Данило Сліпчук, який обіймає посаду головного спеціаліста Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора, згадується у матеріалах справи як особа з найближчого кола Сергія Кропиви, відомого за псевдонімом «Канцлер». За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Сліпчук виконував для Кропиви різноманітні фінансові, інформаційні та технічні доручення: здійснював перевірку адрес кол-центрів, визначав їхню приналежність до «своїх» чи «чужих», долучався до обліку фінансових ресурсів та брав участь у маніпуляціях із готівкою. У жовтні 2025 року він спільно з водієм Кропиви перевозив готівку до пункту обміну валют, розташованого на бульварі Лесі Українки в Києві. Згідно з матеріалами слідства, 17 липня 2026 року він також сприяв транспортуванню сумок, валіз, ключів від автомобіля марки BMW та іншого майна Кропиви безпосередньо до Офісу генпрокурора. Трудова діяльність Сліпчука з Кропивою розпочалася ще в Одеській ОВА у 2023 році, після чого з серпня 2025 року він перейшов працювати до Офісу генпрокурора. Варто зазначити, що Данило Сліпчук є сином очільника поліції Волині Олега Сліпчука. Своєю чергою, батько публічно запевнив, що утримуватиметься від будь-якого втручання у цю справу та не збирається зловживати власним службовим становищем заради сина.
Архіви позначок: кришування
Доля генерального прокурора Руслана Кравченка: чому затягується процедура відставки
Генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив про відставка, проте офіційна процедура його звільнення у Верховній Раді досі не стартувала. Станом на 8 вересня відповідне подання Президента про надання згоди на його звільнення ще не надійшло до парламенту. 8 вересня правоохоронний комітет Верховної Ради планував заслухати Кравченка. Під час засідання збиралися обговорити кадрову політику, організацію роботи прокуратури, внутрішній контроль в Офісі генпрокурора, а також протидію роботі електронно-комунікаційних шахрайських організацій. Проте Кравченко був відсутній на цьому засіданні. Водночас народні депутати так і не дочекалися президентського подання про його звільнення. З огляду на це, члени комітету ухвалили рішення закрити засідання та провести нову зустріч одразу після того, як до Верховної Ради надійде офіційне подання від Президента. Отже, незважаючи на публічну заяву Кравченка про відставку, остаточний вердикт має винести парламент. Перед проведенням голосування Генпрокурор зобов’язаний надати звіт про діяльність Офісу генпрокурора за період свого керівництва. Окрему увагу привертає резонансна справа «Карфаген», у рамках якої Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснили обшуки в Офісі генпрокурора, а також у представників найближчого оточення Кравченка.
Доля керівництва Державної податкової служби опинилася під загрозою після відставки Руслана Кравченка
Майбутнє виконувачки обов’язків голови Державної податкової служби України Лесі Карнаух може опинитися під питанням після відставки генерального прокурора Руслана Кравченка. Про це повідомив журналіст Сергій Сердич. Раніше Леся Карнаух працювала заступницею Кравченка в Київській ОВА, після чого обійняла посаду його першої заступниці в Податковій службі. Коли Кравченко перейшов до Офісу генпрокурора, вона залишилася керувати ДПС. Окрему увагу журналіст звернув на заступника голови ДПС Ігоря Панченка. За заявою Сердича, Панченко нібито згадується на записах, які стосуються спецоперації НАБУ та САП під назвою «Карфаген». З огляду на ці обставини, Сергій Сердич вважає відставку Карнаух і Панченка неминучою. На даний момент офіційних рішень щодо їхнього звільнення не ухвалено. Руслан Кравченко подав заяву про відставку 7 вересня на тлі проведення розслідування «Карфаген».
Пенсійні баталії та кримінальні справи: історія прокурора Сергія Кропиви
42-річний прокурор Сергій Кропива, який є фігурантом корупційної справи «Карфаген», через судові позови домігся перерахунку вислуги років до 25 років 6 місяців 18 днів. Це дозволило йому призначити пенсію з грудня 2021 року. У 2025 році він задекларував 283,3 тис. грн пенсійних виплат. Наразі Кропива є підозрюваним у справі НАБУ щодо ймовірного «кришування» кол-центрів, а ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 120 млн грн.
Згідно з даними «Главкому», право на пенсію Кропива відстоював у судах, оскаржуючи відмову Пенсійного фонду та домагаючись збільшення розрахункової вислуги років. У деклараціях пенсійні доходи з’явилися у 2024 році (165,2 тис. грн), а наступного року сума зросла до 283,3 тис. грн. Середній розмір виплат у 2025 році становив близько 23,6 тис. грн на місяць, хоча на суму могли впливати перерахунки за попередні періоди.
Процес збільшення вислуги розпочався у квітні 2022 року, коли Кропива подав позов до департаменту кіберполіції, де працював заступником начальника до кінця 2021 року. Він вимагав зарахувати пільгові періоди служби, зокрема участь у миротворчій місії в Косові (2006–2007 роки) за схемою «місяць за три», а також роботу в органах внутрішніх справ, включаючи службу в Золотоніському міськвідділі міліції, за схемою «місяць за півтора». На момент звільнення у 2021 році його вислуга складала 20 років і чотири місяці, проте після рішень Окружного адміністративного суду Києва вона зросла до понад 25 років.
Після успішного перерахунку вислуги Кропива звернувся до суду щодо відмови Пенсійного фонду. У листопаді 2023 року Київський окружний адміністративний суд зобов’язав призначити йому пенсію з 13 грудня 2021 року. У цей період Кропива працював в Офісі Генерального прокурора на посаді заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва.
За версією НАБУ та САП, Кропива, відомий під прізвиськом «Канцлер», у середині 2025 року очолив злочинну організацію, що забезпечувала прикриття діяльності кол-центрів, які займалися шахрайством. Слідство також розслідує відмивання коштів: за даними правоохоронців, понад 20 млн грн було витрачено на нерухомість та коштовності, понад 12 млн грн перереєстровано на третіх осіб, а ще 10 млн грн розміщено на рахунках близьких осіб під виглядом доходів від підприємництва. 6 вересня ВАКС взяв Кропиву під варту до 2 листопада з альтернативою застави у 120 млн грн.
Мільйони, футбол і крипта: хто такий 28-річний президент ФК «Харків» Богдан Бойко, який став фігурантом «Карфагена»
Богдан Бойко, який очолює футбольний клуб «Харків», опинився серед підозрюваних у рамках антикорупційної операції «Карфаген», яку проводять НАБУ та САП. Правоохоронці припускають, що він міг виконувати функцію негласного керівника мережі шахрайських кол-центрів і координувати їхню роботу. Згідно із заявою прокурора, Бойко безпосередньо взаємодіяв щодо функціонування таких центрів, узгоджував конкретні локації, обговорював окремі об’єкти та сприяв виконанню запитів у межах міжнародної правової допомоги. Прокурор Карась зазначив, що наразі триває відкрита стадія розслідування, під час якої слідчі перевіряють факти діяльності подібних структур по всій території країни, зокрема згадуючи місто Дніпро.
До матеріалів провадження приєднали три телефонні розмови між очільником футбольного клубу та Сергієм Кропивою, який обіймає посаду заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора. Перша розмова зафіксована 19 березня 2026 року, коли Кропива інформував Бойка про стан справ у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції, запевняючи, що стосовно цього регіону жодних розшукових заходів немає і все перебуває в режимі очікування. Під час наступної бесіди 5 травня співрозмовники торкнулися теми громадян Казахстану, які, за словами представника Офісу генпрокурора, виявили готовність вплинути на певну особу за умови подання українською стороною відповідного міжнародного доручення. Третя розмова відбулася 6 травня, в період перебування Бойка в Лісабоні, під час якої обговорювалася кандидатура директора Івахненка для проведення процесуальних дій. За твердженням прокуратури, ці аудіозаписи вказують на координацію діяльності кол-центрів та процесуальних кроків між фігурантами.
Своєю чергою, Богдан Бойко рішуче відкидає будь-яку причетність до протиправної діяльності, шахрайських схем та заволодіння фінансами громадян. Водночас у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підкреслюють, що розслідування триває на відкритому етапі, а правоохоронні органи продовжують збирати документальні докази та встановлювати деталі справи.
Богдан Бойко з’явився на світ у 1998 році. У дитячі роки він захоплювався футболом та проходив навчання в академії київського «Динамо», після чого здобув вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Протягом 2023 року він разом із засновником WhiteBIT Володимиром Носовим увійшов до числа власників і головних інвесторів харківського клубу «Металіст 1925». У 2024 році Бойко очолив наглядову раду цієї спортивної організації, а вже у 2025 році став її президентом, помінявшись посадами з Носовим. У червні 2026 року за його ініціативи відбувся масштабний ребрендинг, у результаті якого «Металіст 1925» змінив назву на ФК «Харків».
Володимир Носов є засновником криптобіржі WhiteBIT, яка реалізує спільні проєкти з «Дією», Netflix, lifecell та monobank. При цьому в медіапросторі з’являлися припущення про те, що Носов може виступати лише номінальним власником біржі, тоді як реальними бенефіціарами нібито є представники родини Шенцевих — Микита та Дмитро, відомі своєю проросійською політикою. Крім того, біржу WhiteBIT звинувачували в потенційній взаємодії з державою-агресором після початку повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема, у березні 2023 року фіксувалося переміщення 3299 біткоїнів вартістю близько 85,6 мільйона доларів, які, як стверджувалося, належали російській платформі BTC-e та виводилися частинами через сторонні сервіси.
Четвертого вересня НАБУ та САП офіційно оголосили про проведення масштабної спецоперації під назвою «Карфаген», у ході якої було викрито злочинну мережу, що займалася покровительством шахрайських кол-центрів та легалізацією активів. Слідство вважає організатором угруповання заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву, який у середині 2025 року сформував структуру за участю працівників прокуратури та інших осіб. За даними слідчих органів, учасники схеми систематично брали хабарі за уникнення перевірок кол-центрів, які ошукували людей в Україні та за кордоном. Отримані кошти, за версією слідства, відмивалися через купівлю нерухомості, ювелірних виробів та інших цінностей на суму понад 20 мільйонів гривень, а ще понад 10 мільйонів гривень могли зберігатися на рахунках близького кола осіб під виглядом легального бізнесу. У матеріалах цього провадження Бойко проходить як особа, яка могла виступати негласним куратором частини кол-центрів, зокрема прокурор САП заявляв про те, що Кропива попереджав його про вибіркові обшуки в Дніпрі та запитував адреси для захисту пов’язаних із Бойком об’єктів від перевірок.
Справа «Карфагена»: затримання Сергія Кропиви та деталі обшуків в Офісі генпрокурора
У Львові затримали Сергія Кропиву, посадовця Офісу генерального прокурора та головного фігуранта операції «Карфаген». За інформацією джерел, він, ймовірно, прямував до кордону з наміром залишити територію України. Про це в інтерв’ю Тетяні Даниленко повідомив керівник відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайло Ткач, посилаючись на власні джерела у політичних колах. На думку журналіста, переміщення Кропиви в бік кордону вказує на те, що фігуранти могли бути заздалегідь поінформовані про початок публічної фази операції та готувалися до слідчих дій.
Ткач також розповів про деталі обшуків в Офісі генерального прокурора. Зокрема, на початку слідчих дій детективів НАБУ не пустили через центральний вхід, через що правоохоронцям довелося долати паркан за допомогою драбини. Журналіст зазначає, що такі дії суперечать заявам ОГП про сприяння розслідуванню.
Згідно з даними джерел «Української правди», після початку операції генпрокурор Руслан Кравченко перебував в Офісі президента, хоча згодом видання ZN.UA повідомило, що він перебував у лікарні «Добробут». Також повідомляється, що вранці після обшуків президент Володимир Зеленський розглядав можливість звільнення Кравченка, проте голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія виступив проти цього, переконавши президента дочекатися судових рішень та доказів від НАБУ і САП.
Існують припущення про неформальні домовленості між Кравченком та Арахамією, згідно з якими генпрокурор мав блокувати процесуальні дії щодо впливових депутатів, а політики натомість гарантували б, що Верховна Рада не проголосує за відставку генпрокурора. Офіційно ці твердження сторони не підтверджували.
Крім того, Офіс генерального прокурора заявив, що під час обшуків детективи отримали доступ до матеріалів інших справ, зокрема тих, що стосуються керівництва та працівників НАБУ і САП. Михайло Ткач припустив, що серед вилученого могли бути документи щодо стеження за антикорупційними органами або плани нової атаки на них, проте наголосив, що наразі ці дані не мають підтверджень.