Тиск на журналістів після розслідування релігійних організацій в Україні

Після публікації розслідування «Хапуга» про діяльність релігійних організацій в Україні команда TSN.ua зіткнулася з хвилею тиску та погроз. Спочатку частина аудиторії висловила критику на адресу матеріалу. У відповідь журналісти вирішили провести додаткову перевірку фактів і звернулися за коментарями до фігурантів сюжету, проте на момент заяви відповіді не надійшли. Згодом ситуація загострилася: почали надходити анонімні дзвінки та повідомлення із залякуванням, включаючи погрози фізичною розправою на адресу однієї зі співробітниць. Було подано заяву до правоохоронних органів, а також поінформовано профільні інституції. Паралельно триває уточнення матеріалу. Представники релігійних організацій, згаданих у сюжеті, засудили погрози. Зокрема, Духовне управління мусульман України «Умма» та капелан ЗСУ Саід Ісмагілов підкреслили неприпустимість насильства та підтримали необхідність діалогу. Не виключається, що погрози можуть бути частиною інформаційної провокації.

Атака дронів у Одесі: наслідки для журналісток

У ніч на 28 березня Росія здійснила напад на Одесу, використовуючи безпілотники. Один з дронів приземлився в Приморському районі, внаслідок чого був пошкоджений багатоквартирний будинок, де проживають випускова редакторка «Української служби інформації» Тетяна Горбонос та журналістка Юлія Сенкевич. Про це повідомили самі медійниці в інтерв’ю «Детектору медіа». Тетяна розповіла, що в ту ніч вона була у батьків разом зі своєю 10-річною донькою, а її двоюрідна сестра Юлія залишилася вдома і під час обстрілу опинилася в коридорі. Вікна в їхньому помешканні були відчинені та підперті великим вазоном, який вибухова хвиля знесла разом із підвіконням. “Вікна в нас не пошкоджені, але зараз не відкриваються. Балконні двері вибило, а двері металевої шафи вигнуло. Обшивка балкона також постраждала. Вхідні двері не зачиняються — потрібно ремонтувати замок. Парадні двері теж не закриваються нормально. Вікна просто немає: десь з рамами повилітали, десь побилося скло. Така ж ситуація у сусідніх будинках. Пошкоджень дуже багато. Ми на диво вціліли. Я не знаю, хто нас там зверху береже, але у нас не такі значні пошкодження, як у сусідів”, — зазначила Тетяна Горбонос. Юлія Сенкевич у коментарі «ДМ» розповіла, що прокинулася о пів на другу ночі від звуку дронів. За її словами, один з дронів вдарився в дерево у дворі, і багато будинків залишилися без вікон через вибухову хвилю. Вона сама не отримала травм. “До мене звернулася сусідка — бабуся з квартири поруч. Вона живе одна і має проблеми зі спиною, тому я пішла прибрати уламки скла. У неї вилетіли всі вікна. Я прибирала близько години, винесла п’ять-шість відер скла. Сусіди також прибирали всю ніч. У суботу до нас приходив ЖЕК — роздавали плівку. А вчора був оперативний штаб, який також роздавав плівку та збирав документи на компенсацію пошкоджень”, — повідомила журналістка. Тетяна Горбонос розповіла, що на початку повномасштабної війни вона з донькою виїжджала за кордон. Спочатку вони жили в Молдові, потім у Румунії, але через брак коштів змушені були повернутися додому. “На жаль, у мене не було стільки грошей, щоб залишатися там. Треба було винаймати квартиру на рік вперед, підписувати договір і так далі. І ще потрібно було мати щось, щоб поїсти. Такі кошти я тоді не заробляла. Я працювала на нашому сайті, волонтерила, але не могла забезпечити собі життя в іншій країні. Ось ми й повернулися додому”, — поділилася Горбонос. Згодом вона знову виїжджала до Румунії, де їй запропонували роботу, але Тетяна вирішила повернутися додому, щоб донька могла спілкуватися зі своїми друзями. “І ось ми тут під обстрілами. Чесно кажучи, я дуже злякалася. Ми не були вдома, але тепер розумію, що це може повторитися в будь-який момент… Це було страшно. Усюди скло, всі прибирають, але наслідки ми будемо ще довго долати”, — зазначила випускова редакторка «УСІ». Тетяна також додала, що під час чергового обстрілу вона з донькою спала в коридорі: “Через те, що вікна відсутні, вхідні двері не зачиняються нормально, в одній кімнаті дірка під підвіконням із виходом на вулицю — дме так, що дитина застудила спину”. Юлія Сенкевич також повідомила, що у їхній квартирі наразі немає газу та електрики.

Трамп розірвав стосунки з Такером Карлсоном через критику удару по Ірану

Дональд Трамп розірвав стосунки з Такером Карлсоном. Причиною стало розголошення журналістом критики американсько-ізраїльської операції проти Ірану. Про це повідомляє The New York Post.

Такер Карлсон раніше назвав операцію «абсолютно огидною і лихою». Він вважав, що дії матимуть негативний вплив на політичний рух Трампа.

Американський президент заявив, що Карлсон «збився зі шляху». Він підкреслив, що рух MAGA «рятує нашу країну» і робить її «знову великою». За словами Трампа, MAGA – це «Америка передусім», а Карлсон «ніщо із цього». Він додав, що Карлсон «недостатньо розумний, щоб це зрозуміти».

Довідково, рух MAGA створений Трампом. Розшифровується як «Make America Great Again» – «Зробимо Америку знову великою». Це гасло американський президент використовував під час своїх передвиборчих кампаній.

Такер Карлсон протягом останнього місяця зустрічався з американським президентом, намагаючись відмовити його від підтримки удару по Ірану. Він роз’яснював ризики для армії, цін на енергоносії та партнерів на Близькому Сході. Трамп зазначав, що усе розуміє, але іншого виходу немає.

Затримання журналістів CNN під час прямих ефірів в Ізраїлі

В Ізраїлі журналістів турецького CNN затримали під час прямого ефіру в Тель-Авіві. Кореспондент CNN Türk Емрах Чакмак і оператор Халіл Караман вели репортаж із центру Тель-Авіва. Коли журналіст показував у камеру карту міст Ізраїлю, де звучали сирени під час іранського ракетного удару, до них підійшли співробітники служби безпеки і затримали їх. У результаті трансляція була перервана. Як пише CNN, у журналіста і оператора конфіскували все обладнання і відвезли на допит. «Стало відомо, що в момент втручання кореспондент звернув увагу на обмеження щодо ЗМІ в Ізраїлі і на те, що іноземні журналісти час від часу стикаються з подібними практиками», — повідомляє турецьке відділення CNN.

Розслідування поліції щодо заяви Олени Мудрої: засудження організації, що діяла на основі анонімної заяви

Майже через вісім місяців після того, як українська журналістка Олена Мудра подала заяву до поліції про перешкоджання її професійній діяльності, винних досі не встановлено. Викриття, які опублікували розслідувачі з NGL.media і підтвердили в міжнародній організації «Репортери без кордонів» (RSF), викликають сумніви щодо якості поліцейського розслідування. Про це йдеться в заяві RSF.У коментарі організації Олена Мудра висловила думку, що правоохоронці не хочуть співпрацювати в цій справі ані з нею самою, ані з її адвокатом. Поліція на запит «Репортерів без кордонів» не відповіла.З розслідування NGL.media, яке було опубліковане 24 лютого, журналістка дізналася, що проти неї та екологині Оксани Станкевич-Волосянчук у липні минулого року відкрили кримінальну справу за підозрою в шахрайстві. Як зʼясували розслідувачі, правоохоронці відкрили справу після того, як отримали лист від чоловіка на ім’я Марік Федірко, який звинуватив журналістку та екологиню у привласненні десятків тисяч доларів на проведення фіктивного заходу.У NGL.media встановили, що людини, за чиєю заявою було відкрите кримінальне провадження, в Україні не існує. Так само не існує громадської організації, координатором якої себе назвав автор листа.Водночас ім’я Марік Федірко повʼязане з фейковим профілем у фейсбуці, який поширював підроблені відео, спрямовані проти журналістки. В одному з цих роликів персонаж з таким самим ім’ям, імовірно, був створений штучним інтелектом, кажуть в RSF.«Розслідування кампанії з дискредитації Олени Мудрої не показало помітного прогресу попри те, що досягнення значущих результатів є необхідним. Відсутність прогресу в розслідуванні контрастує зі швидкістю, з якою проти журналістки було порушено кримінальне провадження на основі анонімних, необґрунтованих звинувачень, згідно з інформацією, яку опублікувало NGL.media та підтвердили “Репортери без кордонів”. RSF закликає українську поліцію провести ретельне та незалежне розслідування», — сказала регіональна представниця RSF в Україні Полін Мофре.Нагадаємо, 9 червня 2025 року журналістка Олена Мудра заявила про атаку на неї в мережі через її розслідування на тему збереження високогір’я українських Карпат від забудови вітровими електростанціями. У кампанії брали участь анонімні сайти, які публікували вигадані матеріали про її доходи, сім’ю та начебто зв’язки з Росією.23 червня Мудра зазнала нової скоординованої онлайн-атаки з боку інформаційних ресурсів «Новини України — From-UA» та Bagnet, які звинуватили її в роботі на Кремль і співпраці з російськими структурами, участі в «синдикаті псевдоекологів» та блокуванні розвитку зеленої енергетики на Закарпатті. 27 червня журналістка подала заяву до поліції щодо перешкоджання її законній професійній діяльності та порушення недоторканності приватного життя.

Данило Мокрик представляє документи, що спростовують звинувачення у відмові від мобілізації

Журналіст-розслідувач та блогер Данило Мокрик оприлюднив документацію, що підтверджує наявність у нього інвалідності, відстрочки від призову до армії та проходження військово-лікарняної комісії (ВЛК) у грудні 2024 року. Раніше кілька телеграм-каналів звинувачували журналіста у ухиленні від мобілізації. За словами Мокрика, представлені документи підтверджують висловлювання, які він раніше зробив в інтерв’ю Юлії Забєліній. При цьому свій діагноз та медичні документи він вирішив не розголошувати, вважаючи це особистою інформацією. Напередні медійник повідомив про скоординовану інформаційну кампанію проти себе в телеграм-каналах, зокрема Times of Ukraine та Реальная война, а також на сайтах «Знай.UA», kp.ua, УНН та «Факты». Першоджерелом дезінформації був телеграм-канал «Чесна мобілізація», який стверджував, що журналіст отримав відстрочку на основі підроблених довідок і лише наприкінці 2025 року звернувся до МСЕК для підтвердження діагнозу та зняття з військового обліку. У коментарі для «Детектора медіа» Мокрик зазначив, що має дві гіпотези щодо можливих замовників цієї кампанії. Зокрема, в обговореннях згадувалося ім’я Олексія Гончаренка, але журналіст підкреслив, що це лише одна з версій. Мокрик також зауважив, що канал «Чесна мобілізація» був створений нещодавно і вже має значну кількість підписників, що, на його думку, вказує на штучне просування.

У Словаччині відзначили восьму річницю вбивства журналіста Яна Куцяка та його нареченої

Сотні людей зібралися в суботу в Братиславі та інших містах Словаччини, щоб відзначити восьму річницю вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої Мартіни Кушнірової у справі, яка сколихнула країну, але досі не має остаточної відповіді на те, хто замовив їхню смерть.Вбивства 21 лютого 2018 року скоїв озброєний чоловік Мирослав Марчек, який двічі вистрілив Куцяку в груди, а Кушніровій — один раз у голову, поки його спільник, Томаш Сабо, чекав неподалік, повідомили прокурори .Обидва чоловіки відбувають 25-річний термін ув’язнення. Влада стверджує, що вони діяли за вказівками посередника Золтана Андрушко , який зізнався та отримав 15-річний термін.Однак головне питання — хто замовив вбивство — залишається невирішеним, що залишає нерозкритим одну з найгучніших справ про вбивство журналістів у Європі.Прокурори стверджують, що бізнесмен Маріан Кочнер замовив вбивство через свою спільницю, Алену Жужову, яка потім доручила це Андрушко. Суди двічі виправдовували Кочнера та один раз засудили Жужову, але кожен вирок було скасовано в апеляційному порядку, що фактично перезапустило справу.Повторний розгляд справи , який зараз триває у Спеціалізованому кримінальному суді в Пезіноку, відбувся після рішення Верховного суду Словаччини, прийнятого минулого травня, в якому згадувалися серйозні недоліки в оцінці доказів попередніми суддями. Верховний суд заявив, що колегія не врахувала ключові факти та не виконала попередніх судових вказівок.Нове провадження, яке розпочалося в січні та має тривати до грудня, також включає звинувачення, пов’язані з ймовірною змовою проти прокурорів. У цих справах проходять обвинувачення ще двоє підсудних — Душан Крачина та Дарко Драгіч.Ці вбивства спровокували масові демонстрації у 2018 році, які допомогли повалити уряд і змінити політичний ландшафт країни. Вісім років потому ця справа залишається символом невирішеного правосуддя та ризиків, з якими стикаються журналісти-розслідувачі.На пам’ятному заході на площі Свободи батько Куцяка, Йозеф Куцяк, сказав присутнім, як повідомляє The Slovak Spectator : «Кожен день ми живемо з болем; кожен день ми ходимо на цвинтар запалювати свічки замість того, щоб виховувати своїх онуків».У своїй заяві Павол Салай з організації «Репортери без кордонів» закликав суддів «належним чином вивчити» всі докази та винести незалежне рішення, додавши: «Погляд Європи спрямований на Словаччину».Роберта Метсола , президент Європейського парламенту, заявила, що вбивства «сколихнули Європу», і зазначила, що вони сталися через кілька місяців після вбивства Дафни Каруани Галіції. «Їхня мужність залишається маяком для журналістів по всьому континенту, які ризикують усім, щоб розкрити правду та захистити наші демократії», – написала вона на X.

Фінансові труднощі на телеканалі “Ми – Україна”: скорочення зарплат та звільнення співробітників

На телеканалі «Ми – Україна», що отримує державне фінансування для створення контенту для Єдиного телемарафону, виникли серйозні фінансові труднощі. Звільнені працівники каналу заявляють, що заробітна плата тих, хто продовжує працювати, зменшена на 20%. Про це повідомляється у статті «Главкома» під назвою «Телемарафон тріщить по швах. Хто на вихід?».

За даними колишніх співробітників, перші затримки із виплатами зарплат розпочалися у вересні-жовтні 2025 року. Керівництво каналу пояснювало ці затримки складним бюрократичним процесом та зміною підпорядкування, посилаючись на зміни умовного фінансування (відомство або міністерство).

Ситуація негативно вплинула на колектив, і приблизно третина працівників вже звільнилася. Станом на середину лютого 2026 року журналісти каналу «Ми – Україна» отримують зарплату на 20% нижчу, ніж торік. Одна з колишніх співробітниць розповіла, що виплата зарплати за листопад 2025 року відбулася лише у лютому цього року.

ЗМІ звернувся за коментарями до керівництва каналу «Ми – Україна», але відповіді на момент публікації не надійшло.

Викриття білоруської шпигунської мережі: як Інна Кардаш працювала на ГУР МО

Громадянка Білорусі Інна Кардаш, згідно з матеріалами справи, змогла влаштуватися на роботу до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 2 лютого, якою суд заарештував майно, вилучене в підозрюваної.

За даними слідства, перебуваючи на території України з 2019 року та займаючись журналістською діяльністю, Кардаш постійно підтримувала зв’язки з громадянином Республіки Білорусь, знаючи, що він співпрацює зі спецслужбами цієї країни. 6 вересня 2025 року під час особистої розмови цей знайомий, як стверджується, дав Кардаш інструкції щодо зустрічі в місті Будапешт, Угорщина. 16 вересня 2025 року Кардаш прибула до Будапешта і для конспірації придбала новий мобільний телефон, на який встановила додаток для зашифрованого конфіденційного спілкування. Після цього вона зателефонувала своєму знайомому, який долучив до розмови ще одного чоловіка, який, за припущенням, завербував Кардаш до співпраці з представниками Комітету державної безпеки Республіки Білорусь. Виконуючи вказівки кураторів, жінка влаштувалася до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими ГУР МО, де мала власний робочий кабінет. За версією слідства, з 21 листопада і принаймні до 19 грудня 2025 року Кардаш систематично збирала службову інформацію — фотографувала документи та записувала на аудіо усні розмови інших співробітників. Ці відомості становлять державну таємницю у сфері державної безпеки та охорони правопорядку.

Після затримання Кардаш в СБУ заявили, що Головне управління розвідки взяло її в розробку ще тоді, коли вона намагалася влаштуватися до одного зі штабних підрозділів. «Завдяки вчасному викриттю шпигунки, співробітники СБУ та ГУР розпочали з білоруською агенткою довготривалу оперативну гру, яка дозволила не лише задокументувати кожен її крок, а й через неї регулярно дезінформувати білоруську спецслужбу», — повідомили в СБУ. Затримали Кардаш 20 січня 2026 року за адресою: місто Київ, вул. Верхній Вал, 30 — це адреса торгового центру. Судячи з фотографій, Кардаш затримали в закладі громадського харчування — на столику видно чашку кави та навіть скляну пляшку, можливо, з алкоголем. При собі підозрювана мала 2150 доларів, два мобільні телефони та зовнішній накопичувач об’ємом 2 ТБ з паперовою биркою, на якій написано: «2000-12-14 Свердл обл. ТГ @lifepatrik».

Того ж дня провели обшук робочого місця «військовослужбовця ГУР МО Кардаш» і вилучили записник, диктофон та 7 аркушів паперу формату А4 з рукописними записами. За місцем проживання підозрюваної вилучили мобільні телефони, комп’ютерну техніку, блокнот із написом російською мовою «Интерфакс» та інше. Серед цих речей був аркуш паперу, на якому кольоровими фарбами роздруковано зображення екрану ноутбука, де, за словами Кардаш, нібито розміщена робоча інформація з ГУР МО України. Також знайшли записник з інформацією про поїздку до Будапешта, квитки до цього міста. Завершував список вилученого майна предмет циліндричної форми з написом «Тротиловая шашка 75г». Усі ці предмети, речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, і суд наклав на них арешт.

Раніше повідомлялося, що Кардаш, ймовірно, доручили збирати інформацію про білорусів і росіян, які воюють проти Росії на боці України, а також встановлювати зв’язки з працівниками посольства КНР та збирати дані про китайських дипломатів в Україні. В Україні Кардаш спочатку отримала роботу на телеканалі Медведчука «112». Згодом влаштувалася в інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». У листопаді 2024 року Кардаш повідомила у Facebook, що завершила роботу там. Директор «Інтерфакс-Україна» підтвердив «Детектору медіа», що Інна Кардаш працювала в штаті агентства з 2021 по 2024 рік.

Українські спецслужби оприлюднили деякі аудіо- та відеозаписи, на яких Кардаш зізнається, що працює під прикриттям. Білоруський спецслужбовець, як стверджується, запропонував Кардаш платити 3000 євро щомісяця, а також обіцяв їй «підтримку від першої людини» в країні.

Умови утримання Вікторії Рощиної в СІЗО Таганрога: Розповідь звільненого полоненого

Звільнений із полону на псевдо Бритва, якого випустили з неволі в жовтні 2025 року, поділився інформацією про умови утримання журналістки Вікторії Рощиної, яка перебувала в СІЗО Таганрога. Під час перебування в СІЗО Рощина неодноразово вимагала прибуття психолога, проте ці прохання постійно відхилялися. Під час однієї з таких ситуацій, після відмови наглядачів, у Рощиної сталася істерика, під час якої вона спробувала перерізати вени, використовуючи плафон. За цю поведінку її відправляли до карцеру – ізольованої окремої камери. У карцері Рощину піддавали побиття. У камері ліжко пристібали, і вона або ходила, або сиділа на підлозі. Під час однієї з перевірок Рощина знову попросила про психолога, що викликало обурення наглядачів. Вона зірвала плафон і пошкодила шкіру, прибігли медики.