Архіви позначок: ДБР

Суд над керівництвом лісгоспу: незаконна вирубка дерев на 5,2 мільйона гривень

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування стосовно колишнього директора ДП «Золочівське лісове господарство» та його першого заступника. Посадовців обвинувачують у незаконній вирубці 1184 дерев, що завдало довкіллю збитків на суму понад 5,2 мільйона гривень.

Слідство встановило, що протягом 2022 року керівники підписували лісорубні квитки на ділянках, де такі роботи були заборонені. Попри обізнаність про обмеження, вони видавали дозволи на вирубку. Зокрема, колишній директор підписав п’ять дозволів, що спричинило збитки на суму понад 4,5 мільйона гривень, а його перший заступник видав ще один квиток, через який збитки склали понад 681 тисячу гривень. Працівники, які виконували роботи, не були обізнані про незаконність документів.

Загалом було знищено 1184 дерева різних порід, серед яких дуб, бук, сосна, ялина, береза, липа, клен, граб, ясен та осика. Площа незаконних вирубок перевищила 34 гектари. Надалі деревину реалізовували через приватні підприємства, що займаються її переробкою.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду. Екскерівникам інкримінують незаконну порубку лісу, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 246 КК України), та перевищення службових повноважень (ч. 3 ст. 365 КК України). Їм загрожує до 10 років ув’язнення. Для відшкодування збитків на майно обвинувачених — квартири, будинки, земельні ділянки та автомобілі вартістю понад 5,5 мільйона гривень — накладено арешт. Процесуальне керівництво здійснювала Львівська обласна прокуратура.

ДБР розслідує мільярдні закупівлі «Укрзалізниці»: деталі справи щодо керівництва

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань у Полтаві відкрило кримінальне провадження щодо можливого заволодіння державними коштами під час проведення закупівель «Укрзалізниці». Під перевірку потрапили контракти на придбання пасажирських вагонів, трансформаторів, коліс, запчастин та моторних олив на загальну суму понад 5,36 мільярда гривень.

Відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 62026170010003190 за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Серед фігурантів матеріалів, які стали підставою для початку розслідування, зазначаються голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський, директор із закупівель Олександр Наход, директор з економіки, планування та бюджету Євген Федотов, а також Володимир Приходько, Сергій Талеваров та низка комерційних компаній.

У межах слідства правоохоронці перевіряють закупівлі на предмет можливого встановлення дискримінаційних вимог під визначених постачальників, обмеження конкуренції, завищення очікуваної вартості товарів, а також надання значних авансових платежів.

Окремим ключовим епізодом є придбання пасажирських вагонів. Зокрема, у травні та липні 2025 року «Укрзалізниця» підписала договори на суми 4,47 млрд грн та 398,3 млн грн, де єдиним учасником торгів виступило ПрАТ «КВБЗ». Вартість одного пасажирського вагона збільшилася з 44,08 млн грн у 2023 році до 56,27 млн грн у 2025 році, що становить майже 28% зростання. Крім того, угоди передбачали виплату авансу в розмірі 58%.

Ще один епізод стосується тендеру на закупівлю трансформаторів для забезпечення енергоживлення вартістю 50,8 млн грн у компанії «VIP-NAVIGATOR». Тоді тендерний комітет відхилив пропозицію конкурента, яка виявилася на 20% дешевшою.

Сума у 337,1 млн грн стосується закупівлі коліс та запасних деталей у компанії «Gaztron Trade», де переможцем зрештою стало АТ «Дніпровський стрілочний завод». У тендерній документації містилися згадки конкретних внутрішніх проєктів «Укрзалізниці», що могло звузити коло потенційних учасників.

Додатково перевіряється процедура закупівлі моторної оливи на 101,9 млн грн, здійснена у компанії «Gaztron Trade». Умови цього тендеру також могли перешкоджати доступу нових постачальників.

Правоохоронні органи здійснюють перевірку цих епізодів у рамках розслідування за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Окрім цього, у заяві порушувалося питання щодо можливої кваліфікації окремих діянь за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, яка стосується легалізації майна, здобутого злочинним шляхом.

Мільйонні плани та кримінальні провадження: деталі навколо ДП «Ліси України» за участю Болоховця, Зубовича і Кучера

Оприлюднено автором

Згідно з даними джерел «Викривача» у правоохоронних органах, всередині лісової галузі нібито обговорювався неофіційний місячний показник у розмірі 50 мільйонів доларів готівкою. Окрім цього, ще 5–10 мільйонів доларів мали спрямовуватися команді. Слід зазначити, що це не доведений слідством факт, а інформація від джерел, хоча деякі учасники цих подій уже стали фігурантами реальних кримінальних справ.

У липні 2025 року Державне бюро розслідувань затримало Юрія Болоховця, який раніше керував державним підприємством «Ліси України». Йому інкримінували незаконне збагачення в рамках кримінального провадження №62023000000001002. Правоохоронці встановили наявність у нього активів на 10,4 мільйона гривень, при цьому різницю між офіційними доходами та майном у розмірі щонайменше 7,9 мільйона гривень він пояснити не зміг. Серед майна значилися київська квартира вартістю понад 9 мільйонів гривень та 8 земельних ділянок. Згодом видання NGL.media інформувало про «хутір» в Івангороді площею понад 80 гектарів, який мав зв’язок із родичами та знайомими Болоховця і включав конюшню та озера. Суд спочатку встановив заставу майже 91 мільйон гривень, проте згодом її суму зменшили. У 2026 році підозру анулювали через процесуальні труднощі із фіксацією судового засідання, хоча саме провадження продовжило своє існування.

Після відставки Болоховця держпідприємство очолив колишній заступник міністра економіки Ігор Зубович. За інформацією джерел, новому керівництву передали той самий неофіційний фінансовий орієнтир, хоча фактичні обсяги збору коштів виявилися меншими за очікування. За перший повний місяць роботи Зубовичу нарахували офіційну заробітну платню в розмірі 732 тисячі гривень.

Олексій Кучер, який раніше обіймав посади голови Харківської ОДА та керівника Державної регуляторної служби, також згадується у цій ситуації. У квітні 2025 року він очолив наглядову раду «Лісів України», а в лютому 2026 року залишив цю позицію. Наразі триває розслідування щодо можливої незаконної виплати членам наглядової ради понад 6 мільйонів гривень у межах кримінального провадження №42025000000001058 за ч. 5 ст. 191 КК України. Кучер заперечував неправомірність цих виплат, розцінюючи провадження як тиск. Питання щодо його одночасного перебування на чолі ДРС та роботи в наглядовій раді також викликало публічні зауваження через обмеження, встановлені антикорупційним законодавством.

У цьому ж контексті згадується Тарас Висоцький. Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро направили до суду його справу, що стосується державних закупівель продуктів харчування. Слідство зазначає, що посередники застосовували завищені розцінки, а сума потенційних збитків становить близько 64 мільйонів гривень. Зокрема, в одному з епізодів вартість кілограма товару зросла приблизно з 30 до 75 гривень.

На регіональному рівні джерела вказують на Олександра Лисенка, керівника Слобожанського лісового офісу, пов’язуючи його з ймовірними махінаціями навколо промислової деревини та готівки. Проте офіційних даних та конкретного номера кримінального провадження щодо цього епізоду наразі немає, тому говорити про доведену схему підстави відсутні.

Таким чином, ситуація поділяється на дві складові. З одного боку, існують дані джерел про неофіційний щомісячний план у 50 мільйонів доларів готівкою та додаткові 5–10 мільйонів доларів для команди, які ще потребують підтвердження чи спростування. З іншого боку, наявні офіційні кримінальні провадження та претензії від правоохоронних органів: справа Болоховця №62023000000001002 разом із майном на понад 80 гектарів, провадження №42025000000001058 стосовно виплат членам наглядової ради, а також справа Висоцького з можливими збитками у 64 мільйони гривень.

Головним питанням залишається те, хто саме встановив згаданий джерелами план на 50 мільйонів доларів, кому призначалися ці кошти та скільки грошей вдалося акумулювати до того часу, як діяльністю лісової вертикалі зацікавилися НАБУ та інші відомства.

ДБР проводить спецоперацію у військових частинах дев’яти областей України

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань почало масштабну спецоперацію з перевірки військових частин у 9 областях України. У межах цих заходів заплановано понад 70 обшуків, а більш ніж 20 фігурантам уже сьогодні можуть повідомити про підозру.

Про це пише «Українська правда» з посиланням на співрозмовника видання у правоохоронних органах та ДБР.

За словами джерела, у центрі уваги перебувають «мертві душі» у військових частинах, незаконні виплати, використання військовослужбовців як безоплатної робочої сили та корупція. У межах операції під кодовою назвою «Справедливість для бійців» мають провести понад 70 обшуків у військових частинах Київської, Чернігівської, Вінницької, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Івано-Франківської та Житомирської областей. Також понад два десятки фігурантів можуть отримати підозри вже сьогодні.

У ДБР повідомили, що деталі спецоперації оприлюднять пізніше.

Також у відомстві зазначили, що заходи відбуваються у тісній взаємодії з керівництвом Генерального штабу ЗСУ. За даними Бюро, мета операції — «максимально мінімізувати негативні прояви у військових частинах».

СБУ викрила 10 схем ухилення від мобілізації та затримала 13 організаторів

Оприлюднено автором

Служба безпеки України разом із ДБР, Національною поліцією та прокуратурою припинила діяльність ще 10 схем ухилення від військової служби в різних регіонах України. У межах цих справ затримано 13 організаторів. Про це повідомили у пресрелізі СБУ.

За даними слідства, зловмисники брали від 2,5 до 30 тисяч доларів США за допомогу чоловікам в уникненні мобілізації, незаконному звільненні військовослужбовців зі служби та нелегальному переправленні ухилянтів через державний кордон.

На Миколаївщині правоохоронці викрили керівника відділу у справах дітей однієї з міських рад Вознесенського району. За 2,5 тисячі доларів він обіцяв чинним військовослужбовцям сприяти у «списанні» зі служби. За матеріалами справи, фігурант допомагав оформлювати документи на опікунство над родичами, які нібито потребують постійного догляду, а для реалізації схеми використовував особисті зв’язки у районному ТЦК.

Також у Миколаївській області СБУ та Нацполіція затримали механіка-водія військової частини. Він вимагав до 16 тисяч доларів США від родичів військовослужбовців за незаконне звільнення зі служби через «погане здоров’я». Для цього, за даними слідства, він планував скористатися особистими зв’язками серед посадовців ВЛК.

У Вінниці співробітники СБУ спільно з Національною поліцією викрили двох ділків, які за 4 тисячі доларів США обіцяли через особисті зв’язки у ТЦК та СП «вирішити питання» щодо ухилення військовозобов’язаних від мобілізації.

Окремо в місті затримали шахрая, який за 10 тисяч доларів продавав підроблені медичні висновки з «тяжкими діагнозами» для оформлення відстрочки від призову. Для цього він залучав знайомих серед членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (колишня МСЕК), які виготовляли фіктивні меддовідки для ухилянтів із подальшим встановленням їм груп інвалідності.

Крім того, в обласному центрі задокументовано діяльність уродженця Дніпра, який за гроші організовував нелегальний «трансфер» військовозобов’язаних через західний кордон України. Слідство встановило, що до оборудки він залучив спільника, який нині перебуває за межами нашої держави. Вартість такої послуги становила 8 тисяч доларів США.

У Чернівцях кіберфахівці СБУ разом із Національною поліцією викрили працівницю місцевого закладу дошкільної освіти. За 10 тисяч доларів США вона залучала знайомих лікарів для оформлення ухилянтів на фіктивне «стаціонарне лікування». Після цього призовникам безпідставно встановлювали групу інвалідності та надавали статус непридатних до військової служби.

На Львівщині затримали ще одного організатора каналу незаконного переправлення військовозобов’язаних через кордон. Ним виявився мешканець Самбірського району, який за 11 тисяч євро на власному авто доставляв «пасажирів» до визначеної локації поблизу державного кордону та інструктував їх щодо незаконного перетину пішки поза пунктами пропуску.

Також у регіоні за матеріалами СБУ та ДБР судитимуть інспектора Державної прикордонної служби. За 30 тисяч доларів США він обіцяв військовозобов’язаним організувати оформлення документів для безперешкодного виїзду до ЄС через пункти пропуску. Під час обшуків у нього також виявили ручну протипіхотну гранату, яку він незаконно зберігав у власному автомобілі.

У Львові викрили директора та завідувачку відділення стоматологічної поліклініки міськради, які організували фіктивне працевлаштування військовозобов’язаних із подальшим «бронюванням» від мобілізації. За 5,5 тисячі доларів США вони псевдовлаштовували «клієнтів» на посади лікарів і вносили їх до переліку працівників, які мають «імунітет» від призову.

В Івано-Франківській області кіберфахівці СБУ у взаємодії з Нацполіцією заблокували незаконну діяльність двох посадовців районного ТЦК. Начальник відділу та оператор відділення видаляли з електронного реєстру призовників відомості про порушення військового обліку, завдяки чому ухилянтів знімали з розшуку. Окрім цього, вони вносили неправдиві дані про нібито проходження чоловіками військової служби, через що тих виключали з реєстру військовозобов’язаних.

Співробітники СБУ задокументували протиправну діяльність фігурантів і затримали їх. Наразі їм повідомлено про підозру відповідно до вчинених злочинів за статтями Кримінального кодексу України.

Зловмисникам загрожує до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі дії тривають для встановлення всіх обставин протиправної діяльності та інших можливих учасників схем.

На Харківщині капітана НГУ підозрюють у схемі з бронюванням і виїздом за кордон за 8 тисяч доларів

Оприлюднено автором

На Харківщині працівники ДБР у взаємодії із СБУ та за підтримки командування НГУ затримали капітана Національної гвардії України та повідомили йому про підозру. За версією слідства, за 8 тис. доларів він обіцяв військовозобов’язаному організувати фіктивне працевлаштування, бронювання від мобілізації та виїзд за кордон під виглядом службового відрядження.

Як встановило слідство, офіцер запропонував знайомому, який шукав можливість залишити Україну, оформлення на одне зі столичних підприємств. Працівники цього підприємства мають право на бронювання.

Після такого фіктивного працевлаштування чоловіка, за задумом, мали відправити у службове відрядження за кордон, звідки він міг не повертатися до України. Вартість таких «послуг» капітан визначив у 8 тис. доларів.

Фігуранта затримали поблизу одного з торгівельно-розважальних центрів Харкова під час отримання всієї обумовленої суми.

Наразі слідчі встановлюють повне коло осіб, які могли бути причетними до організації та функціонування цієї схеми.

Капітану повідомили про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України за ч. 3 ст. 332 КК України. Підозрюваному обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Санкція статті передбачає до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

Після розслідування про нерухомість брата Сухачова «Укргазбанк» прибрав свою заяву

Оприлюднено автором

Журналіст-розслідувач Максим Савчук повідомив, що «Укргазбанк» видалив із сайту та сторінок у соцмережах повідомлення, у якому заперечував зв’язок Олександра Сухачова — брата директора ДБР — із банком. Після цього, за словами автора, він вирішив публічно відповісти на всі тези, викладені в заяві установи.

Про це написав журналіст-розслідувач Максим Савчук. Він розповів, що, коли знову перейшов за посиланням на новину від «Укргазбанку», замість заголовка побачив повідомлення: «Помилка: 404 – Матеріал не знайдено».

Минулої п’ятниці на офіційному сайті установи та на сторінці банку у Facebook з’явилося повідомлення: «Офіційна позиція АБ «Укргазбанк» (UGB) щодо спростування інформації про зв’язок фігуранта журналістського розслідування Олександра Сухачова з банком».

У ньому пресслужба виклала три тези, які, як стверджувалося, спростовують інформацію з розслідування «Квартири за ціною смартфона. Як брат директора ДБР отримав 143 об’єкти нерухомості від забудовника, якого згодом розслідувало ДБР».

Савчук зазначив, що увесь понеділок присвятив перевірці фактів із розслідування, яке до того пройшло фактчек та юридичну експертизу, а потім — підготовці відповіді на «спростування» «Укргазбанку». Однак, коли текст був майже готовий, новина зникла. Її копію, за словами автора, не встиг зберегти вебархів, але повний текст у нього залишився, оскільки піарники «Укргазбанку» додатково надіслали його на пошту «Слідства.Інфо».

Попри те, що заяви пресслужби вже немає на сайті, журналіст вирішив відповісти на кожен закид. Він пояснив це тим, що через дії «Укргазбанку» був змушений витратити робочий час на спростування тез пресслужби, а найгіршим результатом виконаної роботи вважає залишити її без публікації.

Насамперед він звернувся до пункту 2: «Банк не має жодного відношення до згаданих у розслідуванні операцій із нерухомістю, юридичних осіб чи кримінальних проваджень».

За словами Савчука, незрозуміло, чому в «Укргазбанку» спростовують те, чого в розслідуванні не стверджувалося. Він наголосив, що єдине речення в тексті, де згадується установа, звучало так: «Також Олександра можна знайти на фото працівників державного Укргазбанку у 2025-му». Більше нічого про банк у матеріалі не було.

Пункти 1 і 3, на думку автора, слід розглядати разом. У першому йшлося про те, що «Олександр Сухачов ніколи не працював в АБ «Укргазбанк» (UGB), не обіймав у банку жодних посад (зокрема у Харківській чи будь-якій іншій дирекції) і ніколи не перебував у трудових відносинах із фінансовою установою». У третьому зазначалося, що навіть якщо на окремих фотоматеріалах, поширених у медіа, зображена саме ця особа, її присутність поруч із працівниками банку або на тлі корпоративної символіки UGB не свідчить про працевлаштування, співпрацю чи наявність будь-яких офіційних відносин із банком.

Савчук підкреслив, що технічно в розслідуванні немає прямого твердження про те, що Олександр Сухачов працював в «Укргазбанку». Там лише вказано, що він був на фото працівників. Водночас журналіст заявив, що може навести достатньо доказів на користь того, що брат очільника ДБР таки працював у банку.

По-перше, за його словами, сервіси визначення власників телефонних номерів показують, що в телефонних книгах номер Олександра Сухачова підписували, зокрема, як «Александр Укргазбанк».

По-друге, у 2016 році Сухачов позував на двох фото разом із працівниками «Укргазбанку» під час відкриття нової філії у Харкові.

Журналіст іронічно зауважив, що, звісно, можна припустити, ніби він двічі опинився поруч зі співробітниками банку як випадковий нав’язливий відвідувач, який понад усе хотів потрапити в кадр. Саме на це, як він вважає, і натякала пресслужба, коли писала, що присутність поруч із працівниками банку або на тлі корпоративної символіки UGB не свідчить про факт працевлаштування.

Крім того, Савчук повідомив, що говорив ще з однією людиною, яка є на цих самих знімках. За її словами, Олександр Сухачов — її колишній колега, який працював в «Укргазбанку». Імені цієї особи журналіст не називає, оскільки інші присутні на фото, почувши запитання про Сухачова, здебільшого навідріз відмовлялися спілкуватися. Він зазначив, що не хотів би, аби людина втратила роботу через відвертість із журналістами.

По-третє, ще один колишній працівник банку на правах анонімності розповів, що «Олександр Сухачов працював в «Укргазбанку», але давно. Типу 2015, 2016 роки. Він працював щось типу рік максимум на рівні начальника якогось управління».

На думку автора, у цій ситуації дивують два моменти. Перший — незрозуміло, чому в на 94,9% державному «Укргазбанку» взагалі вирішили робити заяву щодо розслідування, якщо назву установи згадували лише як штрих у біографії брата очільника ДБР. В операціях із набуття нерухомості Олександром Сухачовим «Укргазбанк» участі не брав, принаймні журналісти цього не знайшли і, відповідно, про це не писали.

Другий момент, за словами Савчука, полягає в тому, що якщо державний «Укргазбанк» зрештою визнає, що Олександр Сухачов у них таки працював, то було б логічно не лише прибрати новину на офіційному сайті зі «спростуваннями» та повчаннями, а й публічно визнати помилку. На його думку, ситуація виглядає так, ніби пресслужба гучно звинуватила авторів розслідування, сама поширила недостовірну інформацію, а потім просто тихо підчистила сайт і соцмережі. Як зазначає журналіст, це не схоже на ознаки бездоганної ділової репутації, яка є вимогою до працівників банків.

Суд у Києві не скасував заборону на публікацію розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР

Оприлюднено автором

Печерський районний суд Києва не задовольнив вимогу про скасування заборони на публікацію розслідування щодо 143 об’єктів нерухомості, які, як стверджується, належать брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.

Про це повідомив Центр протидії корупції. За даними організації, суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк відмовив у задоволенні заяв Центру протидії корупції та «Слідство.Інфо», які просили скасувати забезпечення позову, що забороняє публікацію матеріалу розслідування.

Як заявили у ЦПК, суд не прийняв аргументи заявників та дійшов висновку, що вони не довели відсутності потреби у подальшому застосуванні цієї заборони.

У Центрі протидії корупції вважають таке рішення необґрунтованим. Там зазначили, що розслідування вже оприлюднили вісім провідних українських медіа. Також у ЦПК звернули увагу, що в позові до журналістів, за їхніми словами, не згадується брат директора ДБР, однак суд не взяв до уваги і цей аргумент.

Окрім цього, у Центрі протидії корупції заявили, що після виходу розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР жодної реакції з боку влади не було.

ДБР розслідує стрілянину по бійцю полку «Скеля» під час втечі з полігону

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження після стрілянини по військовослужбовцю 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Аркадію Кукшину. Розслідування ведуть за статтею про перевищення влади військовою службовою особою. Про це повідомляє «Слідство.Інфо».

Як зазначають журналісти, подія сталася 4 травня. Того дня Аркадій Кукшин, який самовільно залишив місце служби, намагався втекти з полігону. За його словами, неподалік він зустрів групу військових зі «Скелі», які почали стріляти по ньому. Одна куля поранила його в ногу, а уламки від іншої травмували руку.

Після цього Кукшин сам дістався Харкова. Там за допомогою лікаря йому підпільно витягли кулю з ноги. Через два місяці він незаконно перетнув державний кордон і зараз перебуває в одній з європейських країн.

Коли військовий ще був в Україні, він звернувся на гарячу лінію ДБР із заявою про поранення. Пізніше йому надійшов виклик до суду у справі про самовільне залишення служби, але обставини стрілянини тоді не розглядалися.

Після публікації розслідування «Слідства.Інфо» Кукшин заявив, що ДБР також відкрило окреме кримінальне провадження за статтею 426-1 Кримінального кодексу України — «Перевищення влади військовою службовою особою». Журналістам слідчий ДБР підтвердив, що справу відкрито, проте деталей не повідомив, пославшись на таємницю слідства.

Аркадій Кукшин також стверджує, що 28 квітня його затримали працівники ТЦК та СП у Харкові, хоча він навчався на денній формі. Після цього, за його словами, його відправили до 425-го окремого штурмового полку «Скеля», де він проходив базову загальновійськову підготовку на полігоні в Сумській області.

Увага, на фото присутні чутливі кадри!

Георгій Папаскі нарощує присутність у гральному бізнесі України

Оприлюднено автором

Болгарський бізнесмен Георгій Папаскі активно розширює свою присутність на українському гральному ринку через кілька пов’язаних між собою компаній. Ліцензії PlayCity вже отримали ТОВ PT Play Україна та ТОВ Euro Games Technology Україна, а пізніше з’явилася ще одна структура — ТОВ PT Play Tech Україна. Про це йдеться у розслідуванні BIHUS Info.

Як зазначають журналісти, PT Play займається виробництвом гральних автоматів, обладнання та програмного забезпечення, а також має зв’язок із брендами WinBet і InBet. Компанії PT Play та Euro Games Technology в Україні були зареєстровані за однією адресою, а між їхніми керівниками та власниками простежуються тісні бізнес-зв’язки. Окремо розслідувачі згадують брата Георгія Папаскі — Волтера, якого болгарські джерела пов’язують зі справою про фінансування замовного вбивства конкурента.

Першим великим проєктом Папаскі в Україні мало стати казино в київському Premier Palace із заявленими інвестиціями у 500 мільйонів гривень. Проте PlayCity відмовило у видачі ліцензії через арешт готелю, який правоохоронці пов’язують із російською групою VS Energy та її співвласниками Олександром Бабаковим, Михайлом Воєводіним і Євгеном Гінером.

У матеріалі також ідеться про зв’язки Папаскі з болгарським гральним магнатом Василом Божковим, чиє ім’я згадувалося у розслідуваннях про контакти з ПВК «Вагнер», Євгеном Пригожиним і можливі зв’язки з російськими спецслужбами. Сам Папаскі визнає лише минулі ділові відносини з Божковим та заперечує знайомство з Пригожиним і Сергієм Наришкіним.

Автори розслідування окремо зосередилися на українському напрямку діяльності бізнесмена. У 2021 році Папаскі став співвласником компанії Casino Solution, яка є власником торговельної марки Betmatch. Іншим співвласником був фонд «Стримінвест», який журналісти пов’язують з оточенням народного депутата від забороненої ОПЗЖ Вадима Столара. Сам бізнесмен стверджує, що зі Столаром не знайомий, а сам проєкт у підсумку не був реалізований.

У PlayCity заявили, що перед видачею ліцензій ТОВ PT Play Україна та ТОВ Euro Games Technology Україна зверталися до СБУ, ДБР, Національної поліції, БЕБ, ДПС і Держфінмоніторингу. Жоден із цих державних органів не надав підстав для відмови, тож компанії, пов’язані з Папаскі, продовжують працювати та розширювати діяльність в Україні.