Верховна Рада України оголосила про тривалу перерву у своїй діяльності. Згідно з повідомленням народного депутата Ярослава Железняка, пленарні засідання не проводитимуться у період із 17 вересня до 13 жовтня. Загальна тривалість цієї паузи складе 26 днів. Як зазначає Железняк, таке рішення ухвалено на фоні труднощів із ухваленням законопроєктів, які є критично важливими для отримання зовнішнього фінансування. Раніше через дефіцит бюджетних коштів було припинено фінансування капітальних видатків, що безпосередньо вплинуло на будівництво та ремонт лікарень, доріг, енергетичних укриттів та інших об’єктів інфраструктури. Президент Володимир Зеленський охарактеризував дефіцит державного бюджету як «космічний» та звернувся до європейських партнерів із закликом допомогти у його покритті.
Архіви позначок: Железняк Ярослав
Сьогоднішнє засідання Верховної Ради скасовано через повітряну тривогу
Сьогоднішнє засідання Верховної Ради України не відбудеться через оголошену повітряну тривогу. Про це поінформував народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламентські голосування на цей місяць завершено. У своєму повідомленні він написав, що через повітряну тривогу засідання Ради сьогодні не буде та додав, що на цей місяць голосування закінчилися.
Спецоперація НАБУ і САП: Железняк повідомив подробиці щодо фігурантів справи
19 серпня 2026 року стало відомо, що НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації.
Народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк повідомив, що серед фігурантів справи є “діючий депутат з екс-ОПЗЖ, дуже відомий забудовник”, а також неочікуваний заступник або заступниця керівника Офісу президента. Водночас він наголосив, що розслідування не стосується представників чинної коаліції або партії “Слуга народу”.
У НАБУ та САП офіційно підтвердили проведення масштабної спецоперації. Як зазначили правоохоронці, злочинна організація, яку розслідують, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. До її діяльності також були залучені високопосадовці з Офісу Президента України та інші особи.
Железняк: рішення щодо відставки міністра оборони Федорова ще не ухвалене
Заяви про нібито вже ухвалене кадрове рішення щодо відставки чинного очільника оборонного відомства Михайла Федорова наразі не відповідають дійсності та є передчасними. Кадрові перестановки у вищих ешелонах влади належать виключно до компетенції глави держави.
Про це заявив народний депутат України від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За словами парламентаря, розмови про можливу зміну керівництва Міністерства оборони України поки залишаються лише кулуарними обговореннями, а не доконаним фактом. Він наголосив, що остаточне рішення залишається за лідером країни.
«Говорити, що рішення ВЖЕ прийняте — завчасно», — зазначив Железняк під час спілкування з журналістами у кулуарах Верховної Ради.
Він також додав, що такі кроки є прерогативою Президента України і нікого більше. Депутат натякнув, що причини потенційного звільнення у разі його реалізації слід шукати у площині політичних рейтингів, популярності Федорова та ймовірного формування конкурентного середовища на майбутніх політичних перегонах. Станом на зараз офіційних подань щодо кадрових змін у міністерстві до парламенту не надходило.
У Раді готують нове продовження воєнного стану та мобілізації
Верховна Рада України найближчим часом може розглянути чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації. Очікується, що відповідні законопроєкти найближчим часом подасть до парламенту Президент Володимир Зеленський.
Про це повідомляє депутат Ярослава Железняк. За словами парламентаря, документи передбачають продовження особливого стану та мобілізаційних заходів ще на 90 днів — з 2 серпня до 31 жовтня 2026 року.
Голосування за ці рішення народні депутати можуть провести вже під час найближчого пленарного тижня, орієнтовно 14–15 липня. У разі підтримки законопроєктів це буде вже 20-те голосування за період повномасштабного вторгнення, що автоматично знімає питання про можливість проведення будь-яких виборів цієї осені.
Позов Михайла Смолки в Луцьку не відкрили через порушення підсудності
Луцький міськрайонний суд Волинської області отримав позов про захист честі, гідності та ділової репутації, поданий Михайлом Смолкою. Однак провадження у справі суд не відкрив.
Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 161/14517/26.
06 липня 2026 року до суду надійшов позов від Михайла Смолки. Справу мав розглядати суддя Віталій Володимирович Ковтуненко. Відповідачами визначено Ярослава Івановича Железняка — народного депутата України, а також Юрія Вікторовича Терещука — колишнього заступника начальника Волинської та Буковинської митниць.
Позивач просить спростувати недостовірну інформацію, захистити честь, гідність і ділову репутацію, а також стягнути моральну шкоду.
Ухвалою від 07 липня 2026 року суддя Віталій Ковтуненко встановив порушення правил територіальної підсудності. Михайло Смолка, інтереси якого представляє адвокатка Яна Кінах, намагався домогтися розгляду справи в Луцьку, однак суд з’ясував, що відповідачі зареєстровані в межах юрисдикції іншого суду.
У суді зазначили, що позивач помилково визначив підсудність, використавши застарілі дані про місце проживання відповідачів. Відповідно до норм ЦПК України, матеріали справи передали до Любомльського районного суду Волинської області.
Михайло Смолка відомий на Волині як адвокат, голова регіонального відділення Федерації ММА України та підприємець, ім’я якого неодноразово згадувалося в медійних розслідуваннях.
За даними місцевих ЗМІ, його пов’язують з аграрним бізнесом і тіньовими схемами в автомобільному секторі. Крім того, медіа неодноразово писали про нього в контексті земельних скандалів, де серед заявників фігурували особи із залежностями та спортсмени клубу «Воїн», який тривалий час очолював Смолка.
Інтереси позивача в суді представляє адвокатка Яна Валеріївна Кінах. Її знають як захисницю осіб, які фігурують у справах щодо «фіктивних директорів» імпортерів автомобілів і податкових «скруток» ПДВ.
БЕБ почало аналітичне опрацювання щодо Марії Тихої після заяви Ярослава Железняка
Бюро економічної безпеки України почало аналітичне дослідження стосовно можливих протиправних дій Марії Ареф’євої, яка відома як “Марія Тиха”.
Про це повідомляється у відповіді БЕБ.
У документі зазначено, що 24 червня цього року до Бюро надійшла заява народного депутата Ярослава Железняка. Вона стосується можливих протиправних дій Тихої (Ареф’євої) Марії Артурівни, які, за змістом заяви, були спрямовані на заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, тобто шахрайства, а також на умисне приховування реальних обсягів доходів від податкових органів.
У БЕБ повідомили, що наразі триває аналітичне опрацювання фактів, викладених у заяві, з метою виявлення ризиків вчинення кримінальних правопорушень, що належать до його підслідності.
Якщо буде встановлено ознаки вчинення кримінальних правопорушень, відповідні відомості внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Медійним «екстрасенсам» Марії Тихій та Веліару може загрожувати кримінальна відповідальність
Одні з наймедійніших «екстрасенсів» України — «відьма» Марія Тиха та «маг» Веліар — можуть бути причетними до масштабних шахрайських схем. Йдеться про виманювання грошей у родин військовослужбовців, а також про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Нове розслідування провів нардеп Ярослав Железняк, який показав масштаби цього бізнесу. Він пообіцяв передати відповідні заяви до Національної поліції та Бюро економічної безпеки (БЕБ), додавши всі виявлені докази.
Серед них — зібрані банками виписки, скриншоти листувань і детальні свідчення жертв. Через це «екстрасенсам» може загрожувати кримінальна відповідальність за шахрайство.
600 млн грн без тендеру: як розподілили кошти на «Марафон» і чим відрізняється вартість години контенту
Попри заяви про відтермінування фінансової кризи, влада без тендеру розподілила ще 600 млн грн бюджетних коштів на «Марафон». Кошти отримали такі телеканали: 179 млн грн — «Студія 1+1», 179 млн грн — «СЛМ новини», 179 млн грн — «Ми – Україна», 100 млн грн — «Інтер».
Як зазначив нардеп Железняк, різниця у вартості виробництва однієї години контенту є вражаючою. Зокрема, для «Ми – Україна» вона становить 169 тис. грн/год, для «Студія 1+1» — 130,6 тис. грн/год, для «СЛМ новини» — 115 тис. грн/год, а для «Інтер» — 96 тис. грн/год.
Корупційні схеми в Полтавській області: нові обличчя, старі практики
Після призначення Віталія Дяківнича на посаду голови Полтавської ОВА на початку 2026 року, регіон не відмовився від співпраці зі скандальними підрядниками. Натомість відбулася зміна кураторів та перерозподіл тіньових доходів. Компанії, які вже були замішані в кримінальних справах, зберегли свої позиції та навіть збільшили обсяги фінансування. ТОВ «Премиум Актив» та ТОВ «Энки констракшн» продовжують освоювати бюджет Полтавської області, незважаючи на скандал, пов’язаний з можливим розкраданням близько 200 млн грн під час будівництва фортифікацій на Донецькому напрямку. Народний депутат Ярослав Железняк публічно заявляв про це, а НАБУ відкрило кримінальне провадження, але це не вплинуло на рішення ОВА. У січні 2026 року без проведення тендеру продовжується угода з ТОВ «Премиум Актив», за якою компанія повинна освоїти понад 700 млн грн. До проєкту залучають нових субпідрядників, пов’язаних із заступником директора КП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Анатолієм Зорькіним, який раніше очолював аналогічне підприємство в Кіровоградській області та був звільнений після відкриття кримінальних справ. ТОВ «Энки констракшн» отримує збільшення контракту на 33 млн грн для реконструкції обласного кардіоваскулярного центру. Підставою для цього є «додаткові роботи» по об’єкту, який вже став предметом розслідувань через завищення вартості та обшуків НАБУ. Серед фігурантів справи згадувався колишній перший заступник голови ОВА Богдан Корольчук. Ключові напрямки в регіоні переходять під контроль оточення заступника голови ОВА Максима Калініна, якого пов’язують з Олегом Татаровим через родинні зв’язки. Команда Калініна раніше працювала в Кіровоградській ОДА та залишила регіон після корупційного скандалу. Виконуючим обов’язки керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Полтавської області призначено Дана Деружинського — представника тієї ж групи. Його прізвище фігурувало в справах, пов’язаних із ТОВ «НИЮНА», де Агентство місцевих доріг під керівництвом Зорькіна звинувачували в завищенні вартості робіт. Контракти на ремонт доріг державного значення отримує «Ростдорстрой», компанія, пов’язана з народним депутатом Костянтином Касам. Паралельно ТОВ «Авто-М», також пов’язане з Касам, отримує тендери на сотні мільйонів гривень від КП «ПолтаваВодоканал». У цій системі раніше працював Антон Кій — колишній заступник директора водоканалу, сьогодні директор департаменту ЖКГ Полтавської ОВА, також уродженець Кіровоградської області. Заступником голови ОВА призначено Ірину Салогуб, яка понад 10 років очолювала регіональний офіс Держаудитслужби, що відповідає за моніторинг державних закупівель. У регіоні сформувалася управлінська структура, в рамках якої одні й ті ж особи відповідають за розподіл бюджетних коштів, вибір підрядників, виконання робіт та контроль за ними, при цьому ключові підрядники з кримінальним минулим продовжують отримувати контракти та нарощувати фінансування.