Архіви позначок: Укриття

Занедбані укриття при наукових інститутах Києва залишаються недоступними для містян

Оприлюднено автором

У Києві й досі є сотні закритих бомбосховищ під старими науковими інститутами, куди звичайні містяни не мають доступу. Про це 31 липня в ефірі повідомив києвознавець Кирило Степанець.

Проблема недоступних і непридатних укриттів у столиці існує не перший рік. Раніше кияни закликали прибрати треш-укриття на Русанівці, де замість безпечного місця під час обстрілів знаходили шприци та порожні пляшки.

Як повідомляє “Інформатор”, із часів Другої світової війни у Києві збереглося близько тисячі бомбосховищ і мінібункерів. Водночас майже половина з них перебуває в незадовільному стані. Видання kyivschina24.com з посиланням на слова краєзнавця Кирила Степанця в ефірі “Вечір. LIVE” зазначає, що найкраща ситуація зараз у медичних закладах, а найгірша — у старих науково-дослідних інститутах.

За словами Степанця, у лікарнях становище значно краще, ніж на частково закинутих підприємствах і в науково-дослідних установах. Він наголосив, що в більшості київських лікарень бомбосховища вже повністю оновлені після масового ремонту та переобладнання.

Києвознавець також розповів, що в столиці є близько 30 старих науково-дослідних інститутів, і в кожному з них свого часу будували бомбосховища. Деякі з таких установ мають навіть по три окремих великих укриття. За його словами, ці об’єкти розраховані на 600 або 1200 людей, а для їхнього відновлення потрібні відносно невеликі кошти.

Степанець зазначив, що такі укриття могли б суттєво посилити систему цивільного захисту Києва. Однак зараз вони фактично залишаються недоступними для мешканців.

Питання доступності бомбосховищ у столиці щоразу загострюється після масованих обстрілів, коли люди шукають прихисток, але не завжди можуть його знайти. Стан старих укриттів при інститутах лише посилює вже наявні проблеми з доступом до підземних станцій метро та зі станом наявних сховищ у житлових кварталах.

На закупівлях укриттів для шкіл і військових об’єктів викрили розкрадання на 81 мільйон гривень

Оприлюднено автором

Під час закупівлі захисних споруд для навчальних закладів і військових об’єктів на Дніпропетровщині та Чернігівщині злочинна група привласнила 47 мільйонів гривень. Усі ці епізоди встановили в межах одного кримінального провадження.

Про це повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, механізм був побудований так: тендери підганяли під пов’язані компанії, постачали конструкції, які не відповідали державним нормам, використовували підроблені сертифікати та обходили обов’язкові перевірки.

«Схему виявили під час аналізу державних закупівель. Підозри оголосили чотирьом учасникам організованої групи та шістьом посадовцям органів місцевого самоврядування, чия службова недбалість дозволила реалізувати злочинний задум», — зазначив Руслан Кравченко.

Генпрокурор також наголосив, що це не одиничний випадок. Подібні факти розкрадання коштів під час будівництва та закупівлі укриттів для закладів освіти виявили і на Чернівеччині та Полтавщині. Там сума збитків державі становила ще 34 мільйони гривень.

«Отже, лише за нещодавно викритими епізодами загальна сума збитків становить 81 мільйон гривень. Це кошти, які мали гарантувати безпеку, але були витрачені на споруди, що не відповідали вимогам і не мали практичного значення», — наголосив Руслан Кравченко.

За словами генпрокурора, слідство триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та повне коло причетних осіб.

«Відповідальність понесуть усі, хто організовував ці схеми, погоджував документи, підписував акти чи свідомо ігнорував порушення», — заявив Генеральний прокурор України.

Розкрадання на закупівлях укриттів для шкіл і військових об’єктів сягнуло 81 мільйона гривень

Оприлюднено автором

Правоохоронці викрили кілька схем розкрадання бюджетних коштів, пов’язаних із закупівлею та будівництвом укриттів для закладів освіти й військових об’єктів. Загальний розмір встановлених збитків становить 81 млн грн.

Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

За його словами, в одному з кримінальних проваджень слідство виявило організовану групу, яка, за даними слідства, заволоділа 47 млн грн під час закупівлі укриттів для закладів освіти та військових об’єктів у Дніпропетровській і Чернігівській областях.

Слідство встановило, що тендери підлаштовували під підконтрольні компанії, постачали конструкції, які не відповідали державним стандартам, використовували підроблені сертифікати та обходили обов’язкові процедури контролю.

Підозри оголосили чотирьом учасникам організованої групи та шістьом посадовцям органів місцевого самоврядування, чиї дії або службова недбалість, за версією слідства, дали змогу реалізувати цю схему.

Окремо правоохоронці виявили аналогічні факти розкрадання бюджетних коштів під час будівництва та закупівлі укриттів у Чернівецькій та Полтавській областях.

За даними генпрокурора, збитки державі в цих двох регіонах становлять ще 34 млн грн.

«Таким чином, лише за нещодавно викритими фактами загальна сума збитків сягає 81 млн грн», – зазначив Кравченко.

Він також додав, що досудове розслідування триває, а правоохоронці встановлюють усі обставини та повне коло причетних осіб.

Уроки безпеки: трагедія в київському гуртожитку під час війни

Оприлюднено автором

У 2024 році в Києві стався інцидент, який кардинально змінив уявлення про безпеку в навчальних закладах під час повномасштабної війни. Голова Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян розповіла про цей випадок на фоні нових тривог, адже гуртожитки столиці неодноразово ставали мішенню для ворожих обстрілів. Як повідомляє Інформатор, кілька студентів гуртожитку професійного навчального закладу проігнорували вказівку викладача сховатися під час тривоги. Після вибуху в сусідній будівлі вони кинулися до укриття босоніж, проходячи коридором, посипаним уламками скла. На фотографії з місця події видно кров від порізів на їхніх ногах.

Олена Фіданян у своєму пості на Facebook описала деталі інциденту, приєднуючись до обговорення викликів воєнного часу та реформ в освіті, зокрема щодо гуртожитків для старшокласників профільних ліцеїв. Ранковий обстріл застав учнів уві сні. Педагог, який чергував, обійшов усі кімнати, і більшість учнів одразу побігли до укриття. Проте в одній кімнаті підлітки проігнорували прохання адміністрації і навіть грубо вказали викладачеві «на двері», відмовившись піднятися.

Вихователь намагався переконати хлопців, але врешті-решт сам кинувся до укриття останнім. Невдовзі пролунав вибух: ворожий снаряд влучив у сусідню нежилу будівлю, де загинула людина. У сховищі гуртожитку вже були всі мешканці, окрім хлопців із проблемної кімнати. Вони прибігли лише після вибуху, коли вікна в їхній кімнаті розбилися, і уламки посипалися всередину. Хлопці, звалившись з ліжок, не встигли взутися і, не відчуваючи болю, мчали босоніж коридором, встеленим склом, — зазначає Олена Фіданян.

Наслідки цього жахливого «уроку» виявилися болючими для всіх. Підлітки отримали глибокі порізи на стопах, які залишать шрами на все життя. Педагоги та адміністрація, за словами Фіданян, отримали душевні травми. Після відбою тривоги весь персонал, розкиданий містом, підтримував зв’язок з учнями, а потім повернувся до закладу, щоб допомогти зібрати речі і супроводжувати кожного додому, оскільки гуртожиток тимчасово не функціонував.

Окрім емоційної травми, педагогів спіткали й юридичні проблеми. Директорка, яка о 5-й ранку ще була вдома, вихователь та адміністрація писали пояснювальні до різних інстанцій. Їм довелося пройти «розмови-допити» з поліцією. Фіданян підкреслює, що педагоги відповідають за життя і здоров’я своїх підопічних, навіть якщо ті не слухаються і проявляють неповагу. Стан вихователя після події вона описує з болем: розпач, мовчання і тремтіння рук від жаху.

Фіданян також згадує матерів цих хлопців — вони дізналися про обстріл із новин, і уявити їхні почуття неможливо. Цей випадок вона використовує як аргумент у дебатах про освітні реформи під час війни: будь-які нововведення щодо закладів і гуртожитків повинні враховувати сувору реальність. “Це реалії війни, які ми, дорослі, маємо враховувати під час реформ. Бо наші помилки сьогодні можуть коштувати життя”, — підсумовує Фіданян.

Бетонні укриття в Буковелі: Збільшення активів родини генерала

Оприлюднено автором

Бетон для авіації — мільйони для сім’ї: як командування логістики перетворило укриття на елітну нерухомість. Поки країна живе під сиренами та комбінованими ударами, розраховуючи на ППО та авіацію, в тилу Повітряних сил, за даними слідства, будувалася зовсім інша оборона — особистих активів. СБУ спільно з Офісом генпрокурора затримали командувача логістики Андрія Українця та начальника управління СБУ в Житомирській області Володимира Компанієнка під час спроби передачі хабаря у 320 000 доларів. Гроші призначалися за «правильний» висновок щодо якості будівництва укриттів для бойової авіації. Йдеться про проєкт вартістю 1,4 млрд грн — на збірно-розбірні аркові конструкції для захисту літаків на аеродромі, повідомляє Bihus. За версією слідства, замість усунення виявлених порушень у будівництві та доопрацювання документації було ухвалено рішення «вирішувати питання» — фактично купити лояльність військової контррозвідки, яка перевіряла об’єкт. Фігурує сума в 13 млн грн — близько 1% бюджету проєкту — як ціна потрібного висновку. Передача коштів була задокументована. Контекст критичний: українська авіація та аеродроми — пріоритетна ціль для російських атак. Один точний удар по відкритому аеродрому означає втрату техніки вартістю десятки мільйонів доларів і пілотів, підготовка яких триває роками. Після удару по Миргороду в липні 2024 року питання захищених укриттів перестало бути теоретичним. Це елемент оборони, а не будівельна формальність. На цьому тлі декларації самого Українця виглядають підкреслено скромно: старі автомобілі, квартири в Житомирській області, мінімальний склад сім’ї у звітності. Однак аналіз майна найближчих родичів малює іншу картину. Батько — пенсіонер без бізнесу — у 2024 році придбав новий Kia Sportage і нерухомість у житловому комплексі в центрі Житомира: квартиру та кілька нежитлових приміщень. Ринкова вартість лише квартири такого формату наближається до 100 тис. доларів. Мати — також пенсіонерка — після реєстрації ФОП оформила апартаменти в комплексі Mountain Residence у Буковелі (орієнтовно близько 6,5 млн грн), квартиру в ЖК «Файна Таун» у Києві (приблизно 130–140 тис. доларів), а також об’єкти в ЖК «Софія» та «Варшавський». Загальна оцінка її нерухомості наближається до півмільйона доларів. Крім того, у 2020 році введено в експлуатацію великий приватний будинок під Житомиром, оформлений на матір. Син, 26-річний лікар, володіє квартирою в Києві (ЖК «Варшавський»), земельними ділянками, двома будинками в Житомирській області та паркомісцями. У публічних даних фігурує автомобіль Volkswagen Tiguan. Сумарний обсяг активів сім’ї за останні роки — сотні тисяч доларів, за консервативною оцінкою — близько мільйона і більше. На цьому тлі офіційні доходи самого командувача логістики виглядають непропорційними масштабам придбань. Історія виходить за рамки побутової корупції. Йдеться про спробу вплинути на контроль якості об’єктів, які мають фізично захищати авіацію в умовах війни. Якщо укриття не витримують удару, наслідки вимірюються не мільйонами гривень відкату, а знищеною технікою та людськими життями. Кримінальне провадження запущено. Але ключове питання залишається системним: як у проєкті оборонної інфраструктури на мільярди гривень контроль опинився в руках людей, які, за версією слідства, віддали перевагу бетонним укриттям особистих інвестицій в апартаменти, будинки та автомобілі.

Завищення вартості ремонту укриття спричинило збитки громаді

Оприлюднено автором

Одеський підприємець перебуває під слідством у справі про завищення вартості ремонту шкільного укриття. Збитки для громади склали понад 220 тисяч гривень. У вересні 2022 року сільська рада уклала договори з фірмою на проведення ремонтних робіт. Під час виконання робіт директор підробив акти виконаних робіт та завищив вартість матеріалів.

Підземний маршрут життя: Як Київський метрополітен став захисним вузлом у часи війни

Оприлюднено автором

Київський метрополітен, традиційно служачи жителям міста, перетворився на стратегічно важливу інфраструктуру під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Підземні станції стали не лише засобом транспорту, але й укриттями, пунктами евакуації та важливими центрами комунікацій.

З перших днів війни метрополітен відновив свою роботу, забезпечивши безперервний рух потягів, які здійснювали перевезення евакуйованого населення та гуманітарної допомоги. Станції метро стали найбільш відвідуваними місцями для переховування від обстрілів, зберігаючи спокій та захист від вогню.

Особливу роль відіграли станції метро, які обладнали зали для тимчасового розміщення людей, підключили до електромереж та забезпечили зв’язком. Метрополітен також використовувався для транспортування медикаментів та іншого необхідного обладнання.

Важливою частиною зусиль була координація роботи метрополітену з військовими та рятувальними службами, що дозволило оперативно реагувати на надзвичайні ситуації та забезпечувати безпеку мешканців міста. Київський метрополітен продемонстрував свою стійкість та адаптивність, виступаючи в ролі важливого елемента в обороні України.