Позов «Паркового-2» проти журналістів через розслідування про 143 об’єкти нерухомості

Компанія «Парковий-2», що входить до структури «Строй Сіті Девелопмент», подала до Печерського районного суду міста Києва позов проти журналістки Аліни Стрижак, Центру протидії корупції (ЦПК) та «Слідство.Інфо».

Ще раніше, на підставі заяви «Паркового-2», поданої до самого позову, суддя Печерського суду Сергій Вовк заборонив журналістам у будь-який спосіб поширювати розслідування про 143 об’єкти нерухомості.

Тепер ТОВ «Парковий-2» пішло далі: окрім вимоги не публікувати розслідування, компанія просить суд фактично повністю зупинити журналістську діяльність, пов’язану з цим підприємством.

Зокрема, забудовники вимагають суд «Припинити дії відповідачів […] стосовно незаконного збирання, зберігання та обробки персональних даних фізичних осіб, з якими Позивачем ТОВ «ПАРКОВИЙ-2» укладено господарські угоди».

Ідеться про спробу офіційно заборонити журналістам навіть збирати та аналізувати інформацію, а також надсилати офіційні запити.

Причиною обурення компанії став запит Аліни Стрижак, який вона, дотримуючись стандартів журналістики, направила забудовнику ще до виходу розслідування. У ньому вона просила прокоментувати обставини набуттям у власність 143 об’єктів нерухомості в Харкові рідним братом директора ДБР. Компанія намагається трактувати збір і публікацію інформації про понад сотню активів як порушення «комерційної таємниці» та «втручання в приватне життя».

«Примітно, що в тексті позову на відміну від попередньої заяви про його забезпечення, компанія повністю уникає згадки прізвища брата директора ДБР. Хоча в заяві, яку вони раніше подавали до Печерського суду, ТОВ «Парковий-2» прямо зазначали, що заборона має стосуватися конкретно брата Сухачова як фізичної особи», — зазначає заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.

Нагадаємо, 6 липня суддя Печерського суду Сергій Вовк ухвалив рішення, яким заборонив ЦПК, «Слідство.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак публікувати розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР Олексія Сухачова.

Цю ухвалу винесли за заявою ТОВ «Парковий-2», яку компанія подала до суду ще до подання позову. Такі юридичні кроки підприємство зробило після того, як Аліна Стрижак надіслала запит на коментар.

Повістки для журналістів NYT після публікацій про Air Force One: новий скандал у США

Міністерство юстиції США вручило судові повістки чотирьом журналістам The New York Times після публікації матеріалів про проблеми з безпекою нового президентського літака Air Force One. Після виходу резонансного розслідування агенти ФБР особисто прийшли до домівок репортерів. Про це повідомляє “Інформатор”.

За даними The New York Times, адміністрація президента США Дональда Трампа направила повістки журналістам після того, як видання розкрило інформацію про недоліки безпеки нового президентського борту — катарського подарунка вартістю $400 мільйонів. Правозахисники вже назвали ці дії тиском на свободу преси. Журналістів зобов’язали з’явитися перед федеральним великим журі в Манхеттені 15 липня у справі про “порушення федерального кримінального закону”. У редакції NYT та незалежних організаціях із захисту преси це розцінили як спробу залякати журналістів.

Повістки отримали Джуліан Барнс, Ерік Ліптон, Тайлер Пейджер та Ерік Шмітт. Усі вони працювали над публікаціями про рішення Трампа пересісти на старий літак під час від’їзду з саміту НАТО в Туреччині. Документи були видані у п’ятницю, однак не містили конкретних деталей справи.

“Поява агентів федеральних правоохоронних органів на порозі репортерів повинна шокувати совість будь-якого американця, який вірить у Конституцію та свободу преси, яку вона захищає”, – заявив головний правовий директор редакції NYT Девід Маккро.

Він також сказав, що ця “зухвала дія” є спробою не допустити, щоб громадськість дізналася про те, що відбувається в країні, залякавши журналістів.

Поява повісток відбулася після наради директора ФБР Кеша Пателя з посадовцями Білого дому щодо розслідування витоків інформації про нові проблеми з безпекою літака. Крім того, він особисто говорив телефоном із президентом Трампом. За наявними даними, Трамп був роздратований і збентежений тим, що стало відомо: літак не міг летіти напряму з саміту НАТО в Туреччині до США.

Скандал почався під час саміту НАТО. Трамп прибув до Туреччини на новому борту, але залишив її на старому літаку та вилетів до британської бази Мілденхолл. Туди прибули обидва борти, після чого президент пересів на новий літак для повернення до бази Джойнт-Бейс Ендрюс. Заміна борту збіглася із загостренням ситуації навколо Ірану: США завдали авіаударів по Ірану, а Іран і Туреччина мають спільний кордон. Це лише посилило підозри, що катарський Boeing 747-8 після переобладнання за $400 мільйонів може не мати необхідних засобів захисту.

Спочатку NYT писала, що зміну літака провели на вимогу Секретної служби. Уже наступного дня видання уточнило, що новий борт не оснащений частиною передових систем захисту, які є на старому президентському літаку, зокрема засобами протиракетної оборони. У Білому домі заперечили твердження про вразливість літака, а речник Стівен Чунг заявив, що борт має “найсучасніші протоколи безпеки”.

Окрім цього, редакція NYT повідомила, що старший офіцер ФБР звернувся до газети з проханням не публікувати матеріал у середу, посилаючись на інтереси національної безпеки, але не пояснив, у чому саме полягає проблема.

Рішення Міністерства юстиції викликало осуд з боку правозахисників. Клуб національної преси США заявив, що вручення повісток журналістам NYT “має стривожити кожного американця, адже це загрожує конституційному праву суспільства на незалежну пресу”, і закликав відкликати ці документи. Правозахисні організації також назвали повістки атакою на право громадськості знати про дії уряду. Голова Комітету репортерів за свободу преси Стівен Адлер підкреслив, що свобода преси — це право суспільства “дізнатися, як керують їхньою країною”.

У Freedom of the Press Foundation заявили, що коли уряд стверджує, ніби розслідування щодо журналістів потрібне для захисту національної безпеки, насправді йдеться про захист власної репутаційної безпеки. Голова відділу адвокації фонду Сет Стерн додав, що конфуз адміністрації через те, що підготовлений коштом платників податків “летючий хабар” виявився недостатньо захищеним у небезпечний час, не може бути виправданням для тиску на вільну пресу.

Катар передав цей розкішний Boeing у подарунок ще влітку 2026 року, і борт отримав статус особистого presidential aircraft. Офіційно в експлуатацію новий літак, отриманий Трампом від Катару, ввели лише минулого тижня. Скандал навколо безпеки, який вибухнув одразу після першого польоту, перетворив дорогий подарунок на публічне приниження для Білого дому.

Ще до передачі літака ЗМІ писали про правові та репутаційні питання, пов’язані з розкішним бортом від Катару — літаком класу “летючий палац”. Трамп неодноразово закликав до федеральних розслідувань витоків інформації до ЗМІ, і справа журналістів NYT може стати найгучнішим проявом цієї тактики за весь його другий президентський термін.

Напад на знімальну групу «Української правди» біля комплексу «Едем» під Києвом

Учора ввечері біля заміського комплексу «Едем» під Києвом, де відбувалося святкування Ігоря Кривецького, охоронці напали на знімальну групу «Української правди» та застосували зеленку. Про це повідомив журналіст Михайло Ткач.

За його словами, зеленка не потрапила в обличчя оператору або водію. Звернення до поліції вже подано. Є сподівання на швидку й об’єктивну реакцію правоохоронних органів.

Також наголошується, що ті, хто через певні обставини в державі відчув себе князем чи іншою привілейованою особою, мають пам’ятати: дороги в нашій країні є публічним місцем і територією загального користування. Перешкоджання журналістській діяльності тягне за собою наслідки відповідно до чинного законодавства.

Віталій Шабунін прокоментував критику після списання із ЗСУ та купівлі авто

Віталій Шабунін відреагував на критику, що виникла після його списання із ЗСУ за станом здоров’я та купівлі нового авто. Після хвилі обурення з боку частини військових і ветеранів він пояснив, що Tesla придбали для дружини, і наголосив, що не є сліпим.

Водночас Шабунін жорстко відповів на закиди, назвавши своїх опонентів ботами та людьми, які, на його думку, діють в інтересах корупціонерів.

Раніше група ветеранів і військових повідомила, що звернулася до ДБР із проханням перевірити законність його списання зі служби.

Нецензурна реакція Лаврова на журналіста з Ємену та його обурення вимогами США

Глава МЗС РФ Сергій Лавров потрапив у скандал після того, як нецензурно висловився на адресу журналіста з Ємену, переплутавши його з іншим учасником зустрічі. Пролунала фраза: «К х*рам собачьим!».

Окрім лайки, Лавров озвучив і низку заяв. Зокрема, він висловив обурення через те, що США змінили свою позицію та тепер вимагають від Росії негайного припинення вогню. За його словами, заяви Дональда Трампа, зроблені після переговорів в Анкориджі, фактично вже забуті.

Водночас із Кремля пролунали й інші заяви. Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков повідомив, що Росія готова до діалогу з Євросоюзом.

У Ризі знайшли мертвим журналіста Григорія Нехорошева

У Латвії у своєму будинку в Ризі знайшли мертвим 69-річного російського журналіста Григорія Нехорошева. У 2008 році саме він повідомив, що Володимир Путін розлучиться зі своєю тодішньою дружиною заради олімпійської гімнастки Аліни Кабаєвої.

Тіло виявили в п’ятницю, 19 червня, повідомляє The Sun.

За інформацією ЗМІ, журналіст нібито з’їв несправжні опеньки, які зібрав у власному саду, і вони виявилися отруйними. Водночас люди, які знали Нехорошева, зазначають, що він добре розбирався в грибах. Через це частина з них вважає його смерть підозрілою.

У 2008 році Нехорошев, який тоді був головним редактором «Московского корреспондента», оприлюднив відомості про таємні стосунки гімнастки та кремлівського диктатора. Уже наступного дня газету закрили, а самим журналістом зацікавилася ФСБ. Його неодноразово допитували, а з Кремля надходили погрози.

Журналіст Андрій Мальгін згадував: «Путіну неодмінно продемонстрували запис Гришиного допиту, бо на пресконференції в Італії він так відповів на запитання кореспондента про Кабаєву: «Я завжди погано ставився до тих, хто з якимось грипозним носом і зі своїми еротичними фантазіями лізе в чуже життя». Під час допитів Гриша був сильно застуджений і в нього текло з носа».

Побоюючись замаху, Нехорошев виїхав з Росії до Латвії. Останні 11 років він жив у Ризі як політичний біженець. Після публікації свого розслідування всі ці роки він називав себе «особистим ворогом Путіна».

Друг редактора Ігор Ватолинс розповів пресі, що до самого кінця Григорій був «повен ідей і планів». Він бачився з журналістом-емігрантом незадовго до його раптової смерті.

Розслідування трагедії триває. Переконливих доказів, які б вказували на руку Кремля у цій справі, немає, однак багато противників Путіна помирали за підозрілих обставин.

Кремлівський диктатор заперечував стосунки з гімнасткою, яка на 30 років молодша за нього, однак із дружиною Людмилою він справді розлучився. Публічно ці стосунки він ніколи не підтверджував, але тепер загальновідомо, що політик уже багато років зустрічається з колишньою олімпійською чемпіонкою Кабаєвою.

У пари двоє дітей: Іван, 11 років, і Володимир, 7 років.

Григорій Нехорошев закінчив факультет журналістики МДУ. Він працював у редакції газети «Книжное обозрение», був постійним кореспондентом Російської служби BBC у Москві, заступником редактора газети «Мегаполис-Экспресс», редактором журналу «Лица» та головним редактором газети «Московский корреспондент».

Юрію Ларіну без пояснень анулювали акредитацію на URC 2026 у Гданську

Головному редактору харківського медіа «Думка» Юрію Ларіну скасували акредитацію на Конференцію з відновлення України (Ukraine Recovery Conference — URC 2026), хоча раніше її було підтверджено. Захід відбудеться 25–26 червня у місті Гданськ, Польща. Про це Ларін повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

За словами Юрія Ларіна, опівночі 19 червня він отримав автоматичне підтвердження акредитації, а також доступ до застосунку конференції та офіційної розсилки.

Після цього журналіст придбав квитки, забронював і оплатив житло в Гданську. Як зазначив Ларін, один із готелів перебував на премодерації, тому йому довелося окремо пояснювати мету поїздки та підтверджувати свій професійний статус.

«Увечері 19 червня президент Польщі позбавляє президента України ордена “Білого орла”. І вже 20 червня організатори без будь-яких пояснень скасовують мою акредитацію на Конференцію з відновлення. Намагаюся дізнатися, в чому причина, кажуть: “Це польська сторона”», — написав Юрій Ларін.

У коментарях до свого допису він припустив, що якщо протягом доби щодо однієї людини ухвалюють протилежні рішення, це може вказувати на стороннє ручне втручання в процес.

«Детектор медіа» звернувся по коментарі до Юрія Ларіна та речника МЗС Георгія Тихого й очікує на їхні відповіді.

Удари в Лівані: під завалами виявили тіло журналістки Амаль Халіль

У Лівані після серії атак під завалами будівлі знайшли тіло журналістки Амаль Халіль. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела.

За цими даними, атака була послідовною: спочатку знищили автомобіль журналістки, а потім удари завдали по будинку, де вона перебувала.

Рятувальники дістали тіло з-під уламків через деякий час після завершення нальотів. Інформацію про інших можливих постраждалих не уточнюють, однак подія вже спричинила резонанс у регіоні та серед міжнародних організацій.

Прем’єр-міністр Лівану заявив, що удари по журналістам, а також перешкоджання гуманітарній допомозі можуть кваліфікуватися як воєнні злочини. Він підкреслив, що влада країни має намір ініціювати розслідування та домагатися міжнародної реакції.

Нові свідчення RSF про останні дні Вікторії Рощиної в російському полоні

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила нові свідчення про стан української журналістки Вікторії Рощиної, яка померла в російському полоні.

У звіті зазначено, що під час етапування у 2024 році з в’язниці в Таганрозі до СІЗО в Кізелі журналістка перебувала на межі виснаження. Люди, які бачили її тоді, описували Вікторію як «худющу, кволу жінку», а дехто казав, що вона була «жовта», як «жертви Голодомору».

За словами свідка, шлях до Кізела тривав чотири дні: спочатку етапували поїздом, потім у фургонах. У матеріалі йдеться, що деякі ув’язнені віддавали Вікторії частину своєї їжі, бо знали її як журналістку, яку заарештували за те, що вона говорила правду. Водночас сама вона відмовлялася їсти, пояснюючи це словами: «тут катують наших хлопців».

RSF встановили, що попри важке етапування Вікторія прибула до Кізела живою. Це, як зазначено, підтверджує спільне розслідування з медіа Слідство.Інфо, проведене у вересні 2025 року.

Після прибуття до Кізела Вікторія почувалася зле: часто втрачала свідомість, але насильство щодо неї не припинялося. У матеріалі сказано, що у в’язниці били всіх ув’язнених, зокрема під час перевірок камер. Також описані нелюдські умови утримання: переповнені, вологі та холодні камери.

Свідок повідомив, що напередодні смерті, 18 вересня 2024 року, Вікторія почувалася дуже погано. Вона попросила в охоронця чаю і навіть запропонувала заплатити пізніше, але у відповідь почула: «Ти більше не кажи таких дурниць, ти не в тому місці, ти не в тому становищі, щоб щось просити».

Згодом до неї прийшов медпрацівник. «Вони її там приводили до тями, щось їй вкололи, здається», — розповів свідок. Наступного дня повідомили про її смерть.

Хейтерство в мережі: випадок Світлани Стеценко

Журналістка Bihus.Info Світлана Стеценко зазнала значного цькування після виходу її розслідування про мережу «сувенірних магазинів» U420, в продукції яких виявлено заборонені психотропні речовини. Як зазначає публікація громадської організації «Жінки в медіа», йдеться про репортаж під назвою «Правда про «сувеніри» з U420: що показала експертиза?», який був опублікований на YouTube-каналі Bihus.Info 23 березня. У своєму розслідуванні журналістка аналізувала діяльність мережі магазинів, що працюють у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі, які позиціонують себе як «сучасні CBD-магазини». Згідно з інформацією на їхніх сайтах, вони пропонують товари на основі легального канабісу, включаючи напої, кондитерські вироби та біодобавки, зокрема з мухоморами. Команда Bihus.Info провела контрольні закупівлі та направила зразки продукції на аналіз до приватної лабораторії та експертів МВС. Результати аналізу виявили в товарах речовину, що входить до списку особливо небезпечних психотропних засобів, обіг яких заборонено постановою Кабінету Міністрів України. Після виходу репортажу та поширення тизерів у соцмережах, багато коментарів містили образи, неправдиву інформацію та спроби підірвати довіру до матеріалу і самої журналістки. Творців сюжету обзивали «клоунами» або «журналістами», а ведучу ображали, коментуючи її зовнішність, особисте життя та сімейний статус. У коментарі для ГО Світлана Стеценко зазначила, що спочатку вона отримувала позитивні відгуки, але через кілька днів почали надходити образи з приватних акаунтів, ймовірно, підставних. Один із випадків — повідомлення від користувача Instagram з ніком kortejnervequ, де її обзивали «селючкою очкастою» та іншими образливими словами. Незважаючи на це, журналістка підкреслила, що такі атаки не зупинять її у проведенні подібних розслідувань. “Коментарі з’являлися в Threads та Instagram під відео. Але я не стала їх скринити й зберігати. До того ж, потрібно було працювати над іншим сюжетом,” — розповідає Світлана Стеценко. “Отримувати такі повідомлення в особисті — це огидно. Але це не привід зупинятися й припиняти свою роботу,” — додала вона. Вона також зазначила, що розслідування на складні теми завжди супроводжуються ризиком агресивних реакцій, а онлайн-атаки часто надходять від анонімів з фейковими профілями, які вважають себе безкарними. Крім того, голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко зазначила, що це не перший випадок онлайн-нападів на жінок-журналісток. На її думку, поки такі атаки залишаються без наслідків, вони загрожують не лише безпеці медійників, але й свободі слова в цілому.