Народний депутат Столар, який є підозрюваним у справі Мудрої-Микитася, наразі не може внести визначену судом заставу у розмірі 300 мільйонів гривень. Парламентар запевняє, що має намір виконати рішення суду і потрібні гроші в нього наявні, проте він зіткнувся з «незаконними діями банківських установ, які полягають в абсолютно безпідставних відмовах у переказі моїх власних коштів та коштів моєї родини на казначейський рахунок ВАКС». Через це Столар подав звернення до Національного банку та поліції.
Архіви позначок: Микитась Максим
Спільні проєкти Столара і Микитася: як були прописані фінансування, звітність і розподіл прибутку
ЗМІ оприлюднило текст угоди між Вадимом Столаром і Максимом Микитасем, яка стала основою справи «Феміда». У документі детально викладено модель спільного ведення проєктів, порядок фінансування та механізм розподілу прибутку. Про це повідомляє ZN.UA.
Згідно з домовленістю, усі зазначені в угоді проєкти Столар і Микитась вважали спільними. Частки сторін були рівними — по 50%. Так само порівну партнери мали розподіляти відповідальність за реалізацію проєктів і майбутній прибуток. Рішення щодо активів, нерухомості, обладнання та корпоративних прав сторони повинні були ухвалювати спільно.
У документі також зафіксовані суми внесків. На той момент Столар вклав у спільні проєкти $1 423 947, а також надав Микитасю особисту позику в розмірі $816 523. Микитась підтвердив ці суми та вказав, що зі свого боку інвестував у проєкти $1 010 000.
Окремо в угоді згадано про попередню «звірку», за підсумками якої остаточного балансу на момент підписання документа ще не було.
Крім того, угода визначала порядок звітності та розподілу коштів. Із 1 листопада 2024 року Микитась мав щомісяця подавати Столару управлінський звіт, а всі доходи й витрати вести за принципом «Прихід/Розхід».
Кошти від продажу або реалізації спочатку мали спрямовуватися на повернення вкладень, далі — на фінансування проєктів, і лише після цього залишок розподілявся між партнерами як прибуток.
Схема легалізації 150 мільйонів гривень застави через «Сенс Банк»
НАБУ та САП викрили злочинну схему, через яку легалізовували кошти для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Про це йдеться в розслідуванні НАБУ та САП «Форест Гамп».
За даними слідства, йдеться про 150 млн грн готівкою, отримані злочинним шляхом.
На початку червня організатори схеми, за допомогою Тимура Міндіча зі справи «Мідас», отримали фактичний контроль над «Сенс Банком». Після цього банк почали використовувати для легалізації коштів.
Детективи також зафіксували спроби втручання з метою просування підконтрольних людей до НАБУ та інших правоохоронних органів. Зокрема, йдеться про громадську раду контролю НАБУ.
На аудіозаписах, зафіксованих у межах розслідування, фігуранти обговорюють, як легалізувати кошти для внесення застави за Галущенка в обхід державного фінансового моніторингу.
Для реалізації схеми фігуранти залучили підконтрольні компанії та фізичних осіб. Допомогу їм також надавав топменеджмент «Сенс Банку», з яким підозрювані погоджували плани легалізації коштів.
Зокрема, довірена особа Микитася 16 червня зустрічалася зі Ступаком. За даними слідства, він активно сприяв реалізації схеми.
22 червня перший транш у розмірі 50 млн грн доставили до офісу Микитася та розділили. 15 млн грн отримала його довірена особа, ще 35 млн передали до конвертаційного центру — «пральні».
Того ж дня доставили другий транш у розмірі 10 млн грн. Пізніше Гладишенко звітував перед Мудрою про транспортування та легалізацію цих коштів.
23 червня третій транш — 70 млн грн — також доставили до офісу Микитася та поділили на дві частини. 20 млн отримала його довірена особа, а 50 млн відправили до «пральні».
Останній транш у розмірі 20 млн грн реалізували за тією ж схемою.
Приватизація «Укрбуду»: сумнівний продаж активу та зв’язки навколо «ТЕХНО-ЛАЙН»
«Укрбуд» упродовж років сприймали як одного з флагманів українського ринку нерухомості, а для тисяч інвесторів компанія створювала образ надійного забудовника. Проте після 2019 року ця історія завершилася масштабним провалом, який показав, як насправді працювала компанія.
У центрі цієї історії — Максим Микитась, колишній нардеп і забудовник. Саме він використовував «Укрбуд» як інструмент заробітку через схеми, партнерські компанії та політичний вплив. Після зміни влади ця модель почала швидко руйнуватися, оскільки втратила політичне прикриття.
Наслідки виявилися критичними: інвестори отримали не квартири, а недобудовані будинки, а сама компанія опинилася у тяжкому фінансовому стані. Історія «Укрбуду» стала прикладом того, як системні зловживання можуть зруйнувати навіть одного з найбільших гравців ринку.
На цьому тлі Фонд держмайна виставив «Укрбуд» на приватизацію, представляючи це як ринковий механізм розв’язання проблеми. Формально аукціон виглядав конкурентним: у торгах брали участь п’ятеро учасників, а ціна зросла майже втричі. Це створювало враження прозорого процесу, однак подальші події свідчать про інше.
Компанію Petro Oil and Chemicals, яка запропонувала найкращу ціну, несподівано дискваліфікували без належного публічного пояснення. Після цього активи передали компанії «ТЕХНО-ЛАЙН». Саме цей епізод викликає серйозні сумніви в об’єктивності рішення та багато в чому розкриває суть усієї приватизації.
«ТЕХНО-ЛАЙН» — компанія із Сум з мінімальними фінансовими показниками: близько 22 тис. грн активів і близько 25 тис. грн річного прибутку. Вона не має досвіду участі в держзакупівлях і не демонструє реальної спроможності управляти активом такого масштабу. Через це виникають питання не лише до її економічних можливостей, а й до справжньої мети такої передачі.
Окрему увагу привертають і зв’язки цієї структури. Юрист компанії Микита Тарковський безпосередньо пов’язаний із дружиною Микитася, а через мережу компаній простежуються контакти з російським бізнесом із Петербурга. В умовах війни такі обставини мали б стати підставою для окремої перевірки.
Попри це, Фонд держмайна фактично не взяв до уваги ні фінансові ризики, ні можливі зв’язки з колишніми бенефіціарами. У результаті ситуація виглядає як класична схема, коли власник формально змінюється, але фактичний контроль може залишатися тим самим. Через це під питанням опиняється сама ідея приватизації як інструменту оновлення активу.
Головне питання досі залишається без відповіді: чи справді ця приватизація означає перезапуск «Укрбуду», чи це лише спосіб повернути актив на орбіту Максима Микитася?
Київрада звернулася до уряду з проханням про фінансову підтримку “Київміськбуду” та об’єктів “Укрбуду”
Київрада зареєструвала проєкт рішення про звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Столиця просить відшкодувати 2,28 млрд грн збитків «Київміськбуду». Деталі попередніх звернень щодо фінансової підтримки комунального забудовника читайте у статті Інформатора про відшкодування збитків. Проєкт рішення №125 передбачає направлення звернення до центральної влади. Повний текст документа розміщено на сайті Київської міської ради. Авторами проєкту є п’ятеро депутатів, а також Постійна комісія Київради з питань ЖКГ та ПЕК, а сам проєкт оприлюднили на сайті 13 лютого 2025 року. “Київська міська рада на підставі ухваленого рішення… вже зверталася до Кабінету Міністрів із проханням про компенсацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд” загального запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів УДБК “Укрбуд” у розмірі 2,28 млрд грн, оскільки без розв’язання питання фінансування відновлення будівництва неможливе. Така ситуація спричиняє зростання соціальної напруженості, скарг, масових акцій протесту та претензій інвесторів щодо бездіяльності органів влади”, – вказано у пояснювальній записці до проєкту. Корпорація «Укрбуд», яку раніше очолював Максим Микитась, оголосила про банкрутство у 2021 році. Після цього десятки недобудованих житлових комплексів були передані на баланс ПрАТ «ХК «Київміськбуд». Компанія взяла на себе зобов’язання завершити всі об’єкти, що призвело до значних планових збитків. «Київміськбуд» вже кілька років перебуває у складному економічному становищі. Місто неодноразово збільшувало статутний капітал підприємства на мільярди гривень. Проте дефіцит коштів через зобов’язання щодо об’єктів колишнього «Укрбуду» залишається. А Київрада продовжує шукати способи завершення всіх соціально важливих об’єктів. Київміськбуд вже кілька років працює над стабілізацією ситуації та добудовою житла для киян. Місто створило робочі групи для аналізу кожної недобудови, а компанія повідомила про отримання мільярдів на завершення об’єктів. Такі заходи дозволяють системно розв’язувати проблеми, що залишилися після передачі об’єктів «Укрбуду». Раніше подібні ініціативи детально розглядалися у матеріалах про звернення щодо компенсації збитків та створення антикризових робочих груп. Столиця продовжує підтримувати ключового комунального забудовника, щоб тисячі сімей нарешті отримали своє житло.