У Київській області затримано чоловіка, який шахрайським шляхом оформлював “інвалідність” за гроші. Тридцятирічному чоловіку вдавалося обіцяти одній особі оформлення інвалідного статусу, представляючи вигадані зв’язки серед керівництва різних державних органів. Він пообіцяв вирішити питання в ТЦК протягом трьох місяців, посилаючись на “важкий діагноз”. Шахрая затримали і вже повідомили йому про підозру.
Архіви позначок: Корупция
Корупція у будівництві укриттів: розслідування в Херсоні
У прифронтовому Херсоні триває розслідування щодо незаконного використання коштів, виділених на будівництво укриттів. Обласна прокуратура повідомила про відкриття десяти кримінальних справ, пов’язаних з можливим розкраданням та привласненням коштів, призначених для виробництва та постачання мобільних укриттів, а також ремонту стаціонарних захисних споруд. З 2023 по 2025 рік було виявлено ці факти. Три справи на суму 5,2 млн грн вже направлено до суду. Розслідування щодо решти фактів триває.
ВАКС виправдав заступника голови Дніпропетровської ОДА Орлова у справі про хабар
Вищий антикорупційний суд визнав невинуватим колишнього заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимира Орлова. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 11 лютого.
За версією обвинувачення, службовець висловив представнику ТОВ «Альфа Веахауз» прохання надати для себе та голову Дніпропетровської ОДА 200 тисяч доларів неправомірної вигоди за видачу розпорядження про виділення лісової ділянки державної власності у довгострокове тимчасове користування. Заявник Олексій Гончар, залегендований у справі як Тороп, у суді говорив, що знайомі з міста Рівне, які мають базу відпочинку, попросили його допомогти у виділенні землі для розширення бази, тому що місцева влада їм чомусь відмовляла. Перша зустріч із цього приводу між Орловим і Торопом відбулася до початку досудового розслідування і не була зафіксована технічними засобами. Про те, що зустріч була, обидва учасники підтвердили, але описали її по-різному.
Зі слів Торопа (Гончара), посадовець йому говорив, що знає цю проблему і підприємцям і далі відмовлятимуть, тому що тільки його «золота ручка» може підписати такий документ. І за вирішення питання просив готівкою 150 тисяч доларів США, казав, що Тороп (Гончар) може додати свої 50 тисяч і це буде всього 200 тисяч доларів. У суді Гончар схарактеризував Орлова як людину без принципів, котра любить гроші, владу, веде розкішний спосіб життя, що не відповідає доходам, і працювала при різних владах.
Орлов вину не визнав і розповів, що 2 травня 2024 року Гончар приїхав подякувати йому за автівку для військової частини, а потім завів мову про ТОВ «Альфа Веахауз», якому з формальних причин ОДА вже декілька разів відмовляла в виділенні землі. Орлов, нібито, відповідав Гончару, що це не його компетенція і питання таке виключно на контролі в голови ОДА, а також куруючого заступника. Але Гончар жалівся, що в нього багато проблем, його четверо дітей навчаються в садку на Новопечерських липках, він має проблеми з правоохоронцями та зарплата на військовій службі мала. Гончар пояснював, що хоче заробити, тому що «Альфа Веахауз» пообіцяло йому певні гроші за допомогу, він бачить досить впевнено винагороду для себе і готовий поділитися. Орлову ця бесіда, нібито, була некомфортна і він намагався максимально швидко її завершити. Через пʼять днів після цієї зустрічі Тороп (Гончар) написав заяву в НАБУ про те, що голова Дніпропетровської обласної державної військової адміністрації і його заступник вимагають у нього 200 тисяч доларів за видачу розпорядження про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки.
Ще за тиждень, коли розмови вже фіксувалися, Гончар зустрівся з Орловим і сказав, що в «Альфа Веахауз» просять зменшити суму до $150 тисяч. Обвинувачений пояснював, що був здивований, тому що раніше вони не обговорювали неправомірну вигоду. І навіть із матеріалів НСРД, начебто вбачається, що він «застиг» і Гончар йому каже «ти там брову поправ» і запитує що будем робити. А він на це відповів, що рухаємось потихеньку. Пізніше в суді Орлов пояснював, що Гончар зробив його заручником ситуації, адже вони мали дружні стосунки. Йому не хотілося відмовляти Гончару, але було незрозуміло, що це за земельна ділянка, навіщо стільки грошей за неї дає підприємство. Він запитав для себе, як Гончар бачить ситуацію і який його відсоток. На це Гончар відповів, що бачить 30%. Орлов переконував суд, що тоді для себе це вирішив, що не буде займатися цим і загальними фразами повів розмову до завершення.
Наступного разу, коли Гончар приїхав, то, як розповідав обвинувачений, він вже був заручником першої бесіди та просто обманював, що ходив до голови ОДА та спілкувався з ним по цьому питанню. Його фраза, що «він не хоче педалировать», начебто говорить про те, що він відмовлявся допомагати. Обвинувачений пояснював, що у 2024 році він виконував обовʼязки голови ОДА понад 29 днів і міг би підписати розпорядження щодо виділення землі, але не зробив цього. І навіть коли Гончар приїжджав за його місцем проживання, то він йому тричі відмовив, кажучи, що не буде цим займатися і йому це не цікаво. Орлов говорив, що його переконували підписати це розпорядження, бо про цю землю просять співробітники Служби безпеки України в Житомирській області. Також йому, нібито, телефонував знайомий адвокат, до якого звернувся керівник з Офісу Генерального прокурора по екологічного напрямку, чий син працює керівником одного з підрозділів детективів НАБУ. На запитання прокурора, чому не звертався до правоохоронних органів, обвинувачений Орлов відповів, що Гончар був його давній друг, який перебував на фронті, в зоні бойових дій, мав проблеми з правоохоронцями та скаржився на скрутне матеріальне становище. Тому він просто не надав значення цій розмові та вирішив, що не буде займатися тим, про що просить Гончар і намагався швидко завершити розмову.
Орлов розповів, що знає Гончара з 2011-2012 років, вони познайомилися в спільній компанії. Йому відомо, що той дійсно росіянин, мав декілька прізвищ, які змінював. Колись їх повʼязували дружні стосунки, вони спілкувалися. Гончар відіграв певну роль у його житті, за що він дійсно вдячний. У 2013 році, коли Орлов звільнився з митних органів, Гончар, начебто, ініціював перед міністром оборони України допомогти Орлову з працевлаштуванням на державне підприємство. А потім Гончар познайомив його з Миколою Герасимюком, який після Революції Гідності став прокурором міста Києва і запросив Орлова працювати в Управління транспорту прокуратури Києва. Наприкінці 2023 року Гончар зʼявився знову, написав смс та розповів, що має проблеми з законом, що його сфальсифіковано затримали співробітники Служби безпеки України за махінації з землею на понад 1 мільйон доларів. Потім Гончар почав приїздити в Дніпро й Орлов власним коштом селив в готелі. Гончар вів розмови про продаж обладнання Чорноморського торгівельного порту, якісь карʼєри у місті Біла Церква. Орлов, нібито, відповідав, що у когось спитає, але нічого насправді не робив і погодився тільки допомогти військовій частині. На початку квітня 2024-го Гончар попрохав автівку, і Орлов це організував. 3 травня 2024 року благодійники разом вручали машину для військової частини, і фото були опубліковані в фейсбуці.
Сторона захисту стверджувала про провокацію у справі. Тому що Гончар, як виявилося, мав тривалу співпрацю з Національним антикорупційним бюро (зокрема, був заявником по справі ексголови судової адміністрації Олексія Сальнікова — ред.).
Зasновниця і бухгалтерка ТОВ «Альфа Веахауз» в суді повідомили, що в питанні отримання земельної ділянки до третіх осіб за допомогою не зверталися. Торопа (Гончара) не знають і довіреність йому не видавалась.
У підсумку суд вирішив, що обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже заявила, що оскаржуватиме цей виправдувальний вирок.
Справа Баканова: НАБУ викликає Ваганяна на допит
Національне бюро розслідувань викликало на допит бізнесмена Сергія Ваганяна. Причина – попередні викриття Ваганяна у зв’язку зі справою про ексголову СБУ Івана Баканова. Ваганян заявив, що Баканов залишив країну перед початком військових дій, використовуючи підроблені документи. Раніше керівник ТСК, Алексей Гончаренко, повідомив про ці викриття на засіданні Верховної Ради. Додатково, НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про прослуховування їхніх співробітників з боку СБУ.
Дрони з завищеними цінами: розслідування схем закупівель для ЗСУ
У той час, коли українська армія зазнає хронічного дефіциту безпілотників, а суспільство збирає кошти буквально «по гривні» на потреби фронту, державні закупівлі БпЛА стали каналом для вилучення сотень мільйонів гривень.Матеріали розслідувань Бюро економічної безпеки вказують на те, що структури, пов’язані з бізнесменом Сеяром Османовичем Куршутовим, постачали дрони для Агентства оборонних закупівель та Держспецзв’язку із завищенням вартості у 2,5–3 рази порівняно з ринковою ціною.За даними слідства та інформацією РБК-Україна, ключовим елементом схеми виступало ТОВ «Євро Таннелс», пов’язане з Куршутовим. Через цю компанію та афілійовані структури були укладені контракти на постачання дронів Magura UA загальною вартістю понад 720 млн гривень. Із цієї суми близько 460 млн гривень припадало на контракти з Держспецзв’язком і приблизно 260 млн гривень — на Агентство оборонних закупівель. Для надання угодам міжнародного статусу до ланцюжка була включена польська компанія DEEP MATTER Z.O.O.Аналіз закупівельної документації показав, що окремі комплектуючі постачалися державі за цінами, які кратно перевищують реальну вартість. Лише на двигунах, за оцінками слідства, бюджет переплатив близько 28 млн гривень, на контролерах — ще приблизно 11 млн. Йдеться не про спірні методики ціноутворення, а про систематичне завищення вартості, вбудоване в модель постачань.Виконавцями контрактів стали компанії, які раніше не мали досвіду роботи в оборонній сфері. ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна» до початку повномасштабної війни займалися діяльністю, не пов’язаною з військовими технологіями. Після 2022 року ці структури раптово опинилися серед ключових постачальників дронів для держави. Паралельно «Євро Таннелс» восени 2023 року отримала статус резидента «Дія.City» і за рік значно збільшила прибуток, що збіглося в часі з отриманням оборонних контрактів.Фігура Сеяра Куршутова в цій історії має давній бекграунд. У 2021 році його було включено до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, однак у 2024 році санкції не були продовжені. В СБУ публічно заявляли, що питання контрабанди втратило актуальність, попри те, що економічна активність Куршутова продовжилася в секторах, які безпосередньо пов’язані з національною безпекою. За інформацією волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у 2014 році в Криму; відомість про його ІПН як громадянина РФ містяться в базі ФНС Росії.Українські судові реєстри фіксували також його поїздки до Криму через територію Росії.Окремої уваги заслуговує медіавплив бізнесмена. Куршутов вважається ідеологом і фактичним бенефіціаром телеграм-каналу «Джокер», який використовувався як інструмент тиску та атак на бізнесменів, політиків і великі компанії. Попри публічність цих дій, канал тривалий час залишався поза системною увагою правоохоронних органів.Фізично Куршутов проживає за межами України, у Відні, де його родина веде бізнес, зокрема AmbraCosmetics GmbH і бренд Zielinski & Rozen. Останній позиціонується як міжнародний, однак має російське походження і сплачує податки до бюджету Російської Федерації.Таким чином, одна й та сама особа заробляє сотні мільйонів гривень на постачаннях для українського оборонного сектору і паралельно веде комерційну діяльність у юрисдикції держави-агресора.Історія з трикратною націнкою на дрони — це не поодинокий збій і не одиничне зловживання. Це симптом інституційного провалу системи оборонних закупівель, у якій формальні процедури не запобігли очевидному завищенню цін, а санкційні та контррозвідувальні механізми виявилися відключеними. Питання тут виходить далеко за межі однієї прізвища і впирається у відповідальність тих державних структур, які допустили подібні схеми у критично важливій сфері під час війни.
Вирок Гуньку загрожує розпадом депутатської групи «Відновлення України»
Депутатська група у Верховній Раді «Відновлення України» опинилася під загрозою розпаду після того, як апеляційна палата Вищого антикорупційного суду затвердила вирок члену цієї групи Анатолію Гуньку. Його звинувачували в махінаціях із землею, і суд призначив йому покарання у вигляді чотирьох років в’язниці. Наразі у складі ВУ налічується 17 депутатів, що є мінімально допустимою кількістю для існування депутатського об’єднання у парламенті поточного скликання. За регламентом, якщо кількість членів фракції або групи стає меншою за встановлений мінімум, через 15 днів “з дня настання такого факту” спікер Верховної Ради оголошує про розпуск об’єднання. Після затвердження вироку Гунько втрачає депутатський мандат, що неминуче зменшить чисельність ВУ і спричинить відповідні наслідки. Один із представників групи у розмові зазначив, що норма регламенту про розпуск об’єднання сформульована “неоднозначно”: незрозуміло, з якого моменту відраховувати 15 днів — з дати оголошення вироку чи з моменту отримання парламентом офіційного документа з суду. Тим не менш, загрозу для існування ВУ вони усвідомлюють і “вживають заходів для її усунення”. Ймовірно, вже розпочалися пошуки депутата, який міг би приєднатися до групи та запобігти її розпаду. Варто зазначити, що у складі групи є й інші депутати зі складною ситуацією. Наприклад, Артем Дмитрук, який зараз перебуває в Лондоні та відкрито критикує політику президента Володимира Зеленського. Ще один член ВУ, Євген Шевченко, утримується в Лук’янівському СІЗО за обвинуваченням у державній зраді та шахрайстві. Нагадуємо, що група «Відновлення України» була сформована у травні 2022 року. Її ядро склали колишні члени фракції ОПЗЖ, орієнтовані на відомого бізнесмена Вадима Столара. Крім того, до групи приєдналися й інші народні депутати, зокрема колишні представники «Слуги народу».
Габріел Михайлов: Ключова Фігура в Земельних Схемах Харкова
Зв’язок між людьми Кернеса та Михайлова: Габріел Миколайович Михайлов відіграв значну роль у розвитку земельних відносин у Харкові. Він є ключовою фігурою, чиє ім’я вже понад десятиліття пов’язують з архітектурою, спортом, видавничою діяльністю та політичними традиціями «кернесівського» напряму. Михайлов народився 12 вересня 1973 року в місті Бельці, Молдова (на той час Молдавська РСР). З 1990 по 1995 роки він навчався в Бєлгородській державній академії споживчої кооперації (Росія) на факультеті економіки та управління в торгівлі й громадському харчуванні, де здобув вищу економічну освіту. Після повернення в Україну, Михайлов розпочав підприємницьку діяльність. У 2000-х роках він працював у сфері нерухомості, оренди та інвестицій. Він обіймає посаду директора ТОВ «Юм-Інвест» і фігурує в інших компаніях, що займаються орендою та управлінням майном. За інформацією з відкритих реєстрів, у нього зареєстровано ФОП, основним видом діяльності якого є надання в оренду власної нерухомості. Політичний шлях Михайлова почався за часів Партії регіонів. У 2010-х роках він став близьким соратником Геннадія Кернеса. Після смерті Кернеса, Михайлов підтримав партію «Блок Кернеса — Успішний Харків», а згодом увійшов до фракції «Успішний Харків» у Харківській міській раді. Він є депутатом Харківської міської ради 7-го та 8-го скликань (обраний у 2015 та 2020 роках). З 2020 року Михайлов очолює постійну комісію з питань архітектури, містобудування та земельних відносин — одну з найвпливовіших у міськраді, яка фактично визначає, що, де і за якими правилами буде забудовано в Харкові.
Завищення вартості ремонту укриття спричинило збитки громаді
Одеський підприємець перебуває під слідством у справі про завищення вартості ремонту шкільного укриття. Збитки для громади склали понад 220 тисяч гривень. У вересні 2022 року сільська рада уклала договори з фірмою на проведення ремонтних робіт. Під час виконання робіт директор підробив акти виконаних робіт та завищив вартість матеріалів.
Зміна кадрів на Львівській митниці: що це означає для розслідування контрабанди?
Якось зовсім тихо, без гучних заяв та відвертих зізнань, керівництво Держмитслужби провело «певні» кадрові ротації на Львівській митниці.Відомий уже на всю країну митний пост «Смільниця» раптово втратив двох блюстителів економічного кордону, а саме керівника першої зміни Миколу Михайленка та керівника третьої зміни Андрія Юрківа, які були зняті зі своїх «хлібних» посад.Ці два «державники» опинилися тепер на «звалищі контрабандної обслуги» – митному посту «Львів-аеропорт», куди зазвичай переводять усіх тих, хто погорів на обслуговуванні схем.Звільнити їх складно, а от зібрати в одному місці, де ані схем, ані роботи як такої, – легко.Саме в «Аеропорту» вже несе свою варту старший зміни з посту «Краківець» Олег Крившук, з діяльності якого ми почали розкручувати тему галицьких бусів.Тепер до нього доєдналася ця пара – і вони разом можуть писати есе на тему «На кого працює цей Плінський» та тихо мріяти про повернення на «робочі» пости й зміни.Але мене більше хвилює інше питання: чого це раптом керівництво ДМСУ прийняло таке рішення щодо Михайленка та Юрківа?Невже від поляків таки надійшли відповіді на запити по виявлених мною бусах, які розгорнули перед очима керівництва митниці масштаб організованого на «Смільниці» контрабандного потоку?Якщо це так, то варто вже публічно продемонструвати отримані даніта визнати, що події, описані мною на посту «Смільниця», – не фантастика, а страшна реальність. Намагатися тихою ротацією виконавців схем «закрити питання» – це варіант, який не пройде.Також вважаю, що новому керівництву СБУ варто вже звернути увагу на діяльність співробітника 4-го (митного) управління Степана Марунчака, який є одним з організаторів та контролерів контрабанди на Львівській митниці.Точно знаю, що керівництво служби не уповноважувало його на таку «роботу» та не надавало відповідного мандата.Думаю, варіант призначення Марунчака кудись на пост «Львів-аеропорт» був би чудовим рішенням.До компанії його волинських друзів.Пенсіонер Будз може їх навідувати.