Протести в Тирані не вщухають: 35-та ніч акцій через курортний проєкт у природоохоронній зоні

У Тирані вже 35-ту ніч поспіль тривають масштабні антиурядові виступи. Учасники протестів вимагають відставки прем’єр-міністра Еді Рами, тимчасової заміни уряду, змін до Конституції та припинення корупції.

Про розвиток подій повідомляє агентство Associated Press. За його даними, десятки тисяч людей пройшли головним бульваром албанської столиці до площі Скандербега.

Поштовхом до початку демонстрацій став проєкт будівництва розкішного курортного комплексу в природоохоронній зоні. Цей проєкт пов’язують із Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа. Згодом ці акції переросли в антиурядові та антикорупційні протести.

Під час ходи демонстранти вигукували “Нова Албанія” та “Еді Рама, у відставку!”.

Одним із головних символів протесту став великий бюст прем’єр-міністра, який учасники повалили за допомогою мотузки. Цей епізод відсилав до повалення пам’ятника багаторічному комуністичному лідеру Енверу Ходжі у 1991 році.

Оскільки акція пройшла у день 62-річчя Еді Рами, деякі протестувальники принесли символічні “торти” з цементу як натяк на будівельні проєкти. Крім того, учасники іронічно заспівали для глави уряду пісню “З днем народження”.

Ще одним помітним символом стали рожеві повітряні кульки у формі фламінго. Як пояснювали протестувальники, саме цим птахам може загрожувати зведення курортного комплексу. Через це демонстрації отримали назву “революція рожевих фламінго”.

Приблизно через дві години після початку протесту частина демонстрантів попрямувала до поліцейського відділку. Там вони вимагали звільнити затриманих під час акції біля парламенту, що відбулася у четвер. Тоді протестувальники розбили вікна будівлі поліції, а правоохоронці для розгону натовпу застосували водомет.

Сутички в Тирані через забудову узбережжя: поліція застосувала водомети і сльозогінний газ

У столиці Албанії поліція, за її словами, “була вимушена” застосувати водомети та сльозогінний газ проти групи протестувальників, які вийшли в Тирані на черговий мітинг проти проєктів розвитку прибережних зон країни. Йдеться про проєкт зятя американського президента Трампа Джареда Кушнера, який передбачає розбудову низки готелів на узбережжі.

Про плани зятя Трампа влада Албанії попередила ще місяць тому. Відтоді в Тирані доволі регулярно спалахують мітинги протесту. Хоча учасників цих акцій зазвичай небагато, представники влади воліють пересуватися під поліцейською охороною. Останній такий мітинг був придушений доволі жорстко.

Звичайна демонстрація переросла в насильство після того, як невеликий натовп біля будівлі парламенту почав кидати яйця в автомобілі, якими поліція доставляла законодавців та міністрів на пленарне засідання уряду.

Гнів протестувальників був спрямований передусім проти правлячої Соціалістичної партії прем’єр-міністра країни Еді Рами, а також проти самого прем’єра. Водночас це не антиурядовий протест, організований опозицією, адже опозиційних законодавців також звинуватили у поганій роботі та у відсутності спроб перешкодити такій діяльності уряду.

У четвер, 2 липня, протестувальники намагалися прорвати кордон безпеки біля входів до парламенту та закидали яйцями машини з урядовцями і законодавцями. Саме це, за офіційною версією, “спонукало правоохоронців втрутитися”.

Поліція офіційно повідомила про затримання 23 осіб. Також, за її даними, 15 офіцерів нібито отримали поранення внаслідок “ударів камінням та іншими предметами”.

Протести почалися ще місяць тому, а на початку червня спалахнули з новою силою після початку підготовчих робіт для будівництва курорту в “екологічно чутливому” албанському прибережному районі. Територія, обрана зятем Трампа для забудови, перебувала під охороною держави.

За місяць перші мітинги проти будівництва вздовж узбережжя та змін правил щодо охоронних територій переросли у протести проти корупції в уряді Рами.

Сам Рама, який минулого року розпочав безпрецедентний для цієї країни четвертий поспіль термін на посаді глави уряду, називає проєкти Кушнера “стимулом для інвестицій та туризму”. Прем’єр також відкрито заявляв, що “немає жодних шансів” зупинити ці проєкти.

Політична напруженість в Албанії загострилася ще з грудня минулого року, коли спецпідрозділ албанської прокуратури висунув звинувачення заступниці Рами Белінді Баллуку у нібито втручанні в державні тендери на великі інфраструктурні проєкти та наданні переваги певним компаніям.

Саміт НАТО-2027 в Албанії опинився під питанням через позицію Трампа щодо оборонних витрат

Під час підготовки лідерів НАТО до зустрічі в Туреччині 7–8 липня 2026 року виникла невизначеність щодо проведення саміту 2027 року в Албанії. Причиною називають невдоволення президента США Дональда Трампа.

Як повідомляє Reuters, американського лідера не влаштовує низький рівень оборонних витрат Тирани. Це підтвердили кілька джерел, зокрема дипломат альянсу, європейський чиновник і троє людей, обізнаних із ситуацією.

Албанія раніше планувала приймати саміт НАТО. У попередні роки підсумкові заяви альянсу зазвичай прямо вказували місце наступної зустрічі. Так, на саміті в Гаазі (Нідерланди) 24–25 червня 2025 року лідери заявили: “Ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі в Туреччині у 2026 році, а потім — в Албанії”.

Однак у проєкті підсумкової заяви до дводенного саміту в Туреччині, який стартує 7 липня, принаймні станом на кінець червня, згадки про проведення наступного саміту в Албанії немає. Про це на умовах анонімності розповіли співрозмовники журналістам.

Така ситуація склалася на тлі зусиль європейських союзників показати адміністрації Трампа прогрес у виконанні оборонних зобов’язань. Водночас партнери намагаються не допустити відкритих суперечок із президентом США.

Ще у квітні джерела Reuters повідомляли, що в НАТО також розглядають варіант відмови від щорічного проведення самітів.

Одне з джерел, знайомих із перебігом обговорень, вважає, що витрати Албанії на оборону настільки modestні, що проведення саміту 2027 року в цій країні може викликати гнів Трампа.

Торік на саміті в Нідерландах лідери НАТО пообіцяли протягом десяти років спрямовувати 5% ВВП на оборону та пов’язані з нею заходи. Із цього обсягу 3,5% мають іти на основні оборонні потреби, зокрема війська та озброєння, а 1,5% — на ширші заходи, включно з кібербезпекою.

Чимало держав справді наростили оборонні бюджети, але деякі країни досі не вийшли навіть на попередню ціль у 2% ВВП.

На початку червня генсек НАТО Марк Рютте так прокоментував ситуацію: “Майже всі члени Альянсу вже мають 2%. Минулого року Албанія, Чехія та Словенія не входили до цього переліку, але чітко зобов’язалися перевищити цей показник цього року. Водночас ці три країни залишаються доволі невеликими”.

У Тирані заявляють, що “завершують необхідні фіскальні заходи для приведення оборонних і пов’язаних з обороною витрат Албанії на 2026 рік у відповідність до траєкторії, узгодженої союзниками на Гаазькому саміті”.

В уряді країни додали: “Після ухвалення цих заходів найближчими днями витрати Албанії становитимуть 2,6% ВВП. З них 2,2% — основні оборонні витрати, а 0,4% ВВП — інші заходи у сфері оборони та безпеки”.

Один із європейських дипломатів, ім’я якого не називають, підтвердив, що в останній версії заяви лідери альянсу лише висловлять очікування наступної зустрічі без уточнення часу й місця.

У відповідь на зауваження щодо відсутності згадки про Албанію в документі речник албанського уряду заявив: “Проєкти — це лише проєкти, а не остаточні рішення”.

Інший європейський дипломат припустив, що Албанія все ж може прийняти саміт. За його словами: “Вони нарощують темпи, тож подивимося, чим усе завершиться. Я все ще вірю, що наступний саміт відбудеться саме в Албанії”.