Туреччина передала Україні та Росії пропозиції щодо зернової угоди

Анкара презентувала Києву та Москві спеціальний механізм, спрямований на зменшення напруженості та зменшення кількості атак у акваторії Чорного моря. Наразі Туреччина чекає на відповідь від обох сторін.

Про це повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. За його словами, ця ініціатива також охоплює питання гарантування експорту українського зерна на світові ринки.

«Ми бачимо, що якщо зерно, зібране з полів, не потрапить на світові ринки, у багатьох країнах виникнуть проблеми з продовольчою безпекою», — зазначив керівник турецького зовнішньополітичного відомства.

Спільні військові навчання Азербайджану, Туреччини та Узбекистану триватимуть до 1 жовтня

В Азербайджані з 21 вересня до 1 жовтня проходять військові навчання під назвою “Сила єдності – 2026”. У маневрах беруть участь військовослужбовці з Туреччини, Узбекистану та Азербайджану. Про це повідомило Міністерство оборони Азербайджану. Маневри охоплюють три етапи та проводяться на кількох майданчиках: у навчальному центрі «Гизилгая», розташованому в Карабаському економічному районі, у центрі «Гарабаглар» на території Нахічеванської Автономної Республіки, а також у районі навчань «Беюк-Зіря» в азербайджанській акваторії Каспійського моря. До участі в маневрах залучені особовий склад, бойова техніка, авіаційні та морські засоби, а також безпілотники. Головна мета навчань полягає у підвищенні готовності до проведення спільних операцій, покращенні координації військ, стандартизації навчальних процедур та вдосконаленні нових бойових можливостей підрозділів. Учасники відпрацьовують протидію гібридним загрозам, а також планують і проводять спільні операції. На даний момент турецька авіація та військовослужбовці вже прибули до Азербайджану.

Візит Халіта Ергенча до Росії: скандальні заяви та конфуз із борщем

Турецький актор Халіт Ергенч, відомий за роллю султана Сулеймана у серіалі “Величне століття”, відвідав Росію як гість Міжнародного фестивалю молоді в Єкатеринбурзі. Під час візиту актор висловлював захоплення країною, відзначав її “енергію” та не виключив можливості участі у російських кінопроєктах. На відкритті фестивалю Ергенч виступив із промовою про важливість єдності та спілкування молоді, назвавши захід “дивовижною організацією”. Актор також заявив, що спілкування з учасниками фестивалю дарує йому надію на людство, проте не пояснив, як це узгоджується з візитом до країни, що веде війну проти України. Під час спілкування з журналістами Ергенч не відкинув ідею зйомок у проєкті, пов’язаному з російською церквою, зазначивши, що готовий розглянути таку пропозицію. Окремий конфуз стався, коли актор почав обговорювати борщ. Він заявив, що готує цю страву в Туреччині та дуже її любить, проте зробив це у контексті російської кухні, ігноруючи той факт, що борщ є українською стравою, визнаною ЮНЕСКО. Ергенч додав, що майже нічого не встиг побачити в Росії, тому планує повернутися знову. Окрім цього, у 2025 році кримінальний суд у Стамбулі визнав актора винним у наданні неправдивих свідчень у справі про протести в парку Гезі 2013 року. Йому призначили покарання у вигляді 1 року, 10 місяців і 15 днів позбавлення волі з відтермінуванням вироку за умови відсутності нових правопорушень протягом випробувального терміну. Справа стосувалася заперечення Ергенчем контактів з актором Меметом Алі Алаборою, хоча аналіз даних підтвердив 12 випадків спілкування між ними у 2013 році.

Анкара ініціювала звернення до Інтерполу щодо Нетаньягу, Ізраїль виступив із жорсткою критикою

Туреччина звернулася до Інтерполу із запитом про арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу у справі, що стосується перехоплення гуманітарної флотилії, серед учасників якої була Грета Тунберг. Про це повідомив турецький телеканал Halk TV.

Ініціатива Анкари викликала різку реакцію в Ізраїлі. Ізраїльська сторона охарактеризувала президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана як «антисемітського диктатора».

В офісі Нетаньягу заявили, що Ердоган переслідує курдів, підтримує ХАМАС, окупував північну частину Кіпру та ув’язнив велику кількість журналістів і політичних опонентів.

Крім того, в Ізраїлі стверджують, що турецький лідер прагне перенести протистояння з Ізраїлем на територію Сирії.

В офісі Нетаньягу також підкреслили, що Ізраїль не збирається піддаватися тиску, а спроби Ердогана вплинути на ізраїльських політиків і військових, за їхніми словами, не матимуть успіху.

Останнім часом напруженість у відносинах між Туреччиною та Ізраїлем суттєво посилилася на тлі подій у Сирії.

Туреччина виступила з ініціативою щодо двох безпечних морських коридорів у Чорному морі

Туреччина заявила про готовність запропонувати створення у Чорному морі двох безпечних морських коридорів для суден, які прямують до портів України та Росії. Про це пише турецьке видання Yeni Şafak.

Як зазначає газета, у разі запуску таких маршрутів обидві сторони конфлікту могли б взяти на себе зобов’язання не завдавати по них ударів. Водночас в Анкарі цю публікацію наразі не коментували.

Тристороння оборонна угода Пакистану, Туреччини та Саудівської Аравії

Пакистан, Туреччина та Саудівська Аравія досягли домовленості про колективну оборону. Відтепер агресію проти будь-якої з цих держав розглядатимуть як агресію проти всіх. Як передає телеканал NTV, сторони також мають намір розширювати військово-технічне співробітництво, координувати дії щодо врегулювання регіональних криз і обмінюватися розвідувальною інформацією.

Угоду назвали договором Мекки про спільну оборону. Документ закріплює принцип, за яким збройний напад на одну з трьох країн вважатиметься нападом на всіх учасників. Водночас конкретні зобов’язання сторін на випадок такого нападу поки не розголошуються. В Анкарі наголошують, що цей союз має виключно оборонний характер, не спрямований проти жодної конкретної держави, а в майбутньому до нього можуть приєднатися й інші країни. Також підкреслюється, що договір не скасовує чинних міжнародних зобов’язань учасників, зокрема членства Туреччини в НАТО.

Перемовини щодо створення тристороннього оборонного союзу тривали близько року. Ще кілька років тому Туреччина та Саудівська Аравія відкрито змагалися за вплив на Близькому Сході. Після «арабської весни» Анкара підтримувала сили, близькі до «Братів-мусульман» (заборонені в РФ), а також Катар. Саудівська Аравія, своєю чергою, вважала «Братів-мусульман» загрозою для себе, і саме через це у 2017 році разом із союзниками запровадила блокаду Катара.

Новий виток напруження між країнами стався після вбивства у 2018 році саудівського журналіста Джамаля Хашогджі в консульстві Саудівської Аравії в Стамбулі. Тоді турецька влада публічно звинувачувала в організації вбивства вище керівництво королівства.

Зближення розпочалося на початку 2020-х на тлі ширшого перегляду союзів у регіоні. У 2021 році Саудівська Аравія скасувала блокаду Катара, а у 2022-му Ердоган уперше за п’ять років відвідав королівство. Після цього спадковий принц Мухаммед бін Салман прибув до Анкари. Згодом країни почали стрімко посилювати економічну та військову взаємодію: у 2023 році Саудівська Аравія підписала найбільший на той час експортний контракт турецької оборонної промисловості на закупівлю безпілотників.

Після падіння режиму Башара Асада в Сирії наприкінці 2024 року Анкара та Ер-Ріяд зблизилися ще більше. Їхні інтереси збіглися у підтримці нової сирійської влади та в прагненні не допустити відновлення попереднього впливу Ірану.

Замах на Дональда Трампа під час візиту до Туреччини: західні спецслужби зірвали план

Західні розвідувальні служби запобігли масштабній спробі замаху на Дональда Трампа, яку іранська сторона готувала на час його перебування в Туреччині. Про це повідомляє ізраїльське видання N12.

За даними видання, спецслужби однієї із західних країн перехопили секретну інформацію про підготовку змови проти американського політика. Після цього розвідники терміново передали отримані дані офіційним представникам Сполучених Штатів.

Через високий рівень загрози безпеці американська сторона була змушена екстрено переглянути логістичні плани. Щоб евакуювати Трампа та безпечно доправити його з Туреччини до Вашингтона, використали інший резервний літак.

Також у межах цього ж плану змовники намагалися отруїти Трампа, розпилюючи ртуть на гардини в його робочому кабінеті.

Повістки для журналістів NYT після публікацій про Air Force One: новий скандал у США

Міністерство юстиції США вручило судові повістки чотирьом журналістам The New York Times після публікації матеріалів про проблеми з безпекою нового президентського літака Air Force One. Після виходу резонансного розслідування агенти ФБР особисто прийшли до домівок репортерів. Про це повідомляє “Інформатор”.

За даними The New York Times, адміністрація президента США Дональда Трампа направила повістки журналістам після того, як видання розкрило інформацію про недоліки безпеки нового президентського борту — катарського подарунка вартістю $400 мільйонів. Правозахисники вже назвали ці дії тиском на свободу преси. Журналістів зобов’язали з’явитися перед федеральним великим журі в Манхеттені 15 липня у справі про “порушення федерального кримінального закону”. У редакції NYT та незалежних організаціях із захисту преси це розцінили як спробу залякати журналістів.

Повістки отримали Джуліан Барнс, Ерік Ліптон, Тайлер Пейджер та Ерік Шмітт. Усі вони працювали над публікаціями про рішення Трампа пересісти на старий літак під час від’їзду з саміту НАТО в Туреччині. Документи були видані у п’ятницю, однак не містили конкретних деталей справи.

“Поява агентів федеральних правоохоронних органів на порозі репортерів повинна шокувати совість будь-якого американця, який вірить у Конституцію та свободу преси, яку вона захищає”, – заявив головний правовий директор редакції NYT Девід Маккро.

Він також сказав, що ця “зухвала дія” є спробою не допустити, щоб громадськість дізналася про те, що відбувається в країні, залякавши журналістів.

Поява повісток відбулася після наради директора ФБР Кеша Пателя з посадовцями Білого дому щодо розслідування витоків інформації про нові проблеми з безпекою літака. Крім того, він особисто говорив телефоном із президентом Трампом. За наявними даними, Трамп був роздратований і збентежений тим, що стало відомо: літак не міг летіти напряму з саміту НАТО в Туреччині до США.

Скандал почався під час саміту НАТО. Трамп прибув до Туреччини на новому борту, але залишив її на старому літаку та вилетів до британської бази Мілденхолл. Туди прибули обидва борти, після чого президент пересів на новий літак для повернення до бази Джойнт-Бейс Ендрюс. Заміна борту збіглася із загостренням ситуації навколо Ірану: США завдали авіаударів по Ірану, а Іран і Туреччина мають спільний кордон. Це лише посилило підозри, що катарський Boeing 747-8 після переобладнання за $400 мільйонів може не мати необхідних засобів захисту.

Спочатку NYT писала, що зміну літака провели на вимогу Секретної служби. Уже наступного дня видання уточнило, що новий борт не оснащений частиною передових систем захисту, які є на старому президентському літаку, зокрема засобами протиракетної оборони. У Білому домі заперечили твердження про вразливість літака, а речник Стівен Чунг заявив, що борт має “найсучасніші протоколи безпеки”.

Окрім цього, редакція NYT повідомила, що старший офіцер ФБР звернувся до газети з проханням не публікувати матеріал у середу, посилаючись на інтереси національної безпеки, але не пояснив, у чому саме полягає проблема.

Рішення Міністерства юстиції викликало осуд з боку правозахисників. Клуб національної преси США заявив, що вручення повісток журналістам NYT “має стривожити кожного американця, адже це загрожує конституційному праву суспільства на незалежну пресу”, і закликав відкликати ці документи. Правозахисні організації також назвали повістки атакою на право громадськості знати про дії уряду. Голова Комітету репортерів за свободу преси Стівен Адлер підкреслив, що свобода преси — це право суспільства “дізнатися, як керують їхньою країною”.

У Freedom of the Press Foundation заявили, що коли уряд стверджує, ніби розслідування щодо журналістів потрібне для захисту національної безпеки, насправді йдеться про захист власної репутаційної безпеки. Голова відділу адвокації фонду Сет Стерн додав, що конфуз адміністрації через те, що підготовлений коштом платників податків “летючий хабар” виявився недостатньо захищеним у небезпечний час, не може бути виправданням для тиску на вільну пресу.

Катар передав цей розкішний Boeing у подарунок ще влітку 2026 року, і борт отримав статус особистого presidential aircraft. Офіційно в експлуатацію новий літак, отриманий Трампом від Катару, ввели лише минулого тижня. Скандал навколо безпеки, який вибухнув одразу після першого польоту, перетворив дорогий подарунок на публічне приниження для Білого дому.

Ще до передачі літака ЗМІ писали про правові та репутаційні питання, пов’язані з розкішним бортом від Катару — літаком класу “летючий палац”. Трамп неодноразово закликав до федеральних розслідувань витоків інформації до ЗМІ, і справа журналістів NYT може стати найгучнішим проявом цієї тактики за весь його другий президентський термін.

У Туреччині 36 людям виписали ордери на затримання у справі про хабарництво

Генеральна прокуратура Анкари в суботу повідомила, що прокуратура Туреччини видала ордери на затримання 36 осіб. Серед них є мер одного з районів Анкари, яким керує головна опозиційна сила країни, передає Reuters.

Слідство пов’язане з підозрами у хабарництві та маніпуляціях під час проведення державних тендерів.

За інформацією прокуратури, правоохоронці вже затримали 27 підозрюваних, а пошук інших ще триває.

Мер району Чанкая в Анкарі Хюсейн Джан Гюнер, який представляє Республіканську народну партію (CHP), написав у соцмережі X, що повідомив правоохоронні органи про своє місцезнаходження. Також він залишив запасний ключ від свого будинку для слідчих, які проводять обшук, поки він повертається до Анкари.

«Відтоді як ми обійняли посаду, ми керували цією установою якнайкраще й не допустили жодного вчинку, який міг би осоромити тих, хто довірив нам свою підтримку», — заявив Гюнер.

Ця операція стала ще одним епізодом у серії розслідувань щодо муніципалітетів, якими керує Республіканська народна партія (CHP).

Уряд Туреччини наполягає, що судова система діє незалежно. Водночас CHP відкидає звинувачення і стверджує, що ці розслідування мають політичний характер.

Туреччина зміцнила роль у системі європейської безпеки — The Telegraph

Туреччина пройшла шлях від «країни-парії» до одного з провідних учасників європейської безпеки. На тлі саміту НАТО в Анкарі держава демонструє посилення свого військового, дипломатичного та стратегічного впливу. Саме такого висновку дійшла газета The Telegraph.

Як зазначає видання, Туреччина має другу за чисельністю армію в НАТО та за останнє десятиліття помітно посилила власний оборонно-промисловий комплекс. Нині країна може самостійно покривати близько 80% своїх військових потреб, а торік експорт озброєнь перевищив рекордні 10 мільярдів доларів.

The Telegraph також наголошує, що важливу роль відіграє вигідне географічне розташування Туреччини, її вплив у Чорноморському регіоні, на Близькому Сході та Південному Кавказі. Крім того, здатність Анкари одночасно вести діалог із Заходом і низкою регіональних держав зробила її одним із найважливіших елементів системи європейської безпеки.