Генеральний прокурор Руслан Кравченко з 13 вересня перебуває у службовому відрядженні у Франції. Метою поїздки є участь у слуханнях парламентської мережі Парламентської асамблеї Ради Європи, присвячених питанню українських дітей. Як повідомляє «Главком», у розпорядженні якого опинилася копія відповідного наказу, захід має назву «Парламентські заходи щодо українських дітей у контексті міжнародної відповідальності». Термін відрядження становить п’ять діб, починаючи з 13 вересня. У документі також зазначено, що всі витрати, пов’язані з перебуванням Кравченка за кордоном, покриває сторона, що організовує захід. Раніше генпрокурор особисто підтвердив факт свого перебування за кордоном у рамках службового відрядження для проведення зустрічей із міжнародними партнерами. При цьому в Офісі генерального прокурора ситуацію коментували суперечливо: зокрема, керівниця комунікацій ОГП Мар’яна Гайовська заявляла, що не володіє інформацією про виїзд Кравченка. Поїздка відбувається на фоні заяви генпрокурора про відставку та загострення конфлікту з керівництвом антикорупційних органів. Зокрема, 14 вересня Кравченко оприлюднив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
Архіви позначок: Клименко Александр
Хто стоїть за підозрою очільнику НАБУ: нові подробиці від Ярослава Железняка
Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про те, що підготовкою підозри для очільника НАБУ Семена Кривоноса займалася Служба безпеки України. Відповідний документ був підписаний генеральним прокурором Русланом Кравченком. Згідно з номером справи, досудове розслідування здійснював слідчий відділ Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області. Варто зазначити, що у політичних колах тривалий час обговорювалися чутки про те, що Володимир Зеленський через СБУ планує здійснити тиск на НАБУ та САП.
Кирило Буданов про скандал навколо генпрокурора Кравченка та тиск на антикорупційні органи
Керівник Офісу президента та ексочільник ГУР Кирило Буданов висловився щодо поточної ситуації, пов’язаної з висуненням підозр антикорупційникам та несподіваним виїздом за кордон генерального прокурора Руслана Кравченка. Генерал-лейтенант наголосив, що такі події негативно впливають на репутацію держави. Відповідаючи на запит «УП» щодо інцидентів навколо генпрокурора, Буданов зазначив: «Не маю, на жаль, достатньо часу на всі ваші запитання відповісти, тому скажу коротко: все це не нормально і максимально шкодить іміджу України у світі».
САП не має права самостійно відкривати справи проти нардепів, заявив Клименко
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив під час брифінгу, що САП досі не має повноважень самостійно починати кримінальні провадження щодо народних депутатів.
За словами Клименка, САП не може розпочати таке розслідування без волі іншої посадової особи, яка не має жодного відношення до антикорупційної інфраструктури.
Наразі такі рішення ухвалює Генеральний прокурор України Руслан Кравченко, хоча саме САП здійснює процесуальне керівництво у справах щодо топкорупції.
Клименко наголосив, що відповідальність САП полягає у розслідуванні таких категорій злочинів стосовно народних депутатів, однак відсутність можливості самостійно почати провадження створює проблеми.
Минулого року керівник САП повідомляв, що понад 40 чинних народних депутатів України мають підозри у вчиненні корупційних злочинів. Серед фігурантів антикорупційних розслідувань — представники найбільшої парламентської фракції «Слуга народу».
Тиск на САП: Заява Олександра Клименка
Олександр Клименко, голова САП, висловив занепокоєння щодо втручання влади у діяльність його організації. Він зазначив, що з боку влади постійно виникає бажання вплинути на роботу САП. За його словами, провідну роль у цьому процесі відіграє Служба безпеки, яка, на думку Клименка, займається не своїми завданнями і є абсолютно непідзвітною. “Навіщо їм відстежувати наших експертів? Чому вони стежать за судовими рішеннями по наших справах? Що тут відбувається? Навіщо це потрібно? Хіба так вони виконують свої обов’язки?” — підкреслив він. Крім того, Клименко звернув увагу на тиск, який відчувають прокурори САП, особливо ті, хто працює над чутливими справами, такими як справа Чернишова. Він повідомив про постійні спроби злому акаунтів, електронної пошти та інших засобів зв’язку.
Перехід прокурорки: Як дія «помилки» вплинула на майно олігарха
Перший заступник керівника прокуратури Дніпропетровської області Ольга Миргородська призначена на посаду заступника прокурора Харківської області. Миргородська здобула популярність після скандалу зі “зливом” справи “регіонала” Олександра Клименка. До роботи в Дніпрі протягом 2021-2024 років жінка обіймала посаду заступника керівника Обухівської окружної прокуратури. На цю посаду вона потрапила після скандальної історії. У 2017-2019 роках Миргородська працювала у Головній військовій прокуратурі ГПУ під керівництвом одіозного Анатолія Матіоса, де фактично сприяла інтересам ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка. У кожній справі були встановлені свої терміни розслідування. Під час об’єднання кількох проваджень в одне прокурорка Головної військової прокуратури Миргородська неправильно підрахувала тривалість слідства, через що терміни закінчилися. Згодом справу Клименка передали до НАБУ та САП, але виявилося, що частина доказів, зібраних проти Клименка, була отримана вже після закінчення строків. Простіше кажучи, через “помилку” Миргородської частина доказів втратила юридичну силу для суду. Завдяки діям прокурорки раніше арештоване майно Клименка вартістю в десятки мільйонів доларів повернулося у власність його компаній та наближених осіб. Іронічно, що тодішній керівник Головної військової прокуратури регулярно хвалився успіхами у розслідуванні справи Клименка, яку саме ця прокуратура в особі Ольги Миргородської фактично “злила”. Сама Миргородська відмовилася коментувати свою “помилку”. Наприкінці 2019 року вона тихо подала декларацію про звільнення з посади заступника начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури. У 2020 році вже експрокурорка зареєструвала ФОП і надавала юридичні послуги як підприємець, але ненадовго – у 2021 році вона знову повернулася до прокурорської діяльності, отримавши посаду заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області.
Бізнесмен заявляє про побори з боку співробітників СБУ та погрози вбивством
Український бізнесмен Сергій Ваганян заявив, що володіє інформацією про підготовку замаху на нього. Також надходять погрози його оточенню від колишнього начальника податкової поліції міста Києва Ігоря Скорохода, розповів Ваганян під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань розслідування корупції. “Так, є погрози й моєму життю, які постійно надходять телефоном, вони у мене задокументовані, я їх також надав. Є інформація про те, що на мене готується замах. Є запис розмови [Скорохода], де він говорить, що генеральний прокурор дав команду розірвати все моє оточення, і просто створювати штучні проблеми, безлад. Він говорить про обшуки у моїх рідних, друзів, знайомих і сусідів і навіть у тих людей, яких я ніколи в житті не бачив і не знаю, і що це лише початок”, – сказав підприємець. Водночас свідок висловив сумнів, що генеральний прокурор особисто знайомий з цією особою, яка є кумом колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка за часів президентства Віктора Януковича, або давав такі доручення. Сергій Ваганян стверджує, що неодноразово повідомляв ДБР про погрози вбивства та підготовку замаху на нього. Попри десятки заяв до центрального апарату та територіального управління в Миколаєві, направлених адвокатами протягом останніх років, жодної реакції з боку правоохоронців не було. “Так, і в ДБР також направлялися за ці всі 4,5 роки десятки заяв про злочинне угруповання, і хто до нього входить, і про віджим бізнесу, і про тиск, і про погрози, і про сфальсифіковані кримінальні справи фігурантами, фігурантами, якими мали б стати й [перший заступник Голови Національної поліції України] Максим Цуцкіридзе, і слідчі, і прокурори, і судді, але реакції взагалі ніякої”, – зазначив підприємець. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань розслідування корупції під час війни озвучив факти, що вказують на можливі процесуальні порушення з боку Державного бюро розслідувань та погрози його життю. Також, відповідаючи на запитання народного депутата Валентина Наливайченка, Ваганян повідомив, що співробітники ДБР проводили з ним слідчі дії у Відні під час повномасштабної агресії. Представники бюро попросили його записати відеозвернення особисто для президента Володимира Зеленського, де він висловлює бажання дати свідчення про неправомірні дії колишнього голови СБУ Івана Баканова та ексначальника Головного управління внутрішньої безпеки Андрія Наумова. Про існування корупційної системи в Службі безпеки Сергій Ваганян заявив це в середині січня. За його словами, Іван Баканов, який очолював СБУ, і Андрій Наумов, який був начальником Головного управління внутрішньої безпеки, перетворили санкції РНБО на “власний бізнес-проєкт”. На засіданні ТСК 9 лютого Ваганян заявив, що Івана Баканова призначили головою Служби безпеки України виключно через дружні стосунки з президентом Володимиром Зеленським, однак він був повністю некомпетентним, а СБУ де-факто керував Андрій Наумов. Вони удвох, за словами бізнесмена, організували схему поборів з бізнесу, частина грошей з якої осідала в офісі президента.
САП Заявив про Можливу Причетність СБУ до Прослуховування Детектива НАБУ
Керівник САП Клименко натякнув, що за прослуховуванням співробітника НАБУ може стояти СБУ. “У країні триває повномасштабне вторгнення, і при цьому Служба безпеки України витрачає величезні ресурси на розслідування недекларування майна детектива. При цьому це не входить до їхньої юрисдикції, що є порушенням закону”, – зазначив Клименко.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила розслідування щодо можливого витоку даних
Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила службове розслідування щодо можливого витоку даних під час операції “Мідас”. Перевірку проводив відділ внутрішнього контролю САП, вона охоплювала кілька епізодів, пов’язаних із комунікаціями працівників прокуратури з фігурантами кримінальних справ. Про перебіг та висновки перевірки Олександр Клименко розповів в інтерв’ю агентству Укрінформ. Він зазначив, що службове розслідування було відкрито, зокрема, після журналістських матеріалів Михайла Ткача. За словами очільника САП, під час перевірки встановили факт порушення службової етики, але без достатніх доказів зв’язку з конкретною справою “Мідас”.У межах службового розслідування виявили позапроцесуальне спілкування одного з працівників прокуратури з фігурантами кримінальних проваджень. Це порушення могло тягнути за собою дисциплінарне стягнення аж до звільнення. Однак, як пояснив Клименко, йдеться не про доведений витік матеріалів саме зі справи “Мідас”.Керівник САП уточнив, що під час перевірки не знайшли достатніх доказів того, що контакти стосувалися конкретно цієї операції. Водночас сам факт такого спілкування було зафіксовано й визнано порушенням внутрішніх правил.Працівник, щодо якого йшлося у розслідуванні, звільнився з органів прокуратури за власним бажанням. Олександр Клименко підтвердив, що йдеться про його заступника Андрія Синюка. Тож дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення вже не застосовували.Окрім службової перевірки, питання можливих витоків інформації розглядають ще в межах двох кримінальних проваджень. Їхнє розслідування наразі триває, остаточних висновків правоохоронці ще не оприлюднили. Клименко наголосив, що ці справи розслідують окремо від службового контролю.