Архіви позначок: Анкара

Повістки для журналістів NYT після публікацій про Air Force One: новий скандал у США

Оприлюднено автором

Міністерство юстиції США вручило судові повістки чотирьом журналістам The New York Times після публікації матеріалів про проблеми з безпекою нового президентського літака Air Force One. Після виходу резонансного розслідування агенти ФБР особисто прийшли до домівок репортерів. Про це повідомляє “Інформатор”.

За даними The New York Times, адміністрація президента США Дональда Трампа направила повістки журналістам після того, як видання розкрило інформацію про недоліки безпеки нового президентського борту — катарського подарунка вартістю $400 мільйонів. Правозахисники вже назвали ці дії тиском на свободу преси. Журналістів зобов’язали з’явитися перед федеральним великим журі в Манхеттені 15 липня у справі про “порушення федерального кримінального закону”. У редакції NYT та незалежних організаціях із захисту преси це розцінили як спробу залякати журналістів.

Повістки отримали Джуліан Барнс, Ерік Ліптон, Тайлер Пейджер та Ерік Шмітт. Усі вони працювали над публікаціями про рішення Трампа пересісти на старий літак під час від’їзду з саміту НАТО в Туреччині. Документи були видані у п’ятницю, однак не містили конкретних деталей справи.

“Поява агентів федеральних правоохоронних органів на порозі репортерів повинна шокувати совість будь-якого американця, який вірить у Конституцію та свободу преси, яку вона захищає”, – заявив головний правовий директор редакції NYT Девід Маккро.

Він також сказав, що ця “зухвала дія” є спробою не допустити, щоб громадськість дізналася про те, що відбувається в країні, залякавши журналістів.

Поява повісток відбулася після наради директора ФБР Кеша Пателя з посадовцями Білого дому щодо розслідування витоків інформації про нові проблеми з безпекою літака. Крім того, він особисто говорив телефоном із президентом Трампом. За наявними даними, Трамп був роздратований і збентежений тим, що стало відомо: літак не міг летіти напряму з саміту НАТО в Туреччині до США.

Скандал почався під час саміту НАТО. Трамп прибув до Туреччини на новому борту, але залишив її на старому літаку та вилетів до британської бази Мілденхолл. Туди прибули обидва борти, після чого президент пересів на новий літак для повернення до бази Джойнт-Бейс Ендрюс. Заміна борту збіглася із загостренням ситуації навколо Ірану: США завдали авіаударів по Ірану, а Іран і Туреччина мають спільний кордон. Це лише посилило підозри, що катарський Boeing 747-8 після переобладнання за $400 мільйонів може не мати необхідних засобів захисту.

Спочатку NYT писала, що зміну літака провели на вимогу Секретної служби. Уже наступного дня видання уточнило, що новий борт не оснащений частиною передових систем захисту, які є на старому президентському літаку, зокрема засобами протиракетної оборони. У Білому домі заперечили твердження про вразливість літака, а речник Стівен Чунг заявив, що борт має “найсучасніші протоколи безпеки”.

Окрім цього, редакція NYT повідомила, що старший офіцер ФБР звернувся до газети з проханням не публікувати матеріал у середу, посилаючись на інтереси національної безпеки, але не пояснив, у чому саме полягає проблема.

Рішення Міністерства юстиції викликало осуд з боку правозахисників. Клуб національної преси США заявив, що вручення повісток журналістам NYT “має стривожити кожного американця, адже це загрожує конституційному праву суспільства на незалежну пресу”, і закликав відкликати ці документи. Правозахисні організації також назвали повістки атакою на право громадськості знати про дії уряду. Голова Комітету репортерів за свободу преси Стівен Адлер підкреслив, що свобода преси — це право суспільства “дізнатися, як керують їхньою країною”.

У Freedom of the Press Foundation заявили, що коли уряд стверджує, ніби розслідування щодо журналістів потрібне для захисту національної безпеки, насправді йдеться про захист власної репутаційної безпеки. Голова відділу адвокації фонду Сет Стерн додав, що конфуз адміністрації через те, що підготовлений коштом платників податків “летючий хабар” виявився недостатньо захищеним у небезпечний час, не може бути виправданням для тиску на вільну пресу.

Катар передав цей розкішний Boeing у подарунок ще влітку 2026 року, і борт отримав статус особистого presidential aircraft. Офіційно в експлуатацію новий літак, отриманий Трампом від Катару, ввели лише минулого тижня. Скандал навколо безпеки, який вибухнув одразу після першого польоту, перетворив дорогий подарунок на публічне приниження для Білого дому.

Ще до передачі літака ЗМІ писали про правові та репутаційні питання, пов’язані з розкішним бортом від Катару — літаком класу “летючий палац”. Трамп неодноразово закликав до федеральних розслідувань витоків інформації до ЗМІ, і справа журналістів NYT може стати найгучнішим проявом цієї тактики за весь його другий президентський термін.

Туреччина зміцнила роль у системі європейської безпеки — The Telegraph

Оприлюднено автором

Туреччина пройшла шлях від «країни-парії» до одного з провідних учасників європейської безпеки. На тлі саміту НАТО в Анкарі держава демонструє посилення свого військового, дипломатичного та стратегічного впливу. Саме такого висновку дійшла газета The Telegraph.

Як зазначає видання, Туреччина має другу за чисельністю армію в НАТО та за останнє десятиліття помітно посилила власний оборонно-промисловий комплекс. Нині країна може самостійно покривати близько 80% своїх військових потреб, а торік експорт озброєнь перевищив рекордні 10 мільярдів доларів.

The Telegraph також наголошує, що важливу роль відіграє вигідне географічне розташування Туреччини, її вплив у Чорноморському регіоні, на Близькому Сході та Південному Кавказі. Крім того, здатність Анкари одночасно вести діалог із Заходом і низкою регіональних держав зробила її одним із найважливіших елементів системи європейської безпеки.

Німеччина домовилася про закупівлю ракет Tomahawk у США

Оприлюднено автором

Німецький уряд отримав від Білого дому згоду на придбання американських крилатих ракет великої дальності Tomahawk. Про цю домовленість під час саміту НАТО в Анкарі заявив німецький канцлер Фрідріх Мерц.

Водночас Державний департамент США поки що офіційно не оголосив про схвалення продажу цих ракет і наземних пускових установок Typhoon. Про це повідомляє журнал Defence Express.

За наявними даними, Берлін планує купити 400 ракет і три пускові установки, однак повні умови угоди досі не розкриті.

Для Німеччини такі постачання мають особливе значення з кількох причин. Наразі єдиним далекобійним засобом ураження в Бундесверу залишається невелика кількість ракет Taurus, дальність польоту яких сягає 500 км. Водночас дальність Tomahawk становить 1600 км, що дає німецькій армії можливість уразити Москву безпосередньо з території Німеччини. Однак такий удар навряд чи буде максимально ефективним, адже ракета може витратити до 50% свого запасу ходу на маневрування під час польоту.

Окремо розглядається ймовірність розміщення пускових установок Typhoon на території Польщі. У такому разі підльотний час американських ракет може суттєво скоротитися.

Основною проблемою для швидкого виконання контракту залишається нестача озброєння у самих США, а також уже сформована черга з інших замовників. Під час військової операції в Ірані армія США використала понад 1000 ракет Tomahawk, що становить 30% її власних запасів. У США цього року планують випустити лише 207 одиниць, хоча у 2027 році виробництво мають намір збільшити до 785 одиниць.

Крім того, Вашингтон повинен виконати замовлення ще на 800 ракет для Австралії, Японії та Нідерландів. Через це строки передачі озброєння Берліну можуть помітно зміститися.

Кремль заперечив дзвінок Трампа Путіну після заяв на саміті НАТО в Анкарі

Оприлюднено автором

Під час зустрічі із Зеленським на саміті НАТО в Анкарі президент США Дональд Трамп публічно заявив, що того ж дня зателефонує Путіну і припинить війну. Після переговорів пролунали й інші гучні обіцянки, зокрема щодо ліцензії на Patriot та запевнення американського лідера про тиск на Москву. Втім, підтвердження нового дзвінка між американським президентом і Путіним так і не з’явилося.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков не підтвердив, що така розмова відбулася. За його словами, “Трамп вчора не дзвонив Путіну”. Також він заявив, що чим сильніше Київ завдаватиме ударів по РФ, тим ширшою стане буферна зона на кордоні і тим довше триватиме так зване “СВО”.

Нагадаємо, в Анкарі Трамп під час зустрічі із Зеленським казав, що “поговорить із Путіним сьогодні”. Президент США також зазначав, що російські умови стають “не такими жорсткими”, оскільки війна для Москви виявилася значно складнішою, ніж вона очікувала. Водночас подібні заяви вже стали частиною риторики глави Білого дому, схожої на обіцянки колись завершити війну за 24 години після повернення до влади.

“Я багато говорив із Путіним, менше – із Зеленським. Він хоче завершити війну. Багато людей в це не вірить”, – запевняв Дональд Трамп.

Однак прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання журналістів, не підтвердив інформацію про телефонну розмову між Путіним і Трампом, обмежившись фразою: “Ми повідомимо вас”. Від американської сторони жодного офіційного підтвердження дзвінка також не було.

Зеленські прибули до Анкари для участі в саміті НАТО

Оприлюднено автором

У вівторок, 7 липня, президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули до Анкари, де візьмуть участь у саміті НАТО.

Програму першого дня, 7 липня, мають відкрити заходи Форуму оборонної промисловості НАТО. Із ключовою промовою там виступить генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Після цього очікується коротка спільна заява Рютте та Зеленського.

На другу половину дня заплановані офіційний прийом і вечеря для глав держав і урядів та їхніх подружжів. Одночасно мають відбутися засідання Ради Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ, а також зустріч міністрів оборони країн Альянсу з представниками Японії, Південної Кореї, Нової Зеландії та Австралії.

Головне засідання Північноатлантичної ради за участю глав держав і урядів призначене на середу, 8 липня, о 11:45. Також повідомлявсь, що о 15:00 Марк Рютте проведе пресконференцію, де підсумує результати саміту.

Саміт НАТО в Анкарі: Європа прагне уникнути суперечок із Трампом

Оприлюднено автором

Дональд Трамп вирушає на саміт НАТО в Анкарі в роздратованому стані, через що європейські лідери побоюються можливих конфліктів з американським президентом. Саме позиція Трампа, за даними CNN із посиланням на джерела, стала причиною того, що Зеленського не допустять до основних засідань.

Як повідомляє телеканал, Трамп погодився приїхати лише після попередження з боку офісу президента Туреччини, що відмова від участі буде сприйнята як прояв неповаги особисто до Ердогана. Інакше американський лідер цього року не планував відвідувати саміт.

Європейські політики сподіваються провести зустріч без серйозних зіткнень. Вони мають намір ухвалити нові оборонні зобов’язання, щоб «заспокоїти Трампа». Водночас у приватних розмовах визнають, що не впевнені в успішному завершенні саміту з огляду на постійну критику з боку американського президента, зокрема через недостатню підтримку у протистоянні з Іраном.

Під час саміту також планують обговорити ситуацію в Ормузькій протоці. Однак у Вашингтоні сумніваються, що європейські країни мають достатні військові можливості, аби зробити помітний внесок у будь-які спільні дії.

Ще однією гострою темою залишається Гренландія. Трамп не відмовився від ідеї її приєднання. «На даний момент єдине рішення, яке ми бачимо для врегулювання цієї ситуації, — придбання Гренландії Соединеними Штатами, але ми продовжимо розглядати й інші варіанти», — заявив високопоставлений представник американської адміністрації.

Європа також очікує чіткіших роз’яснень щодо виведення американських військ, яке останніми місяцями відбувається швидше, ніж очікувалося. На думку європейських чиновників, це «може підбадьорити Росію».

Зеленського запросили лише на вечерю лідерів, але в робочих засіданнях він участі не братиме. Як зазначається, це є сигналом, що надії Києва на вступ до Альянсу залишаються нереалізованими.

Водночас видання пише, що Трамп «вражений здатністю Зеленського продовжувати опір значно сильнішому противнику».

Трамп оприлюднив саркастичний допис про Мелоні перед самітом НАТО

Оприлюднено автором

Президент США Дональд Трамп напередодні саміту НАТО в Анкарі висміяв прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні у соцмережі Truth Social.

Він поширив фото із саміту “Групи семи”, що відбувся минулого місяця у Франції. На знімку італійська прем’єрка дивиться на Трампа. На світлині також був напис “Restraining order needed”, що в перекладі означає “потрібен обмежувальний припис”.

Обмежувальний припис — це запобіжний захід, який застосовується проти переслідувачів. Згідно з ним, судовий наказ зобов’язує порушника триматися на відстані від особи, яка зазнає його невиправданої уваги.

Саркастичний натяк Трампа на образ Мелоні на фотографії є очевидним, зважаючи на його попередні висловлювання про посадовицю.

Як пише газета Corriere della Sera, італійський уряд цього разу не має наміру реагувати “на цю провокацію”. За даними джерел, упродовж ночі прем’єр-міністерка та міністр закордонних справ Антоніо Таяні розмовляли, щоб узгодити стратегію, засновану на ігноруванні того, що вважається особистим невиправданим нападом з боку американського президента.

“Трамп – мерзенний хуліган. Повна солідарність з прем’єр-міністром”, – написав лідер партії Azione Карло Календа на підтримку Мелоні.

Трамп після зустрічі із Зеленським на саміті НАТО в Анкарі може провести переговори з Путіним

Оприлюднено автором

Після зустрічі із Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі Дональд Трамп, імовірно, планує переговори з Володимиром Путіним. Про це Reuters повідомив високопоставлений представник адміністрації США.

Як розповів співрозмовник агентства, у середу під час розмови із Зеленським Трамп хоче обговорити, «як ми можемо закінчити війну». Після цього, за очікуваннями, він зв’яжеться з Путіним.

Джерело Reuters також зазначило, що в Білому домі вважають: «за останні пару місяців поле бою явно застигло, і жодна зі сторін не досягає значного прогресу».

За його словами, «президент відчуває справжнє почуття терміновості у спробах покласти цьому край».

Програма саміту НАТО 7-8 липня: участь Зеленського у головних подіях

Оприлюднено автором

НАТО опублікувало програму саміту, що відбудеться 7-8 липня. Президент України Володимир Зеленський проведе зустріч із генсеком Марком Рютте та долучиться до основних заходів.

За оприлюдненим розкладом, саміт НАТО стартує о 10 ранку за місцевим часом із Форуму оборонної промисловості. У межах цієї конференції зберуться високопосадовці Альянсу, країн-членів і партнерів, а також лідери промисловості та спільноти, відповідальні за просування промисловості та інновацій. Учасники обговорять найактуальніші питання. Також очікується оголошення низки угод у сфері оборонної співпраці.

О 14:00 за Анкарою запланована коротка спільна заява генсека НАТО Марка Рютте та президента України Володимира Зеленського, який очолює українську делегацію на саміті.

Увечері має відбутися світський прийом і вечеря для глав держав та урядів разом із їхніми подружжями. У цьому заході також братиме участь Зеленський.

Крім того, о 19:45 за місцевим часом розпочнеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Воно також проходитиме у форматі вечері.

Після цього заплановано засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу разом із країнами Індо-Тихоокеанської регіону — Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією та Австралією.

Вранці 8 липня відбудуться офіційні церемонії привітання глав держав та урядів країн-членів Альянсу, яких зустрічатимуть генсек НАТО та президент Туреччини.

О 11:15 лідери розпочнуть офіційне засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. Після його завершення, о 15.00, Рютте на пресконференції оголосить результати та підсумки саміту.

Саміт НАТО в Анкарі: питання підтримки України можуть стати головною темою суперечок

Оприлюднено автором

У НАТО вважають, що саме Україна стане головним джерелом розбіжностей на саміті в Анкарі, пише Politico. На липневому саміті НАТО 2026 року в Анкарі, за прогнозами, основні суперечки точитимуться навколо військової підтримки України. При цьому країни Європи мають намір узяти на себе зобов’язання щодо фінансування в розмірі 70 млрд євро без участі США.

Внутрішні розбіжності також пов’язані зі справедливим розподілом фінансового навантаження, вимогами Дональда Трампа до Європи та відмінностями в підходах до виробництва далекобійного озброєння.