Міноборони запускає закупівлю FPV-дронів на оптоволокні за єдиними вимогами

Агенція оборонних закупівель ДОТ уперше оголосила закупівлю ударних FPV-дронів-камікадзе на оптоволокні відповідно до тактико-технічних характеристик, визначених Міноборони. Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Йдеться про дрони, які передають зв’язок з оператором через оптоволоконний кабель. У Міноборони пояснили, що, на відміну від звичайних FPV, яким для керування та передання відео потрібен радіосигнал, оптоволоконні дрони не залежать від радіоканалу. Саме тому вони краще працюють в умовах активної радіоелектронної боротьби.

“Наші захисники отримають додаткові можливості зривати російські штурми та проводити власні операції, вибиваючи ворожу живу силу”, – заявив Євгеній Хмара.

У міністерстві наголошують, що для війська такі дрони особливо важливі, адже засоби РЕБ можуть заважати роботі звичайних FPV-дронів. Оптоволоконний зв’язок дозволяє обійти ці перешкоди й зберігати керування там, де радіокеровані дрони можуть втрачати зв’язок.

Виробники та постачальники можуть пропонувати власні дрони, якщо вони відповідають визначеним характеристикам.

Заступник Міністра оборони України Мстислав Банік зазначив, що тендерні умови формують так, щоб участь могли взяти різні постачальники: і великі компанії, і середній бізнес.

Закупівля пікапів для ЗСУ на 2,35 млрд грн: що відомо про закриту процедуру та нові відкриті торги

15-18 червня ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» уклало контракти на постачання пікапів на загальну суму 2,35 млрд грн. Про це йдеться в системі «Прозорро».

Було замовлено 2 300 пікапів. Ще договори на 1 900 пікапів без лебідки очікують на підписання.

За право постачання змагалися від трьох до дев’яти компаній. У частині лотів Агенція відхилила від двох до чотирьох дешевших пропозицій. Остаточні ціни на пікапи без лебідки виявилися на 30% нижчими за очікувану вартість. Для пікапів з лебідкою переможець знизив ціну на 10%.

Аналіз закупівель пікапів у «Прозорро» за останні два місяці засвідчив, що в цінових межах АОЗ договорів майже немає. До мільйона гривень купують пікапи, які вже були у використанні. У сегменті до 1,2 млн грн виявили лише чотири пропозиції китайських авто: дві Cheri HIMLA, Hunter Changan та GWM Wingle 7.

Які саме автомобілі придбала Агенція, встановити неможливо, оскільки закупівлі провели за непрозорою процедурою «динамічна рамкова угода».

Ця процедура передбачає повну закритість. Під час кваліфікації можна побачити лише назви компаній, що подалися на участь, але їхні документи залишаються недоступними. На етапі торгів приховують і самі назви компаній. У «Прозорро» відображаються тільки очікувана сума та суми, які фірми пропонують на аукціоні. При цьому немає інформації про те, хто саме подав пропозицію і що саме планує поставити. Також не розкриваються виробник, модель, строки постачання, статус учасника як дилера чи виробника та інші дані. Закритими для загалу залишаються і запитання учасників, незадоволених рішеннями замовниками. Оскаржити тендер в Антимонопольному комітеті теж неможливо, що впливає не лише на прозорість закупівлі, а й позбавляє учасників можливості захистити свої права.

Після нашої останньої публікації Агенція оголосила наступні закупівлі пікапів уже за відкритими/прозорими процедурами. Планується придбати 200 пікапів без лебідки, 600 пікапів з лебідкою та сукупно 17 автопаливозаправників.

На торгах щодо постачання пікапів без лебідки конкурують ТОВ «Авто-Регіон» з машинами AR T16 українського виробництва на шасі Tata Xenon X2 за 869,75 тис. грн (без ПДВ) і ТОВ «Протекст Інжиніринг» з українським пікапом “Протекст 21T8L0” на шасі JAС Motors за 873,31 тис. грн (без ПДВ).

Ті самі компанії беруть участь і в торгах на постачання пікапів з лебідкою. Подані пропозиції: український пікап AR T16L за 979,52 тис. грн (без ПДВ) та “протект 21T8LF” за 981,52 тис. грн (без ПДВ).

Торги щодо автопаливозаправників перебувають на етапі подання пропозицій.

Автор: Оксана Цокур
Джерело: «Наші гроші»

Корупційні схеми в оборонних закупівлях: чому прості рішення не працюють

Перед тим як критикувати Жумаділова, варто звернути увагу на ситуацію. Його «Агенція оборонних закупівель» продовжує безперешкодно співпрацювати з угрупуванням Глиняної, незважаючи на численні скандали. Ми всі чули плівки НАБУ, на яких Глиняна віддає вказівки своїм постачальникам виготовляти тушонку з сухожиль, щоб збільшити прибуток на поставках для військових. Проте Жумаділов у цій ситуації є лише виконавцем. Вироків у цій справі ще немає, і навіть якщо вони з’являться, ситуація навряд чи зміниться. У юридичних особах Глиняної вже давно нові засновники та керівники, тому формальних підстав для недопуску її компаній до тендерів не буде навіть після вироків. Більше того, вона може створити нові «прокладки», які братимуть участь у тендерах з чистим бекграундом.

Тому багато хто пропонує запровадити «чорні списки» фірм, щоб не допускати до торгів тих, хто порушив правила. Але я можу запевнити, що вже через кілька хвилин «чорні списки» можуть стати інструментом для корупційних схем. Недобросовісний замовник може включити до списку чесні компанії, які відмовляються давати хабарі, а натомість знижують ціну на тендері, в яку замовник заклав маржу для відкату. Приводом для цього можуть стати будь-які надумані причини. Наприклад, замовник може заявити, що постачальник привіз сосиски не круглі, а овальні. І все – формально претензія є. Навіть якщо сосиски були якісними, фірма змушена буде йти до суду, щоб довести свою правоту, а ця тяганина може тривати роками, під час яких фірма залишатиметься в «чорному списку» і не зможе брати участь у тендерах.

Тому для тих, хто шукає прості рішення, є важливе повідомлення: простих рішень не існує. Потрібні не лише вироки, а й налагоджена система приймання товарів у Міноборони, щоб корумповані начальники не приймали неякісні продукти в обмін на вигоду. Необхідно, щоб «АОЗ» своєчасно накладала штрафи на всіх, хто порушує правила. Лише так можна уникнути мертвого ринку, де панують хаос і корупція. Навіть компанії Глиняної вже давно не є «прокладками»; у них справді є виробництво. Потрібно поставити на місце всіх, хто намагається нажитися на цьому. Але тут виникає проблема: військовий омбудсмен Решетілова нещодавно заявила, що солдати не скаржаться на якість харчів, отже, проблем з їжею немає. Легше звинувачувати Глиняну, яка, хоч і перебуває в Європі, продовжує отримувати вигоду.

Контракт на постачання балістичних окулярів: деталі та наслідки

Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» 8 квітня уклало контракт з ТОВ «ТС Трейд Україна» на постачання захисних балістичних окулярів на суму 8 мільйонів гривень. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». Підрядник зобов’язався до 21 вересня 2026 року поставити 10 тисяч комплектів окулярів з діоптричною системою, призначених для людей із порушенням зору, у зеленому кольорі. Конструкція окулярів передбачає наявність трьох світлофільтрів: прозорого, сонцезахисного та контрастного. Окуляри повинні забезпечувати повний захист очей від ультрафіолетового випромінювання, механічних і балістичних уражень. Світлофільтри мають витримувати влучання уламків зі швидкістю понад 200 м/с та бути стійкими до температурних коливань від -5°С до +55°С. Переможець тендеру постачатиме окуляри китайської компанії Guangdong Yijia Optical Technology Co., Limited за ціною 800 гривень за комплект. Конкурентом на торгах було ТОВ «Еквіпторг», яке пропонувало окуляри німецької компанії Swiss Eye International GmbH. Минулого року ця фірма постачала окуляри з діоптріями за контрактом з ДП «Державний оператор тилу» за ціною 749 гривень за комплект. Участь у тендері вимагала наявності досвіду виконання аналогічних контрактів з 2023 року не менш ніж на 30% від очікуваної вартості, а також підтвердження фінансової спроможності в такому ж розмірі. ТОВ «ТС Трейд Україна» підтвердило наявність аналогічного досвіду контрактом з «Держоператором тилу», що стало основою кримінального провадження Головного слідчого управління ДБР. Йдеться про договір на постачання 18 000 балістичних окулярів-масок загальною вартістю 25,74 мільйона гривень, що визначено як збиток, завданий Міністерству оборони. За даними слідства, окуляри не пройшли перевірку науково-випробувального відділу Національного університету оборони України під час перших випробувань у грудні 2024 року, оскільки не витримали ударів імітатором осколків. Директор постачальника висловив категоричну незгоду з результатами. Замість перевірки товару в трьох незалежних лабораторіях, як цього вимагали умови договору, він надав документи лише від однієї приватної компанії — ТОВ «Науково-інженерного центру випробувань виробів та матеріалів захисту», яка видала позитивну експертизу. Це дозволило фірмі отримати бюджетні кошти. У рамках розслідування лабораторії Національного університету оборони та Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ провели нові дослідження, які підтвердили, що окуляри не відповідають вимогам балістичної стійкості та непридатні для використання. Внаслідок цього держава зазнала збитків на всю суму контракту. Директора підприємства підозрюють у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а колишньому керівнику Центрального управління контролю якості інкримінують службову недбалість. Провадження щодо експосадовця Міністерства оборони виділили в окрему справу. ТОВ «ТС Трейд Україна» зареєстроване в липні 2020 року, його власником є Світлана Федотова, а керівником — Сергій Бовкун. Федотова також має однойменний ФОП, що надає послуги перукарнями та салонами краси. Це вже другий контракт «ТС Трейд Україна» з Агенцією оборонних закупівель, що зробило її найбільшим замовником фірми. У лютому 2026 року підприємство уклало договір на 61,20 мільйона гривень на постачання захисних балістичних окулярів, вид 3. Дешевшим конкурентом «ТС Трейд Україна» на торгах було ТОВ «БСВ «Побратим логістикс», яке подало лише технічну специфікацію до тендеру. Аудитори виявили ряд порушень у документах «ТС Трейд», зокрема акт відповідності на окуляри іншого кольору, банківська гарантія, виписана на «ДОТ», а не на «АОЗ», а також неточна назва предмета закупівлі в документах на представництво від виробника. Агенція оборонних закупівель не погодилася з висновками і оскаржила їх у судовому порядку. Загалом з 2024 року фірма отримала підрядів на 126,67 мільйона гривень.

Зростання боргів за озброєння: Критика АОЗ

На п’ятий рік повномасштабного вторгнення керівник АОЗ Жумаділов продовжує обманювати щодо рівня непоставок озброєння. Про це повідомляє виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк. Так, раніше Дар’я Каленюк оприлюднила суму дебіторської заборгованості Агенції оборонних закупівель (АОЗ), яка у 2025 році досягла 45,8 млрд грн. Дебіторська заборгованість – це сума коштів, які держава сплатила за контрактами, але озброєння так і не отримала. Порівняно з 2024 роком, дебіторська заборгованість за керівництва Арсена Жумаділова лише за один рік зросла втричі. Проте АОЗ тоді публічно заявили, що сума нібито значно менша – 18,02 млрд грн. А у відповідь на наші запити з Агенції надходять лише відписки, чому вони не можуть надати таку інформацію. Наприклад, через те, що “це вимагає створення нової інформації”. Хоча, очевидно, таку інформацію АОЗ регулярно подає як наглядовій раді, так і Міністерству оборони, тож має володіти цими даними. Вчора народна депутатка Вікторія Сюмар підтвердила, що АОЗ під керівництвом Жумаділова публічно надає неправдиву інформацію про дебіторську заборгованість. За її даними, а також за інформацією ЦПК, сума дебіторки з 24 лютого 2022 року становить майже 46 млрд грн. Те, як за один рік керівництва Агенцією заборгованість за поставками зброї зросла втричі порівняно з двома попередніми роками, – це яскравий приклад неефективності нинішнього керівника Арсена Жумаділова.