Прем’єр-міністр дав доручення Міністерству охорони здоров’я, Міністерству внутрішніх справ та Міністерству оборони розробити план дій протягом одного тижня. Мета ініціативи — мінімізувати затримки під час процесу ідентифікації тіл репатрійованих військовослужбовців та цивільних осіб. Очікується, що цей план оптимізує міжвідомчу взаємодію, що дозволить родинам загиблих швидше дізнатися про долю своїх близьких та провести гідне прощання. Наразі процедури дослідження здійснюються силами 21 регіонального бюро судово-медичної експертизи. У проєкті державного бюджету на 2027 рік вже закладено фінансування у розмірі понад 600 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на оновлення обладнання та підвищення спроможності цих установ.
Архіви позначок: Минобороны
Мільярдні витрати на оборонні тендери: як Міноборону та АОЗ звинувачують у зв’язках із картелем Мітрохіна
В умовах повномасштабної війни, коли держава постійно потребує сучасного озброєння та спорядження, значні суми з оборонного кошторису могли витрачатися через процедури з ознаками обмеження конкуренції. Особливу увагу привертають контракти на суму 1,277 мільярда гривень, пов’язані з підприємствами Мітрохіна.
Попри постійні дискусії про нестачу військової техніки та засобів ППО, проблема можливих зловживань на тендерах висвітлюється рідше. Згідно з наявними даними, впродовж війни Мітрохін сформував мережу з 11 організацій, залучених до оборонних закупівель. Зокрема, лише компанія МІК за 2024 рік задекларувала 3,7 мільярда гривень чистого доходу. Серед інших осіб, яких пов’язані з цією структурою, згадуються Євтушенко, Плєхов та Дангадзе.
Показовим прикладом є тендер на придбання зимових курток. Участь брали шість учасників, проте під час торгів жоден із них не знижував ціну. Чотири заявки майже дорівнювали очікуваній сумі у 122 мільйони гривень, а різниця між ними становила всього 3 214 гривень. Найнижчу вартість запропонував «ПАКОПТТОРГ», але 7 січня його заявку відхилили через відсутність гарантії, а вже на наступний день переможцем обрали МІК.
Згодом Антимонопольний комітет України виявив низку збігів між МІК та «ПАКОПТТОРГ». Зокрема, компанії виходили в аукціонний модуль з однієї IP-адреси, користувалися послугами банку «Кредит Дніпро», а також однакових інтернет-провайдерів — «ТЕЛЗА», «К-ЛІНК» та «ТВОПТИМУМ». Окрім того, в іншій процедурі «ПАКОПТТОРГ» подав пропозицію, яка перевищувала ціну лідера рівно на 10 гривень. Хоча 14 січня торги скасували через порушення, вже 17 січня з МІК підписали угоду майже на 122 мільйони гривень. Різниця між мінімальною ціновою пропозицією та остаточною вартістю договору склала 12,2 мільйона гривень.
Аналогічні питання виникли під час закупівлі 126 екскаваторів JCB 3CX. Вигідніші пропозиції щодо техніки Bobcat (близько 403 млн грн) та Caterpillar (близько 470 млн грн) відхилили, оскільки замовник вимагав виключно бренд JCB. У підсумку компанія «Констракшн Машинері» виграла контракт на 477,54 мільйона гривень на поставку всіх 126 одиниць протягом п’яти місяців єдиним лотом.
Ще 280,4 мільйона гривень спрямували на автопаливозаправники для підприємства «Торговий дім Техкомплект». Тендерна документація містила десятки детальних вимог: від параметрів шасі до насосного устаткування й сервісу. Формально замовник допускав еквіваленти, проте вони мали відповідати абсолютно всім критеріям одночасно, що, на думку авторів скарги, обмежувало інших виробників.
Крім того, закупівля універсальних польових тентів на 74,97 мільйона гривень для компанії «ЕКВІПТОРГ» також супроводжувалася умовами, які могли звузити конкурентне середовище на користь конкретного учасника. Такі фірми, як «ЕКВІПТОРГ», «Констракшн Машинері», «Торговий дім Техкомплект», «ТОП-ТЕКС» та «ТС Трейд Україна», фігурують у переліку суб’єктів, чиї дії перевіряються на наявність антиконкурентних узгоджених заходів. Сукупна вартість угод за цими процедурами досягає 1,277 мільярда гривень.
Йдеться про цілу низку контрактів зі схожими ознаками: специфічними критеріями відбору, відхиленням дешевших варіантів, мінімальною конкуренцією та масштабними бюджетами. Ситуація набула подальшого розвитку: за поданою скаргою Вищий антикорупційний суд постановою від 12 серпня 2026 року зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру відкрити досудове розслідування.
Водночас ініціатори звернень зазначають, що Мітрохін продовжує брати участь в оборонних закупівлях, а нові тендери можуть проводитися за схожими сценаріями. Попри направлення близько десятка інформаційних запитів до правоохоронних та контролюючих інстанцій, ДП «Агенція оборонних закупівель» та Міноборони часто відповідають, що не володіють необхідною інформацією, замість розривання сумнівних угод.
У воєнний час держава потребує максимальної ефективності кожного бюджетного ресурсу для забезпечення армії. Будь-які прояви привілеїв для окремих підрядників потребують ретельної перевірки правоохоронними структурами, тоді як остаточну винність конкретних осіб може визначити виключно суд.
Міністр оборони Євгеній Хмара передав сенаторам США потреби України для захисту від РФ
Міністр оборони України Євгеній Хмара провів зустріч із сенаторами США Томом Тіллісом, Джоном Кертісом та Аланом Армстронгом. У ході переговорів українська делегація передала американським партнерам актуальний перелік потреб для боротьби з російською агресією, зосередившись на засобах протиповітряної оборони. Про це повідомляє Міністерство оборони України. Під час зустрічі учасники обговорили поточний стан на полі бою, головні загрози з боку Росії, потреби української сторони в ППО та подальше зміцнення Сил оборони. Євгеній Хмара висловив вдячність Сполученим Штатам за допомогу, зокрема за сприяння в постачанні критично необхідного озброєння через програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) і JUMPSTART. Очільник Міноборони розповів сенаторам про обстановку на фронті та ескалацію російських атак. За його інформацією, Росія посилює удари по мирних об’єктах, нарощує випуск балістичних ракет і реактивних безпілотників, а також завдає ударів по суднах, що задіяні в українському зерновому експорті. Хмара підкреслив, що зупинити агресора можливо виключно за допомогою сили, що вимагає подальшої підтримки українських захисників та забезпечення їх засобами для захисту населення й ліквідації російського військового потенціалу. Крім того, співрозмовники розглянули перспективи застосування українського бойового досвіду задля зміцнення оборонних спроможностей США та інших союзників. Українська сторона презентувала партнерам ініціативи та проєкти, які сприятимуть кращій підготовці до сучасних викликів. У Міністерстві оборони України також висловили вдячність Сполученим Штатам за допомогу у досягненні справедливого та тривалого миру.
Акція під Верховною Радою: вимога повернути Федорова на посаду
Учасники «картонного Майдану» разом із колишнім радником Федорова Стерненком анонсували проведення акції протесту біля будівлі Верховної Ради завтра вранці. Головна вимога мітингувальників — повернення Федорова на посаду міністра оборони. Як повідомлялося раніше, прихильники Федорова планують завадити завтрашньому голосуванню в парламенті, під час якого має розглядатися призначення Хмари на посаду міністра оборони.
Ганну Гвоздяр призначено заступницею міністра оборони з питань ОПК та експорту
Новою заступницею міністра оборони України Євгенія Хмари з питань оборонно-промислового комплексу та експорту стала Ганна Гвоздяр. Про це поінформував постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Ще 30 серпня міністр оборони Євгеній Хмара вперше заявив про плани призначити Ганну Гвоздяр своєю заступницею у напрямку ОПК.
“Оборонно-промисловий комплекс потрібно захищати, підтримувати та розвивати. ОПК має бути здатним забезпечувати Сили оборони необхідними й актуальними засобами — зараз і в довгостроковій перспективі. Важливо посилювати оборонно-промисловий комплекс і вибудовувати якісну роботу з експортом. Це частина спроможності України виробляти більше і працювати з партнерами ефективніше”, — зазначив Хмара.
Наразі іншими заступниками міністра оборони Євгенія Хмари працюють Любов Галан, Сергій Боєв та Микола Швидкий.
Стратегія розвитку українського ОПК: від потреб фронту до міжнародних ринків
Міністр оборони України Євгеній Хмара зустрівся з представниками оборонних підприємств та профільних асоціацій для обговорення шляхів розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу та забезпечення потреб фронту. Як повідомляє Міноборони України, головними темами зустрічі стали масштабування виробничих потужностей, формування прозорих правил для виробників та перспективи виходу українських компаній на міжнародні ринки. Євгеній Хмара висловив вдячність підприємствам за їхній внесок у зміцнення обороноздатності країни. Міністр підкреслив, що пріоритетним завданням залишається забезпечення військових необхідним озброєнням та створення умов для нарощування виробництва відповідно до запитів фронту. Учасники обговорили умови роботи галузі, при цьому Хмара запевнив, що міністерство працюватиме над впровадженням прогнозованих правил, які сприятимуть швидкому розвитку та масштабуванню виробництва. Окрему увагу приділили питанню експорту оборонних розробок. Попри те, що забезпечення фронту залишається першочерговим завданням, експорт українських рішень розглядається як інструмент для розвитку ОПК та залучення додаткових ресурсів для оборони. Міноборони планує підтримувати прямий діалог із виробниками. За словами Євгенія Хмари, спільним завданням є створення умов для розвитку сильного ОПК, здатного масштабувати виробництво та забезпечувати армію всім необхідним.
Протести під Верховною Радою: призначення Євгена Хмари та вимоги мітингувальників
Верховна Рада України ухвалила рішення про призначення Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Це кадрове рішення спровокувало хвилю невдоволення серед учасників мирного пікету, що зібрався під будівлею парламенту. Активісти, які підтримують колишнього міністра оборони Михайла Федорова, висловили свій протест та вимагають його повернення на посаду очільника оборонного відомства.
Євген Хмара завершив військову службу заради посади міністра оборони
Євген Хмара офіційно повідомив Верховну Раду про своє звільнення з лав Збройних Сил України. Це рішення було ухвалене для того, щоб отримати можливість претендувати на посаду міністра оборони. «Я звертаюся до вас як цивільна особа. Звільнений згідно із Законом про військовий обов’язок і військову службу, стаття 26», — зазначив Хмара під час свого звернення.
Міноборони запускає закупівлю FPV-дронів на оптоволокні за єдиними вимогами
Агенція оборонних закупівель ДОТ уперше оголосила закупівлю ударних FPV-дронів-камікадзе на оптоволокні відповідно до тактико-технічних характеристик, визначених Міноборони. Про це повідомили в Міністерстві оборони України.
Йдеться про дрони, які передають зв’язок з оператором через оптоволоконний кабель. У Міноборони пояснили, що, на відміну від звичайних FPV, яким для керування та передання відео потрібен радіосигнал, оптоволоконні дрони не залежать від радіоканалу. Саме тому вони краще працюють в умовах активної радіоелектронної боротьби.
“Наші захисники отримають додаткові можливості зривати російські штурми та проводити власні операції, вибиваючи ворожу живу силу”, – заявив Євгеній Хмара.
У міністерстві наголошують, що для війська такі дрони особливо важливі, адже засоби РЕБ можуть заважати роботі звичайних FPV-дронів. Оптоволоконний зв’язок дозволяє обійти ці перешкоди й зберігати керування там, де радіокеровані дрони можуть втрачати зв’язок.
Виробники та постачальники можуть пропонувати власні дрони, якщо вони відповідають визначеним характеристикам.
Заступник Міністра оборони України Мстислав Банік зазначив, що тендерні умови формують так, щоб участь могли взяти різні постачальники: і великі компанії, і середній бізнес.
Підтвердження статусу критично важливих підприємств: кого стосуються нові строки та ризики для бронювання
Підприємства зі статусом критично важливих мають повторно довести відповідність оновленим вимогам. Якщо компанія не пройде перепідтвердження і втратить цей статус, її військовозобов’язані працівники можуть залишитися без бронювання. Про це повідомляє Міністерство оборони України.
В Україні до 1 вересня 2026 року планують повторно перевірити статус критично важливих підприємств. Компанії мають підтвердити, що відповідають новим критеріям, зокрема щодо середньої заробітної плати працівників. Цей показник зріс приблизно з 21 до 26 тисяч гривень.
Для підприємств оборонно-промислового комплексу визначено коротший строк: документи потрібно подати до 10 серпня 2026 року.
Такий перегляд пов’язаний з оновленням підходів до визначення критично важливих підприємств і бронювання їхніх працівників. Однією з ключових змін стало підвищення вимог до середньої зарплати. За словами Нікіти Муренка, раніше цей показник був близько 21 тисячі гривень, а тепер зріс майже до 26 тисяч гривень.
Отже, для збереження статусу вже недостатньо лише мати велику кількість працівників або працювати у важливій для держави сфері. Підприємство також повинне відповідати чинним критеріям, серед яких враховується й рівень оплати праці.
Для бізнесу це означає потребу завчасно перевірити власні показники та вчасно подати документи, якщо компанія хоче зберегти статус критично важливої.
За загальним правилом усі підприємства, які вже мають такий статус, повинні підтвердити відповідність оновленим вимогам. Кінцевою датою для такої перевірки є 1 вересня 2026 року. Для окремих підприємств оборонно-промислового комплексу діє інший дедлайн — до 10 серпня 2026 року.
Компанія, яка вже має статус критично важливого підприємства, фактично може діяти за одним із двох сценаріїв. Перший — підтвердити чинний статус і користуватися ним до дати, на яку його встановлено. Другий — не підтверджувати старий статус, а відразу подати документи для отримання нового рішення про визначення підприємства критично важливим ще на один рік.
Який із варіантів кращий, залежить від конкретних обставин і строку дії нинішнього статусу. Наприклад, якщо компанія отримала статус у травні 2026 року і він діє до травня 2027-го, логічним може бути підтвердження відповідності новим критеріям. Якщо ж документ завершує дію вже у вересні, підприємству може бути доцільніше одразу звертатися по новий статус.
Можливість бронювання військовозобов’язаних працівників прямо залежить від статусу критично важливого підприємства. Якщо компанія вчасно підтверджує свою критичність, чинне рішення зберігає силу до визначеної в ньому дати. Відповідно, бронювання працівників також діє в межах строку, на який його оформлено, але не довше, ніж триває статус підприємства.
Якщо ж підприємство не підтвердить статус або його скасують, підстава для бронювання працівників зникне.
Для підприємств оборонно-промислового комплексу діє окремий порядок підтвердження статусу. Компанії, які отримали статус критично важливих за рішенням Міністерства оборони України, мають до 10 серпня 2026 року подати документи відповідно до критерію, за яким їм раніше було надано цей статус.
Для більшості таких підприємств передбачено спрощену процедуру, тобто повторно збирати повний пакет документів не потрібно. Водночас підприємства, які отримали державну підтримку у формі гранту BRAVE1, повинні пройти повне перепідтвердження.
Спрощений порядок поширюється на кілька категорій підприємств. Зокрема, ним можуть скористатися виконавці та співвиконавці державних контрактів, які виробляють товари, виконують роботи або надають послуги оборонного призначення, якщо така діяльність перевищує 50% загального обсягу виробництва.
Також спрощена процедура доступна резидентам Defence City, виробникам вибухових речовин і боєприпасів, які відповідають установленим вимогам та мають відповідні домовленості з Міністерством оборони.
Окремо йдеться про інші підприємства ОПК, авіабудівної галузі та космічної сфери, які раніше були визначені важливими для національної економіки за сукупністю необхідних критеріїв та могли бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників.
Повне перепідтвердження мають пройти підприємства, які отримували грантову підтримку від BRAVE1 для розвитку інновацій і технологій, необхідних для оборони. До пакета документів входить лист-звернення до Міноборони із зазначенням коду ЄДРПОУ, контактних даних, основних напрямів діяльності та кількості військовозобов’язаних працівників.
Крім того, потрібно подати засвідчену копію грантового договору, укладеного з Фондом розвитку інновацій, а також підтвердження фактичного отримання грантових коштів — наприклад, банківську виписку або квитанцію.
Після розгляду поданих матеріалів Міноборони ухвалює рішення про підтвердження або скасування статусу. Перелік документів залежить від категорії підприємства.
Виконавці та співвиконавці державних контрактів повинні подати звернення із зазначенням критерію, за яким їх визнали критично важливими. Також від них потрібні дані про кінцевий строк виконання відповідного договору, довідка про середню зарплату працівників за попередній місяць і податковий розрахунок сум доходу за цей період.
Резиденти Defence City мають подати звернення із зазначенням відповідного критерію, довідку про середню зарплату за попередній місяць і податковий розрахунок. У зверненні також рекомендується вказати дату та номер наказу про набуття статусу резидента Defence City.
Виробники вибухових речовин та боєприпасів повинні надати звернення, інформацію про строк дії спільного рішення з Міноборони, довідку про середню зарплату та податковий розрахунок.
Підприємства, які могли бронювати до 50% працівників, теж мають подати довідку про середню зарплату за попередній місяць і податковий розрахунок сум доходу.
Отже, для більшості підприємств ОПК ця процедура не вимагає повторного подання всього пакета документів.
Документи для підтвердження статусу можна подати до Міністерства оборони України як в електронній, так і в паперовій формі. В електронному форматі їх надсилають на відповідну офіційну адресу Міноборони. Електронний лист повинен бути підписаний кваліфікованим електронним підписом. Також документи можна подати у паперовому вигляді до Міністерства оборони України.
Після надходження матеріалів їх розглядає робоча група, яка визначає, чи відповідає підприємство встановленим критеріям. Саме це рішення надалі стає підставою для бронювання військовозобов’язаних працівників відповідно до чинного порядку.
Пропуск установлених строків може мати серйозні наслідки. Якщо підприємство, для якого передбачено спрощену процедуру, не подасть необхідні документи вчасно, з 1 вересня 2026 року його статус критично важливого можуть скасувати.
Разом із цим буде анульовано і можливість бронювання військовозобов’язаних працівників на цій підставі. Для підприємств це створює ризик втрати працівників, які забезпечують ключові виробничі процеси. Особливо критично це може бути для оборонних підприємств, виробників озброєння, боєприпасів, авіаційної та космічної продукції.