Корупція у сфері державних закупівель України давно вийшла за рамки простого привласнення бюджетних грошей і перетворилася на складні юридичні та технічні механізми. Про це пише ZN.ua.
Показовою є типова ситуація, коли укриття вже придбали, ним користуються діти, а через рік ДАСУ виносить припис про розірвання договору. Аудит у таких випадках відбувається вже після витрачання коштів і завершення робіт. Стратегія-2030 декларує намір змінити цей підхід, але поки що закупівлі часто працюють за принципом «вгадай намір замовника».
Цього літа парламент планує ухвалити оновлену Антикорупційну стратегію, яка визначатиме державні пріоритети у сфері протидії корупції до 2030 року. У документі окреслено основні проблеми, що потребують вирішення, а також цілі, яких мають досягти. Один із розділів присвячено публічним закупівлям. Його основу становить дослідження корупційних ризиків, підготовлене командою DOZORRO TI Ukraine на замовлення НАЗК.
Перед розглядом проблем важливо врахувати два моменти. Перший полягає в тому, що не всі недоліки, які можна побачити в Prozorro, стосуються саме процедур закупівель. Наприклад, у 2022 році Коломия намагалася придбати металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть за бездоганного проведення тендера залишалося б питання, чи була місту потрібна саме така фігура в той період і чи не варто було спрямувати кошти на інші потреби. Це вже сфера бюджетного планування, а не самої закупівельної процедури. Після розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало безплатно.
Другий момент у тому, що не кожне порушення є ознакою корупції. Працівники, відповідальні за закупівлі, можуть помилятися, не встигати або не мати достатнього знання законодавства. У багатьох установах не вистачає персоналу, тому закупівлями нерідко займаються додатково до основної роботи і за невелику доплату. Це безпосередньо впливає на якість процесу.
У межах дослідження зафіксували понад сотню проблем і вразливостей — від незначних до системних. Після того як відсіяли ті, що не пов’язані з корупцією, згрупували решту та провели консультації з експертами, визначили п’ять пріоритетних напрямів.
Перший із них — дискримінація та надмірні вимоги. Це один із найпоширеніших інструментів для маніпуляцій з боку замовників, які орієнтуються на «своїх» постачальників. Вимоги можна виписати так, щоб їм відповідав лише один виробник, скоротити терміни подання пропозицій, вимагати велику кількість довідок або поставку за кілька годин.
Серед прикладів у закупівлях вугілля були вимоги надати сертифікат про рівень володіння державною мовою або експертний висновок про ринкову кон’юнктуру. Наслідком такої дискримінації стає зростання цін: у закупівлях із незаконними обмеженнями замовники в середньому переплачували 40 %.
Повністю заборонити дискримінаційні умови неможливо, адже тоді замовники втратять можливість формувати адекватні вимоги відповідно до власних потреб. Тому йдеться про точкове виправлення найпроблемніших місць, спрощення механізму оскарження для бізнесу та допомогу АМКУ в оперативнішому розгляді скарг. Окремо пропонують посилити електронізацію тендерної документації, щоб швидше виявляти «заточки».
Другий напрям — зловживання під час зміни договорів. Він безпосередньо пов’язаний із попередньою проблемою. Після того як умови закупівлі сформульовано так, щоб прибрати конкурентів, наступним кроком може стати зміна умов договору зі «своїм» підрядником на вигідніші для нього. Попри наявність правил зміни контрактів, їх дотримуються не всі, а самі норми мають прогалини.
Одним із найяскравіших прикладів стали закупівлі дизельного пального для «Укрзалізниці». У 2024 року ВАКС засудив начальника одного з управлінь УЗ на три роки позбавлення волі, а керівника приватної компанії — на понад п’ять років через безпідставне підвищення цін у договорах. Збитки залізниці становили майже 103 млн грн.
Серед запропонованих рішень — удосконалення правил укладання та зміни договорів, щоб вони були зрозумілішими для всіх учасників, а також розвиток електронного контрактингу, який дасть змогу автоматично блокувати недопустимі зміни.
Третій ризик — зловживання прямими закупівлями. Після початку повномасштабної війни уряд дозволив укладати великі контракти без тендерів, обмежуючись звітуванням у Prozorro. Це справді дало змогу оперативно реагувати у критичних обставинах, однак окремі замовники почали використовувати такі винятки не за призначенням.
Як приклад наводиться Кривий Ріг, де в листопаді 2024 року уклали прямий договір на 77 млн грн на ремонт тепломереж, пояснивши це терміновістю перед зимою. Однак, як встановила ДАСУ, ці роботи планували ще з липня, тому часу для проведення тендера було достатньо.
Оскільки ситуація у сфері закупівель уже стабілізувалася, пропонують скоротити перелік підстав для укладення прямих договорів. Крім того, необхідно зобов’язати замовників публікувати документи, які обґрунтовують такий вибір, а також надати чіткі рекомендації щодо розрахунку вартості.
Четверта проблема — недостатня ефективність контролю. Навіть за наявності електронної системи та формально зрозумілих правил людський фактор не зникає. Саме тому критично важливо своєчасно виявляти порушення. Основна роль у цьому належить Державній аудиторській службі, яка проводить моніторинги.
На практиці перевірки часто стартують запізно. Так сталося, зокрема, із закупівлею укриття на Дніпропетровщині: договір підписали в червні 2023-го, а моніторинг розпочався лише в липні 2024-го. Порушення виявили, контракт розірвали, але на той момент роботи вже були повністю завершені. Частка превентивних моніторингів зросла з 20 % до понад 30 %, однак цього поки недостатньо.
Серед необхідних змін називають запуск моніторингів на ранніх етапах, оптимізацію процедур, обов’язковий контроль найбільших закупівель і пришвидшений судовий розгляд висновків ДАСУ.
П’ятий напрям стосується складності притягнення порушників до відповідальності. Навіть коли порушення вже встановлено, покарати винних непросто. Серед причин — проблеми з доступом до персональних даних, короткі строки розгляду справ і застарілий перелік правопорушень. За 2024 рік за результатами моніторингів до суду передали лише 211 протоколів, а до відповідальності притягнули тільки 67 осіб. В інших випадках суди або обмежувалися зауваженнями, або не підтверджували порушення.
Цей блок потребує глибшого аналізу, однак уже тепер пропонують оновити перелік порушень у КУпАП та інтегрувати Prozorro із судовими реєстрами.
Подолання цих проблем не буде швидким і простим, адже йдеться про тривалий процес. Водночас за останні роки АМКУ вже вдалося зменшити окремі види дискримінаційних вимог, а ДАСУ підвищила якість моніторингів. Україна не є винятком у таких викликах, і миттєвих рішень тут немає. Проте послідовні кроки впродовж наступних п’яти років можуть зробити систему закупівель значно чеснішою та прозорішою.