Архіви позначок: Киеврада

У Броварах БЕБ провело обшуки на металургійному заводі у справі про ухилення від сплати податків

Оприлюднено автором

У Броварах на території металургійного заводу компаній ТОВ «Алтег» та ТОВ «Браз» відбулися обшуки БЕБ у справі про ухилення від сплати податків. Правоохоронці розслідують схему, організатором якої, за версією слідства, є чинний депутат Київради Роман Ярошенко.

За даними слідства, фігуранти ухилялися від сплати податків через мережу підконтрольних компаній-посередників: ТОВ «УКРМЕТСОРТ», ТОВ «ШТАБМЕТ», ТОВ «АЛЮМ ПРОДУКТ», ТОВ «Втормет Стор» та ТОВ «Крафт Торг».

Слідство вважає, що через ці компанії проводилися фіктивні безтоварні операції, а кошти виводилися до фінансової установи групи АТ «Асвіо Банк».

Під час розслідування слідчі встановили заниження податку на нерухоме майно на загальну суму 8,9 млн грн, заниження ПДВ на 23,5 млн грн, а також наявність необлікованого брухту на 39 млн грн та інших необлікованих товарів на 286 млн грн.

Окрім цього, було виявлено сотні тонн алюмінієвого брухту, який, за всіма ознаками, купували за готівку без жодних документів.

Також, за даними слідства, фігуранти приховували у звітності реальні площі та масштаби виробничого комплексу, щоб уникнути сплати податку на нерухомість.

Як KAN Development Ігоря Ніконова отримує контроль над історичними землями Києва

Оприлюднено автором

Ім’я Ігоря Ніконова вже давно пов’язують не лише зі зведенням житлових комплексів. Дедалі частіше воно фігурує в контексті забудови найдорожчих і найцінніших земель Києва. Після роботи першим заступником голови КМДА та радником Віталія Кличка компанія KAN Development стала одним із найбільших девелоперів столиці та отримала під контроль десятки гектарів історичних територій і дорогих міських ділянок.

Під забудову нині відводять археологічні пам’ятки, історичні ареали та центральні квартали Києва. Водночас транспортна, соціальна й інженерна інфраструктура міста вже не витримує такого навантаження. Наслідками хаотичної забудови для киян стали затори, перевантажені мережі, нестача місць у школах і садках, а також руйнування історичного середовища.

Одним із найрезонансніших прикладів став Китаївський археологічний комплекс. Київрада поновила договори оренди п’яти земельних ділянок загальною площею понад 70 гектарів. Ідеться, зокрема, про майже 22 га в Китаєві, понад 23 га в Самбурках, близько 10 га в урочищі Болгарське та ще дві ділянки площею понад 5 га. Формально орендарем виступає ПрАТ «Київська овочева фабрика», проте KAN Development публічно заявляє про участь у цьому проєкті та отримала землю в суборенду. На цій території планують збудувати понад 40 житлових секцій, хоча значна її частина належить до пам’ятки археології національного значення.

Одночасно пов’язана з Ніконовим «Київська овочева фабрика» через суд намагається домогтися скасування постанови Кабінету Міністрів № 863. Саме цим документом для Китаївського археологічного комплексу уточнили межі та посилили охоронний статус. У позові також вимагають заборонити державі розробляти охоронну документацію для пам’ятки. Поки прокуратура намагається повернути ці землі державі, забудовник добивається усунення юридичних обмежень, що заважають забудові історичної території.

Окремо привертають увагу заяви Ніконова про можливість провести археологічні розкопки за його кошти. Водночас Китаїв досліджують уже понад сто років. Саме тут виявили візантійську амфору зі срібними гривнями XI–XII століть, давньоруське городище, печерний комплекс, курганний могильник і сотні інших артефактів, які вже експонуються в Національному музеї історії України. Крім того, прокурори виявили 14 підроблених аркушів у матеріалах археологічного дослідження, виконаного на замовлення забудовника.

Китаїв не є єдиним конфліктним проєктом KAN Development. Під час зведення «Файна Таун» були знесені гаражні кооперативи. «Комфорт Таун» роками зазнавав критики через забудову промислової території та проблеми з інженерними мережами. У Respublika забудовник фактично перекрив передбачений містобудівною документацією громадський прохід до ТРЦ «Республіка Парк», перетворивши комунальну територію на приватний простір. Ідеться вже не про окремі епізоди, а про сталу модель, у межах якої суспільні інтереси відступають перед комерційною забудовою.

Ще один показовий кейс — офісно-готельний комплекс «Столичний» на Хрещатику, 5 та Грушевського, 4-Б. Через ТОВ «ГРААЛЬ» та фонд «АРС КЕПІТАЛ» спільно з Ніконовим отримали контроль над ділянкою в історичному ареалі Києва та буферній зоні ЮНЕСКО. У 2021 році Київрада продовжила оренду цієї землі, а в 2024-му ДІАМ видала дозвіл на будівництво. Це сталося попри те, що проєкт роками залишався замороженим через конфліктний правовий статус, містобудівні обмеження та ризики порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Найбільші ризики в цій ситуації несуть не забудовники, а люди, які купують квартири або інвестують у такі об’єкти. Якщо суд визнає передачу землі незаконною, скасує договори оренди або дозвільні документи, будівництво може бути зупинене, а введення об’єктів в експлуатацію стане неможливим. У такому разі саме покупці залишаться з недобудовами, судовими процесами та багаторічною боротьбою за власні кошти. Поки влада, забудовники та великі бізнес-групи ділять історичний Київ, усі ризики, як і раніше, перекладають на інвесторів.

Київраду закликають терміново заслухати поліцію через питання до дій під час стрілянини на Деміївці

Оприлюднено автором

Кілька депутатів Київської міської ради підписали звернення з вимогою запросити на сесію 23 квітня 2026 року керівництво Головного управління Нацполіції в Києві та Патрульної поліції столиці. На їхню думку, це питання має бути пріоритетним, зважаючи на численні “білі плями” в історії з голосіївським стрільцем.

Як повідомила з трибуни Київради депутатка від “Європейської Солідарності” Вікторія Пташник, особливі запитання викликає реакція керівництва Нацполіції та Голосіївського районного управління після перших повідомлень про постріли на вулиці. За її словами, патрульні, які прибули на виклик, розцінювали ситуацію як звичайну побутову сварку.

Пташник розповіла, що того дня була в магазині “Велмарт” за годину до початку теракту. Вона заявила, що особисто бачила те, що тепер називає бездіяльністю поліції на Деміївці.

“О 16:15 я перебувала у тому-таки Велмарті. Далі – підіймалася вулицею Деміївською, бачила, як на майданчиках гуляло багато дітей, нічого не було очеплено у 16:30, коли були перші постріли. І о 16:40”, – розповіла депутатка Пташник.

За її інформацією, того дня на спецлінію “102” з району надходило багато повідомлень про постріли та загиблих. Водночас о 16:32 той самий екіпаж Патрульної поліції Києва, який “прославився” втечею та залишенням дитини в небезпеці під час теракту, виїхав на виклик, позначений як побутовий. Пташник зазначила, що патрульні, які прибули на місце, були переконані, що мають справу саме з побутовим конфліктом.

Як повідомила депутатка, до звернення про заслуховування керівництва київського ГУ Нацполіції та очільників Патрульної поліції долучилися депутати від фракцій УДАРу в Київраді та “Голосу”. Окремо, за її словами, слід заслухати і керівників Голосіївського управління поліції.

“Ми хочемо поставити питання: коли саме на “102” і “112” надходили виклики, і з якою інформацією? Тому, що я знаю людей, які повідомляли, що вони бачать трупи, і ці виклики точно не були “побутовими”. А також, куди оператори, що приймали виклики, передавали інформацію? І хто приймав рішення про направлення саме цього патруля, який виявився неготовим знешкодити терориста?” – перелічила запитання Пташник.

За словами депутатки, частина її колег у Київраді не вважає ці питання пріоритетними, через що тему можуть просто “зам’яти”. Вона також зазначила, що саме ці депутати пропонували перенести виклик керівництва поліції на 14 травня, коли має відбутися наступна сесія міськради.

Атака на репутацію: Олеся Пинзеник про фейки та маніпуляції

Оприлюднено автором

Депутатка Київської міської ради Олеся Пинзеник стала жертвою скоординованої інформаційної кампанії в соціальних мережах. Анонімні джерела звинувачують її спочатку в незаконному отриманні виплат для внутрішньо переміщених осіб, а потім — у лобіюванні інтересів відомого тандему Льовочкін-Фірташ. Тема підтримки переселенців у Києві залишається дуже чутливою, що робить її об’єктом маніпуляцій та фейків. Пинзеник рішуче спростовує ці звинувачення, надаючи детальні пояснення. Вона вважає, що за цими публікаціями стоять особи з оточення Леоніда Черновецького та Дениса Комарницького. Про це повідомляє Інформатор. У двох окремих постах на Facebook депутатка розповіла про ситуацію: у першому дописі вона спростовує звинувачення щодо виплат для ВПО, а в другому — іронічно реагує на закиди про лобіювання інтересів Льовочкіна та Фірташа в Київраді. Перший матеріал, опублікований на ресурсі, який Пинзеник вважає ненадійним, стверджував, що вона отримала з бюджету 36 тисяч гривень як виплати для ВПО. Депутатка пояснила, що ці кошти призначені для Саші — дівчинки з інтернату, яку її родина взяла під опіку. Оскільки дівчинка з Маріуполя, вона зареєстрована як ВПО, що надає їй право на отримання такої допомоги. Пинзеник підкреслила цинізм цього “розслідування”: цих грошей не вистачило б навіть на два місяці додаткових занять для Саші, яка намагається наздогнати своїх ровесників. Дівчинка відвідує приватні уроки, і саме на це витрачаються кошти. Депутатка вважає, що подання законної соціальної допомоги сироті як корупції свідчить про “рівень журналістики” та її замовників. На наступний день з’явився новий звинувачення — зовсім іншого характеру. Невідомі поширили інформацію, що Пинзеник нібито лобіює інтереси Льовочкіна та Фірташа в міській раді. Депутатка відповіла з іронією, запропонувавши аудиторії оцінити “ефективність” її лобіювання, якщо її приймальня настільки скромна, що один з виборців запропонував на неї пожертвувати. Ця деталь яскраво свідчить про реальні ресурси депутатки. Пинзеник зазначила, що обидві кампанії, незважаючи на різницю в змісті, є частинами єдиного сценарію. Вони з’явилися одна за одною й спрямовані на формування образу “токсичного” депутата, від якого виборці можуть відштовхнутися через асоціації з виплатами ВПО чи одіозними олігархами. За її словами, така тактика є характерною для команд Леоніда Черновецького та Дениса Комарницького, якого НАБУ підозрює в організації великих земельних схем у столиці.

Київські депутати витратили майже 2 мільярди гривень на соціальні програми

Оприлюднено автором

У 2025 році Київрада виділила майже 2 млрд грн на програми соціально-економічного розвитку, які ініціативно використовували депутати міськради. Це значно перевищує обсяги попередніх років. Кожен депутат міськради мав можливість розпорядитися 15 млн грн. Фактично, більшість обранців використали всю або майже всю суму.Детальний аналіз витрат, які здійснили депутати Київради в рамках Програми розв’язання соціально-економічних проблем (“соцеконом”), провів ресурс ЧЕСНО.У 2025 році, як зазначають дослідники, обсяг коштів досяг майже 2 млрд грн, що приблизно дорівнює річному бюджету міста-супутника Києва, Броварів. Цікаво, що обов’язку витратити всю суму (15 млн грн на депутата) обранці не мали, але більшість намагалися це зробити.Формально кошти дозволялося спрямовувати на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Однак реальна структура витрат показала інше: найбільша частка – близько 1,24 млрд грн – пішла на одноразову матеріальну допомогу громадянам.Десятки депутатів використали 99–100% своїх фондів, роздавши виплати десяткам тисяч мешканців. Середній розмір допомоги складав близько 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, брендовані пакети та фотозвіти в соціальних мережах стали звичним явищем у цьому процесі.Раніше суми коштів, які Київрада спрямовувала на “соцеконом”, були значно меншими. Так, у 2020 році кожен депутат отримував приблизно 1 млн грн. У 2023 році – 6 млн грн, у 2024 році – 10 млн грн, а минулого року – вже 15 млн грн на одного депутата міськради.Звертаємо увагу, що рішення про розширення програми підтримали 78 депутатів. Не голосували лише троє представників “Європейської солідарності” – Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. Остання пояснила свою позицію принциповою незгодою зі збільшенням фондів. На її думку, значна частина коштів витрачається неефективно, а практика роздачі матеріальної допомоги часто використовується як інструмент політичного впливу.На думку аналітиків, ситуація з депутатськими фондами все більше нагадує класичне “гречкосійство”, тобто використання бюджетних ресурсів для формування електоральної лояльності. Хоча дата наступних виборів офіційно не оголошена, активність депутатів вже зараз створює політичний фундамент. Великі обсяги адресної допомоги значно підвищують шанси чинних обранців на переобрання.Показово, що 38 депутатів використали 100% фонду саме на матеріальну допомогу. Загальний рівень освоєння коштів досяг 94,35%. Водночас 126 млн грн залишилися невикористаними. Згадуються і конкретні імена: Богдана Тимощук, Олексій Окопний, Михайло Наконечний і Юлія Уласик розподілили свої фонди до копійки (хоча скільком людям вони допомогли – невідомо). Володимир Слончак видавав кошти під час приймання громадян, а Ігор Галайчук роздавав пакунки внутрішньо переміщеним особам (ВПО).Деякі депутати спрямували кошти на ремонти та закупівлю обладнання. Деякі включали до своїх звітів роботи, виконані в межах міських програм розвитку, що створює ефект “привласнення” бюджетних результатів.

Розслідування в Галерній затоці: поліція з’ясовує обставини захоплення землі

Оприлюднено автором

У Києві розслідується кримінальне провадження №42025102100000049 від 13 березня 2025 року, пов’язане зі спробою виведення земельної ділянки в Галерній затоці. Компанія «Галіон ЛТД Плюс», оформлена на Крамаренко Анну Віталіївну, внесла до реєстру права власності два неіснуючі об’єкти — будівлі площею 156,5 кв. м та 109,2 кв. м за адресою Набережно-Корчуватська, 37. На підставі цих «об’єктів» фірма звернулася до Київради з вимогою відвести їй 1 гектар зеленої зони та пляжу (кадастровий номер 8000000000:90:019:0149). Зокрема, її чоловік — Крамаренко Олександр Олександрович, має зв’язки з керівництвом Київради. Зокрема, його пов’язують із нинішнім секретарем Київради Володимиром Бондаренком та колишнім секретарем Володимиром Прокопівим. Ще у 2018 році структура, пов’язана з Крамаренком — ТОВ «РК Галера» — отримала у користування сусідню ділянку площею 0,6 га (кадастровий номер 8000000000:90:019:0129). Підставою стало оформлення дебаркадера, що дозволило претендувати на землю біля води. Нинішня спроба отримати вже 1 гектар узбережжя виглядає як продовження тієї ж схеми — через фіктивні об’єкти нерухомості для легалізації захоплення прибережної території.

Петиція про зміну комунікації з міською владою не отримала підтримки киян

Оприлюднено автором

Недостатньо підписів було зібрано під петицією, яка з’являлася на сайті Київради. Автора ідеї пропонувало скасувати систему подання відозв та розробити альтернативний механізм спілкування між міською владою та мешканцями Києва. Станом на 20 лютого 2026 року, з необхідних 6 тисяч підписів, її підтримали лише 364 киянина. Відповідно, петиція не буде розглянута міською владою. Про це повідомив Інформатор. Петиція, подана 22 грудня 2025 року, офіційно «провалена». Андрій Машков, автор петиції, пропонував не лише скасувати існуючий механізм, але й запропонувати більш ефективний. З його слів, петиції вже давно не є дієвим інструментом комунікації з міською владою. Машков зазначав, що близько 90% петицій, що набирають підписів, ігноруються. За пропозицією автора, було б необхідно створити нову модель взаємодії міської влади з населенням столиці. Ідеями були залучення соціальних мереж, зокрема, Facebook або Telegram. Система електронних петицій була запроваджена у Києві у жовтні 2015 року за ініціативи Віталія Кличка. До кінця лютого 2026 року з усіх 9095 поданих петицій, що були подані за понад 10 років, необхідні для розгляду голоси набрали лише 246 штук, тобто 2,46%.

Київ як Готем-Сіті: депутат Маляревич пояснив, чому столиця не може зупинити ремонти доріг та мостів

Оприлюднено автором

Депутат Київради й член фракції “Удар”, наближений до Кличка, й водночас замком бригади “Ахіллес” Олесь Маляревич видав цікаву тезу на підтримку необхідності проведення господарських робіт у Києві. Мова про асфальтування вулиць, ремонти мостів, а іноді й про перекладання бруківки: усі ці дії зазвичай викликають жорстку критику з боку громадського сектора й окремих блогерів. Маляревич каже – якщо місто припинить обслуговувати інфраструктуру, перетвориться на Готем-Сіті, а потім ще й витрачатиме кошти на відновлення.Про це повідомляє Інформатор.Про це Олесь Маляревич розповів в інтерв’ю виданню “Політарена”. Політика запитали, чи вважає він нормальною ситуацію, коли місто під час війни витрачає величезні кошти на ремонти вулиць, будівництво нових розв’язок і “перекладання бруківки” (це – вже локальний київський мем, що означає марні й дороговартісні ремонтні заходи комунальних служб). Політик відповів образно.”Якщо зараз, під час війни, нічого не робити: не ремонтувати дороги, мости, то наше місто просто перетвориться на Готем-Сіті, де все буде зруйноване, а потім доведеться витрачати ще більше ресурсів, щоб це відновити. Ну і якість проживання в місті погіршиться одразу. У нас і так багато проблем із транспортною інфраструктурою. От зараз, наприклад, знесли вже нарешті завод “Більшовик” і будуватимуть там розв’язку. Це важливо? Важливо”, – пояснив Маляревич свою тезу.Депутат нагадав випадки з мостами, коли ті почали буквально падати на голову містянам. Останній такий випадок стався із Повітрофлотським шляхопроводом ще у червні 2024-го: там впало долу постійне огородження й частково оздоблення мосту. Тоді, каже Маляревич, Кличка теж почали “хейтити” – хіба вже не за витрачання коштів на ремонти, а вже за те, що шляхопровід не був вчасно відремонтований.”Кличка хейтять і за перекладання бруківки на вулиці Богдана Хмельницького. Так її переклали силами ЖЕУ. На це не було витрачено додаткових коштів. Це робили люди, які обслуговують дороги, і які отримували зарплату з району. Їм просто призначили перекласти цю бруківку, щоб вона не була такою кривою”, – пояснив Маляревич ще один пам’ятний інцидент, який і дав початок мему про перекладання бруківки.Зауважимо, що Готем-Сіті, який згадав у своєму виступі Маляревич, є вигаданим похмурим американським мегаполісом із коміксів DC, батьківщиною Бетмена. Він відомий високим рівнем злочинності, корупції та готичною архітектурою. Ймовірно, Готем-Сіті розташований на Східному узбережжі США, а його прообразами є Нью-Йорк чи Чикаго.