередніми предметами порушення митних правил, становила 974 987,06 грн.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., провівши розгляд матеріалів митниці, кваліфікувала дії директора WISESELL LIMITED за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України через подання документів із неправдивими відомостями про найменування, асортимент і кількість товарів.
Відповідно до постанови суду від 09.09.2026 року було ухвалено відповідне рішення.
Спроба вивезення раритетних журналів LIFE: рішення суду у Львові
10 вересня 2026 року Галицький районний суд м. Львова виніс постанову у справі № 461/6757/26, що стосується незаконного вивезення з України друкованих видань без відповідних дозволів. Про це стало відомо з телеграм-каналу «Судом по схемах».
Інцидент стався 4 липня 2026 року о 13:03 на митному посту «Грушів-Будомєж». Громадянка України, прямуючи до Польщі на автомобілі BMW 116D, обрала для проходження контролю «зелений коридор». Під час огляду її речей митники виявили 16 примірників американського журналу «LIFE», виданих у 1945 році.
Згідно з Інструкцією Мінкультури №258, друковані видання, випущені до 1945 року включно, можуть вважатися культурними цінностями та потребують спеціального свідоцтва для вивезення за кордон. Водійка пояснила, що журнали були придбані її знайомим на eBay за $68,21 як подарунок для друга в Німеччині. Вона перевозила їх транзитом і не була обізнана про необхідність отримання дозвільних документів.
Експертиза, проведена Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника, засвідчила, що ці журнали не є унікальними чи рідкісними та не мають статусу культурних цінностей. Загальна вартість вилучених видань була оцінена у 14 400 грн (по 900 грн за кожен примірник).
Попри висновок експертів, спроба вивезення видань 1945 року через «зелений коридор» без належного свідоцтва кваліфікується як правопорушення за ч. 3 ст. 471 МК України. Суддя Галицького районного суду м. Львова В.Є. Радченко, врахувавши відсутність комерційного умислу, пояснення жінки та висновок бібліотеки, ухвалив рішення про накладення штрафу у розмірі 5100 гривень, при цьому конфіскації майна вдалося уникнути.
Контрабанда фруктів: у Чернівцях оштрафували директорку турецької компанії та конфіскували вантаж
Чернівецький районний суд притягнув до адміністративної відповідальності директорку турецької компанії Елчін Джейлан. Причиною стало подання до митного контролю документів, що містили недостовірні відомості про вагу та кількість вантажу. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 725/8750/26 від 02 вересня 2026 року.
Наприкінці серпня 2026 року через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці намагалася в’їхати вантажівка «SCANIA» з напівпричепом-рефрижератором, що належала перевізнику ТОВ «МАТВІЙ ТРАНС». Вантаж прямував із Туреччини від компанії «TERRA FRESH LOJISTIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI» на адресу українського отримувача ТОВ «НОВА ФРУТ».
Згідно з наданими документами, загальна вартість партії фруктів, до якої входили нектарини, персики, інжир, виноград та груші, становила 31 490 доларів США. Проте під час митного огляду та зважування було виявлено розбіжності між фактичними даними та поданими документами. Зокрема, було конфісковано 800 кг винограду.
Оскільки турецька фірма-відправник надала інвойс із неправдивими даними щодо ваги та кількості вантажних місць, ці документи були визнані такими, що містять неправдиві відомості для митного оформлення. Дії Елчін Джейлан кваліфікували як подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості про вагу та кількість товарів.
Представник турецької компанії на засідання суду не з’явився, тому справу розглянули без нього. Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Піхало Н.В. визнала докази Чернівецької митниці, зокрема протокол про ПМП № 0545/UA408000/2026 від 23.08.2026, достатніми та винесла відповідну постанову.
Суд у Чернівцях розглянув справу про вивезення DJI Mavic 3 до Румунії
12 серпня 2026 року Чернівецький районний суд м. Чернівців розглянув справу про порушення митних правил щодо громадянина, який намагався вивезти за кордон безпілотник без письмового декларування. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 725/7871/26.
4 липня 2026 року о 06:05 до пункту пропуску «Порубне-Сірет» митного поста «Вадул-Сірет» прибув легковий автомобіль Toyota Proace Verso під керуванням громадянина України. Водій і пасажири прямували до Румунії у приватних справах та для проходження митного контролю обрали смугу руху «зелений коридор».
Під час огляду автомобіля водій Петренко Іван Михайлович повідомив, що має при собі особисті речі та комплект уживаного безпілотного літального апарата DJI Mavic 3 із зарядним пристроєм, двома додатковими акумуляторами та пультом керування. Також він визнав себе відповідальним за його переміщення.
Митники вилучили квадрокоптер і склали протокол, вказавши, що вивезення такої техніки підпадає під обмеження та потребує дозвільних документів Держекспортконтролю.
Суд зазначив, що, обираючи канал «зелений коридор», громадянин письмово задекларував відсутність товарів, які підпадають під обмеження. Водночас суд дослідив матеріали справи та врахував висновок державної експертизи № 1420003302-0406.
Згідно з експертним висновком, вилучений у водія квадрокоптер DJI Mavic 3 не підпадає під державний експортний контроль.
Суд визнав Петренка Івана Михайловича винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, тобто недекларування товарів, що підпадають під установлені обмеження.
Суд у Львові розглянув справу про ввезення 388 кг незадекларованої молочної продукції автобусом
16 липня 2026 року через пункт пропуску «Рава-Руська – Хребенне» до України заїхав рейсовий автобус NEOPLAN сполученням «Миколаїв — Прага». Його водій, Горбулінський Андрій Іванович, повідомив митникам, що не перевозить товарів, які підлягають декларуванню, заповнив декларацію та отримав штамп «Під митним контролем».
Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 461/6019/26.
Під час поглибленого огляду в багажному відділенні виявили незадекларований вантаж. Загальна вага молочної продукції становила 388 кг, а вартість вилученого майна — 167 330 грн.
13 серпня 2026 року Галицький районний суд м. Львова розглянув матеріали щодо притягнення водія автобуса до відповідальності за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, яка стосується недекларування товарів, обмежених до переміщення.
Ухвалюючи рішення, суддя взяла до уваги практику ЄСПЛ, зокрема справи «Бакланов проти Росії» та «Ісмайлов проти Росії», де йдеться про обов’язкове дотримання принципу «пропорційності». Згідно з цим підходом, втручання у право власності має відповідати тяжкості правопорушення та не створювати надмірного тягаря.
Серед пом’якшуючих обставин суд врахував, що водій раніше до відповідальності не притягувався та щиро розкаявся. Також зазначено, що чоловік є особою з інвалідністю, не працює та доглядає матір, яка також має інвалідність.
У підсумку суд визнав водія винним, однак застосував м’якший захід впливу.
Суд оштрафував керівницю благодійного фонду через спробу перевезення незадекларованих товарів через кордон
Керівниця БФ «Фрея все зможе, завжди допоможе» Наталя Димова намагалася перемістити через кордон під виглядом гуманітарної допомоги компоненти для FPV-дронів, щітки для брекетів і 7500 «пікмі-палок Лабубу».
Як випливає з матеріалів справи, частину плат-передавачів для дронів працівники митниці знайшли в коробці під жіночими купальниками.
Галицький районний суд Львова призначив Димовій штраф у розмірі 50% вартості незадекларованого товару — 3,2 млн грн. Окрім цього, вилучене майно підлягає конфіскації.
Також з керівниці благодійного фонду мають стягнути 1,3 млн грн витрат на зберігання товару на користь Львівської митниці.
Схеми сірого імпорту в Україні: як бюджет втрачає мільярди
У 2025 році 56% міжнародних поштових відправлень в Україну пройшли без оподаткування. У грошовому вимірі це товари на 92,9 млрд грн, а втрати бюджету становили щонайменше 18,6 млрд грн. Однак це лише одна зі схем, завдяки яким сірий імпорт в Україні приносить мільярди. Поряд із нею діють щонайменше ще дві: фінансова “скрутка”, яку фіксує Нацбанк, але не може самостійно довести, а також ввезення комерційних партій під виглядом гуманітарної допомоги. Остання схема вже впливає на закупівельні ціни українського молока.
Найгостріше проблему відчуває роздрібна торгівля, особливо сегмент електроніки та побутової техніки. Про це Бізнес Цензору повідомили в Асоціації ритейлерів України (RAU), яка об’єднує найбільших операторів ринку. Найбільш уразливими там називають смартфони, ноутбуки, продукцію Apple та комп’ютерні компоненти, оскільки такі товари легко перевозити невеликими партіями, а їхня висока вартість робить ухилення від оподаткування особливо вигідним.
В асоціації зазначають, що точної єдиної статистики для порівняння частки сірого імпорту між усіма категоріями немає. Наприклад, високий рівень тінізації ювелірного ринку, про який свідчать дані ДПС, не означає, що весь цей обсяг пов’язаний саме з незаконним ввезенням. У RAU пояснюють, що для таких категорій характерні продажі через соціальні мережі, невеликі інтернет-магазини та міжнародні посилки без підтвердження походження товару.
Окремим ризиком в асоціації вважають транскордонну електронну торгівлю. За розрахунками бізнес-об’єднань, які наводить RAU і які були оприлюднені у травні 2026 року, у 2025 році понад 56% міжнародних відправлень не оподатковувалися. Це товари на 92,9 млрд грн і щонайменше 18,6 млрд грн потенційних втрат бюджету. Водночас у RAU підкреслюють: сама пільга для особистих покупок не є порушенням. Проблема виникає тоді, коли її використовують для системного дроблення комерційних партій.
Як пояснюють в асоціації, головний практичний наслідок полягає в нерівних умовах формування ціни. Легальний ритейлер сплачує ПДВ і митні платежі, забезпечує сертифікацію, українське маркування та видає фіскальний чек. Натомість “сірий” продавець уникає частини цих витрат. За оцінкою RAU, лише різниця в собівартості, пов’язана саме з належним митним оформленням техніки, сягає близько 30%. Для покупця це виглядає як нижча ціна, але фактично йдеться про податкову перевагу, якої легальний бізнес не має.
Водночас у RAU звертають увагу, що не кожне скорочення сірого сегмента є наслідком дій держави. У перші місяці 2026 року частка сірих iPhone зменшилася через глобальний дефіцит продукції Apple, який тимчасово зробив сірі канали дорожчими за офіційні. В асоціації наголошують, що це не системна перемога, а лише приклад того, наскільки швидко сірий ринок реагує на дефіцит і різницю цін.
Разом із тим RAU наводить і приклад із посиленим контролем. За даними ДПС, оприлюдненими в лютому 2026 року, за чотири місяці він забезпечив 8,2 млрд грн приросту офіційного виторгу (+53,4%) та 1,6 млн додаткових фіскальних чеків (+23,7%). В асоціації уточнюють, що це ще не перелом для всього сірого ринку, а ефект, який потребує системного продовження. Там наголошують: за посилення контролю значна частина попиту переходить у легальний обіг, однак вирішального впливу на весь сірий ринок ці дії поки не мають.
У RAU також підтримали ідею реформи оподаткування. Ще в травні 2026 року асоціація виступила за зміну оподаткування покупок через іноземні маркетплейси. Зараз у Раді перебуває доопрацьований законопроєкт №15112-д, який має перекласти адміністрування ПДВ на самі платформи. В асоціації зазначають, що майбутня модель має забезпечити рівні правила, автоматичне адміністрування ПДВ платформами та водночас не ускладнювати добросовісні особисті покупки громадян.
Ще одним каналом неоподаткованого імпорту є фінансова схема, яку в банківській практиці називають “скруткою”. У Нацбанку пояснили, що компанії з ознаками “оболонок” занижують митну вартість товару, змінюють його код, а частину партії продають за готівку фізичним особам.
НБУ посилається на типологічні дослідження Держфінмоніторингу, згідно з якими групи юридичних осіб переказували кошти нерезидентам за партії вживаних автомобілів, але в податковій звітності відображали продаж значно меншої кількості машин, ніж фактично ввезли. У такий спосіб занижували податок на прибуток і ПДВ. У Нацбанку уточнюють, що подібні операції можуть здійснюватися і з будь-яким іншим товаром. Аналогічні схеми фіксували також під час імпорту одягу та квадрокоптерів.
Крім того, як зазначають у НБУ з посиланням на Держфінмоніторинг, імпортована продукція, за яку компанії-резиденти переказують кошти за кордон, імовірно, реалізується через мережу гуртово-роздрібних торговців із великими обсягами необлікованої готівки. Унаслідок цього проводяться “схемні” операції з метою “замовлення послуг” із прихованого обготівковування та мінімізації податкових зобов’язань.
НБУ здійснює нагляд за банками щодо дотримання норм фінмоніторингу. За результатами перевірок до банків застосовували заходи впливу у вигляді значних штрафів, письмових застережень і надавали рекомендації, які спонукали покращувати внутрішні порядки організації та дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу й валютного законодавства.
Водночас у коментарі Бізнес Цензору в Нацбанку зазначили, що ні сам НБУ, ні банки не мають повноважень та інструментів для прямого встановлення факту фіктивного імпорту. Банки можуть лише аналізувати операції клієнтів на ознаки “оболонок” і підозрілості, після чого передають інформацію до Державної служби фінансового моніторингу. 14 липня 2026 року Нацбанк розіслав банкам лист із описом механізму “скрутки” та вимогою посилити управління відповідними ризиками.
Подальший рух таких сигналів ілюструють дані Держфінмоніторингу. За перше півріччя 2026 року служба передала правоохоронним органам 149 узагальнених матеріалів щодо “скруток” і конвертаційних центрів на загальну суму 78,3 млрд грн. Це у 2,3 раза більше, ніж за аналогічний період 2025-го.
Для молочної галузі загрозою є інша схема — контрабанда під виглядом гуманітарної допомоги. Про це Бізнес Цензору повідомила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас. За її словами, комерційні партії молочної продукції, насамперед твердих сирів, ввозять як гуманітарні вантажі, що дає змогу не сплачувати мито й ПДВ. Після цього товар продають через гуртові бази, ринки та невеликі магазини, часто без маркування українською мовою і без підтвердженої простежуваності.
Жупінас наголосила, що асоціація не виступає проти легального імпорту чи справжньої гуманітарної допомоги. Йдеться про однакові правила для всіх учасників ринку. За оцінкою галузевих асоціацій, яку наводить АВМ, нелегальний імпорт може становити близько 30% українського ринку імпортних сирів, а бюджет через це щороку недоотримує щонайменше 730 млн грн. Водночас загальна частка імпортної продукції на ринку сирів протягом 2025 року зросла з 38% до 45%, а навесні 2026 року перевищила 50%.
В асоціації пояснюють, що йдеться вже не про окремі випадки на кордоні, а про фактор, який впливає на структуру всього ринку. Український виробник сплачує податки, виконує вимоги щодо безпечності, маркування і простежуваності, утримує персонал та інвестує у виробничі потужності. Нелегально ввезений товар не несе частини цих витрат, тому отримує штучну цінову перевагу.
За словами Жупінас, наслідки відчувають не лише переробники. У короткостроковій перспективі це означає витіснення української продукції з полиць, скорочення завантаження молокопереробних підприємств і посилення тиску на закупівельні ціни на сире молоко. Вона зазначила, що вже в першому півріччі 2026 року закупівельні ціни на сире молоко для більшості господарств були збитковими, а під тиском зростання собівартості виробництва сирого молока в другому півріччі збитковими стають всі молочно-товарні ферми України.
У довгостроковій перспективі, наголошує Жупінас, наслідки можуть бути значно серйознішими: скорочення вітчизняного виробництва сирів, зменшення потреби переробних підприємств у молоці, закриття як заводів, так і молочно-товарних ферм, які дуже часто є бюджетоутворювальними підприємствами, втрата робочих місць та інвестицій і українського ринку від імпорту.
Серед заходів протидії нелегальному імпорту Асоціація виробників молока називає посилений і скоординований між відомствами контроль на в’їзді в країну, верифікацію вантажів і волонтерських організацій, контроль на гуртових базах, ринках та онлайн-майданчиках, єдині вимоги до документації, маркування й усієї продукції в обігу, відповідальність як для імпортерів, так і для продавців, а також регулярне оприлюднення результатів перевірок.
Усі три схеми використовують різні процедурні шпарини та б’ють по різних секторах. Посилкові схеми шкодять роздрібній торгівлі, насамперед електроніці. Фінансові схеми з підставними компаніями вражають бізнес, який імпортує авто, одяг і техніку через банківську систему. Маніпуляції з гуманітарною допомогою завдають удару по молочній галузі та фермерству. Водночас усі вони мають спільну рису: завдають відчутної шкоди легальному бізнесу, а жодна з цих проблем не є новою для України.
Редакція звернулася за коментарем до Державної прикордонної служби, ДПС та Бюро економічної безпеки з проханням пояснити, що робиться для протидії схемам з імпортом. Бізнес Цензор пообіцяв ознайомити читачів із коментарями, щойно вони з’являться.