Куди зникли мільйони Aid For Ukraine: питання до Євгена Зайферта та компанії Everstake

Євген Зайферт, який є співзасновником та акціонером компанії Everstake — одного з найбільших світових провайдерів некастодіального стейкінгу, — публічно пов’язаний із криптоіндустрією та благодійністю на користь України. Ця компанія працює з активами на мільярди доларів та обслуговує понад 600 тисяч користувачів. Водночас щодо зборів на потреби українських військових досі існують запитання, які вимагають прозорості.

Зайферт спільно з партнерами взяв участь у запуску благодійного фонду Aid For Ukraine. Згідно з наведеними даними, цей фонд акумулював понад 60 млн доларів у криптовалюті. Проте подальший рух певної частини цих коштів досі потребує офіційного документального пояснення. Сам масштабний збір не є доказом того, що всі фінанси пішли за призначенням, хоча й відсутність публічних даних автоматично не доводить факт їх привласнення.

Раніше з’являлася інформація про зникнення 53,7 BTC та 2048 ETH. Згідно з оприлюдненою версією, ці активи призначалися для придбання ударних безпілотників через американську компанію NEANY Inc. та платформу FTX. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження №12025000000000407 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах. Водночас наявність цього провадження ще не свідчить про доведену вину будь-якої конкретної особи, а причетність Зайферта до руху зазначених коштів має бути доведена документально.

Окремої уваги та перевірки вимагає інформація щодо можливої реєстрації Євгена Зайферта як індивідуального підприємця на території Новосибірської області РФ. Крім того, слід з’ясувати, чи застосовувалися потужності та інфраструктура Everstake для проведення тіньових криптопотоків. Без вивчення реєстрових даних, фінансових документів та офіційних результатів компетентного розслідування такі заяви не можна вважати доведеними фактами.

Головне питання у цій ситуації полягає не в іміджі філантропа, а у фінансовій прозорості. Оскільки на допомогу Україні збиралися десятки мільйонів доларів, суспільство має отримати відповіді про точні обсяги надходжень, кінцевих отримувачів коштів, проведені закупівлі та фактичне отримання обладнання українськими військовими.

Спецоперація «Бюджет»: за два тижні правоохоронці зафіксували 129 проваджень і 259 підозрюваних

У межах спецоперації «Бюджет» правоохоронці повідомили про 259 підозрюваних, а встановлені збитки державі в різних сферах перевищили 1,2 млрд грн.

Про це заявив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

За його словами, лише за два тижні спецоперація дала такі результати: 129 кримінальних проваджень, 259 підозрюваних і понад 1,2 млрд грн встановлених збитків державі. Операцію прокуратура проводить разом із правоохоронними органами по всій країні.

Як зазначено в повідомленні, бюджетні злочини — це не «неефективне управління» і не «помилки». Йдеться про кошти, які мали працювати на оборону, медицину, відновлення, освіту та громади, але замість цього опинилися в чиїхось кишенях.

За попередніми даними слідства, найбільші втрати зафіксовано у таких сферах. Фігурантами справ стали.

Наразі правоохоронці перевіряють рух коштів і активи, на які може бути накладено арешт для відшкодування збитків. У межах спецоперації також очікуються нові епізоди та підозри.

Кравченко наголосив, що кожна гривня, вкрадена з бюджету, має отримати дві відповіді: повернення державі та вирок для винних.

На закупівлях укриттів для шкіл і військових об’єктів викрили розкрадання на 81 мільйон гривень

Під час закупівлі захисних споруд для навчальних закладів і військових об’єктів на Дніпропетровщині та Чернігівщині злочинна група привласнила 47 мільйонів гривень. Усі ці епізоди встановили в межах одного кримінального провадження.

Про це повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, механізм був побудований так: тендери підганяли під пов’язані компанії, постачали конструкції, які не відповідали державним нормам, використовували підроблені сертифікати та обходили обов’язкові перевірки.

«Схему виявили під час аналізу державних закупівель. Підозри оголосили чотирьом учасникам організованої групи та шістьом посадовцям органів місцевого самоврядування, чия службова недбалість дозволила реалізувати злочинний задум», — зазначив Руслан Кравченко.

Генпрокурор також наголосив, що це не одиничний випадок. Подібні факти розкрадання коштів під час будівництва та закупівлі укриттів для закладів освіти виявили і на Чернівеччині та Полтавщині. Там сума збитків державі становила ще 34 мільйони гривень.

«Отже, лише за нещодавно викритими епізодами загальна сума збитків становить 81 мільйон гривень. Це кошти, які мали гарантувати безпеку, але були витрачені на споруди, що не відповідали вимогам і не мали практичного значення», — наголосив Руслан Кравченко.

За словами генпрокурора, слідство триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та повне коло причетних осіб.

«Відповідальність понесуть усі, хто організовував ці схеми, погоджував документи, підписував акти чи свідомо ігнорував порушення», — заявив Генеральний прокурор України.

НАБУ і САП завершили справу про розкрадання понад 32 млн грн в «Укроборонпромі»

НАБУ повідомило про завершення розслідування щодо організованої злочинної групи, яка впродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств — учасників концерну «Укроборонпром» — на суму понад 32 млн грн. Також слідство встановило замах на заволодіння ще понад 19 млн грн.

За даними слідства, підприємство-спецекспортер штучно залучало іноземних посередників для укладення зовнішньоекономічних контрактів. Йдеться про компанії, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, які фактично не надавали жодних послуг, оскільки всю роботу виконували штатні працівники державного підприємства.

У 2014–2019 роках цим посередникам перерахували понад 560 тис. доларів США, що в еквіваленті становить 13,3 млн грн, а також майже 670 тис. євро, або 19,3 млн грн. Надалі ці кошти виводили через рахунки фіктивних фірм, після чого розподіляли між учасниками злочинної групи.

Окремо слідство встановило, що у 2016–2019 роках службові особи підприємства підготували документи на оплату компаніям-нерезидентам приблизно 172 тис. доларів США, що еквівалентно 4,4 млн грн, та майже 500 тис. євро, або 14,7 млн грн. Однак переказ цих коштів не відбувся, оскільки зловмисники дізналися про слідчі дії НАБУ та САП у схожих справах.

У березні 2021 року НАБУ та САП викрили цю схему та повідомили про підозру трьом особам: колишньому директору державного підприємства, який нині є заступником генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишньому раднику директора підприємства-спецекспортера та бенефіціару приватної компанії.

Їхні дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 209 — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою; ч. 3 ст. 15 — закінчений замах на злочин; ч. 2 ст. 28 — вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою; ч. 1 ст. 366 — службове підроблення.

Розкрадання на закупівлях укриттів для шкіл і військових об’єктів сягнуло 81 мільйона гривень

Правоохоронці викрили кілька схем розкрадання бюджетних коштів, пов’язаних із закупівлею та будівництвом укриттів для закладів освіти й військових об’єктів. Загальний розмір встановлених збитків становить 81 млн грн.

Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

За його словами, в одному з кримінальних проваджень слідство виявило організовану групу, яка, за даними слідства, заволоділа 47 млн грн під час закупівлі укриттів для закладів освіти та військових об’єктів у Дніпропетровській і Чернігівській областях.

Слідство встановило, що тендери підлаштовували під підконтрольні компанії, постачали конструкції, які не відповідали державним стандартам, використовували підроблені сертифікати та обходили обов’язкові процедури контролю.

Підозри оголосили чотирьом учасникам організованої групи та шістьом посадовцям органів місцевого самоврядування, чиї дії або службова недбалість, за версією слідства, дали змогу реалізувати цю схему.

Окремо правоохоронці виявили аналогічні факти розкрадання бюджетних коштів під час будівництва та закупівлі укриттів у Чернівецькій та Полтавській областях.

За даними генпрокурора, збитки державі в цих двох регіонах становлять ще 34 млн грн.

«Таким чином, лише за нещодавно викритими фактами загальна сума збитків сягає 81 млн грн», – зазначив Кравченко.

Він також додав, що досудове розслідування триває, а правоохоронці встановлюють усі обставини та повне коло причетних осіб.

БЕБ повідомило про підозри через переплату 3,4 млн грн під час закупівлі військової оптики

БЕБ оголосило підозри у справі про закупівлю оптики для військових із переплатою у 3,4 млн грн.

Для Сил оборони придбали монокуляри, приціли та прилади нічного бачення на суму понад 18 млн грн. За даними слідства, вартість частини товарів штучно завищили.

Як з’ясувало БЕБ, посадовці міської ради та представник компанії-постачальника могли завдати державному бюджету збитків на понад 3,4 млн грн.

Також акти приймання всієї партії обладнання підписали, хоча на момент оформлення документів 78 одиниць техніки ще не були поставлені.

Підозру оголосили чотирьом особам: трьом посадовцям органу місцевого самоврядування та представнику постачальника.

Схема розкрадання бюджетних коштів на сміттєвому полігоні у Дніпрі

У Дніпрі викрили схему розкрадання бюджетних коштів на суму 15 млн грн за участю посадовців міськради. За даними слідства, керівництво комунального підприємства разом із представниками підконтрольної приватної компанії оформлювали акти виконаних робіт на полігоні твердих побутових відходів, хоча фактично ці роботи не проводилися.

Незважаючи на відсутність реального виконання робіт, бюджетні кошти перераховувалися на рахунки підрядника. За версією правоохоронців, із липня 2024 року по січень 2026 року за цією схемою було виведено близько 15 млн грн.

Підозри у справі отримали шестеро осіб: директор комунального підприємства, його заступник, головний бухгалтер, головний інженер та двоє представників приватної компанії.

Розслідування незаконного продажу пального з військової частини

До суду направлено обвинувальний акт у справі колишнього командира військової частини та двох військовослужбовців, підозрюваних у розкраданні майже 20 тисяч літрів пального. Луганська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону порушила кримінальне провадження. Слідство показало, що з травня по жовтень 2025 року обвинувачені отримували пальне без документів, зливали його в бочки та продавали за готівку в Запоріжжі. Для приховування недостачі вони складають фіктивні акти списання. Під час обшуків правоохоронці виявили близько 2 тонн пального та повернули його військовій частині. Загалом, зникло 19 530 літрів пального. На майно підозрюваних накладено арешт.

Судовий розгляд справи екскерівників УАФ щодо розкрадання коштів виходить на новий етап

Офіс генерального прокурора скерував до суду справу щодо колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка та ексгенерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького.

За версією слідства, у 2016–2017 роках під час реалізації проєкту будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів було організовано схему привласнення коштів, повідомляє Bastion.

Як зазначено в матеріалах справи, обладнання закуповували з порушеннями та за завищеними цінами. За даними слідства, через це УАФ зазнала збитків на 26,5 млн грн. Ще близько 15 млн грн, за інформацією слідства, вивели на рахунки підконтрольної компанії, зареєстрованої за кордоном.

Обвинувачення висунуто за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 209 — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підозру Андрію Павелку оголосили в жовтні минулого року. Окрім цього, йому інкримінують службове підроблення документів. Із 2015 по 2024 рік він очолював Українську асоціацію футболу та мав контроль над ключовими рішеннями в організації, зокрема щодо інфраструктурних проєктів і фінансових потоків.

Проєкт заводу штучних покриттів неодноразово потрапляв у поле розслідувань. Йшлося про закупівлі за завищеною вартістю, залучення посередницьких структур і співпрацю з компаніями, пов’язаними з офшорною юрисдикцією.

У 2022–2023 роках у парламенті та всередині футбольної спільноти порушували питання про його відставку. Серед основних претензій називали зосередження управління в одних руках і непрозорість фінансових рішень. Водночас Павелко залишався на посаді до 2024 року та й надалі представляв Україну в міжнародних футбольних структурах, зокрема УЄФА.

Слідство вважає, що схема ґрунтувалася на контролі закупівель, виборі постачальників і подальшому перерозподілі коштів через афілійовані компанії. Наслідком стали прямі збитки для організації та виведення частини коштів за межі України.

Наразі справу передано до суду. Якщо провину фігурантів доведуть, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У Кривому Розі проводять обшуки у справі про ймовірне розкрадання коштів оборонної сфери

Уранці у Кривому Розі стартували обшуки. Слідчі ГСУ спільно з іншими правоохоронцями прибули до ТОВ «Аквапласт», власником якого є підприємець Павло Демченко.

Паралельно слідчі дії тривають в адвокатському об’єднанні «Альфалекс».

За наявною інформацією, розслідування стосується можливого розкрадання сотень мільйонів гривень бюджетних коштів, пов’язаних з оборонною сферою. Йдеться про великі суми, які під час війни мали бути спрямовані на забезпечення безпеки країни. Наразі встановлюються обставини справи та коло причетних.