Обшуки у «Вирії» пов’язують із боротьбою за державні тендери на дрони

У медіапросторі загострилася дискусія щодо справжніх причин слідчих дій ДБР у відомого виробника БпЛА. Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов відкинув версію про «тиск на свободу слова» і заявив, що конфлікт має суто комерційне підґрунтя.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

За словами Ніколова, припущення про те, що обшуки стали «відповіддю» військових на скандальний матеріал видання «Бабель» про батальйон «Скеля», виглядає надто романтизованим. Він звернув увагу, що власник компанії «Вирій» Олексій Бабенко публічно не пов’язує ці події. Натомість, за оцінкою журналіста, справжньою причиною дій правоохоронців став початок великих державних тендерів на закупівлю дронів.

Цю позицію підтримав і радник міністра оборони Сергій Флеш. Він зазначив, що конкуренти готові на все, аби усунути з торгів «Вирій», який виробляє одні з найкращих та найдешевших FPV-дронів в Україні, і перехопити мільярдні контракти.

Ніколов наголосив, що дії ДБР є класичним «комерційним бєспрєдєлом», мета якого — витіснити сильного гравця з ринку. Водночас у коментарях під дописом виникла суперечка: співзасновниця «Бабеля» Катерина Коберник іронічно відреагувала на закиди про «нападки на антикорупціонерів», а інші користувачі зауважили, що через вилучення документації та заблоковані кошти робота підприємства опинилася під загрозою. Також зазначається, що Мінцифри поки дистанціюється від розв’язання проблеми.

У Броварах БЕБ провело обшуки на металургійному заводі у справі про ухилення від сплати податків

У Броварах на території металургійного заводу компаній ТОВ «Алтег» та ТОВ «Браз» відбулися обшуки БЕБ у справі про ухилення від сплати податків. Правоохоронці розслідують схему, організатором якої, за версією слідства, є чинний депутат Київради Роман Ярошенко.

За даними слідства, фігуранти ухилялися від сплати податків через мережу підконтрольних компаній-посередників: ТОВ «УКРМЕТСОРТ», ТОВ «ШТАБМЕТ», ТОВ «АЛЮМ ПРОДУКТ», ТОВ «Втормет Стор» та ТОВ «Крафт Торг».

Слідство вважає, що через ці компанії проводилися фіктивні безтоварні операції, а кошти виводилися до фінансової установи групи АТ «Асвіо Банк».

Під час розслідування слідчі встановили заниження податку на нерухоме майно на загальну суму 8,9 млн грн, заниження ПДВ на 23,5 млн грн, а також наявність необлікованого брухту на 39 млн грн та інших необлікованих товарів на 286 млн грн.

Окрім цього, було виявлено сотні тонн алюмінієвого брухту, який, за всіма ознаками, купували за готівку без жодних документів.

Також, за даними слідства, фігуранти приховували у звітності реальні площі та масштаби виробничого комплексу, щоб уникнути сплати податку на нерухомість.

Обшуки у штаб-квартирі Залужного у 2022 році шокували військове керівництво — ЗМІ

У 2022 році СБУ провела слідчі дії у таємній штаб-квартирі тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. За інформацією Liga.net із посиланням на власні джерела у Генеральному штабі ЗСУ, цей інцидент шокував військове керівництво держави. Сам генерал розповів про нього лише на початку 2026 року під час скандального інтерв’ю.

Подія сталася після напруженої розмови, або перепалки, Валерія Залужного з президентом Володимиром Зеленським. Офіційно в СБУ заявляють, що йшлося про планові слідчі дії в межах кримінальної справи за адресою конспіративної квартири, де раніше працював джентльменський клуб.

Водночас джерела у Генштабі називають дві інші можливі причини. Перша — перевірка самої локації та її репутації. До повномасштабного вторгнення там діяв стриптиз-клуб із неоднозначною репутацією, який пов’язували з мером Києва Віталієм Кличком та його соратником Артуром Палатним. Друга версія — політичний натяк: одне з джерел припустило, що візит спецслужб був прямим сигналом і елементом тиску на самого Залужного.

Пізніше в СБУ заперечили, що це були саме «обшуки». Там також заявили, що Валерій Залужний і голова СБУ Василь Малюк тоді повністю порозумілися щодо цього інциденту.

Співрозмовники видання також одностайно вважають, що гучне інтерв’ю Залужного агенції AP у лютому 2026 року було чітко спланованим політтехнологічним кроком. На їхню думку, ця публічна заява ексголовкома мала перевести приховані політичні перегони в країні на новий, відкритий рівень.

У тому інтерв’ю Валерій Залужний, який зараз є послом у Великій Британії, звинуватив керівництво держави у зриві контрнаступу 2023 року через брак ресурсів та розтягування сил. Коментуючи заяви посла, президент Зеленський наголосив, що Україні зараз потрібна єдина дипломатична позиція, а всі особисті питання мають вирішуватися згодом.

Як історія з обшуками в Оксани Датій завершилася блогом про етикет

У 2023 році ДБР оголосило про обшуки в київської податківиці Оксани Датій. Найбільший розголос тоді спричинили фотографії, зроблені під час обшуку, зокрема новорічні “списки бажань”. На них, серед іншого, було зазначено: заробити мільйон доларів, соболина шуба та швейцарський годинник Breguet.

Попри публічний резонанс, після обшуків ДБР не висунуло експодатківиці підозру. За три роки жодному фігуранту цієї справи так і не повідомили про підозру, хоча розслідування супроводжувалося гучною піар-кампанією з оприлюдненням фото з обшуків.

У повідомленнях про слідчі дії ДБР заявляло, що Датій володіла необґрунтованими активами на суму 1,4 млн доларів. Йшлося про три квартири в Києві загальною вартістю близько 1 млн доларів, будинок за 200 тис. доларів і два автомобілі на 150 тис. доларів. Один із них — Mercedes-Benz GLE 350 2021 року випуску вартістю майже 100 тис. доларів — був оформлений на особистого водія Датій.

Уже в серпні 2023 року Печерський суд скасував арешт цього Mercedes-Benz.

Того ж 2023 року ДБР провело обшуки і в заступниці начальника управління організації роботи податкової Києва Тетяни Лисенко, яку вважали довіреною особою Датій. У неї вилучили близько 530 тис. грн та 160 тис. доларів. Втім, згодом арешт скасували, оскільки ДБР не вжило необхідних заходів, щоб довести зв’язок цього майна зі справою. Після обшуків Лисенко звільнили з податкової, але у 2024 році вона через суд поновилася на посаді.

Оксана Датій теж зверталася до суду з позовом про поновлення на посаді, однак ця справа далі не просунулася, і до податкової вона не повернулася. Нині ж Датій веде блог у соцмережах про етикет і видає книги.

Обшуки в Польщі у представників групи, пов’язаної з Гжегожем Брауном

У Польщі правоохоронці провели обшуки у лідерів групи Bronimy Polskiej Granicy («Захищаємо польський кордон»), яку пов’язують зі скандальним польським політиком Гжегожем Брауном, відомим своїми проросійськими поглядами.

Минулого тижня учасники групи оприлюднили відео з Центрального вокзалу. На ньому вони зупиняли людей із темним кольором шкіри та, як стверджується, намагалися перевіряти у них документи.

Обшуки пройшли у Варшаві та Підляському воєводстві за рішенням регіональної прокуратури. У членів групи вилучили телефони і комп’ютери, які передадуть на експертизу.

Прокуратура розслідує справу щодо видавання себе за посадових осіб і незаконної перевірки документів. За даними ЗМІ, один з учасників групи публікував в інтернеті проросійські гасла.

Наразі невідомо, чи буде комусь висунуто обвинувачення.

Коротке засідання і великі наслідки: чому у справі Юрія Болоховця скасували підозру

Апеляційна палата ВАКС скасувала підозру у незаконному збагаченні директору «Ліси України» Юрію Болоховцю. Підставою стала обставина, яка звучить доволі дивно: запис судового засідання щодо дозволу на обшук тривав лише 20–30 секунд. Цього виявилося замало, тож засідання не зарахували.

Про це пише «Викривач».

Разом із цим фактично «обнулилися» і докази: телефони, переписки та історії про майно. Логіка виглядає так: якщо засідання було надто коротким, то і законність обшуку опиняється під питанням. А якщо обшук «ніби» незаконний, то під сумнівом виявляється і все інше.

Складається враження, що спочатку суд першої інстанції відмовив у скасуванні підозри, щоб не відкривати шлях для оскарження. А вже апеляція, яка теж перебуває в межах ВАКС, поставила у цій історії крапку.

Втім, не менш цікаво інше. Коли йдеться про гучні справи, інформаційний простір зазвичай вибухає реакціями. Тут же — тиша. Жодних гучних заяв, жодних «зрад». Навіть Ярослав Железняк якось не поспішає з реакцією. Як так то?

Обшуки в Ужгороді через збут наркотиків через U420

В Ужгороді правоохоронці розкрили схему продажу наркотичних речовин через магазини U420. Про це повідомив журналіст Глагола.

За наявною інформацією, організаторами цієї схеми є Іван Руснак, колишній офіціант «Old Continent», та Євгенія Шикула, керуюча мережею «Лоза».

Слідство з’ясувало, що вони проживали разом у ЖК «Crystal». Наразі в їхній квартирі тривають обшуки. Також правоохоронці перевіряють автомобіль — білу Tesla Model 3.

За версією слідства, фігуранти орендували приміщення, наймали персонал і давали працівникам інструкції щодо збуту речовин.

Раніше повідомлялося, що в таких точках під виглядом «сувенірної продукції» могли реалізовувати речовини із вмістом синтетичних канабіноїдів.

У Кривому Розі проводять обшуки у справі про ймовірне розкрадання коштів оборонної сфери

Уранці у Кривому Розі стартували обшуки. Слідчі ГСУ спільно з іншими правоохоронцями прибули до ТОВ «Аквапласт», власником якого є підприємець Павло Демченко.

Паралельно слідчі дії тривають в адвокатському об’єднанні «Альфалекс».

За наявною інформацією, розслідування стосується можливого розкрадання сотень мільйонів гривень бюджетних коштів, пов’язаних з оборонною сферою. Йдеться про великі суми, які під час війни мали бути спрямовані на забезпечення безпеки країни. Наразі встановлюються обставини справи та коло причетних.

Обшуки у директора департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА

Сьогодні правоохоронці завітали до помешкання директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Віктора Лисака для проведення слідчих дій за рішенням суду. Відомо, що правоохоронці не є місцевими. Інші подробиці наразі залишаються невідомими. Нагадаємо, що 2 квітня правоохоронці виявили ймовірну схему подвійного фінансування медичних послуг у рамках Програми медичних гарантій. Серед підозрюваних — керівник Полтавської обласної лікарні та дві лікарки-офтальмологині. Попередні оцінки свідчать, що збитки для державного бюджету можуть перевищувати 11 млн грн. Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив про ініціативу провести аудит у всіх обласних медичних закладах щодо можливих випадків подвійних оплат.