Генеральний прокурор Руслан Кравченко з 13 вересня перебуває у службовому відрядженні у Франції. Метою поїздки є участь у слуханнях парламентської мережі Парламентської асамблеї Ради Європи, присвячених питанню українських дітей. Як повідомляє «Главком», у розпорядженні якого опинилася копія відповідного наказу, захід має назву «Парламентські заходи щодо українських дітей у контексті міжнародної відповідальності». Термін відрядження становить п’ять діб, починаючи з 13 вересня. У документі також зазначено, що всі витрати, пов’язані з перебуванням Кравченка за кордоном, покриває сторона, що організовує захід. Раніше генпрокурор особисто підтвердив факт свого перебування за кордоном у рамках службового відрядження для проведення зустрічей із міжнародними партнерами. При цьому в Офісі генерального прокурора ситуацію коментували суперечливо: зокрема, керівниця комунікацій ОГП Мар’яна Гайовська заявляла, що не володіє інформацією про виїзд Кравченка. Поїздка відбувається на фоні заяви генпрокурора про відставку та загострення конфлікту з керівництвом антикорупційних органів. Зокрема, 14 вересня Кравченко оприлюднив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
Архіви позначок: Кривонос Семен
Хто стоїть за підозрою очільнику НАБУ: нові подробиці від Ярослава Железняка
Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про те, що підготовкою підозри для очільника НАБУ Семена Кривоноса займалася Служба безпеки України. Відповідний документ був підписаний генеральним прокурором Русланом Кравченком. Згідно з номером справи, досудове розслідування здійснював слідчий відділ Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області. Варто зазначити, що у політичних колах тривалий час обговорювалися чутки про те, що Володимир Зеленський через СБУ планує здійснити тиск на НАБУ та САП.
Деталі підозри Семену Кривоносу: епізод з усиновленням
Руслан Кравченко розпочав публікацію матеріалів, що обґрунтовують підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, у своєму Telegram-каналі. Першим оприлюдненим епізодом стала справа про усиновлення. Кравченко зазначає, що суд підтвердив факт злочину в діях Кривоноса. За словами Кравченка, директор НАБУ фіктивно усиновив дитину, щоб отримати амністію та уникнути відповідальності.
Кирило Буданов про скандал навколо генпрокурора Кравченка та тиск на антикорупційні органи
Керівник Офісу президента та ексочільник ГУР Кирило Буданов висловився щодо поточної ситуації, пов’язаної з висуненням підозр антикорупційникам та несподіваним виїздом за кордон генерального прокурора Руслана Кравченка. Генерал-лейтенант наголосив, що такі події негативно впливають на репутацію держави. Відповідаючи на запит «УП» щодо інцидентів навколо генпрокурора, Буданов зазначив: «Не маю, на жаль, достатньо часу на всі ваші запитання відповісти, тому скажу коротко: все це не нормально і максимально шкодить іміджу України у світі».
Кривонос заявив про нову форму корупції серед постачальників озброєння
В Україні, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, корупційні схеми змінюються: високопосадовці з правоохоронних органів, парламенту та інших державних структур можуть ставати співбенефіціарами великих компаній, що постачають озброєння. Це, як він зазначив, здатне впливати на те, як підприємства отримують державні контракти та замовлення.
Про це Кривонос повідомив під час брифінгу. Він заявив, що у великих компаніях — постачальниках озброєння — можуть раптово з’являтися впливові бенефіціарні власники. За його словами, на підставі домовленостей або невідомих джерел серед таких осіб опиняються високопосадовці правоохоронних органів, парламенту чи інших державних органів, фактично стаючи співбенефіціарами окремих компаній.
Кривонос наголосив, що така практика може впливати на розподіл контрактів і державних замовлень, а це, своєю чергою, підриває обороноздатність країни.
Керівник САП Олександр Клименко зі свого боку зазначив, що НАБУ та САП не здатні самостійно подолати корупцію в оборонній сфері, зважаючи на масштаб оборонного бюджету та кількість закупівель.
За словами Клименка, Міністерство оборони вперше звернулося до НАБУ з проханням провести аналіз корупційних ризиків в оборонній сфері. Відповідний аналіз бюро надало за останні пів року.
Раніше ЗМІ звинувачували ексміністра оборони Рустема Умєрова у лобіюванні інтересів великого українського виробника дронів із Конотопа, а також проєктів у сфері БПЛА колишнього генерального директора Google Еріка Шмідта.
Відставка Умєрова, як зазначалося, могла бути пов’язана з протистоянням різних компаній за доступ до оборонного бюджету. У матеріалі також йшлося, що на боці ексміністра нібито виступали НАБУ та САП, тоді як їхніми опонентами називали компанії, близькі до оточення президента Володимира Зеленського, зокрема FirePoint.
Кривонос заявив про стеження СБУ за детективами НАБУ
Директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що Служба безпеки України чинить постійний тиск на детективів Бюро. За його словами, зокрема йдеться про стеження та спроби дізнатися про заплановані слідчі дії.
Про це Кривонос сказав під час брифінгу. Він зазначив, що СБУ, за його словами, незаконно встановлює прослуховування, відстежує пересування автомобілів через систему «Безпечне місто» та моніторить судові реєстри.
Один із таких випадків, за словами директора НАБУ, стався близько двох тижнів тому. Тоді у квартирі керівника підрозділу НАБУ знову виявили незаконно встановлену прослушку.
Кривонос наголосив, що конфлікту ані з СБУ, ані з Генпрокуратурою немає. Водночас, за його словами, проблема полягає не в тому, що правоохоронні органи розслідують можливу протиправну діяльність, а в тому, що значний ресурс спрямований на з’ясування того, що саме НАБУ планує і що розслідує.
«У нас немає конфлікту ні з СБУ, ні з Генпрокуратурою. Не проблема, що правоохоронні органи розслідують можливу протиправну діяльність, проблема в тому, що велика кількість ресурсу кинута на те, щоб дізнатися, що ми плануємо та що ми розслідуємо», — заявив Кривонос.
Українські правоохоронні органи подають запит на екстрадицію підозрюваних у справі “Мідас” з Ізраїлю
Україна готує документи для процедури екстрадиції ключових фігурантів у справі “Мідас” – бізнесмена Тимура Міндіча та його бізнес-партнера Олександра Цукермана, які зараз перебувають в Ізраїлі. Наразі складно прогнозувати, чи вдасться їх повернути.
Про це в інтерв’ю розповів директор НАБУ Семен Кривонос.
Складний процес повернення
Для НАБУ процедура екстрадиції ніколи не є простою формальністю.
“Це цілий процес, який включає підготовку відповідного запиту, його надсилання, супровід та комунікацію з партнерами. Відверто кажучи, складно сказати на 100%, чи вдасться нам здійснити екстрадицію з Ізраїлю чи будь-якої іншої країни”, – зазначив Кривонос.
Процедура стала складнішою після початку повномасштабної війни
За словами директора НАБУ, процедура екстрадиції є складною і залежить, зокрема, від рішень судів у тих юрисдикціях, де ухвалюється рішення про екстрадицію.
“Наші фігуранти використовують ситуацію в країні як аргумент (мотивуючи неможливість повернення, — ред.). Це може здаватися смішним чи абсурдним, але ми стикалися з такою практикою судів: “Вибачте, у країні небезпечно, це може загрожувати життю”. І суди в європейських юрисдикціях приймають це як аргумент та відмовляють в екстрадиції через безпекову ситуацію”, – пояснив Кривонос.
Водночас він зауважив, що останнім часом ситуація покращилася, і НАБУ вдалося екстрадувати кілька осіб.
Відповідаючи на запитання щодо реакції Ізраїлю на запит про екстрадицію Міндіча і Цукермана, директор НАБУ зазначив: “Наразі ми в процесі підготовки та надсилання екстрадиційного запиту. Нагадую, що запит надсилається через Офіс генерального прокурора, а готується у нас. Документи ще в процесі підготовки”.
НАБУ виявило передачу інформації про спецтранспорт угрупованню Міндіча
Розслідування Національного Бюро розслідувань (НАБУ) виявило передачу інформації про стеження за фігурантами справи Міндіча іншими правоохоронними органами. Директор НАБУ Кривонос повідомив, що група осіб надавала дані про переміщення автомобілів НАБУ злочинному угрупованню. З’ясовуються обставини передачі інформації фігурантам справи, а також особам Рокета та Тенера. Фігуранти справи були поінформовані про проведення стеження з боку НАБУ. Деякі співробітники правоохоронних органів повідомили їм про це стеження. Виникає питання щодо осіб, що здійснюють це, та їх мотивів. НАБУ не отримало дані про переміщення певних автомобілів. Записів про це в системі «Безпечне місто» не було. У «довідках папки Міндича» зафіксовано перегляд даних по автомобілях. Однак, за заявами, в системі «Безпечне місто» жодних запитів щодо цих даних не здійснювалося.