Родинний агробізнес Василя Кононова в окупованому Старобільську працює за законами РФ

Після завершення роботи в українській держслужбі колишній високопосадовець Луганської та Дніпровської митниць Василь Кононов очолив аграрне підприємство в окупованому Старобільську, зареєстроване за законодавством РФ. За даними журналістського розслідування, ця компанія веде діяльність у російській юрисдикції, сплачує податки до бюджету країни-агресора та, ймовірно, використовує захоплені активи українського агрохолдингу. Про це повідомляє «Фарватер.Схід».

Журналісти встановили, що за час повномасштабної війни підприємство стало прибутковим бізнесом, наростило активи та інтегрувалося в економічну систему, створену Росією на окупованій Луганщині. Окрім цього, редакція отримала свідчення місцевих жителів про те, що бізнес, який очолює ексмитник, може використовувати майно українського агрохолдингу, захоплене рейдерським шляхом після окупації.

Аналіз російських державних реєстрів і податкових баз дав змогу редакції «Фарватер.Схід» відтворити історію створення підприємства, пов’язаного з колишнім луганським топмитником. Документальні дані та свідчення очевидців вивели журналістів за межі корпоративної історії компанії — до родинних зв’язків, колабораціонізму та діяльності окупаційної адміністрації.

Робота над розслідуванням почалася з перевірки російських корпоративних реєстрів. Серед новостворених компаній увагу журналістів привернуло ТОВ «Агро-Трейдинг», зареєстроване в окупованому Старобільську на Наталію Кононову. Причиною став запис про директора підприємства — Василя Васильовича Кононова.

На Луганщині це ім’я добре відоме, адже людина з таким ПІБ працювала в системі української митниці до середини 2020 року. Однак самого збігу прізвища було недостатньо, тому редакція вирішила окремо перевірити дані директора компанії.

У російському корпоративному реєстрі поряд із його ім’ям вказано російський податковий номер 940400888951. Перевірка через офіційний сервіс Федеральної податкової служби Росії показала, що цей ІПН належить Василю Васильовичу Кононову, який народився 21 червня 1955 року.

Ця дата народження повністю збігається з даними українського ексмитника. Так само збігається й адреса: у російських реєстрах керівник аграрного підприємства зареєстрований за адресою м. Старобільськ, вул. Геологічна, 16, кв. 5. Саме така адреса вказувалася і щодо колишнього посадовця українських митних органів. Сукупність цих відомостей, як зазначає редакція, виключає випадковий збіг.

У виписці з російського держреєстру юридичних осіб громадянством керівника зазначена «Російська Федерація», що, за оцінкою журналістів, свідчить про отримання Кононовим російського паспорта. Посаду директора «Агро-Трейдингу», відповідно до даних держреєстру Росії, він обіймає з осені 2023 року.

Формально компанія може виглядати як невелике аграрне підприємство. Її статутний капітал становить 10 тисяч рублів — це мінімальний розмір, встановлений російським законодавством для товариств з обмеженою відповідальністю.

Водночас фінансова звітність демонструє іншу картину. За підсумками 2025 року підприємство задекларувало понад ₽102 мільйони доходу та отримало ₽7,5 мільйона чистого прибутку. Обсяг активів компанії сягає майже ₽111 мільйонів, або приблизно $1,5 мільйони за теперішнім курсом.

Під час аналізу відкритих державних реєстрів редакція також встановила, що «Агро-Трейдинг» регулярно бере участь у програмах підтримки бізнесу, які реалізує Фонд підтримки підприємництва «ЛНР». Упродовж 2024–2026 років підприємство щонайменше дванадцять разів потрапляло до реєстру отримувачів такої підтримки.

Таким чином, ідеться не лише про компанію, зареєстровану за російським законодавством. Підприємство, яке очолює колишній український топмитник, діє в межах економічної системи, створеної Росією на окупованій території Луганщини: веде господарську діяльність, сплачує податки та користується інструментами «державної підтримки» бізнесу.

Василь Кононов — не просто пересічний громадянин України, який отримав російський паспорт. З 2004 по 2020 роки випускник академії МВС СРСР, який раніше працював у міліції та прокуратурі, був у системі Держмитслужби України. Протягом більшої частини кар’єри він обіймав керівні посади в регіональних митних органах.

У різні роки Кононов працював заступником та першим заступником Луганської, Сумської та Дніпровської митниць. Завершив державну службу він на посаді заступника начальника Східної митниці Державної митної служби України, що підтверджують його декларації з сайту НАЗК. Саме тому поява його прізвища в російському реєстрі юридичних осіб виглядає настільки резонансно.

Після Революції Гідності він не залишив державну службу. У 2015 році Кононов успішно пройшов перевірку відповідно до Закону України «Про очищення влади». Міністерство юстиції, СБУ, МВС, Генеральна прокуратура та Державна фіскальна служба не встановили обставин, які могли б стати підставою для застосування до нього люстраційних обмежень. Тобто держава підтвердила його право й надалі обіймати керівні посади.

Ще під час роботи державним службовцем Василь Кононов звернувся до суду з вимогою призначити йому пенсію за віком. Відповідачем у цій справі було Старобільське об’єднане управління Пенсійного фонду України. Суд він виграв. Чи отримує Кононов українську пенсію після появи його даних у російських реєстрах, встановити наразі не вдалося. Водночас редакція не виявила у відкритих джерелах інформації про припинення таких виплат або позбавлення його права на пенсійне забезпечення.

На момент підготовки матеріалу Василь Кононов також не перебуває в розшуку. Під час роботи над розслідуванням журналісти поспілкувалися з кількома людьми, які знали його ще задовго до повномасштабного вторгнення.

Саме тоді розслідування отримало новий поворот. З’ясувалося, що в аграрному бізнесі після окупації Луганщини опинився не лише директор «Агро-Трейдингу». До нього причетні й інші представники родини Кононових. Більше того, родинні зв’язки вивели журналістів до гауляйтера окупаційної адміністрації Старобільського району, який відомий захопленням активів великого українського агрохолдинга.

Єдиною засновницею ТОВ «Агро-Трейдинг» є Наталія Валеріївна Кононова. Саме їй належать 100% статутного капіталу підприємства. На перший погляд це лише підтверджує сімейний характер бізнесу.

Однак редакція встановила, що Наталія Кононова — дружина старшого сина Василя Кононова, Віталія. На початку повномасштабного вторгнення Віталій Кононов очолював Старобільську районну державну адміністрацію. Після окупації району він залишився на захопленій території та перейшов на бік Росії. Нині він перебуває в розшуку за підозрою у державній зраді.

Батьком Наталії Кононової є колишній регіонал Валерій Пахниць, добре відомий на Луганщині. Із перших днів повномасштабного вторгнення він очолив створену окупантами «адміністрацію Старобільського району» та став одним із ключових представників російської влади на півночі Луганської області.

За даними одного з найбільших агрохолдингів України — компанії «Агротон», у 2022 році і Віталій Кононов, і Валерій Пахниць брали активну участь у захопленні її луганських активів. Як повідомляє сам агрохолдинг, після окупації області його регіональний майновий комплекс вартістю десятки мільйонів доларів США опинився під контролем групи осіб, серед ключових учасників якої компанія називає саме членів родини Василя та Наталії Кононових — Віталія Кононова та Валерія Пахниця.

У 2026 році Шевченківський районний суд Києва, розглядаючи кримінальне провадження щодо колишнього так званого «міністра сільського господарства ЛНР», визнав встановленим факт втрати агрохолдингами «Агротон» і «Нібулон» активів на тимчасово окупованій території Луганської області на загальну суму понад 6,1 млрд грн. Суд дійшов висновку, що після окупації регіону представники так званого уряду «ЛНР» організували механізм «зовнішнього управління» українськими агропідприємствами: збирали врожай із захоплених земель, проводили інвентаризацію та передачу елеваторів, а зерно й інші матеріальні ресурси вивозили до Російської Федерації.

Кілька незалежних одне від одного співрозмовників «Фарватер.Схід», які знайомі з ситуацією в окупованому Старобільському районі, повідомили, що після захоплення активів «Агротону» частина майна опинилася під контролем людей із найближчого оточення Валерія Пахниця та Віталія Кононова. За словами джерел, саме на базі цих активів згодом і почало працювати ТОВ «Агро-Трейдинг».

Редакція зазначає, що не має документів, які дозволяли б однозначно підтвердити такий механізм передачі майна. Тому журналісти не стверджують, що активи підприємства походять саме з майнового комплексу «Агротону». Водночас ця інформація, на їхню думку, заслуговує на увагу з огляду на вже встановлені факти. Компанію створили після окупації Луганщини, її власницею стала донька керівника окупаційної адміністрації, директором — колишній начальник Луганської митниці України, а кілька незалежних співрозмовників редакції повідомили, що після окупації на полях «Агро-Трейдингу» використовувалася техніка, яка раніше належала «Агротону».

Під час підготовки матеріалу редакція намагалася зв’язатися з Василем Кононовим, Наталією Кононовою, Віталієм Кононовим та Валерієм Пахницем за відомими телефонами й електронними адресами, щоб отримати їхні коментарі щодо викладених фактів. На момент публікації відповіді не надійшли. Якщо вони будуть отримані, редакція готова оприлюднити їх у повному обсязі.

У Києві зупинили спробу вивезення до Таїланду рідкісної ікони ХІХ століття

Київські митники не допустили незаконного вивезення до Таїланду рідкісної ікони ХІХ століття, гаптованої срібними нитками.

Під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з України до Таїланду, було виявлено унікальну гаптовану ікону «Богоматір Знамення». За даними фахівців, її створено в першій половині ХІХ століття, тож митники упередили незаконне вивезення культурної цінності за кордон.

Як зазначили фахівці Національного музею історії України, ікону виконано в комбінованій техніці олійного живопису та гаптування. Для її оздоблення використали шовкові нитки, лелітки, а також плоскі й кручені срібні нитки.

Експерти дійшли висновку, що пам’ятку створили в професійній майстерні, де зберігали давні традиції монастирського гаптування. Саме технічні особливості, використання срібних ниток, леліток і рослинного орнаменту дали змогу датувати ікону першою половиною ХІХ століття.

В Україні майстерні, які виготовляли гаптовані церковні предмети, працювали до початку ХХ століття, зокрема при київському Флорівському монастирі.

Фахівці підкреслюють, що гаптованих ікон збереглося значно менше, ніж живописних, а також менше, ніж інших гаптованих церковних речей. Саме тому ця ікона має особливу цінність. Вона становить наукове, історичне та музейне значення і може використовуватися для дослідження та відтворення побутових і церковних інтер’єрів того періоду.

Відправницею поштового відправлення виявилася жителька Києва. Документів, які дають право на вивезення культурних цінностей, митниці надано не було.

Київська митниця склала протокол про порушення митних правил. Ікону вилучили до ухвалення судового рішення.

Згідно із законодавством України, вивезення культурних цінностей за кордон дозволене лише за наявності відповідного свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення), виданого у встановленому порядку.

Верховний Суд визнав право ТОВ ВТПФ «ЕСКО» на компенсацію за втрати через обстріли в аеропорту «Дніпро»

Верховний Суд підтримав позицію ТОВ ВТПФ «ЕСКО» у спорі з Дніпровською митницею, пов’язаному з втратами компанії через воєнні дії. Рішення, прийняте 4 червня 2026 року, дає підприємцям можливість отримати компенсацію за збитки, спричинені агресією РФ.

Ситуація склалася наступним чином: ТОВ ВТПФ «ЕСКО» володіло магазином безмитної торгівлі в аеропорту «Дніпро». Після ракетних обстрілів навесні 2022 року компанія втратила доступ до приміщень і весь товар було знищено. Незважаючи на експертні висновки та сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажор, митний орган відмовився у припиненні митного режиму, вимагаючи додаткових доказів.

Суди попередніх інстанцій підтримували митницю, акцентуючи увагу на тому, що підвальні приміщення складу не були оглянуті на місці. Верховний Суд встановив суттєві порушення у справі:

· Відсутність оцінки доказів: суди не врахували сукупність доказів (експертні висновки, акти інвентаризації, документи про неможливість доступу).
· Порушення процедури: замість дотримання Порядку № 657 митниця фактично відклала вирішення питання на невизначений строк.
· Невірне застосування норм: апеляційний суд помилково використав правила транзиту замість спеціальних норм, що регулюють безмитну торгівлю.

Верховний Суд підкреслив, що сертифікат ТПП не є єдиним доказом, однак його необхідно оцінювати разом з іншими документами. Суд також наголосив, що митниця не має права займати позицію «нескінченного очікування» доступу до об’єктів, якщо об’єктивно дістатися до них неможливо через воєнні дії.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх доказів.

Матеріали щодо контрабанди на постах «Смільниця» та «Краківець» передають до НАБУ

Нове керівництво Держмитслужби в особі Ореста Мандзія оперативно перевірило факти промислової контрабанди на постах «Смільниця» та «Краківець» і передає до НАБУ матеріали щодо дев’ятьох митників-виконавців. Є сподівання, що це стане лише початком розплутування цього клубка, який виведе і на реальних організаторів промислової контрабанди на мільйони доларів.

Судовий розгляд завершено: Duty Free в Жулянах відновлює роботу

У результаті судового розгляду було усунено конфлікт між оператором магазинів безмитної торгівлі та митними органами. Суд надав право на продовження діяльності мережі Duty Free, раніше обмеженій Держмитслужбою та Держприкордонслужбою.

Земельний портфель та транспортні засоби кандидата на посаду керівника Державної митної служби: питання до декларації

Кандидат на посаду керівника Державної митної служби Михайло Буртовий має значний земельний портфель та транспортні засоби, що викликає питання щодо прозорості його фінансової діяльності.

У декларації виділяються дві основні історії: понад 60 земельних ділянок, зареєстрованих на матір із мінімальними офіційними доходами, а також значні заощадження, які кандидат пояснює «економією з часів курсантства».

За 2022 рік Буртовий задекларував $73,8 тис. готівкою, його дружина – ще $50,7 тис. Такі статки детектив пояснює «багаторічним відкладанням до 80% доходів і низькими витратами»: приблизно 40–50 тис. грн на місяць, зокрема завдяки продуктам «з домашнього господарства» (зі співбесіди на посаду директора НАБУ).

При цьому:
– до роботи в НАБУ Буртовий отримував до 20 тис. грн
– у НАБУ – 100-120 тис. грн
– за рік – 1,3 млн грн

Мати кандидата у 2017–2021 роках придбала понад 60 земельних ділянок. Її дохід за 1998–2020 роки становив близько 514 тис. грн. Джерело – доходи від фермерського господарства, а також неофіційні надходження.

Окремі запитання викликають і транспортні засоби кандидата:
– Toyota Camry 2016 (на матері) – 706 тис. грн (не задекларована)
– Skoda Octavia A7 (на матері) – придбана за 49 тис. грн при значно вищій ринковій вартості
– Nissan Qashqai 2019 (на матері) – придбаний за 49 тис. грн при ринковій ≈ 497 тис. грн. Користується сам Буртовий.

Крім того, Буртовий за лише 1,5 року зміг написати та захистити кандидатську дисертацію, одночасно працюючи детективом НАБУ. Буртовий вже брав участь у конкурсі на посаду директора БЕБ. Тоді комісія порушувала питання щодо підстав отримання його дружиною пільгового житла у 2021 році, враховуючи наявність у сім’ї квартири. Питання щодо майна кандидата виникали також під час конкурсу на посаду директора НАБУ.

Зміна кадрів на Львівській митниці: що це означає для розслідування контрабанди?

Якось зовсім тихо, без гучних заяв та відвертих зізнань, керівництво Держмитслужби провело «певні» кадрові ротації на Львівській митниці.Відомий уже на всю країну митний пост «Смільниця» раптово втратив двох блюстителів економічного кордону, а саме керівника першої зміни Миколу Михайленка та керівника третьої зміни Андрія Юрківа, які були зняті зі своїх «хлібних» посад.Ці два «державники» опинилися тепер на «звалищі контрабандної обслуги» – митному посту «Львів-аеропорт», куди зазвичай переводять усіх тих, хто погорів на обслуговуванні схем.Звільнити їх складно, а от зібрати в одному місці, де ані схем, ані роботи як такої, – легко.Саме в «Аеропорту» вже несе свою варту старший зміни з посту «Краківець» Олег Крившук, з діяльності якого ми почали розкручувати тему галицьких бусів.Тепер до нього доєдналася ця пара – і вони разом можуть писати есе на тему «На кого працює цей Плінський» та тихо мріяти про повернення на «робочі» пости й зміни.Але мене більше хвилює інше питання: чого це раптом керівництво ДМСУ прийняло таке рішення щодо Михайленка та Юрківа?Невже від поляків таки надійшли відповіді на запити по виявлених мною бусах, які розгорнули перед очима керівництва митниці масштаб організованого на «Смільниці» контрабандного потоку?Якщо це так, то варто вже публічно продемонструвати отримані даніта визнати, що події, описані мною на посту «Смільниця», – не фантастика, а страшна реальність. Намагатися тихою ротацією виконавців схем «закрити питання» – це варіант, який не пройде.Також вважаю, що новому керівництву СБУ варто вже звернути увагу на діяльність співробітника 4-го (митного) управління Степана Марунчака, який є одним з організаторів та контролерів контрабанди на Львівській митниці.Точно знаю, що керівництво служби не уповноважувало його на таку «роботу» та не надавало відповідного мандата.Думаю, варіант призначення Марунчака кудись на пост «Львів-аеропорт» був би чудовим рішенням.До компанії його волинських друзів.Пенсіонер Будз може їх навідувати.