Захист колишньої заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої звернувся до суду з проханням зменшити розмір застави з 20 до 13 мільйонів гривень. Адвокати пояснюють це тим, що сума у 13 мільйонів гривень вже була перерахована на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду. Про це стало відомо під час судового засідання, присвяченого питанню зміни запобіжного заходу для Ірини Мудрої. Згідно з поясненнями захисту, Мудра внесла 5 мільйонів гривень власних коштів, після чого її банківські рахунки були заблоковані. Адвокати стверджують, що переказати залишок суми не вдається через відмови банківських установ та фінансового моніторингу здійснювати платежі з призначенням «застава на рахунок ВАКС». Загалом захист намагався скористатися послугами понад 10 банків, здійснюючи окремі платежі розміром від 5 до 700 тисяч гривень. Враховуючи ці обставини, сторона захисту наполягає на перегляді розміру застави та її зменшенні до 13 мільйонів гривень.
Архіви позначок: САП
ВАКС переглянув розмір застави для народного депутата Андрія Клочка
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення суми застави для народного депутата Андрія Клочка, якого Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує у незаконному збагаченні. Як зазначає «Слово і діло», відповідну ухвалу було винесено 31 серпня. Раніше суд встановив для нардепа заставу у розмірі 12 112 000 грн та зобов’язав його дотримуватися низки процесуальних обмежень: прибувати на вимогу суду, не покидати межі Києва без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та здати закордонні паспорти. Адвокат депутата подав клопотання про зменшення суми застави до 6 050 000 грн, аргументуючи це тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, зменшилися, оскільки суд вже дослідив письмові докази та допитав ключового свідка, а сам Клочко сумлінно виконував покладені на нього обов’язки. Суд частково задовольнив це прохання, зменшивши суму застави до 11 202 001 грн. Таким чином, розмір застави було знижено на 909 999 грн, проте всі інші процесуальні обов’язки для народного депутата залишаються чинними.
Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом за незаконне збагачення на 21 мільйон гривень
Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом. НАБУ і САП обвинувачують його у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації, про що повідомили у Національному антикорупційному бюро. За матеріалами слідства, протягом 2020-2023 років посадовець придбав у Львові шість об’єктів нерухомості: чотири квартири та два паркомісця. Їхня загальна вартість перевищує 21 мільйон гривень. При цьому майно оформили на тещу, колишню дружину та доньку судді. Розслідування виявило, що офіційних доходів, заощаджень та витрат судді було недостатньо для купівлі цієї нерухомості. Окрім цього, у своїх щорічних деклараціях за 2022-2025 роки він приховав проживання в орендованій квартирі та факт фактичного володіння придбаними об’єктами. У квітні 2026 року йому було офіційно повідомлено про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірних відомостей.
Скандал у податковій: чому затримання на Тернопільщині викрило системні проблеми ДПС
Детективи НАБУ здійснили затримання заступниці керівника податкової служби у Тернопільській області. Слідство підозрює посадовицю у вимаганні хабаря за легальне повернення ПДВ підприємцям. На тлі цієї події журналіст Євген Плінський виступив із заявою про глибоку корупційну кризу в Державній податковій службі та закликав ретельно перевірити роботу відомства за останній дворічний період. Згідно з даними розслідувача, робота ДПС під керівництвом Лесі Карнаух упродовж останніх двох років уникала уваги правоохоронних органів, незважаючи на численні скарги бізнесу на вимагання та діяльність конвертаційних центрів. Плінський пов’язує такий імунітет із політичною підтримкою з боку ексгенерального прокурора Руслана Кравченка, якому, за його словами, підпорядковувалося відомство. Крім того, очільник колишнього нагляду нібито мав квоти на призначення заступників Карнаух. Журналіст зазначає, що після зникнення цього політичного «кришування» ситуація стрімко змінилася: прем’єр-міністр Сергій Корецький звільнив Карнаух, а правоохоронці почали відкрито інформувати про зловживання в податковій. Зокрема, НАБУ викрило схему на Тернопільщині, де за законне відшкодування ПДВ вимагали відсоток у розмірі 11,5% від загальної суми. Під час одержання коштів із частини повернення у 14,6 млн грн силовики затримали заступницю начальника обласної податкової Марію Мельник, чиє ім’я Плінський навів із посиланням на колегу Тараса Середича. Плінський акцентує увагу саме на високому розмірі відсотка, що, на його переконання, вказує на масштабну систему, яка виходить далеко за межі одного регіону. ПДВ, на думку журналіста, є не лише базовим бюджетоутворюючим податком, а й головним корупційним механізмом податкової системи, а збір подібних коштів на рівні регіонів може свідчити про централізований розподіл у Києві. Окремо розслідувач критикує урядову ініціативу підняти ставку ПДВ до 21%, попереджаючи, що подібні побори зроблять такі схеми ще дорожчими для підприємців, а в результаті тягар ляже на плечі кінцевих споживачів. Він також застерігає, що потенційне створення фонду для підтримки постраждалого від війни бізнесу може породити нові ризики — від вимагання откатів до оцінки лояльності підприємців до влади. На думку Плінського, ДПС залишається головним корупційним осередком держави, де змінюються лише фінансові куратори, тоді як сама схема функціонування не змінюється. Він запитує, чи наважиться НАБУ провести глибоку перевірку діяльності служби за попередні два роки, запевняючи, що проваджень відкрито багато і докази зібрано, проте раніше існувала заборона на їхній розгляд. У цьому контексті журналіст процитував фрагмент аналітичної довідки силовиків щодо схеми нелегального виготовлення пального. У документі йдеться про систематичне уникнення сплати акцизу під виглядом випуску біоетанолу, хоча фактично здійснювалося незаконне виробництво етилового спирту. Його продавали без податкового контролю за нульовою акцизною ставкою з подальшою легалізацією через фіктивну переробку. Згідно з текстом довідки, ці незаконні операції покривалися посадовцями ДПС, зокрема директором Департаменту контролю за підакцизними товарами Х.Г. Боженко за згодою в.о. голови Л.А. Карнаух. У період з 1 січня 2025 року до 1 березня 2026 року обсяг таких операцій досяг 17,68 млн літрів, а збитки державного бюджету перевищили 3,5 млрд грн, у чому автори документа вбачають ознаки організованого злочину. Проте, як зазначає Плінський, акцизний департамент і досі контролюється так званою «групою Монако», представники якої дистанційно заробляють на цих схемах. Експерт наголошує, що в умовах війни йдеться про колосальні ресурси, нагадуючи, що щоденні потреби України на оборону становлять $190 млн. Він переконаний, що безкорислива зміна підходів у ДПС не дозволить заповнити бюджет навіть через нові податки на посилки чи доходи від OnlyFans. За оцінками журналіста, тіньова корупційна частка економіки становить 30%, і саме там приховані найбільші резерви для фінансування держави.
Секрети гучних назв операцій НАБУ та САП: чому їх так називають
Останнім часом гучні кодові найменування спецоперацій НАБУ та САП, серед яких «Мідаas», «Форрест Гамп», «Феміда» та «Карфаген», привертають до себе чималу увагу. Вибір таких псевдонімів зумовлений різними чинами — від забезпечення суворої таємності розслідувань до прагнення зацікавити громадськість. Про це повідомили політолог Олег Саакян та Ярослав Юрчишин, який обіймає посаду першого заступника голови парламентського комітету, що опікується питанням антикорупційної політики.
Зауваження Ярослава Юрчишина стосуються того, що подібна традиція шифрування не є унікальною для України і активно застосовується за кордоном, зокрема правоохоронними структурами Сполучених Штатів Америки. Народний депутат зазначив, що ФБР США під час розслідувань також використовує завуальовані шифри заради конспірації. За його словами, НАБУ спільно з САП намагаються запобігти розголошенню суті справ у розмовах та уникнути передчасного попередження осіб, чиї голоси звучать на аудіозаписах.
З іншого боку, використання яскравих імен, зокрема персонажів кінематографа, міст, а також античних божеств і правителів, здатне виконувати завдання з привернення інтересу суспільства до слідчого процесу.
На думку політолога Олега Саакяна, подібні рішення можуть бути складовою інформаційної політики антикорупційних відомств. Експерт підкреслив, що кожна слідча дія супроводжується потужним медійним супроводом заради підтримки суспільства, а виразні найменування формують необхідний фокус у ЗМІ в межах стратегічних комунікацій.
Додатковим мотивом може слугувати спроба НАБУ та САП зміцнити власну незалежність. Масштабний резонанс серед громадян, викликаний у тому числі запам’ятовуваними іменами справ, слугує захистом відомств від різноманітного тиску, включно з політичним.
При цьому самі антикорупційні органи у складі НАБУ і САП досі не надали офіційних роз’яснень щодо критеріїв вибору конкретних імен для власних спецоперацій.
Мільйонні плани та кримінальні провадження: деталі навколо ДП «Ліси України» за участю Болоховця, Зубовича і Кучера
Згідно з даними джерел «Викривача» у правоохоронних органах, всередині лісової галузі нібито обговорювався неофіційний місячний показник у розмірі 50 мільйонів доларів готівкою. Окрім цього, ще 5–10 мільйонів доларів мали спрямовуватися команді. Слід зазначити, що це не доведений слідством факт, а інформація від джерел, хоча деякі учасники цих подій уже стали фігурантами реальних кримінальних справ.
У липні 2025 року Державне бюро розслідувань затримало Юрія Болоховця, який раніше керував державним підприємством «Ліси України». Йому інкримінували незаконне збагачення в рамках кримінального провадження №62023000000001002. Правоохоронці встановили наявність у нього активів на 10,4 мільйона гривень, при цьому різницю між офіційними доходами та майном у розмірі щонайменше 7,9 мільйона гривень він пояснити не зміг. Серед майна значилися київська квартира вартістю понад 9 мільйонів гривень та 8 земельних ділянок. Згодом видання NGL.media інформувало про «хутір» в Івангороді площею понад 80 гектарів, який мав зв’язок із родичами та знайомими Болоховця і включав конюшню та озера. Суд спочатку встановив заставу майже 91 мільйон гривень, проте згодом її суму зменшили. У 2026 році підозру анулювали через процесуальні труднощі із фіксацією судового засідання, хоча саме провадження продовжило своє існування.
Після відставки Болоховця держпідприємство очолив колишній заступник міністра економіки Ігор Зубович. За інформацією джерел, новому керівництву передали той самий неофіційний фінансовий орієнтир, хоча фактичні обсяги збору коштів виявилися меншими за очікування. За перший повний місяць роботи Зубовичу нарахували офіційну заробітну платню в розмірі 732 тисячі гривень.
Олексій Кучер, який раніше обіймав посади голови Харківської ОДА та керівника Державної регуляторної служби, також згадується у цій ситуації. У квітні 2025 року він очолив наглядову раду «Лісів України», а в лютому 2026 року залишив цю позицію. Наразі триває розслідування щодо можливої незаконної виплати членам наглядової ради понад 6 мільйонів гривень у межах кримінального провадження №42025000000001058 за ч. 5 ст. 191 КК України. Кучер заперечував неправомірність цих виплат, розцінюючи провадження як тиск. Питання щодо його одночасного перебування на чолі ДРС та роботи в наглядовій раді також викликало публічні зауваження через обмеження, встановлені антикорупційним законодавством.
У цьому ж контексті згадується Тарас Висоцький. Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро направили до суду його справу, що стосується державних закупівель продуктів харчування. Слідство зазначає, що посередники застосовували завищені розцінки, а сума потенційних збитків становить близько 64 мільйонів гривень. Зокрема, в одному з епізодів вартість кілограма товару зросла приблизно з 30 до 75 гривень.
На регіональному рівні джерела вказують на Олександра Лисенка, керівника Слобожанського лісового офісу, пов’язуючи його з ймовірними махінаціями навколо промислової деревини та готівки. Проте офіційних даних та конкретного номера кримінального провадження щодо цього епізоду наразі немає, тому говорити про доведену схему підстави відсутні.
Таким чином, ситуація поділяється на дві складові. З одного боку, існують дані джерел про неофіційний щомісячний план у 50 мільйонів доларів готівкою та додаткові 5–10 мільйонів доларів для команди, які ще потребують підтвердження чи спростування. З іншого боку, наявні офіційні кримінальні провадження та претензії від правоохоронних органів: справа Болоховця №62023000000001002 разом із майном на понад 80 гектарів, провадження №42025000000001058 стосовно виплат членам наглядової ради, а також справа Висоцького з можливими збитками у 64 мільйони гривень.
Головним питанням залишається те, хто саме встановив згаданий джерелами план на 50 мільйонів доларів, кому призначалися ці кошти та скільки грошей вдалося акумулювати до того часу, як діяльністю лісової вертикалі зацікавилися НАБУ та інші відомства.
Син начальника поліції Волині Данило Сліпчук: роль фігуранта «Флеша» у справі «Канцлера»
Данило Сліпчук, який обіймає посаду головного спеціаліста Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора, згадується у матеріалах справи як особа з найближчого кола Сергія Кропиви, відомого за псевдонімом «Канцлер». За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Сліпчук виконував для Кропиви різноманітні фінансові, інформаційні та технічні доручення: здійснював перевірку адрес кол-центрів, визначав їхню приналежність до «своїх» чи «чужих», долучався до обліку фінансових ресурсів та брав участь у маніпуляціях із готівкою. У жовтні 2025 року він спільно з водієм Кропиви перевозив готівку до пункту обміну валют, розташованого на бульварі Лесі Українки в Києві. Згідно з матеріалами слідства, 17 липня 2026 року він також сприяв транспортуванню сумок, валіз, ключів від автомобіля марки BMW та іншого майна Кропиви безпосередньо до Офісу генпрокурора. Трудова діяльність Сліпчука з Кропивою розпочалася ще в Одеській ОВА у 2023 році, після чого з серпня 2025 року він перейшов працювати до Офісу генпрокурора. Варто зазначити, що Данило Сліпчук є сином очільника поліції Волині Олега Сліпчука. Своєю чергою, батько публічно запевнив, що утримуватиметься від будь-якого втручання у цю справу та не збирається зловживати власним службовим становищем заради сина.
Доля генерального прокурора Руслана Кравченка: чому затягується процедура відставки
Генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив про відставка, проте офіційна процедура його звільнення у Верховній Раді досі не стартувала. Станом на 8 вересня відповідне подання Президента про надання згоди на його звільнення ще не надійшло до парламенту. 8 вересня правоохоронний комітет Верховної Ради планував заслухати Кравченка. Під час засідання збиралися обговорити кадрову політику, організацію роботи прокуратури, внутрішній контроль в Офісі генпрокурора, а також протидію роботі електронно-комунікаційних шахрайських організацій. Проте Кравченко був відсутній на цьому засіданні. Водночас народні депутати так і не дочекалися президентського подання про його звільнення. З огляду на це, члени комітету ухвалили рішення закрити засідання та провести нову зустріч одразу після того, як до Верховної Ради надійде офіційне подання від Президента. Отже, незважаючи на публічну заяву Кравченка про відставку, остаточний вердикт має винести парламент. Перед проведенням голосування Генпрокурор зобов’язаний надати звіт про діяльність Офісу генпрокурора за період свого керівництва. Окрему увагу привертає резонансна справа «Карфаген», у рамках якої Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснили обшуки в Офісі генпрокурора, а також у представників найближчого оточення Кравченка.
Відставка генпрокурора Руслана Кравченка: деталі зустрічей в Офісі Президента
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним прокурором Русланом Кравченком одразу після переговорів із керівництвом НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Невдовзі після цього Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Про це повідомили джерела «Української правди» у політичних колах. За наявною інформацією, зустріч президента з очільниками антикорупційних відомств відбулася 7 вересня за ініціативи глави держави. Руслан Кравченко на цій зустрічі присутнім не був — розмова з президентом відбулася вже після того, як керівники НАБУ та САП залишили Офіс Президента. За словами співрозмовника, під час зустрічі обговорювали причини виникнення корупційних схем в Офісі Генпрокурора та питання повернення конкурсів, при цьому деталі конкретних справ не розглядалися. Під час візиту керівників антикорупційних органів Руслан Кравченко перебував у приміщенні Офісу Президента, проте не заходив до кабінету, де тривала розмова.
САП вимагає конфіскації майна ексзаступника начальника Львівського ТЦК на суму понад 7,4 мільйона гривень
Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими активів колишнього заступника начальника Львівського обласного ТЦК та СП О. Драпінського. Вартість зазначеного майна становить понад 7,4 млн грн. Цю інформацію оприлюднили у ТСК, яка раніше порушувала питання стосовно можливого недостовірного декларування полковника. Зокрема, йдеться про два транспортні засоби — Mercedes-Benz GL 350 CDI та Nissan Juke. Хоча юридично вони оформлені на батька та сестру Драпінського, матеріали справи свідчать, що фактичними користувачами були сам посадовець та його дружина. Окрім цього, прокуратура вимагає конфіскувати житловий будинок і земельну ділянку, які зареєстровані на тещу колишнього службовця. На це майно Вищий антикорупційний суд уже наклав арешт. У ТСК нагадали, що ще в липні підіймали питання про недостовірне декларування з боку Драпінського. Тоді комісія з’ясувала, що після оголошення підозри від Державного бюро розслідувань він продовжував нести службу в ТЦК. Наразі справа про необґрунтовані активи розглядається у Вищому антикорупційному суді, який і має винести остаточне рішення.