Мільйонні плани та кримінальні провадження: деталі навколо ДП «Ліси України» за участю Болоховця, Зубовича і Кучера

Згідно з даними джерел «Викривача» у правоохоронних органах, всередині лісової галузі нібито обговорювався неофіційний місячний показник у розмірі 50 мільйонів доларів готівкою. Окрім цього, ще 5–10 мільйонів доларів мали спрямовуватися команді. Слід зазначити, що це не доведений слідством факт, а інформація від джерел, хоча деякі учасники цих подій уже стали фігурантами реальних кримінальних справ.

У липні 2025 року Державне бюро розслідувань затримало Юрія Болоховця, який раніше керував державним підприємством «Ліси України». Йому інкримінували незаконне збагачення в рамках кримінального провадження №62023000000001002. Правоохоронці встановили наявність у нього активів на 10,4 мільйона гривень, при цьому різницю між офіційними доходами та майном у розмірі щонайменше 7,9 мільйона гривень він пояснити не зміг. Серед майна значилися київська квартира вартістю понад 9 мільйонів гривень та 8 земельних ділянок. Згодом видання NGL.media інформувало про «хутір» в Івангороді площею понад 80 гектарів, який мав зв’язок із родичами та знайомими Болоховця і включав конюшню та озера. Суд спочатку встановив заставу майже 91 мільйон гривень, проте згодом її суму зменшили. У 2026 році підозру анулювали через процесуальні труднощі із фіксацією судового засідання, хоча саме провадження продовжило своє існування.

Після відставки Болоховця держпідприємство очолив колишній заступник міністра економіки Ігор Зубович. За інформацією джерел, новому керівництву передали той самий неофіційний фінансовий орієнтир, хоча фактичні обсяги збору коштів виявилися меншими за очікування. За перший повний місяць роботи Зубовичу нарахували офіційну заробітну платню в розмірі 732 тисячі гривень.

Олексій Кучер, який раніше обіймав посади голови Харківської ОДА та керівника Державної регуляторної служби, також згадується у цій ситуації. У квітні 2025 року він очолив наглядову раду «Лісів України», а в лютому 2026 року залишив цю позицію. Наразі триває розслідування щодо можливої незаконної виплати членам наглядової ради понад 6 мільйонів гривень у межах кримінального провадження №42025000000001058 за ч. 5 ст. 191 КК України. Кучер заперечував неправомірність цих виплат, розцінюючи провадження як тиск. Питання щодо його одночасного перебування на чолі ДРС та роботи в наглядовій раді також викликало публічні зауваження через обмеження, встановлені антикорупційним законодавством.

У цьому ж контексті згадується Тарас Висоцький. Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро направили до суду його справу, що стосується державних закупівель продуктів харчування. Слідство зазначає, що посередники застосовували завищені розцінки, а сума потенційних збитків становить близько 64 мільйонів гривень. Зокрема, в одному з епізодів вартість кілограма товару зросла приблизно з 30 до 75 гривень.

На регіональному рівні джерела вказують на Олександра Лисенка, керівника Слобожанського лісового офісу, пов’язуючи його з ймовірними махінаціями навколо промислової деревини та готівки. Проте офіційних даних та конкретного номера кримінального провадження щодо цього епізоду наразі немає, тому говорити про доведену схему підстави відсутні.

Таким чином, ситуація поділяється на дві складові. З одного боку, існують дані джерел про неофіційний щомісячний план у 50 мільйонів доларів готівкою та додаткові 5–10 мільйонів доларів для команди, які ще потребують підтвердження чи спростування. З іншого боку, наявні офіційні кримінальні провадження та претензії від правоохоронних органів: справа Болоховця №62023000000001002 разом із майном на понад 80 гектарів, провадження №42025000000001058 стосовно виплат членам наглядової ради, а також справа Висоцького з можливими збитками у 64 мільйони гривень.

Головним питанням залишається те, хто саме встановив згаданий джерелами план на 50 мільйонів доларів, кому призначалися ці кошти та скільки грошей вдалося акумулювати до того часу, як діяльністю лісової вертикалі зацікавилися НАБУ та інші відомства.

Корупційна схема у закупівлях: справа Висоцького та Грибана

В Україні розпочато судове розглядання матеріалів розслідування корупційної схеми, пов’язаної з закупівлею продуктів для державних потреб під час війни. У цій справі фігурують колишні високопосадовці, зокрема Тарас Висоцький, колишній перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, та Олександр Грибан, ексзаступник міністра економіки. За даними слідства, через завищення цін та використання посередницьких компаній державі завдано збитків на майже 64 млн грн. Інформацію про цю схему надало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Згідно з джерелами OBOZ.UA, Висоцького та Грибана звинувачують у зловживанні службовим становищем, що призвело до збитків державі на суму близько 64 млн грн. Події розгорталися навесні 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення виникла термінова потреба в постачанні продуктів харчування до регіонів. Слідство стверджує, що була організована схема постачання продуктів через підконтрольні компанії-посередники. Закупівлі проводилися для обласних військових адміністрацій, а оплату здійснювало АТ “Укрзалізниця”. Суть схеми полягала в тому, що продукція закуповувалася за ринковими цінами у виробників за кордоном (Польща, Туреччина), але до моменту постачання її вартість штучно підвищувалася через посередників. У результаті ціна на окремі товари зростала приблизно на 150% – наприклад, з близько 30 грн до 75 грн за кілограм у першому епізоді. За даними слідства, посадовець погоджував відповідні документи, рахунки та акти виконаних робіт, що дозволяло переказувати кошти на рахунки компаній-посередників. При цьому він мав доступ до офіційної статистики цін і знав реальну ринкову вартість продукції, а також можливість закупівлі безпосередньо у українських виробників. У справі зафіксовано щонайменше два епізоди. Загалом за цими двома епізодами збитки державі оцінюються майже у 64 млн грн. Після отримання коштів, за матеріалами слідства, вони виводилися на іноземні рахунки компаній із ознаками фіктивності, що свідчить про легалізацію незаконно отриманих доходів. Нагадаємо, правоохоронці викрили цю схему ще в серпні 2023 року. Досудове розслідування тривало до грудня 2024 року. Справу розглядають як приклад зловживань у сфері державних закупівель під час воєнного стану, коли швидкість прийняття рішень поєднувалася з підвищеними ризиками корупції та відсутністю належного контролю.