Архіви позначок: Саміт

У Варшаві заявили, що зустріч Зеленського і Навроцького на саміті НАТО не запланована

Оприлюднено автором

У програмі візиту президента Польщі Кароля Навроцького на саміт НАТО в Анкарі наразі не передбачено двосторонньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Про це під час пресконференції у Варшаві повідомив голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач.

За словами Пшидача, у графіку двосторонніх контактів зустрічі із Зеленським немає, хоча можливість певного контакту він не виключив. Водночас він наголосив, що польська сторона не є ініціатором такого формату.

Як зазначив Пшидач, «м’яч зараз на боці України», а проведення зустрічі без конкретного позитивного результату, на його думку, не має сенсу. Він також підкреслив, що діалог має значення лише тоді, коли інша сторона готова до конструктивної розмови, а не лише до спільного фото.

Окремо Пшидач згадав нещодавню зустріч глави МЗС Польщі Радослава Сікорського з українським колегою Андрієм Сибігою. За його словами, вона «не принесла жодного позитивного результату, крім схвальних коментарів у міжнародних ЗМІ щодо самого візиту Сибіги».

Він заявив, що склалося враження, ніби Польща нічого не отримала від цієї зустрічі, а тому зустріч заради самої зустрічі не має жодної цінності. Також Пшидач сказав, що якщо Президент України хоче налагодити відносини з Польщею, то добре знає, що для цього потрібно зробити.

Зокрема, за словами Пшидача, йдеться про відмову України від глорифікації діячів ОУН-УПА.

Зеленський повідомив про жорстке попередження Китаю Росії щодо ядерної зброї

Оприлюднено автором

Президент України Володимир Зеленський заявив журналістам, що Китай уперше висловив Росії жорстке й ультимативне попередження щодо неприпустимості будь-яких роздумів про застосування ядерної зброї.

Як зазначив Зеленський, під час його переговорів із Трампом на саміті тема Китаю була однією з центральних. Президенти США та України обговорювали роль Пекіна у війні, його можливу участь у ній, а також потенційний вплив на перебіг конфлікту.

Водночас подробиці цієї частини розмови Зеленський попросив не розголошувати. За його словами, кілька європейських лідерів на полях саміту також розповіли про свої контакти з китайськими представниками.

За словами президента, Пекін дуже жорстко відреагував на заяви в російських медіа про можливість застосування ядерної зброї у відповідь на удари ЗСУ.

«Дуже важливо підкреслити, що не лише європейці й Америка, а й Китай. Мені здається, що вперше вони дуже чітко й жорстко відреагували — як мені сказали, в ультимативній формі — що не може бути навіть думок про застосування ядерної зброї», — заявив Зеленський.

Туреччина зміцнила роль у системі європейської безпеки — The Telegraph

Оприлюднено автором

Туреччина пройшла шлях від «країни-парії» до одного з провідних учасників європейської безпеки. На тлі саміту НАТО в Анкарі держава демонструє посилення свого військового, дипломатичного та стратегічного впливу. Саме такого висновку дійшла газета The Telegraph.

Як зазначає видання, Туреччина має другу за чисельністю армію в НАТО та за останнє десятиліття помітно посилила власний оборонно-промисловий комплекс. Нині країна може самостійно покривати близько 80% своїх військових потреб, а торік експорт озброєнь перевищив рекордні 10 мільярдів доларів.

The Telegraph також наголошує, що важливу роль відіграє вигідне географічне розташування Туреччини, її вплив у Чорноморському регіоні, на Близькому Сході та Південному Кавказі. Крім того, здатність Анкари одночасно вести діалог із Заходом і низкою регіональних держав зробила її одним із найважливіших елементів системи європейської безпеки.

Німеччина домовилася про закупівлю ракет Tomahawk у США

Оприлюднено автором

Німецький уряд отримав від Білого дому згоду на придбання американських крилатих ракет великої дальності Tomahawk. Про цю домовленість під час саміту НАТО в Анкарі заявив німецький канцлер Фрідріх Мерц.

Водночас Державний департамент США поки що офіційно не оголосив про схвалення продажу цих ракет і наземних пускових установок Typhoon. Про це повідомляє журнал Defence Express.

За наявними даними, Берлін планує купити 400 ракет і три пускові установки, однак повні умови угоди досі не розкриті.

Для Німеччини такі постачання мають особливе значення з кількох причин. Наразі єдиним далекобійним засобом ураження в Бундесверу залишається невелика кількість ракет Taurus, дальність польоту яких сягає 500 км. Водночас дальність Tomahawk становить 1600 км, що дає німецькій армії можливість уразити Москву безпосередньо з території Німеччини. Однак такий удар навряд чи буде максимально ефективним, адже ракета може витратити до 50% свого запасу ходу на маневрування під час польоту.

Окремо розглядається ймовірність розміщення пускових установок Typhoon на території Польщі. У такому разі підльотний час американських ракет може суттєво скоротитися.

Основною проблемою для швидкого виконання контракту залишається нестача озброєння у самих США, а також уже сформована черга з інших замовників. Під час військової операції в Ірані армія США використала понад 1000 ракет Tomahawk, що становить 30% її власних запасів. У США цього року планують випустити лише 207 одиниць, хоча у 2027 році виробництво мають намір збільшити до 785 одиниць.

Крім того, Вашингтон повинен виконати замовлення ще на 800 ракет для Австралії, Японії та Нідерландів. Через це строки передачі озброєння Берліну можуть помітно зміститися.

На саміті НАТО в Анкарі обговорять додаткові системи ППО для України, заявила Урсула фон дер Ляєн

Оприлюднено автором

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що тему надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони розглянуть під час саміту НАТО в Анкарі, який розпочинається у вівторок.

Про це вона повідомила в X.

Таку заяву фон дер Ляєн зробила на тлі чергової масштабної російської атаки на Україну. Водночас вона закликала забезпечити Київ засобами ППО.

За словами глави Єврокомісії, минулого тижня ЄС перерахував Україні перші 4 млрд євро з пакету на 90 млрд євро, який призначений для закупівлі українських дронів.

Вона також пообіцяла «ще більше коштів» уже найближчим часом і повідомила про схвалення нового пакету санкцій.

«І ми активно працюємо над укладанням угоди щодо 21-го пакету санкцій найближчими днями. Ми й надалі посилюватимемо тиск, доки Росія не припинить кровопролиття», – додала президентка Єврокомісії.

Зеленський пов’язав очікування від саміту НАТО з посиленням захисту від балістики

Оприлюднено автором

Президент України Володимир Зеленський заявив, що одним із головних підсумків саміту НАТО, який відбудеться вже за кілька днів, має стати посилення захисту від російських балістичних ракет. Також він особисто звернувся до Дональда Трампа із закликом позитивно вирішити питання виробництва ракет для систем протиповітряної оборони. За словами президента, таке виробництво можна організувати як в Україні, так і разом із європейськими партнерами.

Зеленський наголосив, що Росія не має інших аргументів для продовження війни, окрім власної балістики. Саме тому, за його словами, зупинити агресію можливо лише за умови достатнього постачання антибалістичних систем і запуску власного виробництва. Окремо у зверненні до партнерів глава держави подякував країнам, які долучилися до програми PURL, що дозволяє Україні купувати ракети для комплексів Patriot.

«Я хочу подякувати всім країнам, які допомагають через програму PURL і дають нам змогу купувати ракети для ППО — насамперед «Петріоти». Але для надійного захисту життя людей потрібне власне виробництво. Ми дуже розраховуємо на позитивну відповідь Президента Трампа заради захисту життів», — заявив Зеленський.

Президент повідомив, що перемовини щодо американських ліцензій на виробництво систем Patriot тривають уже давно. Він підкреслив, що Україна повністю готова розпочати виробництво зенітних ракет для цих комплексів: для цього, за його словами, є все необхідне, крім остаточного дозволу Білого дому. Також Зеленський публічно підтвердив намір отримати ліцензії на виробництво сучасних модифікацій PAC-3 і зазначив, що порушував це питання під час розмови з Трампом та отримав позитивну реакцію.

Саміт НАТО-2027 в Албанії опинився під питанням через позицію Трампа щодо оборонних витрат

Оприлюднено автором

Під час підготовки лідерів НАТО до зустрічі в Туреччині 7–8 липня 2026 року виникла невизначеність щодо проведення саміту 2027 року в Албанії. Причиною називають невдоволення президента США Дональда Трампа.

Як повідомляє Reuters, американського лідера не влаштовує низький рівень оборонних витрат Тирани. Це підтвердили кілька джерел, зокрема дипломат альянсу, європейський чиновник і троє людей, обізнаних із ситуацією.

Албанія раніше планувала приймати саміт НАТО. У попередні роки підсумкові заяви альянсу зазвичай прямо вказували місце наступної зустрічі. Так, на саміті в Гаазі (Нідерланди) 24–25 червня 2025 року лідери заявили: “Ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі в Туреччині у 2026 році, а потім — в Албанії”.

Однак у проєкті підсумкової заяви до дводенного саміту в Туреччині, який стартує 7 липня, принаймні станом на кінець червня, згадки про проведення наступного саміту в Албанії немає. Про це на умовах анонімності розповіли співрозмовники журналістам.

Така ситуація склалася на тлі зусиль європейських союзників показати адміністрації Трампа прогрес у виконанні оборонних зобов’язань. Водночас партнери намагаються не допустити відкритих суперечок із президентом США.

Ще у квітні джерела Reuters повідомляли, що в НАТО також розглядають варіант відмови від щорічного проведення самітів.

Одне з джерел, знайомих із перебігом обговорень, вважає, що витрати Албанії на оборону настільки modestні, що проведення саміту 2027 року в цій країні може викликати гнів Трампа.

Торік на саміті в Нідерландах лідери НАТО пообіцяли протягом десяти років спрямовувати 5% ВВП на оборону та пов’язані з нею заходи. Із цього обсягу 3,5% мають іти на основні оборонні потреби, зокрема війська та озброєння, а 1,5% — на ширші заходи, включно з кібербезпекою.

Чимало держав справді наростили оборонні бюджети, але деякі країни досі не вийшли навіть на попередню ціль у 2% ВВП.

На початку червня генсек НАТО Марк Рютте так прокоментував ситуацію: “Майже всі члени Альянсу вже мають 2%. Минулого року Албанія, Чехія та Словенія не входили до цього переліку, але чітко зобов’язалися перевищити цей показник цього року. Водночас ці три країни залишаються доволі невеликими”.

У Тирані заявляють, що “завершують необхідні фіскальні заходи для приведення оборонних і пов’язаних з обороною витрат Албанії на 2026 рік у відповідність до траєкторії, узгодженої союзниками на Гаазькому саміті”.

В уряді країни додали: “Після ухвалення цих заходів найближчими днями витрати Албанії становитимуть 2,6% ВВП. З них 2,2% — основні оборонні витрати, а 0,4% ВВП — інші заходи у сфері оборони та безпеки”.

Один із європейських дипломатів, ім’я якого не називають, підтвердив, що в останній версії заяви лідери альянсу лише висловлять очікування наступної зустрічі без уточнення часу й місця.

У відповідь на зауваження щодо відсутності згадки про Албанію в документі речник албанського уряду заявив: “Проєкти — це лише проєкти, а не остаточні рішення”.

Інший європейський дипломат припустив, що Албанія все ж може прийняти саміт. За його словами: “Вони нарощують темпи, тож подивимося, чим усе завершиться. Я все ще вірю, що наступний саміт відбудеться саме в Албанії”.

Саміт НАТО в Анкарі: питання підтримки України можуть стати головною темою суперечок

Оприлюднено автором

У НАТО вважають, що саме Україна стане головним джерелом розбіжностей на саміті в Анкарі, пише Politico. На липневому саміті НАТО 2026 року в Анкарі, за прогнозами, основні суперечки точитимуться навколо військової підтримки України. При цьому країни Європи мають намір узяти на себе зобов’язання щодо фінансування в розмірі 70 млрд євро без участі США.

Внутрішні розбіжності також пов’язані зі справедливим розподілом фінансового навантаження, вимогами Дональда Трампа до Європи та відмінностями в підходах до виробництва далекобійного озброєння.

НАТО може змінити формат проведення самітів

Оприлюднено автором

НАТО може відмовитися від щорічних самітів на тлі зростання напруги всередині альянсу. Про це повідомляє Reuters.

За даними агентства, учасники організації пропонують проводити такі зустрічі раз на два роки або взагалі не проводити саміт у 2028 році. Ця ініціатива покликана зменшити напругу, зокрема у відносинах з Трампом, а також оптимізувати процес ухвалення рішень.

Європа: Необхідність Швидкої Реформи

Оприлюднено автором

Лідерів ЄС визнали, що поточні принципи роботи Європи втратили актуальність. Вони підкреслили, що без негайного оновлення механізмів управління, економічної та технологічної стратегій континент може відстати від світового розвитку і втратити свої позиції на міжнародній арені.