Архіви позначок: НАЗК

Схема з водою для готелів Буковеля: у матеріалі назвали Степана Гошовського та Богдана Васількова

Оприлюднено автором

Точка промислового забору води щомісяця генерує від 20 тис. $. При цьому, як стверджується, готелі Буковеля платять ці кошти не державі і не громаді, а в кишені Степану Гошовському та Богдану Васількову. За словами самих працівників цього нелегального ремесла, розподіл відбувається пропорційно: $10 — Степану, і $10 — Богдану.

Про це повідомляє “Викривач”.

У матеріалі названі директор національного Карпатського природного парку Степан Гошовський та чоловік секретаря Поляницької сільської ради Богдан Васільков.

Правоохоронці неохоче вилучили мотопомпи, які були знаряддям злочину щодо забору питної води для продажу готелям. Нацпарк, по суті, не може продавати воду, тому, як зазначається, був знайдений спосіб обійти це обмеження.

Секретар Поляницької сільської ради — Христина Юріївна Васількова. У її офіційній декларації НАЗК чоловіком зазначений Богдан Васильович Васільков.

Окремо зазначається, що Богдан Васільков займається підприємницькою діяльністю. За 2024 рік у декларації дружини вказаний його підприємницький дохід 9,5 млн грн. Також на нього задекларовані нерухомість і транспорт, зокрема вантажівка MAN TGS 18.440, а готівкові активи — 1 млн грн та $10 тис.

НАЗК виявило приховане майно Юрія Хахуди на понад 18 мільйонів гривень

Оприлюднено автором

Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки недостовірного декларування у декларації колишнього керівника лісового господарства Херсонської області Юрія Хахуди. Як повідомило НАЗК, йдеться про приховування майна та активів на суму понад 18 мільйонів гривень.

За даними агентства, Юрій Хахуда не вказав у декларації земельну ділянку в Києві вартістю майже 15 мільйонів гривень, квартиру вартістю понад 3 мільйони гривень, доходи від діяльності автостоянки, банківські рахунки, земельні ділянки та інше майно.

У НАЗК також з’ясували, що на комунальній земельній ділянці, де мала бути збудована школа, більш як два роки діяла платна автостоянка, розрахована майже на 400 автомобілів.

За інформацією агентства, оплата за користування парковкою надходила на особисті банківські картки посадовця. Матеріали перевірки НАЗК передало правоохоронним органам.

Перевірка декларацій Юрія Крука після спадщини та великих придбань

Оприлюднено автором

НАЗК розпочало повну перевірку декларацій депутата Одеської обласної ради від партії «Довіряй ділам» Юрія Крука.

Після смерті батька в березні 2025 року — екснардепа Юрія Крука — політик отримав у спадщину понад 41,4 млн грн. Після цього він придбав в Одесі дві великі квартири площею 176,3 та 277,6 кв. м разом із паркомісцями. Водночас у декларації вартість цього майна не була зазначена.

Основна частина сімейного майна, купленого у 2008–2010 роках за явно заниженими цінами, оформлена на дружину Світлану. Саме на неї записаний котедж в Одесі площею 521 кв. м, у якому мешкає родина, а також два комерційні приміщення площею 281,6 і 232,1 кв. м. Загальна оцінка цих об’єктів становить лише 2,9 млн грн, що значно нижче ринкової вартості. Крім цього, Світлана володіє земельною ділянкою в Затоці площею 500 кв. м та орендує в міськради землю під одеською нерухомістю площею 365 кв. м. Сам Юрій також має ділянку в Затоці з 2008 року.

У декларації Юрій вказав низку, ймовірно, дорогих речей, але не навів ані їхньої вартості, ані дати придбання. Йдеться про два годинники Ulysse Nardin із рожевого та білого золота, а також про моделі Frank Muller, Breguet, Corum і Rolex.

Серед іншого майна задекларовані картини. Одна з них належить російському художнику Нікасу Сафронову, ще п’ять робіт — Оксани Мась, а також є полотно одеського митця Соломона Кишинівського.

Світлана Крук також задекларувала ювелірні вироби та преміальні аксесуари. Серед них — два годинники Franck Muller з дорогоцінним камінням із білого золота, Ulysse Nardin із дорогоцінних металів і каменів, а також Hublot і Rolex. Окрім цього, вона має три сумки Hermes та одну від Chanel.

У гардеробі вказані шуба та жилетка з соболя, дві норкові шуби — світла і темна, а також ще одна шуба з хутра норки та соболя. Також задекларовано 21 ювелірний виріб: каблучки, набори, сережки, браслети, намиста та підвіски.

Родина Круків має у власності три легкові автомобілі — Mercedes-Benz S 350 4 MATIC, LEXUS LX 570 і TOYOTA SEQUOIA, а також мотоцикл YAMAHA R1. LEXUS LX 570 був оформлений у власність у грудні 2025 року одночасно з придбанням нових квартир і паркомісць, однак вартість автомобіля з незрозумілих причин не вказали.

Увесь бізнес Крука оформлений на дружину. Вона володіє частками в семи компаніях. У компаніях «Кайнер», «Марін Бенефітс Трейд» та «Інтер-Саплай» Світлана зазначена бенефіціаром за часток 25–30%, що свідчить про прихований контроль. Цей бізнес пов’язаний з обслуговуванням транспортних потоків, експедируванням та постачанням суден.

Окрім спадщини, у 2025 році Юрій отримав зарплату в ТОВ «Транс-сервіс» — майже 841 тис. грн, а також у ТОВ «Українська національна транспортна компанія» — понад 95 тис. грн. Обидві компанії пов’язані з родиною Круків.

Доходи Світлани Крук як підприємця за рік сягнули майже 7 млн грн. Декларант і його дружина зберігають заощадження переважно у валюті та готівкою, тоді як на більшості рахунків розміщені лише символічні суми.

Юрій задекларував 565 тис. доларів і 820 тис. євро готівкою. У Світлани — 1,4 млн доларів, понад 135 тис. євро та 4,6 млн гривень.

Також Юрій позичив братові В’ячеславу понад мільйон доларів, а Світлана надала поворотну фінансову допомогу підконтрольному ТОВ «Южспортінвест» на суму 11,88 млн гривень.

Світлана Крук має рахунки в банках Бельгії та Чорногорії.

НАЗК може не провести перевірку Крука належним чином, а правоохоронці можуть не відкривати кримінальне провадження. Це не перший випадок, коли Крук уникає відповідальності. Зокрема, схема з будівництвом моста в Чорноморськ досі залишилася без покарання.

Родинний агробізнес Василя Кононова в окупованому Старобільську працює за законами РФ

Оприлюднено автором

Після завершення роботи в українській держслужбі колишній високопосадовець Луганської та Дніпровської митниць Василь Кононов очолив аграрне підприємство в окупованому Старобільську, зареєстроване за законодавством РФ. За даними журналістського розслідування, ця компанія веде діяльність у російській юрисдикції, сплачує податки до бюджету країни-агресора та, ймовірно, використовує захоплені активи українського агрохолдингу. Про це повідомляє «Фарватер.Схід».

Журналісти встановили, що за час повномасштабної війни підприємство стало прибутковим бізнесом, наростило активи та інтегрувалося в економічну систему, створену Росією на окупованій Луганщині. Окрім цього, редакція отримала свідчення місцевих жителів про те, що бізнес, який очолює ексмитник, може використовувати майно українського агрохолдингу, захоплене рейдерським шляхом після окупації.

Аналіз російських державних реєстрів і податкових баз дав змогу редакції «Фарватер.Схід» відтворити історію створення підприємства, пов’язаного з колишнім луганським топмитником. Документальні дані та свідчення очевидців вивели журналістів за межі корпоративної історії компанії — до родинних зв’язків, колабораціонізму та діяльності окупаційної адміністрації.

Робота над розслідуванням почалася з перевірки російських корпоративних реєстрів. Серед новостворених компаній увагу журналістів привернуло ТОВ «Агро-Трейдинг», зареєстроване в окупованому Старобільську на Наталію Кононову. Причиною став запис про директора підприємства — Василя Васильовича Кононова.

На Луганщині це ім’я добре відоме, адже людина з таким ПІБ працювала в системі української митниці до середини 2020 року. Однак самого збігу прізвища було недостатньо, тому редакція вирішила окремо перевірити дані директора компанії.

У російському корпоративному реєстрі поряд із його ім’ям вказано російський податковий номер 940400888951. Перевірка через офіційний сервіс Федеральної податкової служби Росії показала, що цей ІПН належить Василю Васильовичу Кононову, який народився 21 червня 1955 року.

Ця дата народження повністю збігається з даними українського ексмитника. Так само збігається й адреса: у російських реєстрах керівник аграрного підприємства зареєстрований за адресою м. Старобільськ, вул. Геологічна, 16, кв. 5. Саме така адреса вказувалася і щодо колишнього посадовця українських митних органів. Сукупність цих відомостей, як зазначає редакція, виключає випадковий збіг.

У виписці з російського держреєстру юридичних осіб громадянством керівника зазначена «Російська Федерація», що, за оцінкою журналістів, свідчить про отримання Кононовим російського паспорта. Посаду директора «Агро-Трейдингу», відповідно до даних держреєстру Росії, він обіймає з осені 2023 року.

Формально компанія може виглядати як невелике аграрне підприємство. Її статутний капітал становить 10 тисяч рублів — це мінімальний розмір, встановлений російським законодавством для товариств з обмеженою відповідальністю.

Водночас фінансова звітність демонструє іншу картину. За підсумками 2025 року підприємство задекларувало понад ₽102 мільйони доходу та отримало ₽7,5 мільйона чистого прибутку. Обсяг активів компанії сягає майже ₽111 мільйонів, або приблизно $1,5 мільйони за теперішнім курсом.

Під час аналізу відкритих державних реєстрів редакція також встановила, що «Агро-Трейдинг» регулярно бере участь у програмах підтримки бізнесу, які реалізує Фонд підтримки підприємництва «ЛНР». Упродовж 2024–2026 років підприємство щонайменше дванадцять разів потрапляло до реєстру отримувачів такої підтримки.

Таким чином, ідеться не лише про компанію, зареєстровану за російським законодавством. Підприємство, яке очолює колишній український топмитник, діє в межах економічної системи, створеної Росією на окупованій території Луганщини: веде господарську діяльність, сплачує податки та користується інструментами «державної підтримки» бізнесу.

Василь Кононов — не просто пересічний громадянин України, який отримав російський паспорт. З 2004 по 2020 роки випускник академії МВС СРСР, який раніше працював у міліції та прокуратурі, був у системі Держмитслужби України. Протягом більшої частини кар’єри він обіймав керівні посади в регіональних митних органах.

У різні роки Кононов працював заступником та першим заступником Луганської, Сумської та Дніпровської митниць. Завершив державну службу він на посаді заступника начальника Східної митниці Державної митної служби України, що підтверджують його декларації з сайту НАЗК. Саме тому поява його прізвища в російському реєстрі юридичних осіб виглядає настільки резонансно.

Після Революції Гідності він не залишив державну службу. У 2015 році Кононов успішно пройшов перевірку відповідно до Закону України «Про очищення влади». Міністерство юстиції, СБУ, МВС, Генеральна прокуратура та Державна фіскальна служба не встановили обставин, які могли б стати підставою для застосування до нього люстраційних обмежень. Тобто держава підтвердила його право й надалі обіймати керівні посади.

Ще під час роботи державним службовцем Василь Кононов звернувся до суду з вимогою призначити йому пенсію за віком. Відповідачем у цій справі було Старобільське об’єднане управління Пенсійного фонду України. Суд він виграв. Чи отримує Кононов українську пенсію після появи його даних у російських реєстрах, встановити наразі не вдалося. Водночас редакція не виявила у відкритих джерелах інформації про припинення таких виплат або позбавлення його права на пенсійне забезпечення.

На момент підготовки матеріалу Василь Кононов також не перебуває в розшуку. Під час роботи над розслідуванням журналісти поспілкувалися з кількома людьми, які знали його ще задовго до повномасштабного вторгнення.

Саме тоді розслідування отримало новий поворот. З’ясувалося, що в аграрному бізнесі після окупації Луганщини опинився не лише директор «Агро-Трейдингу». До нього причетні й інші представники родини Кононових. Більше того, родинні зв’язки вивели журналістів до гауляйтера окупаційної адміністрації Старобільського району, який відомий захопленням активів великого українського агрохолдинга.

Єдиною засновницею ТОВ «Агро-Трейдинг» є Наталія Валеріївна Кононова. Саме їй належать 100% статутного капіталу підприємства. На перший погляд це лише підтверджує сімейний характер бізнесу.

Однак редакція встановила, що Наталія Кононова — дружина старшого сина Василя Кононова, Віталія. На початку повномасштабного вторгнення Віталій Кононов очолював Старобільську районну державну адміністрацію. Після окупації району він залишився на захопленій території та перейшов на бік Росії. Нині він перебуває в розшуку за підозрою у державній зраді.

Батьком Наталії Кононової є колишній регіонал Валерій Пахниць, добре відомий на Луганщині. Із перших днів повномасштабного вторгнення він очолив створену окупантами «адміністрацію Старобільського району» та став одним із ключових представників російської влади на півночі Луганської області.

За даними одного з найбільших агрохолдингів України — компанії «Агротон», у 2022 році і Віталій Кононов, і Валерій Пахниць брали активну участь у захопленні її луганських активів. Як повідомляє сам агрохолдинг, після окупації області його регіональний майновий комплекс вартістю десятки мільйонів доларів США опинився під контролем групи осіб, серед ключових учасників якої компанія називає саме членів родини Василя та Наталії Кононових — Віталія Кононова та Валерія Пахниця.

У 2026 році Шевченківський районний суд Києва, розглядаючи кримінальне провадження щодо колишнього так званого «міністра сільського господарства ЛНР», визнав встановленим факт втрати агрохолдингами «Агротон» і «Нібулон» активів на тимчасово окупованій території Луганської області на загальну суму понад 6,1 млрд грн. Суд дійшов висновку, що після окупації регіону представники так званого уряду «ЛНР» організували механізм «зовнішнього управління» українськими агропідприємствами: збирали врожай із захоплених земель, проводили інвентаризацію та передачу елеваторів, а зерно й інші матеріальні ресурси вивозили до Російської Федерації.

Кілька незалежних одне від одного співрозмовників «Фарватер.Схід», які знайомі з ситуацією в окупованому Старобільському районі, повідомили, що після захоплення активів «Агротону» частина майна опинилася під контролем людей із найближчого оточення Валерія Пахниця та Віталія Кононова. За словами джерел, саме на базі цих активів згодом і почало працювати ТОВ «Агро-Трейдинг».

Редакція зазначає, що не має документів, які дозволяли б однозначно підтвердити такий механізм передачі майна. Тому журналісти не стверджують, що активи підприємства походять саме з майнового комплексу «Агротону». Водночас ця інформація, на їхню думку, заслуговує на увагу з огляду на вже встановлені факти. Компанію створили після окупації Луганщини, її власницею стала донька керівника окупаційної адміністрації, директором — колишній начальник Луганської митниці України, а кілька незалежних співрозмовників редакції повідомили, що після окупації на полях «Агро-Трейдингу» використовувалася техніка, яка раніше належала «Агротону».

Під час підготовки матеріалу редакція намагалася зв’язатися з Василем Кононовим, Наталією Кононовою, Віталієм Кононовим та Валерієм Пахницем за відомими телефонами й електронними адресами, щоб отримати їхні коментарі щодо викладених фактів. На момент публікації відповіді не надійшли. Якщо вони будуть отримані, редакція готова оприлюднити їх у повному обсязі.

П’ять ключових ризиків у держзакупівлях, які мають усунути до 2030 року

Оприлюднено автором

Корупція у сфері державних закупівель України давно вийшла за рамки простого привласнення бюджетних грошей і перетворилася на складні юридичні та технічні механізми. Про це пише ZN.ua.

Показовою є типова ситуація, коли укриття вже придбали, ним користуються діти, а через рік ДАСУ виносить припис про розірвання договору. Аудит у таких випадках відбувається вже після витрачання коштів і завершення робіт. Стратегія-2030 декларує намір змінити цей підхід, але поки що закупівлі часто працюють за принципом «вгадай намір замовника».

Цього літа парламент планує ухвалити оновлену Антикорупційну стратегію, яка визначатиме державні пріоритети у сфері протидії корупції до 2030 року. У документі окреслено основні проблеми, що потребують вирішення, а також цілі, яких мають досягти. Один із розділів присвячено публічним закупівлям. Його основу становить дослідження корупційних ризиків, підготовлене командою DOZORRO TI Ukraine на замовлення НАЗК.

Перед розглядом проблем важливо врахувати два моменти. Перший полягає в тому, що не всі недоліки, які можна побачити в Prozorro, стосуються саме процедур закупівель. Наприклад, у 2022 році Коломия намагалася придбати металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть за бездоганного проведення тендера залишалося б питання, чи була місту потрібна саме така фігура в той період і чи не варто було спрямувати кошти на інші потреби. Це вже сфера бюджетного планування, а не самої закупівельної процедури. Після розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало безплатно.

Другий момент у тому, що не кожне порушення є ознакою корупції. Працівники, відповідальні за закупівлі, можуть помилятися, не встигати або не мати достатнього знання законодавства. У багатьох установах не вистачає персоналу, тому закупівлями нерідко займаються додатково до основної роботи і за невелику доплату. Це безпосередньо впливає на якість процесу.

У межах дослідження зафіксували понад сотню проблем і вразливостей — від незначних до системних. Після того як відсіяли ті, що не пов’язані з корупцією, згрупували решту та провели консультації з експертами, визначили п’ять пріоритетних напрямів.

Перший із них — дискримінація та надмірні вимоги. Це один із найпоширеніших інструментів для маніпуляцій з боку замовників, які орієнтуються на «своїх» постачальників. Вимоги можна виписати так, щоб їм відповідав лише один виробник, скоротити терміни подання пропозицій, вимагати велику кількість довідок або поставку за кілька годин.

Серед прикладів у закупівлях вугілля були вимоги надати сертифікат про рівень володіння державною мовою або експертний висновок про ринкову кон’юнктуру. Наслідком такої дискримінації стає зростання цін: у закупівлях із незаконними обмеженнями замовники в середньому переплачували 40 %.

Повністю заборонити дискримінаційні умови неможливо, адже тоді замовники втратять можливість формувати адекватні вимоги відповідно до власних потреб. Тому йдеться про точкове виправлення найпроблемніших місць, спрощення механізму оскарження для бізнесу та допомогу АМКУ в оперативнішому розгляді скарг. Окремо пропонують посилити електронізацію тендерної документації, щоб швидше виявляти «заточки».

Другий напрям — зловживання під час зміни договорів. Він безпосередньо пов’язаний із попередньою проблемою. Після того як умови закупівлі сформульовано так, щоб прибрати конкурентів, наступним кроком може стати зміна умов договору зі «своїм» підрядником на вигідніші для нього. Попри наявність правил зміни контрактів, їх дотримуються не всі, а самі норми мають прогалини.

Одним із найяскравіших прикладів стали закупівлі дизельного пального для «Укрзалізниці». У 2024 року ВАКС засудив начальника одного з управлінь УЗ на три роки позбавлення волі, а керівника приватної компанії — на понад п’ять років через безпідставне підвищення цін у договорах. Збитки залізниці становили майже 103 млн грн.

Серед запропонованих рішень — удосконалення правил укладання та зміни договорів, щоб вони були зрозумілішими для всіх учасників, а також розвиток електронного контрактингу, який дасть змогу автоматично блокувати недопустимі зміни.

Третій ризик — зловживання прямими закупівлями. Після початку повномасштабної війни уряд дозволив укладати великі контракти без тендерів, обмежуючись звітуванням у Prozorro. Це справді дало змогу оперативно реагувати у критичних обставинах, однак окремі замовники почали використовувати такі винятки не за призначенням.

Як приклад наводиться Кривий Ріг, де в листопаді 2024 року уклали прямий договір на 77 млн грн на ремонт тепломереж, пояснивши це терміновістю перед зимою. Однак, як встановила ДАСУ, ці роботи планували ще з липня, тому часу для проведення тендера було достатньо.

Оскільки ситуація у сфері закупівель уже стабілізувалася, пропонують скоротити перелік підстав для укладення прямих договорів. Крім того, необхідно зобов’язати замовників публікувати документи, які обґрунтовують такий вибір, а також надати чіткі рекомендації щодо розрахунку вартості.

Четверта проблема — недостатня ефективність контролю. Навіть за наявності електронної системи та формально зрозумілих правил людський фактор не зникає. Саме тому критично важливо своєчасно виявляти порушення. Основна роль у цьому належить Державній аудиторській службі, яка проводить моніторинги.

На практиці перевірки часто стартують запізно. Так сталося, зокрема, із закупівлею укриття на Дніпропетровщині: договір підписали в червні 2023-го, а моніторинг розпочався лише в липні 2024-го. Порушення виявили, контракт розірвали, але на той момент роботи вже були повністю завершені. Частка превентивних моніторингів зросла з 20 % до понад 30 %, однак цього поки недостатньо.

Серед необхідних змін називають запуск моніторингів на ранніх етапах, оптимізацію процедур, обов’язковий контроль найбільших закупівель і пришвидшений судовий розгляд висновків ДАСУ.

П’ятий напрям стосується складності притягнення порушників до відповідальності. Навіть коли порушення вже встановлено, покарати винних непросто. Серед причин — проблеми з доступом до персональних даних, короткі строки розгляду справ і застарілий перелік правопорушень. За 2024 рік за результатами моніторингів до суду передали лише 211 протоколів, а до відповідальності притягнули тільки 67 осіб. В інших випадках суди або обмежувалися зауваженнями, або не підтверджували порушення.

Цей блок потребує глибшого аналізу, однак уже тепер пропонують оновити перелік порушень у КУпАП та інтегрувати Prozorro із судовими реєстрами.

Подолання цих проблем не буде швидким і простим, адже йдеться про тривалий процес. Водночас за останні роки АМКУ вже вдалося зменшити окремі види дискримінаційних вимог, а ДАСУ підвищила якість моніторингів. Україна не є винятком у таких викликах, і миттєвих рішень тут немає. Проте послідовні кроки впродовж наступних п’яти років можуть зробити систему закупівель значно чеснішою та прозорішою.

Печерський суд відхилив позов Богуслаєва до НАЗК щодо інформації про постачання двигунів для РФ

Оприлюднено автором

Печерський районний суд міста Києва відмовив колишньому власнику та президенту ПАТ «Мотор Січ» В’ячеславу Богуслаєву в задоволенні позову проти Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Підозрюваний у колабораціонізмі та пособництві державі-агресору намагався спростувати інформацію про постачання двигунів для російських військових гелікоптерів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 757/9528/25-ц.

У лютому 2025 року адвокати В’ячеслава Богуслаєва подали до суду позов про захист його «честі, гідності та ділової репутації». Підставою став офіційний лист НАЗК до Служби безпеки України від 3 березня 2023 року. У документі, який стосувався санкційної політики, агентство вказало, що Богуслаєв, як колишній український депутат від проросійської Партії регіонів і головний акціонер компанії ВАТ «МОТОР СІЧ», відповідав за постачання двигунів для російської армії для виробництва та ремонту бойових вертольотів Мі-8, Мі-24, Мі-28 і Ка-52, які активно використовувалися у війні проти України. Також у листі зазначалося, що він продовжував забезпечувати російські війська запчастинами, незважаючи на агресивну війну, та перебуває під санкціями ЄС.

Богуслаєв назвав ці відомості недостовірними і такими, що «фактично звинувачують його у вчиненні злочинів проти безпеки людства». У позові він вимагав, щоб НАЗК направило до СБУ новий лист з офіційним спростуванням.

У суді представники НАЗК заявили, що агентство не вигадувало цю інформацію, а діяло в межах своїх повноважень у складі Міжвідомчої робочої групи з питань санкцій. За їхніми словами, усі дані були взяті з відкритих офіційних джерел.

Зокрема, йдеться про рішення Ради ЄС від 25.02.2023, яким на Богуслаєва були накладені європейські санкції саме з таким формулюванням, а також про офіційний сайт СБУ, де ще у жовтні 2022 року повідомлялося про затримання президента «Мотор Січі» за підозрою у колабораційній діяльності та пособництві РФ.

Крім того, у квітні 2023 року РНБО та Президент України також застосували до Богуслаєва персональні санкції. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у своєму рішенні від кінця 2024 року теж підтвердив, що Богуслаєв створив загрозу нацбезпеці України шляхом забезпечення ремонту та постачання техніки для збройної агресії.

Після вивчення матеріалів справи суддя Печерського райсуду С.В. Вовк 01 червня 2026 року дійшов висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Після розслідування про нерухомість Людмили Кравченко НАЗК не перевіряло її декларації

Оприлюднено автором

Заступниця міністра юстиції Людмила Кравченко опинилася в центрі уваги після розслідування hromadske. У ньому повідомлялося, що її сім’я придбала кілька об’єктів нерухомості в столичних житлових комплексах бізнес-класу. За оцінками журналістів, загальна вартість цього майна може сягати близько 400 тис. доларів США.

Після виходу розслідування «Цензор.НЕТ» надіслав офіційний запит до Національного агентства з питань запобігання корупції. У відповіді агентство повідомило, що станом на 11 червня 2026 року щодо Людмили Кравченко не проводився моніторинг способу життя. Також не здійснювалися повні перевірки її декларацій, поданих як особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

НАЗК є органом, уповноваженим проводити повну перевірку декларацій чиновників, аналізувати походження активів, зіставляти офіційні доходи з придбаним майном і, за наявності підстав, проводити моніторинг способу життя. Втім, згідно з офіційною відповіддю агентства, щодо заступниці міністра юстиції ці механізми не застосовувалися.

Будівництво пожежного посту в Києві: як у справі ДСНС з’явилися мільйони за невиконані роботи

Оприлюднено автором

У Києві посадовець ДСНС опинився в центрі афери під час будівництва пожежно-рятувального посту Дарницького району. У справі також фігурують керівник комерційної компанії та інженер технічного нагляду.

Ключовою фігурою слідство вважає заступника начальника ГУ ДСНС України в Києві з питань ресурсного забезпечення Драгомирецького Олександра Юрійовича. Він обійняв цю посаду в лютому 2021 року і відповідав за закупівлі, матеріальні резерви та підписання договорів. У його віданні перебувало управління ресурсного забезпечення, яке готувало тендерну документацію та контролювало виконання контрактів. Водночас декларація посадовця в реєстрі НАЗК відсутня.

Початок схеми, за даними справи, припадає на листопад 2022 року. Тоді Драгомирецький підписав службову записку про включення будівництва ПРП на вул. Соломії Крушельницької до плану закупівель на 2023 рік.

У листопаді 2023 року управління оголосило тендер на виконання робіт із очікуваною вартістю 77,3 млн грн. Єдиним реальним учасником стало ТОВ «МС-Білд». Його директор Стуков Михайло Георгійович запропонував 75,1 млн грн, після чого компанію визнали переможцем. Уже в грудні 2023 року Драгомирецький підписав із цим товариством договір.

Окремо уклали контракт на технічний нагляд. Ці послуги отримало ТОВ «Інжинірингова компанія Академ буд», яке залучило інженером технагляду Могилу Сергія Олександровича. Згідно з договором, саме він мав підтверджувати фактичні обсяги виконаних робіт.

У травні 2024 року Стуков оформив чотири акти виконаних робіт за формою КБ-2в. У них, як встановлено, були свідомо внесені неправдиві відомості про нібито виконані роботи, зокрема перевезення ґрунту, влаштування монолітних стін і перегородок, гідроізоляцію та інші операції. За інформацією джерел, у той час виконання таких робіт було фізично неможливим, оскільки об’єкт ще не досяг відповідної стадії готовності.

Могила підписав ці фіктивні акти, засвідчивши недостовірні дані. Після цього Драгомирецький, який відповідав за фінансові документи, затвердив акти й підписав платіжне доручення. Саме на підставі цих документів 23 травня 2024 року ДСНС перерахувала на рахунок ТОВ «МС-Білд» 5,3 млн грн. Отримані кошти Стуков, за версією слідства, використав на власний розсуд, фактично привласнивши частину суми.

Згодом у межах розслідування провели судово-економічну експертизу. Вона підтвердила, що із цієї суми 2,87 млн грн були сплачені за роботи, які фактично не виконувалися.

Слідство кваліфікувало дії Драгомирецького як розтрату чужого майна, вчинену за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах. Також йому закидають службову фальсифікацію. Стукову інкримінують привласнення довіреного майна, а Могилі — пособництво в розтраті. Усіх трьох також обвинувачують у складанні фіктивних офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки. За версією слідства, саме Драгомирецький, підписавши документи про неіснуючі роботи, запустив механізм переказу коштів, тоді як Стуков і Могила забезпечили документальне прикриття.

ТОВ «МС-Білд», зареєстроване в Києві, має статутний капітал 3 тис. грн. Його власником є Михайло Стуков, який одночасно виконує обов’язки директора та головного бухгалтера. Також Стуков є співвласником харківського ТОВ «Метстрой Х» разом із харків’янином Олександром Горбуновим. Це підприємство займається оптовою торгівлею металами та металевими рудами. Крім того, Стуков очолює київське ТОВ «Будівельно-консалтингова компанія «ДШ» (у стані припинення), співвласниками якого є Дмитро Данилюк із Донецька та Дмитро Шупик із Харцизька.

Компанія «МС-Білд» посідає третє місце серед підрядників із ремонту шкільних укриттів у Деснянському районі. Водночас ще у 2021 році фірма вже була фігурантом кримінальної справи щодо фіктивної фінансово-господарської діяльності.

Остерігайтеся шахрайських електронних листів, що імітують НАЗК

Оприлюднено автором

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомляє про збільшення випадків шахрайських електронних листів, які підробляють офіційні комунікації Агентства. Інформацію про це опубліковано на телеграм-каналі “Судом по схемах”. Такі листи надсилаються на особисті адреси осіб, які подають декларації, і містять неправдиву інформацію про нібито виявлені розбіжності в їх деклараціях. Якщо ви отримали такі листи, не переходьте за жодними посиланнями, не вводьте свої дані та не завантажуйте файли. Рекомендується зробити скріншоти отриманого повідомлення, зберегти номер відправника або адресу електронної пошти. Також радимо повідомити про шахрайську розсилку відповідні підрозділи вашої організації, правоохоронні органи та НАЗК. Звертаємо увагу, що офіційні повідомлення від НАЗК надходять лише з домену @nazk.gov.ua ([email protected], [email protected])

Звинувачення в утриманні: ЦПК наполягає на нерозкритті справ про прокурорів з великими статками

Оприлюднено автором

НАЗК не проводить перевірки прокурорів, щодо яких журналісти виявили сумнівні доходи. Це стосується прокурора Київської прокуратури Сергія Павчука, на матір якого, як з’ясувало hromadske, записано маєток вартістю майже $800 000. Також це стосується керівника Вінницької обласної прокуратури Олега Ткаченка, у сім’ї якого журналісти Bihus.info виявили нерухомість у Києві та передмісті на сотні тисяч доларів. Крім того, прокурор Закарпатської області Мирослав Пацкан, за даними розслідувачів, користується двома квартирами в ЖК на Печерську, оформленими на бабусю дружини прокурора.