Архіви позначок: АМКУ

П’ять ключових ризиків у держзакупівлях, які мають усунути до 2030 року

Оприлюднено автором

Корупція у сфері державних закупівель України давно вийшла за рамки простого привласнення бюджетних грошей і перетворилася на складні юридичні та технічні механізми. Про це пише ZN.ua.

Показовою є типова ситуація, коли укриття вже придбали, ним користуються діти, а через рік ДАСУ виносить припис про розірвання договору. Аудит у таких випадках відбувається вже після витрачання коштів і завершення робіт. Стратегія-2030 декларує намір змінити цей підхід, але поки що закупівлі часто працюють за принципом «вгадай намір замовника».

Цього літа парламент планує ухвалити оновлену Антикорупційну стратегію, яка визначатиме державні пріоритети у сфері протидії корупції до 2030 року. У документі окреслено основні проблеми, що потребують вирішення, а також цілі, яких мають досягти. Один із розділів присвячено публічним закупівлям. Його основу становить дослідження корупційних ризиків, підготовлене командою DOZORRO TI Ukraine на замовлення НАЗК.

Перед розглядом проблем важливо врахувати два моменти. Перший полягає в тому, що не всі недоліки, які можна побачити в Prozorro, стосуються саме процедур закупівель. Наприклад, у 2022 році Коломия намагалася придбати металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть за бездоганного проведення тендера залишалося б питання, чи була місту потрібна саме така фігура в той період і чи не варто було спрямувати кошти на інші потреби. Це вже сфера бюджетного планування, а не самої закупівельної процедури. Після розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало безплатно.

Другий момент у тому, що не кожне порушення є ознакою корупції. Працівники, відповідальні за закупівлі, можуть помилятися, не встигати або не мати достатнього знання законодавства. У багатьох установах не вистачає персоналу, тому закупівлями нерідко займаються додатково до основної роботи і за невелику доплату. Це безпосередньо впливає на якість процесу.

У межах дослідження зафіксували понад сотню проблем і вразливостей — від незначних до системних. Після того як відсіяли ті, що не пов’язані з корупцією, згрупували решту та провели консультації з експертами, визначили п’ять пріоритетних напрямів.

Перший із них — дискримінація та надмірні вимоги. Це один із найпоширеніших інструментів для маніпуляцій з боку замовників, які орієнтуються на «своїх» постачальників. Вимоги можна виписати так, щоб їм відповідав лише один виробник, скоротити терміни подання пропозицій, вимагати велику кількість довідок або поставку за кілька годин.

Серед прикладів у закупівлях вугілля були вимоги надати сертифікат про рівень володіння державною мовою або експертний висновок про ринкову кон’юнктуру. Наслідком такої дискримінації стає зростання цін: у закупівлях із незаконними обмеженнями замовники в середньому переплачували 40 %.

Повністю заборонити дискримінаційні умови неможливо, адже тоді замовники втратять можливість формувати адекватні вимоги відповідно до власних потреб. Тому йдеться про точкове виправлення найпроблемніших місць, спрощення механізму оскарження для бізнесу та допомогу АМКУ в оперативнішому розгляді скарг. Окремо пропонують посилити електронізацію тендерної документації, щоб швидше виявляти «заточки».

Другий напрям — зловживання під час зміни договорів. Він безпосередньо пов’язаний із попередньою проблемою. Після того як умови закупівлі сформульовано так, щоб прибрати конкурентів, наступним кроком може стати зміна умов договору зі «своїм» підрядником на вигідніші для нього. Попри наявність правил зміни контрактів, їх дотримуються не всі, а самі норми мають прогалини.

Одним із найяскравіших прикладів стали закупівлі дизельного пального для «Укрзалізниці». У 2024 року ВАКС засудив начальника одного з управлінь УЗ на три роки позбавлення волі, а керівника приватної компанії — на понад п’ять років через безпідставне підвищення цін у договорах. Збитки залізниці становили майже 103 млн грн.

Серед запропонованих рішень — удосконалення правил укладання та зміни договорів, щоб вони були зрозумілішими для всіх учасників, а також розвиток електронного контрактингу, який дасть змогу автоматично блокувати недопустимі зміни.

Третій ризик — зловживання прямими закупівлями. Після початку повномасштабної війни уряд дозволив укладати великі контракти без тендерів, обмежуючись звітуванням у Prozorro. Це справді дало змогу оперативно реагувати у критичних обставинах, однак окремі замовники почали використовувати такі винятки не за призначенням.

Як приклад наводиться Кривий Ріг, де в листопаді 2024 року уклали прямий договір на 77 млн грн на ремонт тепломереж, пояснивши це терміновістю перед зимою. Однак, як встановила ДАСУ, ці роботи планували ще з липня, тому часу для проведення тендера було достатньо.

Оскільки ситуація у сфері закупівель уже стабілізувалася, пропонують скоротити перелік підстав для укладення прямих договорів. Крім того, необхідно зобов’язати замовників публікувати документи, які обґрунтовують такий вибір, а також надати чіткі рекомендації щодо розрахунку вартості.

Четверта проблема — недостатня ефективність контролю. Навіть за наявності електронної системи та формально зрозумілих правил людський фактор не зникає. Саме тому критично важливо своєчасно виявляти порушення. Основна роль у цьому належить Державній аудиторській службі, яка проводить моніторинги.

На практиці перевірки часто стартують запізно. Так сталося, зокрема, із закупівлею укриття на Дніпропетровщині: договір підписали в червні 2023-го, а моніторинг розпочався лише в липні 2024-го. Порушення виявили, контракт розірвали, але на той момент роботи вже були повністю завершені. Частка превентивних моніторингів зросла з 20 % до понад 30 %, однак цього поки недостатньо.

Серед необхідних змін називають запуск моніторингів на ранніх етапах, оптимізацію процедур, обов’язковий контроль найбільших закупівель і пришвидшений судовий розгляд висновків ДАСУ.

П’ятий напрям стосується складності притягнення порушників до відповідальності. Навіть коли порушення вже встановлено, покарати винних непросто. Серед причин — проблеми з доступом до персональних даних, короткі строки розгляду справ і застарілий перелік правопорушень. За 2024 рік за результатами моніторингів до суду передали лише 211 протоколів, а до відповідальності притягнули тільки 67 осіб. В інших випадках суди або обмежувалися зауваженнями, або не підтверджували порушення.

Цей блок потребує глибшого аналізу, однак уже тепер пропонують оновити перелік порушень у КУпАП та інтегрувати Prozorro із судовими реєстрами.

Подолання цих проблем не буде швидким і простим, адже йдеться про тривалий процес. Водночас за останні роки АМКУ вже вдалося зменшити окремі види дискримінаційних вимог, а ДАСУ підвищила якість моніторингів. Україна не є винятком у таких викликах, і миттєвих рішень тут немає. Проте послідовні кроки впродовж наступних п’яти років можуть зробити систему закупівель значно чеснішою та прозорішою.

АМКУ дав мережам АЗС 10 днів для обґрунтування цін на пальне

Оприлюднено автором

Антимонопольний комітет вимагає від мереж АЗС встановлювати обґрунтовані ціни на пальне та надав їм 10 днів на відповідь.

АМКУ рекомендував провідним операторам АЗС формувати роздрібні ціни на бензин, дизель і скраплений газ на основі реальних економічних показників, зокрема з урахуванням ринкових коливань закупівельних цін.

У повідомленні зазначено, що такі рекомендації підлягають обов’язковому розгляду суб’єктами господарювання протягом 10 днів. Саме цей строк відведено для отримання від мереж АЗС аргументованої відповіді щодо вжитих заходів на ринку.

Статки родини держслужбовиці: електромобіль Audi та нерухомість під Києвом

Оприлюднено автором

Ольга Музиченко, державна уповноважена Антимонопольного комітету, задекларувала значні доходи свого чоловіка від підприємницької діяльності, а також квартиру в Києві та новий електромобіль Audi. У розділі, присвяченому нерухомості, вона вказала наявність десяти об’єктів. Серед них — квартира площею 42,8 м² у Києві, що належить на 66,67 % у спільній частковій власності, ще одна квартира площею 56,4 м² у столиці, а також житловий будинок площею 334 м² і земельна ділянка площею 1200 м² у селі Гореничі Бучанського району Київської області, які обидва перебувають у безоплатному користуванні. Крім того, у декларації зазначено нежитлове приміщення площею 61,1 м² у Києві, а також кілька інших квартир, частина з яких належить її чоловікові Сергію Сендзюку або є спільною власністю з родичами. Щодо транспортних засобів, Ольга Музиченко задекларувала Audi Q3 (2021), Volkswagen Touareg (2011), що належить її чоловікові, та Audi Q4 e-tron (2024), вартість якого становить 1,2 млн грн, яким вона користується безкоштовно. Чоловік Ольги, Сергій Сендзюк, є кінцевим бенефіціаром і власником 100 % частки у ТОВ «Імпакт Експо». Він також задекларував доходи від підприємницької діяльності на суму 3 426 626 грн, зарплату в ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестцентр» у розмірі 203 тис. грн, а також відсотки від банківських вкладів і інвестиційний прибуток. Загальний дохід Ольги Музиченко за 2023 рік склав 1,7 млн грн, що є її заробітною платою в Антимонопольному комітеті. У розділі грошових активів родина вказала наявність готівки: 62,5 тис. доларів та 16,6 тис. євро у чоловіка, 14,7 тис. доларів та 4 тис. євро у самої декларантки, а також понад 250 тис. грн готівкою у чоловіка. На банківських рахунках вказані незначні суми в гривнях, доларах та євро. Окрім цього, Сергій Сендзюк володіє акціями Райффайзен Банку та ПрАТ «Корнер».

Блокування угоди в оборонному секторі: АМКУ не дозволив купівлю Fire Point

Оприлюднено автором

Антимонопольний комітет України (АМКУ) призупинив одну з найбільших угод у оборонній галузі, відмовивши компанії з ОАЕ в купівлі акцій виробника ракет Fire Point. Регулятор виявив невідповідності в документах, що завадили передачі стратегічного підприємства в іноземні руки. Як повідомляє Reuters, АМКУ повернув компанії EDGE Group з Об’єднаних Арабських Еміратів заявку на придбання акцій українського виробника дронів і ракет Fire Point на загальну суму 760 мільйонів доларів. У офіційному листі комітету зазначено, що документи, отримані наприкінці 2025 року, не відповідали встановленим критеріям. Хоча регулятор мав час на роздуми до жовтня 2026 року, рішення було ухвалено швидко і не на користь покупця. АМКУ не уточнив, які саме правила були порушені, але підтвердив, що повторних спроб увійти в угоду з боку арабської компанії поки не зафіксовано. Fire Point вважається «зіркою прориву» української оборони, що виникла у відповідь на російське вторгнення. Ця компанія виробляє більшість далекобійних безпілотників, які активно використовуються проти глибокого тилу РФ, а також є розробником крилатої ракети Flamingo. Поки доля інвестицій залишається невизначеною, Fire Point продовжує нарощувати виробництво без участі арабського капіталу. Блокування угоди з боку АМКУ може свідчити про намір держави зберегти повний контроль над технологіями виробництва Flamingo та далекобійних дронів у критичний період війни.

Розслідування корупційного злочину на Донеччині: виявлено привласнення коштів на водопроводному проєкті

Оприлюднено автором

Слідами діяльності голови АМКУ виявили організовану схему, в результаті якої було викрадено понад 80 мільйонів гривень, виділених на документацію для інфраструктурного проєкту на Донеччині.

За даними розслідування, у 2021 році, за рішенням керівництва Донецької ОДА, Департаменту ЖКГ було надано понад 80 мільйонів гривень для створення проєктно-кошторисної документації на спорудження об’єктів технічного водопостачання від каналу «Сіверський Донець — Донбас» до точки врізки в Південно-Донбаський водопровід.

У листопаді 2021 року, за узгодженим плануванням, директор Департаменту ЖКГ уклав договір на розробку ПКД із компанією, яка була придбана для реалізації злочинного задуму.

Проте, договір було укладено з метою привласнення коштів, а проєктно-кошторисна документація розроблялася лише частково. У період із вересня по грудень 2021 року бюджетні кошти в сумі понад 80 мільйонів гривень були перераховані на рахунки підрядника та привласнені учасниками схеми.

Підозру отримали (посади вказані на момент скоєння злочину):-
– директор Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації;
– заступник начальника управління Донецької ОДА;
– бенефіціарний власник низки комерційних підприємств.

Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 ККУ.

Офіційні представники застерігають мережі АЗС від штучного завищення цін на пальне

Оприлюднено автором

Член комітету Верховної Ради з питань митних платеів та подажень, Даниил Гетманцев, попередив мережі автозаправок про можливу реакцію Антимонопольного комітету України. Він заявляє, що зростання цін на пальне не має тісного зв’язку з ситуацією в Ірані. Гетманцев наголосив, що учасники ринку палива повинні уникати дій, які могли б призвести до звернення до Антимонопольного комітету.

Тендер під німецький бренд і російський слід: АМКУ скасував закупівлю Рівненської ОДА на 22 мільйони

Оприлюднено автором

Антимонопольний комітет зобов’язав Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської ОДА скасувати рішення про визначення переможцем торгів ТОВ «Муніципальні будівельні технології» у закупівлі електролізних установок вартістю 22,41 млн грн. Йдеться про проєкт у межах програми Interreg NEXT «Польща – Україна 2021–2027», що співфінансується Євросоюзом. Закупівлю провели на 6 електролізних установок, які мали встановити на об’єктах водоочистки Рівненщини. Установки працюють на солі і виробляють дезінфікант на місці. У торгах брали участь три компанії: Дві дешевші на 30% пропозиції ОДА відхилила через невідповідність запропонованого ними обладнання технічним характеристикам і визначила переможцем ТОВ «МБТ» з обладнанням німецького виробника ProMinent. У первісній редакції тендерних документів прямо згадувалась установка CHLORINSITU IIa виробництва ProMinent із детальними технічними характеристиками. Після скарг і розголосу вимоги змінили, бренд прибрали, документацію скоротили. Загалом її переписували сім разів, але все ж перемогу віддали тому виробнику, на якого посилалися від самого початку. ЗМІ вже повідомляли, що попри надані учасником листи про «вихід з ринку Росії», на офіційному сайті ProMinent «Russia» доступна для вибору, а російське представництво ООО «ПроМинент Дозирующая техника» продовжує працювати. На цьому наголосив і ТОВ «Промтехвод Груп» у своїй скарзі до АМКУ. На засіданні комітету скаржник зазначив, що замовник мав врахувати сам факт присутності виробника на ринку країни-агресора, адже йдеться про обладнання подвійного призначення, на якому можна отримувати не лише гіпохлорит натрію, а й хлорати та перхлорати – складові вибухівки і ракетного палива. ОДА ж повідомила, законодавчі норми не передбачають заборони участі у закупівлі «з підстав того, що такі виробники або пов’язані з ними структури здійснюють діяльність на певних зовнішніх ринках або мають відповідні веб-ресурси». Також замовник підтверджував наявність досвіду виконання аналогічних договорів кількома контрактами. Один із них викликав зауваження, оскільки був підписаний директоркою за кілька днів до її офіційного призначення. Аргумент ОДА ‒ розбіжності можуть бути зумовлені технічними особливостями підготовки договорів ‒ шаблони, етапи погодження тощо. Другий договір, був датований вже після завершення прийому тендерних пропозицій і поданий замість попереднього документа з плутаниною у підписах. На засіданні замовник заявив, що для підтвердження кваліфікації було «достатньо і одного договору», а новий документ лише підтверджує, що компанія «і в 2026 році продовжує працювати». Щодо того одного, чи «достатнього» договору, то представник «Промтехвод Груп» наголошував ‒ електролізні установки є унікальним обладнанням із понад 20 модифікаціями, яке виготовляється під замовлення. «На базарі такої установки не існує і ви їх не купите. Офіційним імпортером є інша компанія, а переможець не мав митної акредитації, тож не міг самостійно завезти й розмитнити обладнання». У відзиві ОДА відповіла, що «чинне законодавство не встановлює обов’язку постачальника бути безпосереднім імпортером товару». Окремо під час розгляду обговорювалося питання використання солі. Скаржник наполягав, що заявлені технічні показники можливі лише за умови використання найчистішої імпортної солі, яка втричі дорожча. На його думку, це безпосередньо впливає на собівартість і окупність обладнання, і «воно ніколи не окупиться». Замовник відповів, що ДСТУ щодо солі в документації взагалі не встановлювалися, а вимоги до показників є «специфічними вимогами виробника до його установок». Щодо технічних характеристик установок ProMinent, замовник пояснив, що будь-які розбіжності в паспорті компенсуються порівняльною таблицею показників, де учасник гарантував дотримання всіх параметрів. В ОДА додали: «Те що в паспорті немає чогось, не значить що його немає у виробника і він це не поставить. Ми не вимагали паспорт саме на наше обладнання, тому виробник надав загальний». Закид про те, що замовник і переможець ще до розкриття тендерних пропозицій завантажили один і той самий документ, що, на думку скаржника, свідчить про комунікацію поза тендерною процедурою, в ОДА заявили, що сам факт ні про що не говорить, оскільки технічна документація виробника або офіційного дистриб’ютора може надаватися «як замовнику, так і потенційним учасникам незалежно один від одного». Ну а те, що переможець завантажив довідку від НАЗК на директора, ще за дві години до оприлюднення протоколу про визнання компанії переможцем, замовник пояснив тим, що «довідку можна замовити будь-коли – можливо, брали для іншого тендеру». У підсумку обміну аргументами АМКУ став на бік скаржника, та ухвалив зобов’язати замовника скасувати рішення про визначення переможця торгів. Рішення може бути оскаржене в судовому порядку.