На п’ятий рік повномасштабного вторгнення керівник АОЗ Жумаділов продовжує обманювати щодо рівня непоставок озброєння. Про це повідомляє виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк. Так, раніше Дар’я Каленюк оприлюднила суму дебіторської заборгованості Агенції оборонних закупівель (АОЗ), яка у 2025 році досягла 45,8 млрд грн. Дебіторська заборгованість – це сума коштів, які держава сплатила за контрактами, але озброєння так і не отримала. Порівняно з 2024 роком, дебіторська заборгованість за керівництва Арсена Жумаділова лише за один рік зросла втричі. Проте АОЗ тоді публічно заявили, що сума нібито значно менша – 18,02 млрд грн. А у відповідь на наші запити з Агенції надходять лише відписки, чому вони не можуть надати таку інформацію. Наприклад, через те, що “це вимагає створення нової інформації”. Хоча, очевидно, таку інформацію АОЗ регулярно подає як наглядовій раді, так і Міністерству оборони, тож має володіти цими даними. Вчора народна депутатка Вікторія Сюмар підтвердила, що АОЗ під керівництвом Жумаділова публічно надає неправдиву інформацію про дебіторську заборгованість. За її даними, а також за інформацією ЦПК, сума дебіторки з 24 лютого 2022 року становить майже 46 млрд грн. Те, як за один рік керівництва Агенцією заборгованість за поставками зброї зросла втричі порівняно з двома попередніми роками, – це яскравий приклад неефективності нинішнього керівника Арсена Жумаділова.
Архіви позначок: ДП Агенція оборонних закупівель
Контрабандист Пересоляк і зрив поставок дронів для ЗСУ: мільйони штрафів
Закарпатська компанія ТОВ «007М» зобов’язана сплатити майже 5 млн грн штрафів і пені за зрив постачання дронів для ЗСУ. Господарський суд Закарпатської області продовжує розглядати наслідки невиконання оборонного контракту компанією Яна Мигальницького «007М» (ЄДРПОУ 44904058, с. Минай, Ужгородський район). Мигальницький є підставною особою контрабандиста Пересоляка. Відповідно до рішення суду від 20 серпня 2025 року (залишеного в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2025 року), з компанії вже стягнуто 4,92 млн гривень пені та штрафів на користь ДП Міноборони «Агенція оборонних закупівель», а також 72 тис. грн судових витрат. Підставою стало порушення термінів поставки за державним контрактом № 22/3-19-VDK-24 на постачання товарів для потреб безпеки та оборони (за даними попередніх розслідувань і публікацій, ішлося про квадрокоптери DJI Mavic 3 / Mavic 3T — один із найпоширеніших типів розвідувальних БПЛА для ЗСУ). 23 січня 2026 року суд видав наказ про примусове стягнення заборгованості. «007М» подало заяву про розстрочку виплати боргу на 10 місяців (по 492 тис. грн щомісяця з лютого по листопад 2026 року). При цьому чистий прибуток компанії за три квартали 2025 року склав 19 млн гривень! На підприємстві працює лише 3 особи! Компанія пояснює неможливість вчасного виконання контракту «форс-мажорними обставинами» та проблемами з постачальниками, проте суд першої інстанції та апеляційний суд визнали порушення доведеними. ТОВ «007М» неодноразово згадувалося у публікаціях ЗМІ як один із найбільших постачальників комерційних дронів DJI Mavic для державних і комунальних замовників у 2024–2025 роках (сотні мільйонів гривень за прямими контрактами та тендерами). Водночас компанію пов’язують із оточенням закарпатського бізнесмена Валерія Пересоляка, а також критикують за участь у торгах без наявності товару на складі та подальші зриви поставок.
Закупівля харчування на 54 мільярди гривень: Уряд використовує рамкові угоди
ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» 22 січня оголосила відбір постачальників на закупівлю комплектів продуктів харчування за каталогом на 54,06 млрд грн. Про це повідомляється в «Прозорро». Очікувана вартість закупівлі ‒ 54,06 млрд грн по очікуваній вартості 171,48 грн/комплект. Таку ж граничну ціну виставляв ДОТ і на минулорічних торгах. Тоді через спрощену процедуру ціни проторгували до рівня 128 грн/комплект.
Цього разу закупівлю харчів оголосили не через спрощену процедуру, як зазвичай, а через динамічну систему закупівель ‒ так звані рамкові угоди. Це означає, що на кваліфікаційному етапі замовник обере пул фірм з усіх, хто подасть пропозиції. Станом на 6 лютого були подані заявки від фірм ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Торгсіті Продукт», ТОВ «Аделін», ТОВ «Охтирка м’ясопродукт», ТОВ «Флавакор», ТОВ «Гранд консалт». При цьому в «Прозорро» їхні документи приховано, а відтак неможливо перевірити, чи учасник на старті торгів має виробничі потужності, транспорт, з якими постачальниками/виробниками він працює, яку продукцію буде постачати.
У подальшому з попередньо допущених фірм на етапі запиту пропозицій обиратимуть конкретних постачальників. На цьому етапі будуть повністю приховані пропозиції учасників, переможці торгів, ціни та умови контрактів. У результаті в «Прозорро» не буде жодних даних, хто з постачальників і за якою ціною буде годувати військових в тому чи іншому регіоні. Щоб з’ясувати, чому АОЗ знову переходить до закритої моделі закупівель харчування, журналісти звернулися до замовника із запитом. Востаннє закупівлі харчування за закритою процедурою проводили влітку 2024 року. Тоді ДОТ використав динамічну систему в закупівлях на суму близько 2 млрд грн. Тоді в ДОТ пояснювали, що інформація про учасників рамкових угод і деталі контрактів доступна правоохоронним органам, Державній аудиторській службі та Антимонопольному комітету України. Але для громадськості й журналістів ці дані закриті. У 2025 році закупівлі харчів за каталогом були відкритими. Незначним винятком була закупівля за пілотною моделлю для військових у Києві (один логістичний оператор і торги на окремі категорії товарів). У відповідь на журналістський запит щодо цього пілоту ДОТ не назвав постачальників, які зривали контракти, або компанії, на які накладали штрафи. Це пояснили конфіденційністю умов договорів, хоча в звичайних тендерах такі речі можна відстежити через зміни до контрактів. Оголошена рамкова закупівля не містить додатків, які були в аналогічній процедурі раніше. Зокрема, відсутні вимоги до кандидатів і перелік документів для участі, а також граничні ціни до Каталогу продуктів. Заявки на включення до рамкової угоди можна подавати до 1 січня 2027 року. Водночас в АОЗ закликають постачальників не чекати кінцевого терміну, оскільки ці так звані рамки планують активно використовувати вже найближчим часом.