АТ «НАЕК «Енергоатом» 4 вересня відзвітувало про укладення договору від 27 серпня з американською корпорацією «Holtec International» на постачання систем зберігання відпрацьованого ядерного палива вартістю $175,07 млн, що становить 7,80 млрд грн. Інформація про це була опублікована в системі «Прозорро». Згідно з угодою, до 30 листопада 2030 року виробник зобов’язаний поставити 41 систему зберігання відпрацьованого ядерного палива для сховища українських АЕС з реакторами типу ВВЕР-1000. Повні деталі угоди залишаються невідомими через те, що контракт має гриф «Комерційна таємниця». Закупівлю провели без проведення торгів, обґрунтувавши це відсутністю конкуренції з технічних причин. У відповідному обґрунтуванні зазначається, що під час спорудження централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива застосовувалася технологія «Holtec International», яка охоплює процеси завантаження, транспортування та зберігання палива. Постачання обладнання для сховища передбачало виготовлення і доставку систем зберігання, зокрема багатоцільових контейнерів БЦК-31, БЦК-85 та контейнерів зберігання HI-STORM 190. Технічні характеристики цих контейнерів розроблені компанією «Holtec International» та отримали погодження від Держатомрегулювання. Проєкт будівництва ЦСВЯП, створений АТ «КІЕП» та погоджений Держатомрегулюванням, розрахований на застосування виключно цих контейнерів. Безперервне постачання систем зберігання та недопущення затримок у відвантаженні відпрацьованого ядерного палива з українських атомних електростанцій до ЦСВЯП, особливо в умовах триваючої російської агресії, має критичне значення для стабільної роботи українських АЕС. Саме через це замовник прийняв рішення придбати системи зберігання безпосередньо у розробника технології без проведення торгів. Автор: Анна Сорока, «Наші гроші»
Архіви позначок: Закупівлі
Аудитори зафіксували закупівлі ДП «Документ» без тендерів на понад 32,7 мільйона гривень
Держаудитслужба оформила п’ять протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП щодо директора ДП «Документ» Сергія Прокопченка. Йдеться про порушення законодавства у сфері закупівель, про що повідомляють розслідувачі.
Як випливає з даних аудиту, у листопаді–грудні 2024 року гендиректор ДП «Документ» підписав низку договорів без проведення визначених законом процедур публічних закупівель. Загальна сума цих договорів перевищила 32,7 млн грн.
Оплату здійснювали за рахунок коштів у розмірі 5 % чистого прибутку (доходу) ДП «Документ». Згідно з постановою Кабміну № 1454 від 27 грудня 2022 року, ці кошти мали використовуватися у встановленому порядку.
Аудитори вважають, що внаслідок таких дій було порушено ч. 10 ст. 3 закону «Про публічні закупівлі».
Також раніше повідомлялося, що Прокопченко лобіював впровадження платіжної системи «Герц» схематозника Костянтина Ткача.
П’ять ключових ризиків у держзакупівлях, які мають усунути до 2030 року
Корупція у сфері державних закупівель України давно вийшла за рамки простого привласнення бюджетних грошей і перетворилася на складні юридичні та технічні механізми. Про це пише ZN.ua.
Показовою є типова ситуація, коли укриття вже придбали, ним користуються діти, а через рік ДАСУ виносить припис про розірвання договору. Аудит у таких випадках відбувається вже після витрачання коштів і завершення робіт. Стратегія-2030 декларує намір змінити цей підхід, але поки що закупівлі часто працюють за принципом «вгадай намір замовника».
Цього літа парламент планує ухвалити оновлену Антикорупційну стратегію, яка визначатиме державні пріоритети у сфері протидії корупції до 2030 року. У документі окреслено основні проблеми, що потребують вирішення, а також цілі, яких мають досягти. Один із розділів присвячено публічним закупівлям. Його основу становить дослідження корупційних ризиків, підготовлене командою DOZORRO TI Ukraine на замовлення НАЗК.
Перед розглядом проблем важливо врахувати два моменти. Перший полягає в тому, що не всі недоліки, які можна побачити в Prozorro, стосуються саме процедур закупівель. Наприклад, у 2022 році Коломия намагалася придбати металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть за бездоганного проведення тендера залишалося б питання, чи була місту потрібна саме така фігура в той період і чи не варто було спрямувати кошти на інші потреби. Це вже сфера бюджетного планування, а не самої закупівельної процедури. Після розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало безплатно.
Другий момент у тому, що не кожне порушення є ознакою корупції. Працівники, відповідальні за закупівлі, можуть помилятися, не встигати або не мати достатнього знання законодавства. У багатьох установах не вистачає персоналу, тому закупівлями нерідко займаються додатково до основної роботи і за невелику доплату. Це безпосередньо впливає на якість процесу.
У межах дослідження зафіксували понад сотню проблем і вразливостей — від незначних до системних. Після того як відсіяли ті, що не пов’язані з корупцією, згрупували решту та провели консультації з експертами, визначили п’ять пріоритетних напрямів.
Перший із них — дискримінація та надмірні вимоги. Це один із найпоширеніших інструментів для маніпуляцій з боку замовників, які орієнтуються на «своїх» постачальників. Вимоги можна виписати так, щоб їм відповідав лише один виробник, скоротити терміни подання пропозицій, вимагати велику кількість довідок або поставку за кілька годин.
Серед прикладів у закупівлях вугілля були вимоги надати сертифікат про рівень володіння державною мовою або експертний висновок про ринкову кон’юнктуру. Наслідком такої дискримінації стає зростання цін: у закупівлях із незаконними обмеженнями замовники в середньому переплачували 40 %.
Повністю заборонити дискримінаційні умови неможливо, адже тоді замовники втратять можливість формувати адекватні вимоги відповідно до власних потреб. Тому йдеться про точкове виправлення найпроблемніших місць, спрощення механізму оскарження для бізнесу та допомогу АМКУ в оперативнішому розгляді скарг. Окремо пропонують посилити електронізацію тендерної документації, щоб швидше виявляти «заточки».
Другий напрям — зловживання під час зміни договорів. Він безпосередньо пов’язаний із попередньою проблемою. Після того як умови закупівлі сформульовано так, щоб прибрати конкурентів, наступним кроком може стати зміна умов договору зі «своїм» підрядником на вигідніші для нього. Попри наявність правил зміни контрактів, їх дотримуються не всі, а самі норми мають прогалини.
Одним із найяскравіших прикладів стали закупівлі дизельного пального для «Укрзалізниці». У 2024 року ВАКС засудив начальника одного з управлінь УЗ на три роки позбавлення волі, а керівника приватної компанії — на понад п’ять років через безпідставне підвищення цін у договорах. Збитки залізниці становили майже 103 млн грн.
Серед запропонованих рішень — удосконалення правил укладання та зміни договорів, щоб вони були зрозумілішими для всіх учасників, а також розвиток електронного контрактингу, який дасть змогу автоматично блокувати недопустимі зміни.
Третій ризик — зловживання прямими закупівлями. Після початку повномасштабної війни уряд дозволив укладати великі контракти без тендерів, обмежуючись звітуванням у Prozorro. Це справді дало змогу оперативно реагувати у критичних обставинах, однак окремі замовники почали використовувати такі винятки не за призначенням.
Як приклад наводиться Кривий Ріг, де в листопаді 2024 року уклали прямий договір на 77 млн грн на ремонт тепломереж, пояснивши це терміновістю перед зимою. Однак, як встановила ДАСУ, ці роботи планували ще з липня, тому часу для проведення тендера було достатньо.
Оскільки ситуація у сфері закупівель уже стабілізувалася, пропонують скоротити перелік підстав для укладення прямих договорів. Крім того, необхідно зобов’язати замовників публікувати документи, які обґрунтовують такий вибір, а також надати чіткі рекомендації щодо розрахунку вартості.
Четверта проблема — недостатня ефективність контролю. Навіть за наявності електронної системи та формально зрозумілих правил людський фактор не зникає. Саме тому критично важливо своєчасно виявляти порушення. Основна роль у цьому належить Державній аудиторській службі, яка проводить моніторинги.
На практиці перевірки часто стартують запізно. Так сталося, зокрема, із закупівлею укриття на Дніпропетровщині: договір підписали в червні 2023-го, а моніторинг розпочався лише в липні 2024-го. Порушення виявили, контракт розірвали, але на той момент роботи вже були повністю завершені. Частка превентивних моніторингів зросла з 20 % до понад 30 %, однак цього поки недостатньо.
Серед необхідних змін називають запуск моніторингів на ранніх етапах, оптимізацію процедур, обов’язковий контроль найбільших закупівель і пришвидшений судовий розгляд висновків ДАСУ.
П’ятий напрям стосується складності притягнення порушників до відповідальності. Навіть коли порушення вже встановлено, покарати винних непросто. Серед причин — проблеми з доступом до персональних даних, короткі строки розгляду справ і застарілий перелік правопорушень. За 2024 рік за результатами моніторингів до суду передали лише 211 протоколів, а до відповідальності притягнули тільки 67 осіб. В інших випадках суди або обмежувалися зауваженнями, або не підтверджували порушення.
Цей блок потребує глибшого аналізу, однак уже тепер пропонують оновити перелік порушень у КУпАП та інтегрувати Prozorro із судовими реєстрами.
Подолання цих проблем не буде швидким і простим, адже йдеться про тривалий процес. Водночас за останні роки АМКУ вже вдалося зменшити окремі види дискримінаційних вимог, а ДАСУ підвищила якість моніторингів. Україна не є винятком у таких викликах, і миттєвих рішень тут немає. Проте послідовні кроки впродовж наступних п’яти років можуть зробити систему закупівель значно чеснішою та прозорішою.
Тендери на дрова: як Східне КЕУ збільшує витрати та чи є корупційний ризик
Східне квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ) наприкінці грудня оголосило 60 тендерів на придбання дров очікуваною вартістю 432,39 млн грн. Наразі укладено 10 контрактів на суму 71,27 млн грн. Про це повідомляється в «Прозорро» (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10).
Ще 50 тендерів перебуває на етапі визначення переможців, і угоди будуть укладені ближчим часом. Замовляють дрова для забезпечення потреб 300 військових частин у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Дрова твердих порід – бук, дуб, граб, ясен. Метрові, без гнилі. Постачання на 15 складів, більшість у зоні бойових дій.
Аналіз закупівель Східного КЕУ показав, що за п’ять місяців конкуренція на торгах фактично зійшла нанівець, а закупівельні ціни зросли на чверть. За найскромнішими оцінками, схема може принести її бенефіціарам щонайменше 50 млн грн чистої маржі.
Влада забезпечує цими закупівлями начальник КЕВ, якому раніше вже оголосили кримінальну підозру за “недбале ставлення” до служби при закупівлі армійських ліжок зі збитком державі 4 млн грн. Але він тендерить далі.
Рік тому ЗМІ викрили Запорізький КЕВ на закупівлі дров вдвічі вище від ринкової ціни. В результаті активних дій правоохоронців було оголошено підозру керівнику Запорізького квартино-експлуатаційного відділу. А головним закупівельцем дров для фронту став Східний КЕУ.
На перших торгах у серпні 2025 року була значна конкуренція – на торги приходило до чотирьох учасників. Середня ціна дров становила 1 946 грн за складометр (складометр – дрова, складені більш щільно ніж просто насипом).А потім почалась тендерна магія і вже у грудні на торги почали приходити лише по одному ФОПу, а середня ціна дров зросла на 25% – до 2 457 грн.
Спочатку КЕВ замовляв доставку окремо по областям. З листопада все змінилося. Тепер замовник казав, що місце доставки може бути будь-яке з прифронтових областей. І строк поставки велетенських партій 1 110 до 3 000 складометрів дров становив всього 15 днів з моменту отримання заявки. Тобто в будь-який момент на протязі дії контракту фірма могла отримати замовлення на виконання в повному обсязі і повинна була швидко організувати доставку до сотні рейсів вантажівок в добу. Що фізично неможливо.
У листопаді-грудні КЕВ розірвав понад десяток угод з постачальниками саме через те, що вони не змогли вчасно поставити всі дрова (двом фірмам і чотирьом ФОПам КЕУ викотило вимогу поставити одразу повний обсяг дров ‒ 1 100, 1 500, 3000 складометрів, який вони не виконали за 15 днів). Після цього вся конкуренція почала сходити нанівець.
Для відлякування «чужих» замовник встановив строк оплати 120 днів після поставки. Це дуже довго, зазвичай постоплата у державних замовниках сягає одного місяця.
А для допуску «своїх» встановив вкрай поблажливі умови для учасників. КЕВ не вимагав ані підтвердження наявності транспорту, ані персоналу, ані досвіду виконання аналогічних контрактів. Для якості дров було достатньо лише пояснювальної записки з описом.
ФОПи приходили на тендери в алфавітному порядку за окремими винятками. На торги, оголошені 20 грудня, заявляли підприємці з прізвищами переважно від А-О, 21 грудня ‒ П-Ч, 22 грудня від К-Р).
В результаті ціна дров у підписаних договорах коливається в межах 2 440 грн – 2 478 грн/складометр і в середньому складає 2 457 грн/складометр. Для порівняння, деякі цивільні замовники в цей самий період купували дрова твердих порід з близькими якісними характеристиками дешевше ‒ 1 378 грн/складометр, 1 050 грн/складометр, 1 628 грн/складометр. В прифронтових регіонах по 1 523 грн/складометр, 2 012 грн/складометр, 1 260 грн/складометр.
Полковник Олег Лупійчук, який очолює Східне КЕУ, фігурує у кримінальному провадженні ДБР щодо недбалого ставлення до служби, що спричинило надлишкове перерахування 3,99 млн грн бюджетних коштів. Він отримував догану за корупційне діяння.
Автор: Оксана Цокур
Джерело: «Наші гроші»