Архіви позначок: Контрабанда

Схеми сірого імпорту в Україні: як бюджет втрачає мільярди

Оприлюднено автором

У 2025 році 56% міжнародних поштових відправлень в Україну пройшли без оподаткування. У грошовому вимірі це товари на 92,9 млрд грн, а втрати бюджету становили щонайменше 18,6 млрд грн. Однак це лише одна зі схем, завдяки яким сірий імпорт в Україні приносить мільярди. Поряд із нею діють щонайменше ще дві: фінансова “скрутка”, яку фіксує Нацбанк, але не може самостійно довести, а також ввезення комерційних партій під виглядом гуманітарної допомоги. Остання схема вже впливає на закупівельні ціни українського молока.

Найгостріше проблему відчуває роздрібна торгівля, особливо сегмент електроніки та побутової техніки. Про це Бізнес Цензору повідомили в Асоціації ритейлерів України (RAU), яка об’єднує найбільших операторів ринку. Найбільш уразливими там називають смартфони, ноутбуки, продукцію Apple та комп’ютерні компоненти, оскільки такі товари легко перевозити невеликими партіями, а їхня висока вартість робить ухилення від оподаткування особливо вигідним.

В асоціації зазначають, що точної єдиної статистики для порівняння частки сірого імпорту між усіма категоріями немає. Наприклад, високий рівень тінізації ювелірного ринку, про який свідчать дані ДПС, не означає, що весь цей обсяг пов’язаний саме з незаконним ввезенням. У RAU пояснюють, що для таких категорій характерні продажі через соціальні мережі, невеликі інтернет-магазини та міжнародні посилки без підтвердження походження товару.

Окремим ризиком в асоціації вважають транскордонну електронну торгівлю. За розрахунками бізнес-об’єднань, які наводить RAU і які були оприлюднені у травні 2026 року, у 2025 році понад 56% міжнародних відправлень не оподатковувалися. Це товари на 92,9 млрд грн і щонайменше 18,6 млрд грн потенційних втрат бюджету. Водночас у RAU підкреслюють: сама пільга для особистих покупок не є порушенням. Проблема виникає тоді, коли її використовують для системного дроблення комерційних партій.

Як пояснюють в асоціації, головний практичний наслідок полягає в нерівних умовах формування ціни. Легальний ритейлер сплачує ПДВ і митні платежі, забезпечує сертифікацію, українське маркування та видає фіскальний чек. Натомість “сірий” продавець уникає частини цих витрат. За оцінкою RAU, лише різниця в собівартості, пов’язана саме з належним митним оформленням техніки, сягає близько 30%. Для покупця це виглядає як нижча ціна, але фактично йдеться про податкову перевагу, якої легальний бізнес не має.

Водночас у RAU звертають увагу, що не кожне скорочення сірого сегмента є наслідком дій держави. У перші місяці 2026 року частка сірих iPhone зменшилася через глобальний дефіцит продукції Apple, який тимчасово зробив сірі канали дорожчими за офіційні. В асоціації наголошують, що це не системна перемога, а лише приклад того, наскільки швидко сірий ринок реагує на дефіцит і різницю цін.

Разом із тим RAU наводить і приклад із посиленим контролем. За даними ДПС, оприлюдненими в лютому 2026 року, за чотири місяці він забезпечив 8,2 млрд грн приросту офіційного виторгу (+53,4%) та 1,6 млн додаткових фіскальних чеків (+23,7%). В асоціації уточнюють, що це ще не перелом для всього сірого ринку, а ефект, який потребує системного продовження. Там наголошують: за посилення контролю значна частина попиту переходить у легальний обіг, однак вирішального впливу на весь сірий ринок ці дії поки не мають.

У RAU також підтримали ідею реформи оподаткування. Ще в травні 2026 року асоціація виступила за зміну оподаткування покупок через іноземні маркетплейси. Зараз у Раді перебуває доопрацьований законопроєкт №15112-д, який має перекласти адміністрування ПДВ на самі платформи. В асоціації зазначають, що майбутня модель має забезпечити рівні правила, автоматичне адміністрування ПДВ платформами та водночас не ускладнювати добросовісні особисті покупки громадян.

Ще одним каналом неоподаткованого імпорту є фінансова схема, яку в банківській практиці називають “скруткою”. У Нацбанку пояснили, що компанії з ознаками “оболонок” занижують митну вартість товару, змінюють його код, а частину партії продають за готівку фізичним особам.

НБУ посилається на типологічні дослідження Держфінмоніторингу, згідно з якими групи юридичних осіб переказували кошти нерезидентам за партії вживаних автомобілів, але в податковій звітності відображали продаж значно меншої кількості машин, ніж фактично ввезли. У такий спосіб занижували податок на прибуток і ПДВ. У Нацбанку уточнюють, що подібні операції можуть здійснюватися і з будь-яким іншим товаром. Аналогічні схеми фіксували також під час імпорту одягу та квадрокоптерів.

Крім того, як зазначають у НБУ з посиланням на Держфінмоніторинг, імпортована продукція, за яку компанії-резиденти переказують кошти за кордон, імовірно, реалізується через мережу гуртово-роздрібних торговців із великими обсягами необлікованої готівки. Унаслідок цього проводяться “схемні” операції з метою “замовлення послуг” із прихованого обготівковування та мінімізації податкових зобов’язань.

НБУ здійснює нагляд за банками щодо дотримання норм фінмоніторингу. За результатами перевірок до банків застосовували заходи впливу у вигляді значних штрафів, письмових застережень і надавали рекомендації, які спонукали покращувати внутрішні порядки організації та дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу й валютного законодавства.

Водночас у коментарі Бізнес Цензору в Нацбанку зазначили, що ні сам НБУ, ні банки не мають повноважень та інструментів для прямого встановлення факту фіктивного імпорту. Банки можуть лише аналізувати операції клієнтів на ознаки “оболонок” і підозрілості, після чого передають інформацію до Державної служби фінансового моніторингу. 14 липня 2026 року Нацбанк розіслав банкам лист із описом механізму “скрутки” та вимогою посилити управління відповідними ризиками.

Подальший рух таких сигналів ілюструють дані Держфінмоніторингу. За перше півріччя 2026 року служба передала правоохоронним органам 149 узагальнених матеріалів щодо “скруток” і конвертаційних центрів на загальну суму 78,3 млрд грн. Це у 2,3 раза більше, ніж за аналогічний період 2025-го.

Для молочної галузі загрозою є інша схема — контрабанда під виглядом гуманітарної допомоги. Про це Бізнес Цензору повідомила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас. За її словами, комерційні партії молочної продукції, насамперед твердих сирів, ввозять як гуманітарні вантажі, що дає змогу не сплачувати мито й ПДВ. Після цього товар продають через гуртові бази, ринки та невеликі магазини, часто без маркування українською мовою і без підтвердженої простежуваності.

Жупінас наголосила, що асоціація не виступає проти легального імпорту чи справжньої гуманітарної допомоги. Йдеться про однакові правила для всіх учасників ринку. За оцінкою галузевих асоціацій, яку наводить АВМ, нелегальний імпорт може становити близько 30% українського ринку імпортних сирів, а бюджет через це щороку недоотримує щонайменше 730 млн грн. Водночас загальна частка імпортної продукції на ринку сирів протягом 2025 року зросла з 38% до 45%, а навесні 2026 року перевищила 50%.

В асоціації пояснюють, що йдеться вже не про окремі випадки на кордоні, а про фактор, який впливає на структуру всього ринку. Український виробник сплачує податки, виконує вимоги щодо безпечності, маркування і простежуваності, утримує персонал та інвестує у виробничі потужності. Нелегально ввезений товар не несе частини цих витрат, тому отримує штучну цінову перевагу.

За словами Жупінас, наслідки відчувають не лише переробники. У короткостроковій перспективі це означає витіснення української продукції з полиць, скорочення завантаження молокопереробних підприємств і посилення тиску на закупівельні ціни на сире молоко. Вона зазначила, що вже в першому півріччі 2026 року закупівельні ціни на сире молоко для більшості господарств були збитковими, а під тиском зростання собівартості виробництва сирого молока в другому півріччі збитковими стають всі молочно-товарні ферми України.

У довгостроковій перспективі, наголошує Жупінас, наслідки можуть бути значно серйознішими: скорочення вітчизняного виробництва сирів, зменшення потреби переробних підприємств у молоці, закриття як заводів, так і молочно-товарних ферм, які дуже часто є бюджетоутворювальними підприємствами, втрата робочих місць та інвестицій і українського ринку від імпорту.

Серед заходів протидії нелегальному імпорту Асоціація виробників молока називає посилений і скоординований між відомствами контроль на в’їзді в країну, верифікацію вантажів і волонтерських організацій, контроль на гуртових базах, ринках та онлайн-майданчиках, єдині вимоги до документації, маркування й усієї продукції в обігу, відповідальність як для імпортерів, так і для продавців, а також регулярне оприлюднення результатів перевірок.

Усі три схеми використовують різні процедурні шпарини та б’ють по різних секторах. Посилкові схеми шкодять роздрібній торгівлі, насамперед електроніці. Фінансові схеми з підставними компаніями вражають бізнес, який імпортує авто, одяг і техніку через банківську систему. Маніпуляції з гуманітарною допомогою завдають удару по молочній галузі та фермерству. Водночас усі вони мають спільну рису: завдають відчутної шкоди легальному бізнесу, а жодна з цих проблем не є новою для України.

Редакція звернулася за коментарем до Державної прикордонної служби, ДПС та Бюро економічної безпеки з проханням пояснити, що робиться для протидії схемам з імпортом. Бізнес Цензор пообіцяв ознайомити читачів із коментарями, щойно вони з’являться.

У Шегинях водій задекларував уживаний одяг, але в багажнику виявили елітний алкоголь

Оприлюднено автором

28 липня 2026 року Галицький районний суд міста Львова ухвалив постанову у справі щодо громадянина Короля Дениса Вікторовича. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 461/5265/26.

Як встановлено, 28 червня 2026 року о 06:43 до пункту пропуску «Шегині — Медика» Львівської митниці прибув мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter з причепом, за кермом якого був Король Д.В. Для проходження контролю водій обрав смугу «червоний коридор» і подав власноруч заповнену декларацію.

У декларації він зазначив лише особисті речі, валізу, сумки, коробки та 500 кг вживаного одягу. Однак під час огляду транспортного засобу із застосуванням сканера та технічних засобів митники виявили в багажному відділенні незадекларовані товари.

Серед них була велика партія елітного алкоголю та пива, що підлягали обмеженням і обов’язковому письмовому декларуванню. Загальна вартість незадекларованого алкоголю становила 19 365 грн.

Суд визнав Короля Д.В. винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 471 МК України — недекларування товарів, що підпадають під встановлені законодавством обмеження.

Сергій Мунтян оскаржує звільнення з посади керівника Одеського ТУ БЕБ

Оприлюднено автором

Сергій Мунтян, якого в Одесі називають легендою економічного «детективу», не погоджується зі своїм звільненням з посади керівника Одеського ТУ БЕБ і має намір оскаржувати це рішення. Йдеться про посадовця, про справи якого знають від митного поста «Орлівка» до ринку «7 кілометр».

Як зазначається, Сергій Миколайович, якого називають фундаменталістом законодавства, виявив суттєві недоліки в документі про ознайомлення зі звільненням. На них він указав директору БЕБ Олександру Цивінському.

Головна претензія Мунтяна полягає в тому, що в документі про ознайомлення, окрім його прізвища, також вказане прізвище звільненого керівника Чернівецького ТУ БЕБ Олега Борисенка.

Окремо Мунтян висловлює незгоду з електронним підписом посадової особи, яка підписала документ, направлений йому на ознайомлення.

У матеріалі також припускається, що Сергій Миколайович може піти шляхом Дениса Пудрика та ще поборотися за збереження себе в системі боротьби за економічні інтереси країни.

Водночас наголошується, що контрабандистам і конвертаторам радіти зарано, адже Мунтян не має наміру здаватися.

Суд оштрафував водія за спробу вивезти старовинні монети до Румунії

Оприлюднено автором

Чернівецький районний суд визнав винним громадянина України, який намагався без декларування вивезти до Румунії старовинні монети через «зелений коридор». Окрім штрафу, суд ухвалив конфіскацію вилучених нумізматичних предметів.

Про це повідомив телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 725/7488/26.

Подія сталася 26 червня 2026 року на пункті пропуску «Дяківці — Раковець». Чоловік керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter і прямував до Румунії у приватних справах, обравши для митного контролю «зелений коридор».

Під час повного огляду серед особистих речей у картонній коробці митники знайшли чотири монети, вивезення яких обмежується законодавством про культурні цінності. Йдеться про 5 копійок 1881 року Російської імперії, сувенірну копію 1 рубля 1922 року, монету 2 TVA ORE 1945 року Королівства Швеція та 50 REICHPFENNIG 1935 року Німеччини.

Водій не став надавати пояснення, пославшись на статтю 63 Конституції України. До суду він також не з’явився.

Суддя І. А. Скуляк визнав чоловіка винним за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України та призначив йому штраф у розмірі 5 100 гривень.

Також суд постановив конфіскувати всі вилучені монети в дохід держави і стягнути з порушника судовий збір у сумі 665,60 гривні.

Вадим Смоляк відбуває покарання у Вознесенській виправній колонії №72

Оприлюднено автором

39-річний уродженець Одещини Вадим Смоляк, засуджений до 10 років позбавлення волі за умисне вбивство роздільнянського кримінального авторитета Олександра Рошка на прізвисько «Ляма» та замах на життя охоронця достойника Олександра Кучмакри (ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України та ч.1 ст.115 КК України), відбуває покарання в ДУ «Вознесенська виправна колонія №72». Про це йдеться в матеріалах судового реєстру, пише Dетектив-Info.

Із цих матеріалів випливає, що влітку поточного року адміністрація установи звернулася з листом щодо уточнення терміну зарахування строку попереднього ув’язнення Вадиму Богдановичу до набуття вироком законної сили.

26 березня 2021 року в селищі Лиманське Одеської області на ґанок садиби Смоляка в супроводі приятеля-охоронця Кучмакри прибув місцевий контрабандист-авторитет «Ляма». На місці між чоловіками виникла суперечка, під час якої господар будинку з рушниці спочатку поранив, а згодом «добив» «Ляму», а також поранив його охоронця.

Смоляк частково визнав провину в інкримінованих йому звитягах та домагався перекваліфікації обвинувачення на вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст.116 КК України).

За версією Вадима Богдановича, раніше він «плідно» співпрацював із «Лямою» та був його довіреною особою, однак згодом між ними стався конфлікт. За його словами, це сталося, зокрема, через відмову Смоляка виконувати вказівки Рошка щодо вбивства опонентів «Граденицького флібустьєра», зокрема директора агропідприємства «Колос» Віталія Разумова та ще однієї особи. Після цього конфлікт між експоплічниками періодично загострювався і зрештою призвів до кривавої трагедії.

У палаці Феміди дійшли висновку, що звитяги ліквідатора «Лями» підпадають під норми ст.115 КК України. 9 грудня 2024 року йому призначили 10 років позбавлення волі та зобов’язали виплатити вдові загиблого 1 млн грн компенсації.

Наступного дня Вадим Смоляк долучився до лав ЗСУ, а восени минулого року отримав ще один вирок із реальним терміном ув’язнення. За вчинений у жовтні 2024 року автоугон Вадима Смоляка засудили до 5 років позбавлення волі.

Суд у Кіровоградській області виніс вирок пенсіонеру за спробу надіслати до Німеччини товари військового призначення

Оприлюднено автором

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області розглянув справу про незаконне переміщення товарів військового призначення через митний кордон України. Обвинуваченим у справі був місцевий пенсіонер Олексій Петрович Сухацький.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 398/2894/26.

Слідство встановило, що у січні 2025 року чоловік намагався відправити до Німеччини міжнародне поштове відправлення. У митній декларації він зазначив 15 одиниць «додаткових речей» загальною вартістю 100 гривень.

Під час огляду на Київській митниці в пакунку виявили інші предмети. Експертизи підтвердили, що всі вони належать до товарів військового призначення — позиції ML11 та ML13.c Списку товарів військового призначення. Для їх передачі за кордон потрібні спеціальні дозволи Держекспортконтролю, яких у пенсіонера не було.

Під час підготовчого засідання прокурор та обвинувачений уклали угоду про визнання винуватості. Олексій Сухацький повністю визнав провину та розкаявся.

13 липня 2026 року суд затвердив угоду та призначив йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. Водночас чоловіка звільнили від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Усе військове спорядження, що було предметом контрабанди, конфіскували в дохід держави.

Суд у Львові конфіскував 141 кг іспанських ковбас, які намагалися ввезти через «зелений коридор»

Оприлюднено автором

Галицький районний суд м. Львова ухвалив рішення у справі громадянина України Андрія Цебака, який намагався ввезти в Україну велику партію м’ясних виробів без належного декларування. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 461/4789/26.

Інцидент стався 07 червня 2026 року в пункті пропуску «Шегині». Андрій Цебак, керуючи мікроавтобусом «MERCEDES-BENZ SPRINTER», повертався з Польщі до України. Для проходження митного контролю він обрав смугу спрощеного контролю — «зелений коридор», чим заявив, що не перевозить товарів, які підлягають декларуванню або мають обмеження на ввезення.

Під час митного огляду із застосуванням скануючої системи в багажному відділенні виявили «аномалію». Згодом з’ясувалося, що водій перевозив велику партію іспанських м’ясних делікатесів ТМ «HACENDADO» (Chorizo, Salami, Salchichon). Загальна вага вилученої продукції становила понад 141 кілограм — 576 упаковок.

Відповідно до Постанови КМУ № 434, ввезення харчових продуктів для власного споживання обмежене: на одну особу дозволяється лише одна упаковка або не більше 2 кг кожного найменування. Партія вагою 141 кг цим вимогам не відповідала.

Під час судового засідання 14 липня 2026 року суддя Юрків О.Р. дійшов висновку, що в діях громадянина є склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України — недекларування товарів, щодо яких встановлено обмеження на ввезення.

У Львові суд призначив штраф за спробу ввезення 60 кілограмів сиру через «зелений коридор»

Оприлюднено автором

У Львові суд виніс рішення щодо чоловіка, який намагався ввезти з Польщі в Україну 60 кілограмів сиру, обравши для проходження митного контролю «зелений коридор». Окрім накладеного штрафу, весь товар було конфісковано в дохід держави.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судову справу № 461/3856/26.

Подія сталася 13 травня 2026 року в пункті пропуску «Шегині». Громадянин Коваль Зеновій Романович, повертаючись із приватної поїздки, для проходження митного контролю обрав «зелений коридор», чим підтвердив, що не перевозить товари, які підлягають обов’язковому декларуванню.

Під час перевірки автомобіля Opel Vivaro працівники митниці виявили в салоні та багажнику 60 кілограмів сиру торгової марки SWIATOWID (Gouda), розфасованого в упаковки по 1 кілограму та 300 грамів. Через такий обсяг продукцію визнали такою, що перевищує норми ввезення для особистого споживання.

На судовому засіданні чоловік повністю визнав свою провину. 2 липня 2026 року Галицький районний суд Львова оштрафував його на 5 100 гривень, конфіскував усі 60 кілограмів сиру, а також зобов’язав сплатити 665,60 гривні судового збору і 356,85 гривні витрат за зберігання товару на складі митниці.

Суд покарав водія за спробу ввезти 63 ящики шоколаду під виглядом особистих речей

Оприлюднено автором

Спроба ввезти через митницю велику партію шоколаду, приховавши її від контролю, завершилася для водія вантажівки штрафом і конфіскацією всього товару. Під виглядом «особистих речей» чоловік намагався перемістити понад 100 кілограмів кондитерських виробів.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 461/4358/26.

27 травня 2026 року до пункту пропуску «Краківець» прибув вантажний автомобіль марки «DAF», яким керував громадянин України Кравчук Роман Володимирович. Водій обрав смугу руху «червоний коридор», але в митній декларації вказав, що не має товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню для особистих потреб.

Під час сканування транспортного засобу митники зафіксували «аномалію». Після поглибленого огляду кабіни водія вони виявили 63 ящики чорного шоколаду торгової марки «HEIDI». Усього там було 1260 плиток загальною вагою понад 100 кг. Оскільки водій намагався перемістити комерційну партію товару як особисті речі, перевищивши допустимі норми ввезення, шоколад вилучили.

На судове засідання Роман Кравчук не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Суд підкреслив, що неявка не є підставою для закриття провадження, а учасник судового процесу повинен цікавитися станом своєї справи.

Галицький районний суд м. Львова визнав водія винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України — недекларуванні товарів, що підпадають під обмеження щодо ввезення.

Суд врахував, що водій раніше не притягувався до відповідальності за митні правила, і призначив йому стягнення у вигляді штрафу та конфіскації всього товару.

Митні правила чітко визначають обмеження на ввезення харчових продуктів без належного оформлення. Спроба приховати понад 100 кг товару не може вважатися «особистими потребами» і тягне за собою повну втрату вантажу.

У «Шегинях» водія оштрафували та конфіскували 66 кг кави за порушення митних правил

Оприлюднено автором

Спроба пройти через «зелений коридор» завершилася для громадянина України штрафом і конфіскацією товару. Суд визнав водія винним у порушенні митних правил через недекларування товарів. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 461/4360/26.

Інцидент стався 1 червня 2026 року в пункті пропуску «Шегині». Водій автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER», який прямував із Польщі, обрав для проходження контролю «зелений коридор». Цим він підтвердив, що не має товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню або оподаткуванню.

Втім, через попередні порушення водія митники вирішили посилити контроль і направили автомобіль на поглиблений огляд. У багажнику виявили 66 упаковок кави загальною вагою 66 кг торгових марок LAVAZZA та MOVENPICK. Згідно із законодавством, цей товар підлягав обов’язковому декларуванню, оскільки переміщувався з порушенням установлених обмежень.

Чепишка Віталій Мірчович на судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений. Галицький районний суд м. Львова розглянув матеріали справи без його участі.

Суд визнав водія винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.

Вибір «зеленого коридору» є юридичним фактом, який підтверджує відсутність у громадянина товарів, що підлягають оподаткуванню або мають обмеження на ввезення. Недостовірне декларування в такому випадку тягне за собою адміністративну відповідальність і конфіскацію майна.