Після розслідування про нерухомість Людмили Кравченко НАЗК не перевіряло її декларації

Заступниця міністра юстиції Людмила Кравченко опинилася в центрі уваги після розслідування hromadske. У ньому повідомлялося, що її сім’я придбала кілька об’єктів нерухомості в столичних житлових комплексах бізнес-класу. За оцінками журналістів, загальна вартість цього майна може сягати близько 400 тис. доларів США.

Після виходу розслідування «Цензор.НЕТ» надіслав офіційний запит до Національного агентства з питань запобігання корупції. У відповіді агентство повідомило, що станом на 11 червня 2026 року щодо Людмили Кравченко не проводився моніторинг способу життя. Також не здійснювалися повні перевірки її декларацій, поданих як особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

НАЗК є органом, уповноваженим проводити повну перевірку декларацій чиновників, аналізувати походження активів, зіставляти офіційні доходи з придбаним майном і, за наявності підстав, проводити моніторинг способу життя. Втім, згідно з офіційною відповіддю агентства, щодо заступниці міністра юстиції ці механізми не застосовувалися.

Хто фактично керує Мін’юстом: Олена Ференс, вплив Ірини Мудрої та новий скандал

Міністерство юстиції України вже кілька місяців залишається без повноцінного керівника. За даними наших джерел, найближчим часом нового міністра призначати не планують. Як стверджується, така ситуація повністю влаштовує заступницю голови Офісу президента Ірину Мудру, яка, ймовірно, і стримує відбір та призначення нового очільника відомства.

Обізнані джерела повідомляють, що фактичне управління Міністерством юстиції нині здійснює саме Мудра. Перебуваючи на Банковій, вона керує міністерством через лояльних людей, зокрема через свою близьку подругу — заступницю міністра Олену Ференс, яка займає одну з ключових посад у відомстві.

За словами джерел, відсутність постійного міністра протягом останніх місяців не є випадковою, а виглядає як свідома тактика. Саме Мудра, як зазначається, сьогодні реалізує санкційну політику держави.

Найгіршим наслідком цієї ситуації називають фактичний параліч санкційних проваджень. Справи, що стосуються застосування санкцій і конфіскації активів агресора, гальмуються через відсутність посадових осіб, які несуть юридичну відповідальність. Якщо станеться провал, то без міністра практично неможливо буде визначити «винного».

Той факт, що ключове міністерство країни під час війни місяцями працює без легітимного керівника, викликає щонайменше подив. Це виглядає не лише як управлінський безлад, а й як відвертий сором перед міжнародними партнерами, які очікують від України послідовної та жорсткої санкційної політики, а не кулуарних рішень.

Нещодавно Олена Ференс опинилася в центрі скандалу. Вона репостнула відео російської блогерки про жіночу долю, причому публікація з’явилася не в сторіс, а безпосередньо на сторінці. Про це повідомляє видання «Телеграф».

У ролику звучить російськомовна музика про жіночу долю, а також є кадри з прапором Росії. Трек авторки має назву «Від**бійтесь». Такі дії заступниці міністра юстиції на п’ятий рік повномасштабної війни викликають чимало запитань, з огляду на її понад 20-річний досвід у політиці.

Окрему увагу ЗМІ нещодавно звернули й на вартість одягу чиновниці. У гардеробі заступниці міністра регулярно помічають речі від Versace, Loro Piana та Brunello Cucinelli. Вартість лише однієї такої речі часто перевищує місячний оклад пересічного українського державного службовця.

Водночас чиновниця демонструє прихильність і до тренду «купляй українське», хоча й у преміум-сегменті. Зокрема, в її гардеробі помітили блакитний костюм від українського бренду Mazini вартістю близько €1000.

Онлайн-розлучення в «Дії» планують запустити до кінця літа

До кінця літа в застосунку «Дія» планують запустити онлайн-розлучення. Бета-тестування цієї функції має розпочатися вже за два тижні. Про це в ефірі телемарафону повідомила заступниця міністра юстиції Ольга Рябуха.

Послуга буде доступна лише повнолітнім громадянам України, які не мають спільних неповнолітніх дітей.

Після подання заяви діятиме обов’язковий 30-денний термін очікування. Упродовж цього часу заяву можна буде відкликати. У призначений день відбудеться відеоконференція з державним реєстратором, який має підтвердити добровільність рішення обох сторін.

Паперове свідоцтво про розірвання шлюбу надсилатимуть поштою.

«Процес повністю ідентичний офлайн-процедурі, тобто тому, як це відбувається при особистому зверненні до РАЦСу. Права обох сторін надійно захищені, і будь-який із подружжя в будь-який момент може відмовитися від розлучення. Без згоди обох подружжя актовий запис про розірвання шлюбу не буде складено, тому всі ризики зведені до мінімуму», — сказала Рябуха.

Рекордні виплати пенсій: суд зобов’язав ПФУ компенсувати борг експосадовцю

Пенсійний фонд України зобов’язаний виплатити Олександру Галінському, колишньому керівнику Департаменту виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, понад 17,6 мільйона гривень. Цей чиновник вийшов на пенсію ще в 2010 році. У суді він надав довідку від Мін’юсту за січень 2022 року, в якій вказано, що його надбавка за особливості проходження служби становить 24,56 тисячі гривень (50% від посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років), а премія — 177,84 тисячі гривень (570% від посадового окладу). З урахуванням цієї значної премії було проведено перерахунок його пенсії. В результаті Одеський окружний адміністративний суд зобов’язав Пенсійний фонд України виплатити Галінському 17,06 мільйона гривень. Це рішення ухвалила суддя Вікторія Хом’якова. Таке рішення є унікальним, оскільки зазвичай подібні багатомільйонні виплати отримують лише судді. Галінський фактично займав посаду чиновника, хоча пенсію він отримав відповідно до закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.”

Судова справа щодо активів «Юнігран»: нові повороти у справі Шапрана та Наумця

Проти Сергія Шапрана, бізнесмена, а також росіянина Ігоря Наумця, який перебуває під санкціями РНБО, подано позов про скасування реєстраційних записів активів, що належать ЗНВКІФ «Денмарк», повністю контрольованому Шапраном. Якщо Господарський суд Києва ухвалить рішення на користь позивача, це може призвести до скасування переоформлення активів «Юнігран», що відкриває можливість для націоналізації активів, які повинні служити Україні. Позов подано компанією «Гадрон Мастер Фанд Сірієс ІІ», про що свідчать матеріали справи №910/2366/26. Суд, розглянувши позов, визнав його достатнім для відкриття провадження, вважаючи за доцільне розглядати справу за правилами загального позовного провадження, відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, «Гадрон Мастер Фанд Сірієс ІІ» звернувся з проханням залучити до справи як третіх осіб президента, Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції, Офіс Генерального прокурора, Службу безпеки України, РНБО, Європейський банк реконструкції та розвитку, а також ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД». Суд задовольнив це прохання, залучивши всіх, окрім президента. За даними OBOZ.UA, більшість учасників активно працюють над поверненням державі активів, які їй давно належать, за винятком Міністерства юстиції, яке затягує процес. Офіс Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у кримінальних справах, пов’язаних із перешкоджанням націоналізації активів групи «Юнігран», а також за фактами заволодіння іноземними інвестиціями Європейського банку реконструкції та розвитку.

Сергій Шапран був затриманий у червні 2025 року та взятий під варту в рамках кримінального провадження № 42022000000000455. У грудні того ж року суддя Печерського районного суду Києва Ірина Григоренко задовольнила позов адвокатки Анастасії Литвин, знявши арешт з активів «Юніграна». Провадження стосується активів, які Шапран та його партнер Володимир Осіпов привласнили за допомогою схеми, відомої з медіа, шляхом перереєстрації активів Ігоря Наумця на підконтрольні компанії.

21 червня поліція оголосила 19 підозр учасникам схеми, включаючи Шапрана та Наумця. Підозри стосуються всіх учасників, від організаторів до виконавців, серед яких керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та інші особи, які брали участь у переоформленні активів, незважаючи на санкції. Ігор Наумець, громадянин РФ, заснував в Україні групу компаній «Юнігран», до складу якої входять ТОВ «Юнігран», ТОВ «Юнігран Сервіс», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» та інші підприємства. Діяльність цих компаній під час повномасштабної агресії Росії становила загрозу для безпеки України, тому 12 травня 2023 року президент запровадив санкції РНБО, які передбачали блокування активів «Юніграна» та його бенефіціарів.

Шапран і Осіпов намагалися скористатися ситуацією 2023 року для привласнення активів, які повинні були перейти державі. Наумцю, за версією слідства, також було вигідно залишитися в плюсі. Їхній план почав реалізовуватися зі зняття арештів, що, ймовірно, стало можливим завдяки «потрібним» суддям, відкриваючи шлях до виведення заблокованих активів з-під санкцій. В результаті активи групи «Юнігран», виведені на підконтрольні компанії, фактично перейшли у власність Шапрана.

Кримінальне провадження щодо заволодіння активами «Юнігран» активізувалося наприкінці 2024 року. Були накладені арешти на майно та корпоративні права компаній, пов’язаних із Шапраном та Осіповим. Корпоративні права та майно були передані в управління АРМА, але це не вирішило проблему, оскільки частина активів продовжувала функціонувати, незважаючи на арешти. Більше того, Шапран, коли його затримали, намагався виїхати за кордон на автомобілі, який також перебував під арештом, що викликало питання до ефективності АРМА.

Наприкінці травня 2025 року Міністерство юстиції офіційно повернуло державі захоплене майно «Юніграна», скасувавши незаконний продаж та анулювавши реєстраційні процедури з передачі нерухомих активів ТОВ «Юнігран» і ТОВ «Юнігран-Сервіс». Проте повноцінної націоналізації майна так і не відбулося, і тепер суд скасував це рішення.

Розслідування щодо закупівель в Мін’юсті: завершено досудове розслідування

НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з ймовірним заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. Офіційний Telegram-канал Національного антикорупційного бюро повідомило про це.Розслідування встановило, що серед підозрюваних – колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства (начальник і заступник начальника управлінь), а також бенефіціарний власник і двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
За версією слідства, бенефіціарний власник ТОВ розробив план, за яким службові особи Мін’юсту організували внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення завищеної очікуваної вартості закупівлі, на адресу ТОВ і заздалегідь визначених компаній направили запити щодо надання комерційних пропозицій та отримали “потрібні” відповіді.
Учасники схеми забезпечили формальну участь ще одного підприємства, чию тендерну пропозицію визнали менш комерційно привабливою, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, за даними слідства, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків на понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.Також правоохоронці стверджують, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.

Зняття арешту з активів “Юнігран”: Судський процес та дії адвокатки

Скандальну підсанкційну бізнес-імперію “Юнігран” росіянина Ігоря Наумця, яку захопили броварський ексдепутат, бізнесмен Сергій Шапран та його партнер Володимир Осіпов (ексдепутат Одеської облради від “Опоблоку”), намагаються розграбувати. Слідча суддя Печерського районного суду Києва Ірина Григоренко задовольнила позов новоспеченої адвокатки Анастасії Литвин та зняла арешт з мільярдних активів “Юніграна”. Про це повідомляється в матеріалах ухвали у справі 757/62534/25-к. Незадовго до цього суд зменшив у 20 разів розмір застави для Шапрана, і він вийшов на свободу. Фактично суд створив усі умови для розкрадання активів “Юніграна”.

Адвокатка Анастасія Литвин, яка отримала ліцензію лише в березні цього року, в суді представляла інтереси ТОВ “Юні Люкс”, ТОВ “Юні Сервіс”, ТОВ “Юні Стоун Плент”, ТОВ “Будіндустрія-Сервіс ЛТД”, ТОВ “Коростенська Видобувна Компанія”, ТОВ “Малинська Видобувна Компанія”. Арешт стосувався великої кількості транспортних засобів, спецтехніки, нерухомого майна, земельних ділянок, спеціальних дозволів на користування надрами, а також порядку збереження речових доказів, переданих в управління АРМА. Фактично арешт зняли з усіх активів.

При цьому немає жодної публічної реакції ні від АРМА, ні від Мін’юсту, ні від правоохоронних органів, які також мають захищати інтереси держави. Ба більше, мовчить і Офіс генерального прокурора.

Зміна міністерства юстиції: Новий міністр після суперечок

Планувалися кадрові зміни — і вони виявилися доволі показовими. Галущенка було звільнено з енергетики, на його місце було призначено Гринчук. Германа спочатку взагалі не було на посаді, але в останній момент було вирішено віддати йому Міністерство юстиції. Про це заявив нардеп Железняк. Перед голосуванням на фракції «Слуги народу» одна з депутаток прямо запитала Зеленського, навіщо призначати Галущенка, якого вважають проблемною фігурою, особливо після історії з реакторами. Відповідь президента була короткою: він вважає його дуже хорошим юристом і повністю йому довіряє. Спочатку розглядали навіть посаду віцепрем’єра — але зупинилися на міністрі юстиції.

Коломойський звинувачує Мін’юст у фальсифікації експертиз

Ігор Коломойський звинуватив відповідні відомства у корупції. Він стверджував, що керівник експертної групи, підпорядкований Міністерству юстиції України, Віктор Галущенко, дав вказівку провести експертизу швидко. Коломойський висловив обурення якістю проведеної роботи та зазначив, що навіть підписати договір було неможливо через зміни в політичній ситуації. Він підкреслив, що «змінюються часи» та «Зеленський не вічний».

Витік декларацій: Що відомо про активи чиновників?

Керівник Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігор Титла досі не подав нову декларацію перед призначенням на цю посаду, хоча зайняв її ще у вересні.
Людина Германа Галущенка?

Раніше чоловік обіймав посаду заступника начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради. У 2018-2019 роках працював заступником начальника управління – начальником відділу контролю за виконанням рішень головного територіального управління юстиції у Львівській області, а у 2020–2023 роках – першим заступником начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Доходи за 2024 рік
– Ігор Титла: заробітна плата в Управлінні майном спільної власності Львівської облради — 600 тис. грн
– Дружина Леся Титла: дохід від підприємницької діяльності — 205 тис. грн, заробітна плата в ТОВ «Аджілівей» — 258,7 тис. грн
– Донька Ореста Титла: гонорари та виплати за цивільноправовими договорами від ТОВ «Інфобіт» — 122 тис. грн, заробітна плата в Господарському суді Львівської області — 67 тис. грн
Нерухомість
– Квартира 51,6 м² у Львові (1996 рік) — спільна сумісна власність подружжя та доньки
– Три будинки по 298,7 м² у селі Сокільники Львівського району (2016 рік) — право безоплатного користування для Ігоря, дружини та доньки (власність іншої особи)
– Три ділянки по 2000 м² кожна у с. Сокільники (2009 рік) — право безоплатного користування для Ігоря, дружини та доньки (власність іншої особи)
Транспортні засоби
– Mercedes-Benz GL 350 (2014) — право безоплатного користування (Ігор Титла)
– Mercedes-Benz B 250e (2017), вартість на дату набуття 555 тис. грн — власність дружини Лесі Титла
Грошові активи — готівка: 25 тис. доларів (Ігор Титла)