Завершення спрощеної процедури повернення на службу для військових із СЗЧ

Міністерство оборони України повідомляє про завершення дії спрощеного механізму добровільного повернення на службу для військовослужбовців, які залишили військову частину до 12 червня 2026 року. Відтепер процес повернення здійснюється за загальним порядком, що виключає можливість самостійного вибору військової частини.

До 20 вересня 2026 року включно діяла спеціальна процедура, яка дозволяла військовим, що вчинили СЗЧ до 12 червня, обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Після закінчення цього терміну військовослужбовці мають звертатися до органів Військової служби правопорядку (ВСП), звідки їх можуть направити до батальйонів резерву. Це означає, що військовий більше не має права самостійно обирати місце служби, а сама процедура може тривати довше, включаючи затримки у відновленні грошового забезпечення.

У Міноборони наголошують, що під час розподілу враховуватимуться рекомендаційні листи від бойових бригад, які потребують поповнення. Якщо військовослужбовець має письмову згоду командира бойової частини, це буде зафіксовано у повідомленні про його прибуття до батальйону резерву. Командири резервних батальйонів прийматимуть рекомендації лише від бригад пріоритетного комплектування; рекомендації від частин забезпечення до уваги не беруться.

Подати рапорт через застосунок «Армія+» можна і після завершення спрощеної програми, проте його опрацюванням займатимуться підрозділи ВСП, після чого військового направлять до батальйону резерву. Після підтвердження рапорту в «Армії+» військовослужбовець зобов’язаний протягом 24 годин прибути до підрозділу ВСП, отримати припис та відбути до резервної частини.

Пришвидшення ідентифікації тіл загиблих: нові кроки уряду

Прем’єр-міністр дав доручення Міністерству охорони здоров’я, Міністерству внутрішніх справ та Міністерству оборони розробити план дій протягом одного тижня. Мета ініціативи — мінімізувати затримки під час процесу ідентифікації тіл репатрійованих військовослужбовців та цивільних осіб. Очікується, що цей план оптимізує міжвідомчу взаємодію, що дозволить родинам загиблих швидше дізнатися про долю своїх близьких та провести гідне прощання. Наразі процедури дослідження здійснюються силами 21 регіонального бюро судово-медичної експертизи. У проєкті державного бюджету на 2027 рік вже закладено фінансування у розмірі понад 600 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на оновлення обладнання та підвищення спроможності цих установ.

Мільярдні витрати на оборонні тендери: як Міноборону та АОЗ звинувачують у зв’язках із картелем Мітрохіна

В умовах повномасштабної війни, коли держава постійно потребує сучасного озброєння та спорядження, значні суми з оборонного кошторису могли витрачатися через процедури з ознаками обмеження конкуренції. Особливу увагу привертають контракти на суму 1,277 мільярда гривень, пов’язані з підприємствами Мітрохіна.

Попри постійні дискусії про нестачу військової техніки та засобів ППО, проблема можливих зловживань на тендерах висвітлюється рідше. Згідно з наявними даними, впродовж війни Мітрохін сформував мережу з 11 організацій, залучених до оборонних закупівель. Зокрема, лише компанія МІК за 2024 рік задекларувала 3,7 мільярда гривень чистого доходу. Серед інших осіб, яких пов’язані з цією структурою, згадуються Євтушенко, Плєхов та Дангадзе.

Показовим прикладом є тендер на придбання зимових курток. Участь брали шість учасників, проте під час торгів жоден із них не знижував ціну. Чотири заявки майже дорівнювали очікуваній сумі у 122 мільйони гривень, а різниця між ними становила всього 3 214 гривень. Найнижчу вартість запропонував «ПАКОПТТОРГ», але 7 січня його заявку відхилили через відсутність гарантії, а вже на наступний день переможцем обрали МІК.

Згодом Антимонопольний комітет України виявив низку збігів між МІК та «ПАКОПТТОРГ». Зокрема, компанії виходили в аукціонний модуль з однієї IP-адреси, користувалися послугами банку «Кредит Дніпро», а також однакових інтернет-провайдерів — «ТЕЛЗА», «К-ЛІНК» та «ТВОПТИМУМ». Окрім того, в іншій процедурі «ПАКОПТТОРГ» подав пропозицію, яка перевищувала ціну лідера рівно на 10 гривень. Хоча 14 січня торги скасували через порушення, вже 17 січня з МІК підписали угоду майже на 122 мільйони гривень. Різниця між мінімальною ціновою пропозицією та остаточною вартістю договору склала 12,2 мільйона гривень.

Аналогічні питання виникли під час закупівлі 126 екскаваторів JCB 3CX. Вигідніші пропозиції щодо техніки Bobcat (близько 403 млн грн) та Caterpillar (близько 470 млн грн) відхилили, оскільки замовник вимагав виключно бренд JCB. У підсумку компанія «Констракшн Машинері» виграла контракт на 477,54 мільйона гривень на поставку всіх 126 одиниць протягом п’яти місяців єдиним лотом.

Ще 280,4 мільйона гривень спрямували на автопаливозаправники для підприємства «Торговий дім Техкомплект». Тендерна документація містила десятки детальних вимог: від параметрів шасі до насосного устаткування й сервісу. Формально замовник допускав еквіваленти, проте вони мали відповідати абсолютно всім критеріям одночасно, що, на думку авторів скарги, обмежувало інших виробників.

Крім того, закупівля універсальних польових тентів на 74,97 мільйона гривень для компанії «ЕКВІПТОРГ» також супроводжувалася умовами, які могли звузити конкурентне середовище на користь конкретного учасника. Такі фірми, як «ЕКВІПТОРГ», «Констракшн Машинері», «Торговий дім Техкомплект», «ТОП-ТЕКС» та «ТС Трейд Україна», фігурують у переліку суб’єктів, чиї дії перевіряються на наявність антиконкурентних узгоджених заходів. Сукупна вартість угод за цими процедурами досягає 1,277 мільярда гривень.

Йдеться про цілу низку контрактів зі схожими ознаками: специфічними критеріями відбору, відхиленням дешевших варіантів, мінімальною конкуренцією та масштабними бюджетами. Ситуація набула подальшого розвитку: за поданою скаргою Вищий антикорупційний суд постановою від 12 серпня 2026 року зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру відкрити досудове розслідування.

Водночас ініціатори звернень зазначають, що Мітрохін продовжує брати участь в оборонних закупівлях, а нові тендери можуть проводитися за схожими сценаріями. Попри направлення близько десятка інформаційних запитів до правоохоронних та контролюючих інстанцій, ДП «Агенція оборонних закупівель» та Міноборони часто відповідають, що не володіють необхідною інформацією, замість розривання сумнівних угод.

У воєнний час держава потребує максимальної ефективності кожного бюджетного ресурсу для забезпечення армії. Будь-які прояви привілеїв для окремих підрядників потребують ретельної перевірки правоохоронними структурами, тоді як остаточну винність конкретних осіб може визначити виключно суд.

Міністр оборони Євгеній Хмара передав сенаторам США потреби України для захисту від РФ

Міністр оборони України Євгеній Хмара провів зустріч із сенаторами США Томом Тіллісом, Джоном Кертісом та Аланом Армстронгом. У ході переговорів українська делегація передала американським партнерам актуальний перелік потреб для боротьби з російською агресією, зосередившись на засобах протиповітряної оборони. Про це повідомляє Міністерство оборони України. Під час зустрічі учасники обговорили поточний стан на полі бою, головні загрози з боку Росії, потреби української сторони в ППО та подальше зміцнення Сил оборони. Євгеній Хмара висловив вдячність Сполученим Штатам за допомогу, зокрема за сприяння в постачанні критично необхідного озброєння через програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) і JUMPSTART. Очільник Міноборони розповів сенаторам про обстановку на фронті та ескалацію російських атак. За його інформацією, Росія посилює удари по мирних об’єктах, нарощує випуск балістичних ракет і реактивних безпілотників, а також завдає ударів по суднах, що задіяні в українському зерновому експорті. Хмара підкреслив, що зупинити агресора можливо виключно за допомогою сили, що вимагає подальшої підтримки українських захисників та забезпечення їх засобами для захисту населення й ліквідації російського військового потенціалу. Крім того, співрозмовники розглянули перспективи застосування українського бойового досвіду задля зміцнення оборонних спроможностей США та інших союзників. Українська сторона презентувала партнерам ініціативи та проєкти, які сприятимуть кращій підготовці до сучасних викликів. У Міністерстві оборони України також висловили вдячність Сполученим Штатам за допомогу у досягненні справедливого та тривалого миру.

Акція під Верховною Радою: вимога повернути Федорова на посаду

Учасники «картонного Майдану» разом із колишнім радником Федорова Стерненком анонсували проведення акції протесту біля будівлі Верховної Ради завтра вранці. Головна вимога мітингувальників — повернення Федорова на посаду міністра оборони. Як повідомлялося раніше, прихильники Федорова планують завадити завтрашньому голосуванню в парламенті, під час якого має розглядатися призначення Хмари на посаду міністра оборони.

Ганну Гвоздяр призначено заступницею міністра оборони з питань ОПК та експорту

Новою заступницею міністра оборони України Євгенія Хмари з питань оборонно-промислового комплексу та експорту стала Ганна Гвоздяр. Про це поінформував постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Ще 30 серпня міністр оборони Євгеній Хмара вперше заявив про плани призначити Ганну Гвоздяр своєю заступницею у напрямку ОПК.

“Оборонно-промисловий комплекс потрібно захищати, підтримувати та розвивати. ОПК має бути здатним забезпечувати Сили оборони необхідними й актуальними засобами — зараз і в довгостроковій перспективі. Важливо посилювати оборонно-промисловий комплекс і вибудовувати якісну роботу з експортом. Це частина спроможності України виробляти більше і працювати з партнерами ефективніше”, — зазначив Хмара.

Наразі іншими заступниками міністра оборони Євгенія Хмари працюють Любов Галан, Сергій Боєв та Микола Швидкий.

Євген Хмара очолив Міністерство оборони України

Верховна Рада України ухвалила важливе кадрове рішення щодо керівництва оборонного відомства. Новим міністром оборони України став Євген Хмара. Про це офіційно повідомила Верховна Рада України. Під час голосування у сесійній залі за відповідну постанову віддали свої голоси 312 народних депутатів, що забезпечило впевнене ухвалення цього рішення парламентом.

Стратегія розвитку українського ОПК: від потреб фронту до міжнародних ринків

Міністр оборони України Євгеній Хмара зустрівся з представниками оборонних підприємств та профільних асоціацій для обговорення шляхів розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу та забезпечення потреб фронту. Як повідомляє Міноборони України, головними темами зустрічі стали масштабування виробничих потужностей, формування прозорих правил для виробників та перспективи виходу українських компаній на міжнародні ринки. Євгеній Хмара висловив вдячність підприємствам за їхній внесок у зміцнення обороноздатності країни. Міністр підкреслив, що пріоритетним завданням залишається забезпечення військових необхідним озброєнням та створення умов для нарощування виробництва відповідно до запитів фронту. Учасники обговорили умови роботи галузі, при цьому Хмара запевнив, що міністерство працюватиме над впровадженням прогнозованих правил, які сприятимуть швидкому розвитку та масштабуванню виробництва. Окрему увагу приділили питанню експорту оборонних розробок. Попри те, що забезпечення фронту залишається першочерговим завданням, експорт українських рішень розглядається як інструмент для розвитку ОПК та залучення додаткових ресурсів для оборони. Міноборони планує підтримувати прямий діалог із виробниками. За словами Євгенія Хмари, спільним завданням є створення умов для розвитку сильного ОПК, здатного масштабувати виробництво та забезпечувати армію всім необхідним.

Протести під Верховною Радою: призначення Євгена Хмари та вимоги мітингувальників

Верховна Рада України ухвалила рішення про призначення Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Це кадрове рішення спровокувало хвилю невдоволення серед учасників мирного пікету, що зібрався під будівлею парламенту. Активісти, які підтримують колишнього міністра оборони Михайла Федорова, висловили свій протест та вимагають його повернення на посаду очільника оборонного відомства.

Євген Хмара завершив військову службу заради посади міністра оборони

Євген Хмара офіційно повідомив Верховну Раду про своє звільнення з лав Збройних Сил України. Це рішення було ухвалене для того, щоб отримати можливість претендувати на посаду міністра оборони. «Я звертаюся до вас як цивільна особа. Звільнений згідно із Законом про військовий обов’язок і військову службу, стаття 26», — зазначив Хмара під час свого звернення.