Міноборони запускає закупівлю FPV-дронів на оптоволокні за єдиними вимогами

Агенція оборонних закупівель ДОТ уперше оголосила закупівлю ударних FPV-дронів-камікадзе на оптоволокні відповідно до тактико-технічних характеристик, визначених Міноборони. Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Йдеться про дрони, які передають зв’язок з оператором через оптоволоконний кабель. У Міноборони пояснили, що, на відміну від звичайних FPV, яким для керування та передання відео потрібен радіосигнал, оптоволоконні дрони не залежать від радіоканалу. Саме тому вони краще працюють в умовах активної радіоелектронної боротьби.

“Наші захисники отримають додаткові можливості зривати російські штурми та проводити власні операції, вибиваючи ворожу живу силу”, – заявив Євгеній Хмара.

У міністерстві наголошують, що для війська такі дрони особливо важливі, адже засоби РЕБ можуть заважати роботі звичайних FPV-дронів. Оптоволоконний зв’язок дозволяє обійти ці перешкоди й зберігати керування там, де радіокеровані дрони можуть втрачати зв’язок.

Виробники та постачальники можуть пропонувати власні дрони, якщо вони відповідають визначеним характеристикам.

Заступник Міністра оборони України Мстислав Банік зазначив, що тендерні умови формують так, щоб участь могли взяти різні постачальники: і великі компанії, і середній бізнес.

Підтвердження статусу критично важливих підприємств: кого стосуються нові строки та ризики для бронювання

Підприємства зі статусом критично важливих мають повторно довести відповідність оновленим вимогам. Якщо компанія не пройде перепідтвердження і втратить цей статус, її військовозобов’язані працівники можуть залишитися без бронювання. Про це повідомляє Міністерство оборони України.

В Україні до 1 вересня 2026 року планують повторно перевірити статус критично важливих підприємств. Компанії мають підтвердити, що відповідають новим критеріям, зокрема щодо середньої заробітної плати працівників. Цей показник зріс приблизно з 21 до 26 тисяч гривень.

Для підприємств оборонно-промислового комплексу визначено коротший строк: документи потрібно подати до 10 серпня 2026 року.

Такий перегляд пов’язаний з оновленням підходів до визначення критично важливих підприємств і бронювання їхніх працівників. Однією з ключових змін стало підвищення вимог до середньої зарплати. За словами Нікіти Муренка, раніше цей показник був близько 21 тисячі гривень, а тепер зріс майже до 26 тисяч гривень.

Отже, для збереження статусу вже недостатньо лише мати велику кількість працівників або працювати у важливій для держави сфері. Підприємство також повинне відповідати чинним критеріям, серед яких враховується й рівень оплати праці.

Для бізнесу це означає потребу завчасно перевірити власні показники та вчасно подати документи, якщо компанія хоче зберегти статус критично важливої.

За загальним правилом усі підприємства, які вже мають такий статус, повинні підтвердити відповідність оновленим вимогам. Кінцевою датою для такої перевірки є 1 вересня 2026 року. Для окремих підприємств оборонно-промислового комплексу діє інший дедлайн — до 10 серпня 2026 року.

Компанія, яка вже має статус критично важливого підприємства, фактично може діяти за одним із двох сценаріїв. Перший — підтвердити чинний статус і користуватися ним до дати, на яку його встановлено. Другий — не підтверджувати старий статус, а відразу подати документи для отримання нового рішення про визначення підприємства критично важливим ще на один рік.

Який із варіантів кращий, залежить від конкретних обставин і строку дії нинішнього статусу. Наприклад, якщо компанія отримала статус у травні 2026 року і він діє до травня 2027-го, логічним може бути підтвердження відповідності новим критеріям. Якщо ж документ завершує дію вже у вересні, підприємству може бути доцільніше одразу звертатися по новий статус.

Можливість бронювання військовозобов’язаних працівників прямо залежить від статусу критично важливого підприємства. Якщо компанія вчасно підтверджує свою критичність, чинне рішення зберігає силу до визначеної в ньому дати. Відповідно, бронювання працівників також діє в межах строку, на який його оформлено, але не довше, ніж триває статус підприємства.

Якщо ж підприємство не підтвердить статус або його скасують, підстава для бронювання працівників зникне.

Для підприємств оборонно-промислового комплексу діє окремий порядок підтвердження статусу. Компанії, які отримали статус критично важливих за рішенням Міністерства оборони України, мають до 10 серпня 2026 року подати документи відповідно до критерію, за яким їм раніше було надано цей статус.

Для більшості таких підприємств передбачено спрощену процедуру, тобто повторно збирати повний пакет документів не потрібно. Водночас підприємства, які отримали державну підтримку у формі гранту BRAVE1, повинні пройти повне перепідтвердження.

Спрощений порядок поширюється на кілька категорій підприємств. Зокрема, ним можуть скористатися виконавці та співвиконавці державних контрактів, які виробляють товари, виконують роботи або надають послуги оборонного призначення, якщо така діяльність перевищує 50% загального обсягу виробництва.

Також спрощена процедура доступна резидентам Defence City, виробникам вибухових речовин і боєприпасів, які відповідають установленим вимогам та мають відповідні домовленості з Міністерством оборони.

Окремо йдеться про інші підприємства ОПК, авіабудівної галузі та космічної сфери, які раніше були визначені важливими для національної економіки за сукупністю необхідних критеріїв та могли бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників.

Повне перепідтвердження мають пройти підприємства, які отримували грантову підтримку від BRAVE1 для розвитку інновацій і технологій, необхідних для оборони. До пакета документів входить лист-звернення до Міноборони із зазначенням коду ЄДРПОУ, контактних даних, основних напрямів діяльності та кількості військовозобов’язаних працівників.

Крім того, потрібно подати засвідчену копію грантового договору, укладеного з Фондом розвитку інновацій, а також підтвердження фактичного отримання грантових коштів — наприклад, банківську виписку або квитанцію.

Після розгляду поданих матеріалів Міноборони ухвалює рішення про підтвердження або скасування статусу. Перелік документів залежить від категорії підприємства.

Виконавці та співвиконавці державних контрактів повинні подати звернення із зазначенням критерію, за яким їх визнали критично важливими. Також від них потрібні дані про кінцевий строк виконання відповідного договору, довідка про середню зарплату працівників за попередній місяць і податковий розрахунок сум доходу за цей період.

Резиденти Defence City мають подати звернення із зазначенням відповідного критерію, довідку про середню зарплату за попередній місяць і податковий розрахунок. У зверненні також рекомендується вказати дату та номер наказу про набуття статусу резидента Defence City.

Виробники вибухових речовин та боєприпасів повинні надати звернення, інформацію про строк дії спільного рішення з Міноборони, довідку про середню зарплату та податковий розрахунок.

Підприємства, які могли бронювати до 50% працівників, теж мають подати довідку про середню зарплату за попередній місяць і податковий розрахунок сум доходу.

Отже, для більшості підприємств ОПК ця процедура не вимагає повторного подання всього пакета документів.

Документи для підтвердження статусу можна подати до Міністерства оборони України як в електронній, так і в паперовій формі. В електронному форматі їх надсилають на відповідну офіційну адресу Міноборони. Електронний лист повинен бути підписаний кваліфікованим електронним підписом. Також документи можна подати у паперовому вигляді до Міністерства оборони України.

Після надходження матеріалів їх розглядає робоча група, яка визначає, чи відповідає підприємство встановленим критеріям. Саме це рішення надалі стає підставою для бронювання військовозобов’язаних працівників відповідно до чинного порядку.

Пропуск установлених строків може мати серйозні наслідки. Якщо підприємство, для якого передбачено спрощену процедуру, не подасть необхідні документи вчасно, з 1 вересня 2026 року його статус критично важливого можуть скасувати.

Разом із цим буде анульовано і можливість бронювання військовозобов’язаних працівників на цій підставі. Для підприємств це створює ризик втрати працівників, які забезпечують ключові виробничі процеси. Особливо критично це може бути для оборонних підприємств, виробників озброєння, боєприпасів, авіаційної та космічної продукції.

Поетапна мобілізація як альтернатива масовим розшукам: що розповів Михайло Федоров

Ексміністр оборони України Михайло Федоров заявив, що була підготовлена концепція реформи мобілізації. Про це він розповів у подкасті з волонтером і блогером Сергієм Стерненком.

Як пояснив Федоров, його команда розробила модель, яка передбачала поетапний призов і нові підходи до комплектування війська.

Першим кроком, за його словами, стали зміни у сфері контрактів, термінів служби, грошового забезпечення, переведень, а також повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частину.

Після цього наступний етап мав стосуватися вже безпосередньо самої мобілізації.

“У нас була інша логіка — запустити певні етапи, коли не два мільйони людей перебувають у розшуку, а визначена кількість людей знає, що саме зараз вони підлягають мобілізації, і для них створені всі умови — від навчання до вибору підрозділу”, — пояснив Федоров.

За його словами, такий підхід дав би змогу скоротити кількість людей у розшуку, поліпшити підготовку військовослужбовців і водночас дозволити іншим громадянам працювати та підтримувати економіку країни.

Федоров заявив про медіаатаки Telegram-каналів і пообіцяв знайти їхніх замовників

Ексміністр оборони Федоров заявив, що має намір «покарати» тих, хто, за його словами, організовує кампанію з критикою на його адресу.

У розмові зі своїм колишнім радником Стерненко він сказав, що проти нього тривають «медійні атаки» з боку різних телеграм-каналів.

«Питання в тому, чи можуть такі великі медіаресурси вести таку роботу, якщо їх хтось не прикриває? Є багато людей, які можуть стояти за цим, я впевнений, ми дізнаємося, хто це. Я веду певну роботу в цьому напрямку. І цих людей потрібно покарати», — заявив Федоров.

Останнім часом Федорова найактивніше критикують «Труха» і пов’язані з нею пабліки, а також низка інших великих телеграм-каналів.

Їх вважають близькими до Зеленського та СБУ.

Кабмін оновив порядок ведення Реєстру призовників і обміну даними з Міноборони

Кабінет Міністрів затвердив оновлений порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також визначив механізм обміну даними між державними органами та Реєстром.

Відповідну постанову № 981 уряд ухвалив 29 липня 2026 року.

Документ передбачає, що Державна податкова служба протягом 90 календарних днів має одноразово передати Міністерству оборони України інформацію з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.

Йдеться про відомості щодо всіх громадян України віком від 18 до 60 років, дані про яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

У Кабінеті Міністрів зазначили, що така передача потрібна для актуалізації інформації, яка міститься в реєстрі.

Окрім цього, уряд затвердив порядок отримання Міноборони відомостей від Офісу Генерального прокурора про притягнення призовників, військовозобов’язаних та резервістів до кримінальної відповідальності.

Тиск на Зеленського через вимогу повернути Федорова до Міноборони зростає — The Guardian

Британське видання The Guardian повідомляє, що на президента України Володимира Зеленського посилюється тиск через вимоги поновити Михайла Федорова на посаді міністра оборони. За даними газети, учасники протестів налаштовані продовжувати акції безстроково.

Як пише The Guardian, спроба зменшити суспільне невдоволення через пропозицію Федорову нової посади в уряді поки не принесла результату. Видання зазначає, що він нібито не погодився обійняти посаду віцепрем’єр-міністра з питань технологічного розвитку та наполягає саме на поверненні до Міністерства оборони, вважаючи це необхідною умовою для втілення плану модернізації та реформування української армії.

Також The Guardian наводить заяву ветерана ЗСУ Дмитра Козятинського, яку він зробив увечері 22 липня. Він закликав у п’ятницю провести «картонний Майдан» у всіх містах України.

«Не слід забувати і про другу вимогу протесту — повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони», — цитує видання Козятинського.

У матеріалі нинішні протести охарактеризовані як «політична криза».

Окрім цього, The Guardian із посиланням на високопоставлене джерело в українській армії пише, що президент опинився перед непростим вибором.

«Якщо він скасує своє рішення, це буде великою перемогою для Федорова. Це буде принизливо для президента і покаже його слабкість. Але якщо він цього не зробить, протести продовжаться», — цитує видання співрозмовника.

Протести в містах України не вщухають після відставки Михайла Федорова

У різних містах України вже другий день поспіль тривають масові протести через відставку Михайла Федорова. Увечері 21 липня люди знову вийшли на площі, озвучили свої вимоги та заявили, що мають намір продовжувати акції.

В Івано-Франківську протестувальники зібралися біля адміністративної будівлі на вулиці Грушевського. Учасники акції скандували: “Сирський, геть”, “Поверніть Федорова” та “Влада – це народ”, повідомляє “Суспільне”.

У Дніпрі жителі міста також знову вийшли на мітинг проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони. Вони вимагають замінити головнокомандувача Олександра Сирського.

Як передають кореспонденти “Суспільного” з місця події, акція почалася з хвилини мовчання та виконання гімну. Містяни розгорнули великий прапор України та скандували: “Сирського геть”, “Військові — не одноразки”, “Рада завтра на роботу”, “Стоїть військо — стоїмо й ми”.

У Львові протест стартував о 19:00 біля пам’ятника Тарасові Шевченку на проспекті Свободи. Учасники принесли картонки з написами: “Чому в міністрів більше ротацій ніж у військових?”, “Сирського геть”, “У військових немає канікул”, “Так Федоров!”, “Влада — це народ” та багатьма іншими.

На акціях в Україні все частіше помічають людей, які знімають учасників

Під час публічних заходів на підтримку ексміністра Федорова та протестних акцій в Україні учасники дедалі частіше повідомляють про присутність невідомих осіб, які ведуть зйомку на камери. Про це свідчать численні відео, які користувачі поширюють у соціальних мережах.

На масових зібраннях громадян регулярно помічають чоловіків, які або спостерігають за присутніми збоку, або перебувають просто в натовпі. Переважно вони безперервно знімають учасників заходів на мобільні телефони або професійні камери.

На кадрах, оприлюднених у мережі, видно, що окремі особи фільмують людей під час виголошення гасел і виступів. Інші спостерігачі перебувають поблизу місць проведення мітингів, зокрема біля прилеглих закладів і на протилежних вулицях, не припиняючи відеофіксацію.

Командування Сил логістики ЗСУ прибрало публікацію з критикою колишнього керівництва Міноборони

Командування Сил логістики Збройних Сил України повністю видалило зі своєї сторінки резонансну публікацію, у якій містилася гостра критика на адресу колишнього керівництва Міністерства оборони.

Про це повідомили користувачі соціальних мереж, які стежили за розвитком подій.

Як зазначають спостерігачі, перед остаточним видаленням допис зазнав суттєвих правок: із тексту прибрали пряму згадку про Михайла Федорова. У зміненій версії критика вже стосувалася загалом звільненого керівництва Міноборони без зазначення конкретних прізвищ. Після цього публікація зникла з мережі.

Єрмак обговорював із Сирським кадрові питання щодо Міноборони, повідомив журналіст Ткач

Ексглава Офісу Президента Андрій Єрмак у середині липня провів зустріч із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським на прифронтовому командному пункті. За даними джерел, він також брав участь в обговоренні кадрових питань, пов’язаних із керівництвом Міністерства оборони.

Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на журналіста видання Михайла Ткача.

Як стверджують джерела, 16 липня Єрмак зустрічався із Сирським в одній із прифронтових областей. За словами журналіста, попри зміну формату, колишній керівник ОП і надалі входить до вузького кола людей, до думки яких дослухається Президент Володимир Зеленський.

Понад п’ять джерел підтвердили, що Єрмак був серед тих, хто радив главі держави не призначати Михайла Федорова на посаду очільника Міністерства оборони у новому складі Кабінету Міністрів.