Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2027 рік за номером 16000. У документі пропонується збільшити фінансування Уповноваженого із захисту державної мови на 84%, що становить 35,9 млн гривень. Загалом на цю діяльність закладають 66,1 млн гривень. Крім того, видатки на оплату праці планують збільшити на 84% — до 50,883 млн гривень. Така сума охоплює 76% від усіх видатків на Уповноваженого.
Архіви позначок: Кабмин
Столиця та Київщина увійшли до зон підвищеного ризику для страхування бізнесу
Кабінет міністрів ухвалив рішення про включення Києва та Київської області до переліку територій, що мають підвищений ризик. Про це повідомив прем’єр Корецький.
Такий крок спрямований на розширення програми, яка передбачає страхування воєнних ризиків для бізнесу та виплату компенсацій. Для реалізації цих заходів у проєкті бюджету на наступний рік закладено окрему статтю видатків.
Крім того, було розширено перелік майна, за знищення або пошкодження якого підприємства можуть розраховувати на компенсаційні виплати. До цього переліку тепер входять паливо, транспортні засоби для його перевезення та зберігання, вантажівки, причепи, сільськогосподарська техніка, а також майно, яке перебуває в оренді.
Окрім цього, максимальний розмір компенсації було збільшено з 3 до 5 млн грн протягом року для одного підприємства.
Спадщина попередників: Сергій Корецький повідомив про 42 невиконані документи
Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що новий уряд має завершити великий обсяг завдань, залишених із минулого року. Мова йде про 42 документи, що включають постанови та рішення як самого уряду, так і інших органів влади. Окрім цього, за його словами, до Верховної Ради необхідно внести законопроєкти, прийняття яких є обов’язковою умовою для залучення міжнародного фінансування. Хоча Корецький прямо не називав Юлію Свириденко і не звинувачував її у бездіяльності, його слова фактично звертають увагу на невиконані зобов’язання попередньої влади.
Як ДП «Документ» роками приймає платежі через «ГЕРЦ»
ТОВ «Платіжний центр «ГЕРЦ» та пов’язані структури групи Костянтина Ткача вже багато років фактично монопольно обслуговують платежі за послуги ДП «Документ». Це підприємство міграційної служби відповідає за видачу та облік документів громадян. Його значення особливо посилилося після початку повномасштабної війни, коли багато українців були змушені виїхати за кордон.
Як повідомляють розслідувачі, попит на оформлення нових документів за межами України різко зріс, і люди були готові сплачувати значні суми за легалізацію. Саме на цьому, за їхніми даними, заробили комерційні структури. При цьому у відкритих джерелах немає офіційної інформації про договір між ДП «Документ» і «ГЕРЦ». Про існування цього зв’язку громадяни дізнаються вже під час подання заяви на новий паспорт, коли їм надають реквізити для оплати через конкретну платіжну систему без альтернативи. Фактично державне підприємство не залишає можливості обрати інший спосіб оплати.
«ГЕРЦ» працює як платіжний посередник і має ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків. ДП «Документ», яке належить до сфери управління Державної міграційної служби, використовує цю компанію для прийому платежів за паспортні та інші адміністративні послуги. Водночас публічного тексту договору між сторонами у відкритому доступі немає. Наявність комісії можна встановити лише за тарифами, опублікованими на сайті самої компанії.
Саме на сайті «ГЕРЦ» прямо вказано розмір комісії за такі платежі — 3 % + 10 грн. Це лише один із напрямів роботи компанії поряд із прийомом комунальних платежів, штрафів та інших оплат. Однак у загальному переліку послуг фірми цей напрям не відображений. Наприкінці 2024 року комерційна директорка ТОВ ФК «ГЕРЦ» Олена Кисельова називала одним із ключових досягнень компанії за той рік успішний запуск прийому оплат у ДП «Документ».
Водночас структури Ткача мають токсичну репутацію для державних органів. БЕБ неодноразово відкривало провадження за ст. 212 ККУ щодо ухилення від сплати податків. У матеріалах згадуються компанії групи «ГЕРЦ», зокрема через ймовірне використання фіктивних контрагентів і завищення податкового кредиту з ПДВ. Обшуки в офісі групи на вулиці Єврейській в Одесі проводилися, зокрема, у липні 2024 року. Ці справи тривають із 2021–2022 років.
Окремо у 2024 році Держаудитслужба зафіксувала в ДП «Документ» порушення на суму близько 71 млн грн. Йдеться про необґрунтовані премії та надбавки, виплати за невідпрацьований час, а також закупівлі без належних процедур на суму понад 52 млн грн.
На українському ринку є й інші ліцензовані платіжні сервіси, через які можна приймати оплату за послуги державних і комунальних підприємств. Серед них LiqPay (ПриватБанк), де комісія зазвичай становить 1,5–2,75 %, Portmone, WayForPay, EasyPay, iPay, NovaPay та інші. Крім того, банківські застосунки на кшталт Приват24, monobank, Ощад 24/7 часто дають змогу оплачувати послуги безпосередньо за реквізитами.
Для сервісних центрів МВС уже запровадили власний «Платіжний хаб». Він створює єдиний платіжний документ із QR-кодом, який можна сплатити через мобільний банкінг або будь-який інший сервіс. Така система автоматично визначає суми зборів і знижує ризик помилок. Наразі хаб переважно застосовується для реєстраційних дій із транспортними засобами, але його планували поширити й на інші послуги.
Щодо ДП «Документ» публічної інформації про обов’язкове використання саме «ГЕРЦ» немає. Водночас на практиці громадяни часто можуть сплачувати за реквізитами підприємства через банк або інші сервіси, якщо такі реквізити їм надають. Попри це, у багатьох випадках безпосередньо на місці або на сайті пропонують саме інтегрованого посередника, у цьому випадку — «ГЕРЦ», оскільки для самого підприємства це технічно зручніше.
Зважаючи на те, що ДП «Документ» уже надало послуг ДМС на понад 1 млрд гривень, а кошти проходять через платіжного посередника, а також беручи до уваги тривалі податкові розслідування щодо групи «ГЕРЦ» і підтверджені корупційні порушення всередині ДП «Документ», НАБУ, СБУ, ДБР та Держфінмоніторинг мають підстави уважно перевірити характер співпраці між підприємством і платіжною компанією. Зокрема, йдеться про умови договорів, розміри комісій і можливі ризики відмивання коштів або зловживань.
У матеріалі також наголошується, що Ткач роками вибудовував вплив у різних органах державної влади, передусім у системі МВС, перетворюючи державні грошові потоки на приватний заробіток. На цьому тлі постає ширше питання і до самої держави: чому за десятиліття вона не створила власну сучасну платіжну систему, чому роками дозволяла приватному бізнесмену заробляти на державних потоках, а коштам, за наявності відповідних доказів, у підсумку опинятися через пов’язаних із правоохоронною системою осіб в офшорних юрисдикціях. Окремо порушується і головне питання: хто всі ці роки гарантував недоторканність цієї моделі?
Аудитори зафіксували закупівлі ДП «Документ» без тендерів на понад 32,7 мільйона гривень
Держаудитслужба оформила п’ять протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП щодо директора ДП «Документ» Сергія Прокопченка. Йдеться про порушення законодавства у сфері закупівель, про що повідомляють розслідувачі.
Як випливає з даних аудиту, у листопаді–грудні 2024 року гендиректор ДП «Документ» підписав низку договорів без проведення визначених законом процедур публічних закупівель. Загальна сума цих договорів перевищила 32,7 млн грн.
Оплату здійснювали за рахунок коштів у розмірі 5 % чистого прибутку (доходу) ДП «Документ». Згідно з постановою Кабміну № 1454 від 27 грудня 2022 року, ці кошти мали використовуватися у встановленому порядку.
Аудитори вважають, що внаслідок таких дій було порушено ч. 10 ст. 3 закону «Про публічні закупівлі».
Також раніше повідомлялося, що Прокопченко лобіював впровадження платіжної системи «Герц» схематозника Костянтина Ткача.
Кабмін оновив порядок ведення Реєстру призовників і обміну даними з Міноборони
Кабінет Міністрів затвердив оновлений порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також визначив механізм обміну даними між державними органами та Реєстром.
Відповідну постанову № 981 уряд ухвалив 29 липня 2026 року.
Документ передбачає, що Державна податкова служба протягом 90 календарних днів має одноразово передати Міністерству оборони України інформацію з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
Йдеться про відомості щодо всіх громадян України віком від 18 до 60 років, дані про яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
У Кабінеті Міністрів зазначили, що така передача потрібна для актуалізації інформації, яка міститься в реєстрі.
Окрім цього, уряд затвердив порядок отримання Міноборони відомостей від Офісу Генерального прокурора про притягнення призовників, військовозобов’язаних та резервістів до кримінальної відповідальності.
Аудит планів стійкості регіонів: уряд визначив напрямки для посилення
Уряд завершив аудит виконання планів стійкості, про що заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, в окремих областях плани вже виконано, в інших роботи ще тривають, а також є регіони з критичними відставаннями. З урахуванням стану реалізації заходів у кожному регіоні уряд визначив пріоритетні напрямки, які потребують невідкладного посилення.
Окремо, як зазначив Корецький, було проаналізовано ситуацію з підготовкою Києва, де найбільший масштаб ризиків та загроз.
Водночас, за його словами, пріоритетами для всіх громад залишаються захист енергетичних обʼєктів та елементів, розгортання резервних джерел теплопостачання та забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури.
Комітет Ради не підтримав зустріч із бізнесом, що постраждав від російських атак, заявила Южаніна
Фінансовий комітет Верховної Ради відмовився від проведення зустрічі з представниками бізнесу, який зазнав втрат унаслідок російських атак. Про це повідомила народна депутатка Ніна Южаніна.
За словами Южаніної, члени фінансового комітету Верховної Ради не схвалили пропозицію обговорити ситуацію з постраждалим бізнесом. Водночас, як вона зазначила, депутати вважають, що пошук рішень у цьому питанні має бути відповідальністю Кабінету Міністрів.
Южаніна також наголосила, що на цей момент уряд не має дієвих механізмів підтримки таких підприємств. За її словами, в уряді розглядають варіант страхування воєнних ризиків, але для великого бізнесу, який постраждав сьогодні, цей підхід навряд чи буде ефективним.
«Я чула вже про те, що в уряді оцінюють очікування, наприклад, від страхування воєнних ризиків… Для такого великого бізнесу, який сьогодні постраждав, жодна страхова компанія не покриє збитків, тому що вона сама збанкрутує», — заявила Южаніна.
Кабмін скасував рішення про створення координаційного центру з бронювання військовозобов’язаних
Кабінет Міністрів скасував постанову про створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних, яку ухвалив попередній уряд. Про це повідомив член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.
Йдеться про постанову від 8 липня “Деякі питання утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”, яку скасував уряд Сергія Корецького. Водночас зазначається, що цей документ не був оприлюднений.
Нещодавно стало відомо, що Координаційний центр мав функціонувати як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну. Також передбачалося, що державні органи мали б враховувати рекомендації Коордцентру під час ухвалення рішень про критичну важливість підприємств.
Ідея уряду Юлія Свириденко одразу привернула значну суспільну увагу та викликала активні дискусії щодо доцільності створення такого дорадчого органу.
Згодом з’ясувалося, що під час доопрацювання цієї постанови головний розробник не врахував зауваження. З огляду на всі згадані обставини новий уряд Корецького вирішив скасувати постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.
Тимура Ткаченка погодили на посаду голови Київської ОВА
Кабінет Міністрів України погодив призначення Тимура Ткаченка, який раніше був керівником Київської міської військової адміністрації, на посаду голови Київської обласної військової адміністрації.
Про це повідомив Кабінет Міністрів України. Уряд ухвалив рішення про призначення Тимура Ткаченка головою Київської ОВА.
Раніше Ткаченко очолював Київську міську військову адміністрацію.