АТ «НАЕК «Енергоатом» 4 вересня відзвітувало про укладення договору від 27 серпня з американською корпорацією «Holtec International» на постачання систем зберігання відпрацьованого ядерного палива вартістю $175,07 млн, що становить 7,80 млрд грн. Інформація про це була опублікована в системі «Прозорро». Згідно з угодою, до 30 листопада 2030 року виробник зобов’язаний поставити 41 систему зберігання відпрацьованого ядерного палива для сховища українських АЕС з реакторами типу ВВЕР-1000. Повні деталі угоди залишаються невідомими через те, що контракт має гриф «Комерційна таємниця». Закупівлю провели без проведення торгів, обґрунтувавши це відсутністю конкуренції з технічних причин. У відповідному обґрунтуванні зазначається, що під час спорудження централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива застосовувалася технологія «Holtec International», яка охоплює процеси завантаження, транспортування та зберігання палива. Постачання обладнання для сховища передбачало виготовлення і доставку систем зберігання, зокрема багатоцільових контейнерів БЦК-31, БЦК-85 та контейнерів зберігання HI-STORM 190. Технічні характеристики цих контейнерів розроблені компанією «Holtec International» та отримали погодження від Держатомрегулювання. Проєкт будівництва ЦСВЯП, створений АТ «КІЕП» та погоджений Держатомрегулюванням, розрахований на застосування виключно цих контейнерів. Безперервне постачання систем зберігання та недопущення затримок у відвантаженні відпрацьованого ядерного палива з українських атомних електростанцій до ЦСВЯП, особливо в умовах триваючої російської агресії, має критичне значення для стабільної роботи українських АЕС. Саме через це замовник прийняв рішення придбати системи зберігання безпосередньо у розробника технології без проведення торгів. Автор: Анна Сорока, «Наші гроші»
Архіви позначок: Держзакупівлі
Оновлення офісів НАБУ під час війни: ремонти та спецобладнання на понад 15 мільйонів
На тлі того, як українське суспільство та волонтери збирають кошти на потреби фронту, Національне антикорупційне бюро України вирішило масштабно оновити власну інфраструктуру. У липні в системі Prozorro було оприлюднено низку закупівель НАБУ на загальну суму понад 15 мільйонів гривень. Йдеться про поточні та капітальні ремонти адміністративних будівель бюро в Києві на вулиці Дениса Монастирського, 3, а також про спеціальне обладнання для захисту від аудіозапису. Про це повідомляє “Апортроф”.
Найбільші витрати передбачені на ремонт приміщень і оновлення електромереж у центральних корпусах відомства. 24 липня 2026 року НАБУ оголосило тендер ID: UA-2026-07-24-009351-a на «Послуги з поточного ремонту приміщень адміністративних будівель (корпуси № 1 та 5)». Очікувана вартість цієї закупівлі становить 11 033 333,33 грн.
29 липня з’явився ще один тендер — ID: UA-2026-07-29-010884-a на «Роботи на об’єкті «Капітальний ремонт групових електрощитів та електромереж адміністративної будівлі (корпус № 1)». Його сума складає 3 738 761,00 грн.
Таким чином, лише у межах двох закупівель на поліпшення умов у приміщеннях і модернізацію щитових закладено майже 14,8 млн грн.
Окрему увагу привертає ще одна закупівля, оголошена 20 липня 2026 року під тендером ID: UA-2026-07-20-007093-a. Вона стосується «Пристрою блокування запису» з очікуваною вартістю 1 058 040,00 грн.
Йдеться про спеціальну акустичну та ультразвукову апаратуру, що створює беззвучні перешкоди для мікрофонів, диктофонів і смартфонів. Такі пристрої унеможливлюють фіксацію розмов у кабінетах під час зустрічей або нарад. На ці «глушилки» бюро планує спрямувати понад мільйон гривень із держбюджету.
Такі витрати антикорупційного відомства викликають гостру критику в умовах постійного дефіциту державних ресурсів на базові потреби оборони. Водночас прокурори САП, які здійснюють процесуальне керівництво у справах НАБУ, мають 100% бронювання від мобілізації, тоді як у самому НАБУ бронь має половина кадрового складу.
З огляду на привілейований статус, високі заробітні плати та максимальні гарантії незалежності, мільйонні ремонти офісів і закупівля глушилок під час війни виглядають як відверте ігнорування суспільного запиту на економію та доцільність витрат.
ДБР повідомило про підозру ще чотирьом учасникам схеми переплати за електроенергію для військових на Вінниччині
Державне бюро розслідувань і надалі зосереджує увагу на захисті державних коштів та виявленні зловживань у сфері оборони.
Працівники ДБР оголосили підозру ще чотирьом фігурантам справи про заволодіння бюджетними коштами під час закупівлі електроенергії для військових частин на Вінниччині. Йдеться про колишніх головного бухгалтера та інженера з охорони праці Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці, а також про двох керівників приватних підприємств.
Перед цим, у лютому 2026 року, підозру отримав колишній начальник КЕВ, якого слідство вважає організатором оборудки.
За даними слідства, КЕВ підписав із приватним підприємством договір на постачання електроенергії для військових частин Вінницької області на майже 35 млн грн. Після укладення договору сторони оформили ще вісім додаткових угод. Кожна з них передбачала підвищення ціни електроенергії приблизно на 10%, у результаті чого тариф майже подвоївся без належного економічного обґрунтування.
Щоб створити враження законності таких змін, ціну піднімали поступово. За версією слідства, інженер вносив коригування до тендерних документів, головна бухгалтерка погоджувала додаткові угоди та забезпечувала проведення виплат, а керівники підприємств були залучені до реалізації схеми.
Унаслідок цих дій держава переплатила понад 5,1 млн грн.
Колишній начальник КЕВ, головна бухгалтерка та інженер на цей час уже не працюють у підрозділі.
Усім п’ятьом учасникам справи повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України).
Наразі вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів. Санкція статті передбачає до 6 років позбавлення волі.
Процесуальне керівництво у справі здійснює Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Розкрадання на закупівлях укриттів для шкіл і військових об’єктів сягнуло 81 мільйона гривень
Правоохоронці викрили кілька схем розкрадання бюджетних коштів, пов’язаних із закупівлею та будівництвом укриттів для закладів освіти й військових об’єктів. Загальний розмір встановлених збитків становить 81 млн грн.
Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За його словами, в одному з кримінальних проваджень слідство виявило організовану групу, яка, за даними слідства, заволоділа 47 млн грн під час закупівлі укриттів для закладів освіти та військових об’єктів у Дніпропетровській і Чернігівській областях.
Слідство встановило, що тендери підлаштовували під підконтрольні компанії, постачали конструкції, які не відповідали державним стандартам, використовували підроблені сертифікати та обходили обов’язкові процедури контролю.
Підозри оголосили чотирьом учасникам організованої групи та шістьом посадовцям органів місцевого самоврядування, чиї дії або службова недбалість, за версією слідства, дали змогу реалізувати цю схему.
Окремо правоохоронці виявили аналогічні факти розкрадання бюджетних коштів під час будівництва та закупівлі укриттів у Чернівецькій та Полтавській областях.
За даними генпрокурора, збитки державі в цих двох регіонах становлять ще 34 млн грн.
«Таким чином, лише за нещодавно викритими фактами загальна сума збитків сягає 81 млн грн», – зазначив Кравченко.
Він також додав, що досудове розслідування триває, а правоохоронці встановлюють усі обставини та повне коло причетних осіб.
БЕБ повідомило про підозри через переплату 3,4 млн грн під час закупівлі військової оптики
БЕБ оголосило підозри у справі про закупівлю оптики для військових із переплатою у 3,4 млн грн.
Для Сил оборони придбали монокуляри, приціли та прилади нічного бачення на суму понад 18 млн грн. За даними слідства, вартість частини товарів штучно завищили.
Як з’ясувало БЕБ, посадовці міської ради та представник компанії-постачальника могли завдати державному бюджету збитків на понад 3,4 млн грн.
Також акти приймання всієї партії обладнання підписали, хоча на момент оформлення документів 78 одиниць техніки ще не були поставлені.
Підозру оголосили чотирьом особам: трьом посадовцям органу місцевого самоврядування та представнику постачальника.
Закупівля пікапів для ЗСУ на 2,35 млрд грн: що відомо про закриту процедуру та нові відкриті торги
15-18 червня ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» уклало контракти на постачання пікапів на загальну суму 2,35 млрд грн. Про це йдеться в системі «Прозорро».
Було замовлено 2 300 пікапів. Ще договори на 1 900 пікапів без лебідки очікують на підписання.
За право постачання змагалися від трьох до дев’яти компаній. У частині лотів Агенція відхилила від двох до чотирьох дешевших пропозицій. Остаточні ціни на пікапи без лебідки виявилися на 30% нижчими за очікувану вартість. Для пікапів з лебідкою переможець знизив ціну на 10%.
Аналіз закупівель пікапів у «Прозорро» за останні два місяці засвідчив, що в цінових межах АОЗ договорів майже немає. До мільйона гривень купують пікапи, які вже були у використанні. У сегменті до 1,2 млн грн виявили лише чотири пропозиції китайських авто: дві Cheri HIMLA, Hunter Changan та GWM Wingle 7.
Які саме автомобілі придбала Агенція, встановити неможливо, оскільки закупівлі провели за непрозорою процедурою «динамічна рамкова угода».
Ця процедура передбачає повну закритість. Під час кваліфікації можна побачити лише назви компаній, що подалися на участь, але їхні документи залишаються недоступними. На етапі торгів приховують і самі назви компаній. У «Прозорро» відображаються тільки очікувана сума та суми, які фірми пропонують на аукціоні. При цьому немає інформації про те, хто саме подав пропозицію і що саме планує поставити. Також не розкриваються виробник, модель, строки постачання, статус учасника як дилера чи виробника та інші дані. Закритими для загалу залишаються і запитання учасників, незадоволених рішеннями замовниками. Оскаржити тендер в Антимонопольному комітеті теж неможливо, що впливає не лише на прозорість закупівлі, а й позбавляє учасників можливості захистити свої права.
Після нашої останньої публікації Агенція оголосила наступні закупівлі пікапів уже за відкритими/прозорими процедурами. Планується придбати 200 пікапів без лебідки, 600 пікапів з лебідкою та сукупно 17 автопаливозаправників.
На торгах щодо постачання пікапів без лебідки конкурують ТОВ «Авто-Регіон» з машинами AR T16 українського виробництва на шасі Tata Xenon X2 за 869,75 тис. грн (без ПДВ) і ТОВ «Протекст Інжиніринг» з українським пікапом “Протекст 21T8L0” на шасі JAС Motors за 873,31 тис. грн (без ПДВ).
Ті самі компанії беруть участь і в торгах на постачання пікапів з лебідкою. Подані пропозиції: український пікап AR T16L за 979,52 тис. грн (без ПДВ) та “протект 21T8LF” за 981,52 тис. грн (без ПДВ).
Торги щодо автопаливозаправників перебувають на етапі подання пропозицій.
Автор: Оксана Цокур
Джерело: «Наші гроші»
У Києві продовжують демонтаж 125-річного флігеля садиби Носача попри кримінальне провадження
У Києві триває демонтаж флігеля садиби купця Іосифа Носача, зведеного у 1899 році на вулиці Кирилівській, 13г. Роботи не зупиняються, попри відкрите кримінальне провадження щодо можливого незаконного руйнування об’єктів культурної спадщини.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив активіст Дмитро Перов. За його словами, забудовник і надалі розбирає флігель садиби Носача 1899 року, хоча слідство триває.
Перов зазначив, що у 2025 році Київська міська прокуратура відкрила кримінальне провадження через можливе незаконне руйнування об’єктів культурної спадщини. Йдеться про історичні будинки на вулиці Кирилівській, 13г та 13є, які належали родині купця Іосифа Носача.
Активіст додав, що будівельники продовжують руйнувати будинок зсередини. Уже демонтовано внутрішні фігурні огородження сходів, розбиті підвіконня, а перегородки відсутні.
За словами Перова, ще у листопаді 2025 року було подано звернення до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА щодо внесення будинку до Переліку пам’яток м. Києва. Однак за пів року ситуація не зрушила з мертвої точки.
Він уточнив, що забудовником є ТОВ “Дніпро-2002”. На цьому місці планують звести торгово-офісний та розважальний комплекс. Минулого року компанія вже розібрала розташовану поруч поліцейську дільницю 1902 року та встигла пошкодити культурний шар пам’ятки археології.
За інформацією медіа, власником цієї компанії є Герман Фісталь — бізнесмен, який з літа 2025 року перебуває під підозрою у справі про заволодіння коштами держбюджету під час постачання обладнання Інституту раку.
Також зазначається, що столична прокуратура поки безуспішно через суд намагається повернути громаді міста 7 “соток” землі на вул. Кирилівській, 13-Є. Правоохоронці вважають, що Київрада у 2023 році не мала права передавати цю землю в оренду приватній компанії, оскільки ділянка розташована в межах Культурного шару Подолу та заповідника “Стародавній Київ”, а тому відводити її могла лише КМДА.
Раніше зауваження до цього землевідводу висловлювали і юристи міськради. Вони наголошували, що ділянку не можна передавати під забудову, якщо вона не входить до ДПТ. Схоже, там планують будувати офісну будівлю.
Примітно, що у користуванні ТОВ “Дніпро-2002”, яке отримало цю землю, перебувають також дві сусідні ділянки. На одній із них розташована “поліцейська дільниця Плоскої ділянки” 1902 року побудови. Руйнування цієї будівлі у 2022 році спричинило значний суспільний резонанс і привернуло увагу Нацполіції, однак відповідне слідство ні до чого не призвело.
В Україні викрито шахрайську схему з розкрадання бюджетних коштів
В Україні виявлено організовану групу, яка привласнила 5,6 мільйона гривень через фіктивні закупівлі засобів радіоелектронної боротьби. За процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону чотирьом особам висунуто підозру у розтраті бюджетних коштів, призначених для Збройних Сил. Згідно з версією слідства, учасники групи подавали підроблені запити від імені військових підрозділів на закупівлю засобів РЕБ. На основі цих документів кошти перераховувалися на комунальне підприємство, яке укладало контракти з фірмами, що контролювалися членами групи. Насправді ж обладнання не постачалося, а гроші обготівковувалися та розподілялися між учасниками. Загальна сума збитків становить 5,6 мільйона гривень. Під час обшуків було вилучено комп’ютерну техніку та документи.
Корупційні схеми в оборонних закупівлях: чому прості рішення не працюють
Перед тим як критикувати Жумаділова, варто звернути увагу на ситуацію. Його «Агенція оборонних закупівель» продовжує безперешкодно співпрацювати з угрупуванням Глиняної, незважаючи на численні скандали. Ми всі чули плівки НАБУ, на яких Глиняна віддає вказівки своїм постачальникам виготовляти тушонку з сухожиль, щоб збільшити прибуток на поставках для військових. Проте Жумаділов у цій ситуації є лише виконавцем. Вироків у цій справі ще немає, і навіть якщо вони з’являться, ситуація навряд чи зміниться. У юридичних особах Глиняної вже давно нові засновники та керівники, тому формальних підстав для недопуску її компаній до тендерів не буде навіть після вироків. Більше того, вона може створити нові «прокладки», які братимуть участь у тендерах з чистим бекграундом.
Тому багато хто пропонує запровадити «чорні списки» фірм, щоб не допускати до торгів тих, хто порушив правила. Але я можу запевнити, що вже через кілька хвилин «чорні списки» можуть стати інструментом для корупційних схем. Недобросовісний замовник може включити до списку чесні компанії, які відмовляються давати хабарі, а натомість знижують ціну на тендері, в яку замовник заклав маржу для відкату. Приводом для цього можуть стати будь-які надумані причини. Наприклад, замовник може заявити, що постачальник привіз сосиски не круглі, а овальні. І все – формально претензія є. Навіть якщо сосиски були якісними, фірма змушена буде йти до суду, щоб довести свою правоту, а ця тяганина може тривати роками, під час яких фірма залишатиметься в «чорному списку» і не зможе брати участь у тендерах.
Тому для тих, хто шукає прості рішення, є важливе повідомлення: простих рішень не існує. Потрібні не лише вироки, а й налагоджена система приймання товарів у Міноборони, щоб корумповані начальники не приймали неякісні продукти в обмін на вигоду. Необхідно, щоб «АОЗ» своєчасно накладала штрафи на всіх, хто порушує правила. Лише так можна уникнути мертвого ринку, де панують хаос і корупція. Навіть компанії Глиняної вже давно не є «прокладками»; у них справді є виробництво. Потрібно поставити на місце всіх, хто намагається нажитися на цьому. Але тут виникає проблема: військовий омбудсмен Решетілова нещодавно заявила, що солдати не скаржаться на якість харчів, отже, проблем з їжею немає. Легше звинувачувати Глиняну, яка, хоч і перебуває в Європі, продовжує отримувати вигоду.
Корупційні схеми у закупівлях для Нацгвардії: нові деталі розслідування
Завершено розслідування справи про корупцію під час закупівлі безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії України. Пресслужба НАБУ повідомила, що сторонам захисту відкрито доступ до матеріалів справи для ознайомлення. За даними НАБУ та САП, у 2025 році організована група систематично заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони. Антикорупційним органам вдалося виявити кілька епізодів, пов’язаних із цією справою. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що на хабарі викрито одного з народних депутатів України, а також керівників районних і міських адміністрацій та військовослужбовців Національної гвардії. Крім того, в НАБУ повідомили про виявлення масштабної корупції під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – чинний нардеп. Центр протидії корупції повідомив, що серед фігурантів справи є нардеп від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше стало відомо, що серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в корупційній схемі закупівель дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської ОВА, а згодом – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 10 млн грн застави.