Рекордні результати «Єдиної Росії» на виборах до Держдуми викликали паніку в росіян

Громадяни Росії масово панікують та не можуть зрозуміти підсумків “виборів-2026” до Держдуми. Пропутінське об’єднання “Єдина Росія” здобуде рекордні 355 із 450 мандатів у парламенті, що надасть йому можливість самостійно ухвалювати закони та вносити правки до Конституції РФ. Про це інформує “Телеграф”.

Ці результати голосування деморалізували та позбавили “останньої надії” громадян, які ще вірили у “вільну і щасливу Росію” та супутні ілюзії. Про це написав журналіст, телеведучий і публіцист із Росії Олександр Невзоров.

“Ридають соцмережі. Росія “не розуміє”, як ця ганьба стала можливою”, — прокоментував “вибори-2026” у РФ Невзоров.

Користувачі мережі аналізують підсумки голосування. Зокрема, Надія Родіонова оприлюднила відеоматеріал, який демонструє маніпуляції влади суспільною думкою. На відео у реальному часі за секунду змінюються дані опитування щодо довіри до інформації ЦВК.

Спікер Ради Федерацій Валентина Матвієнко зазначила, що “вибори” продемонстрували підтримку росіянами курсу президента, за що одразу зазнала гострої критики.

Громадяни зазначають: “Бреше. Нікому ваш режим війни та злиднів не здався”, “Масштабна фальсифікація ось і все. Самі себе заспокоюють, що за них більшість”, “Новини паралельного Всесвіту”, “Вибори показали, що вибору ми не маємо”, “Ну так, всього знадобилося зняти єдину антивоєнну партію, сфальсифікувати вибори й вкинути мільйони голосів. Дрібниці, так? Точно підтримують курс?”.

Окрім цього, російські пропагандисти припустилися серйозної помилки: впродовж кількох хвилин у прямому етері лідирували “комуністи”, проте згодом ситуація різко змінилася.

У мережі зауважують: “Це з’явилося всього на пару секунд, я ж не одна помітила? Це більше схоже на правдиві голоси”, “Різниця між скриншотами — 6 хвилин. Сильно”, “Коли не встигли “намалювати правильні цифри” і довелося пускати в етер реальний результат партії”.

Також у мережі з’явилася інформація про те, що чоловікам після участі у “виборах” починають надходити повістки до військкоматів.

Земельні вибори у Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії: головні деталі голосування

У Німеччині 20 вересня проходять вибори у землях Берлін та Мекленбург-Передня Померанія, де обирають земельні парламенти — ландтаги. Виборчі дільниці, за інформацією DW, розпочали роботу о 08:00. У Мекленбурзі-Передній Померанії право голосу мають приблизно 1,3 мільйона громадян, тоді як у Берліні — близько 2,5 мільйона. Варто зазначити, що вперше на виборах у цих федеральних землях право голосу отримали 16- та 17-річні жителі.

Основна боротьба у Мекленбурзі-Передній Померанії розгортається між соціал-демократами, які перебувають при владі, та опозиційною ультраправою партією «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Згідно з даними опитувань, АдН має мінімальну перевагу з показником близько 37 відсотків. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) відстає на один-два відсоткові пункти, проте на фінішній прямій цей розрив майже зник.

Незадовго до дня голосування у цій землі партія канцлера Фрідріха Мерца — Християнсько-демократичний союз (ХДС) — перебувала на межі подолання бар’єра для проходження в ландтаг. Опитування телеканалу ZDF зафіксувало її підтримку на рівні шести відсотків, тоді як інші опитування демонстрували показник у сім відсотків.

У столиці Німеччини, яка є окремою федеральною землею, позиції партії Мерца є значно міцнішими, ніж на півночі країни. Соціологічні дослідження свідчать, що в Берліні три політичні сили йдуть на рівних із результатами близько 20 відсотків кожна: ХДС, Ліва партія та ультраправа АдН.

Окрім цього, соціологія прогнозує, що вперше посаду бургомістра столиці може зайняти представниця Лівої партії. Паралельно у Берліні проходять вибори до 12 районних зборів депутатів. У них право голосу мають 2,75 мільйона осіб, оскільки обирати місцевих депутатів дозволено й громадянам країн ЄС, які мешкають у столиці.

Виборчий процес у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні стає завершенням мінісерії голосувань на сході Німеччини. Тиск на канцлера посилюється після невдалих виборів до ландтагу землі Саксонія-Ангальт, які відбулися 6 вересня. Тоді ХДС втратила половину своїх голосів, а перемогу здобула АдН, набравши рекордні для Німеччини майже 44 відсотки та отримавши реальний шанс уперше прийти до влади.

Результати екзитполів на виборах до Держдуми РФ: лідерство «Єдиної Росії»

За інформацією російських засобів масової інформації, провладна партія РФ утримує лідерство на виборах до державної думи згідно з даними екзитполів. Політична сила набирає 53,5% голосів виборців, водночас найближчий конкурент отримує 14,5%. Наведені цифри базуються на поточних результатах опитувань громадян на виходах із виборчих дільниць, тоді як офіційний підрахунок голосів триває.

Позиція України щодо незаконних виборів РФ на окупованих територіях

Протягом 18–20 вересня Російська Федерація організовує голосування на тимчасово окупованих землях України в межах так званих «виборів» до Державної думи РФ. Міністерство закордонних справ України офіційно заявило про невизнання як самого процесу голосування, так і його підсумків. У відомстві підкреслили, що подібні дії Росії жодним чином не впливають на міжнародно визнаний статус українських територій. Згідно з позицією України, тимчасова окупація не надає державі-окупанту жодних суверенних прав на ці землі. МЗС нагадало про низку резолюцій Генеральної асамблеї ООН, ухвалених після 2014 року, які підтверджують територіальну цілісність України та вимагають від РФ виведення військ у межах міжнародно визнаних кордонів. Зокрема, було згадано голосування, під час якого 143 держави-члени ООН підтримали відповідну резолюцію. Україна звернулася до міжнародної спільноти, іноземних держав та організацій із закликом не визнавати результати цього голосування як вияв законної волі населення окупованих територій. Також МЗС закликало утриматися від участі в цьому процесі, попередивши, що подібні дії можуть призвести до правових наслідків у національних та міжнародних юрисдикціях. У заяві наголошується, що Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, а також окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей залишаються невід’ємною частиною України. Крім того, МЗС зазначило, що включення до складу Держдуми осіб, обраних на окупованих територіях, ставить під сумнів легітимність усього російського парламенту. Окремо відомство розкритикувало стан політичних свобод у Росії, вказавши на відсутність демократичних механізмів, свободи слова та політичного плюралізму. Міжнародну спільноту закликали розглядати ці вибори в контексті загальної політики Росії щодо України.

Швейцарія не визнає результати російських псевдовиборів на окупованих територіях України

Швейцарія офіційно засудила проведення Росією голосування на тимчасово окупованих територіях України. Відповідну заяву оприлюднив структурний підрозділ МЗС Швейцарії, відповідальний за питання Євразії. У Берні підкреслили, що, як і у 2023 році, не визнають організацію Росією так званих «виборів» на захоплених землях півдня та сходу України. У заяві наголошується, що Російська Федерація продовжує грубо порушувати суверенітет та територіальну цілісність України. Швейцарська сторона офіційно заявила про невизнання включення українських територій до складу РФ, а отже, і не визнає законності проведених там «виборів».

Умови проведення виборів в Україні: позиція Володимира Зеленського

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю CBS News 15 вересня окреслив умови, за яких в Україні можуть відбутися вибори. Глава держави зазначив, що готовий до виборчого процесу, якщо сторони досягнуть домовленостей про припинення вогню на кілька місяців. Цей час, за словами президента, можна було б використати для роботи над завершенням війни та одночасної організації голосування. Зеленський підкреслив, що проведення виборів під час активних бойових дій є неможливим через безпекові та законодавчі перешкоди. Окрім юридичних аспектів, існують серйозні виклики щодо безпеки виборців та стабільної роботи дільниць під час регулярних російських атак. Президент також виділив проблему участі громадян, які перебувають за кордоном: їхня кількість оцінюється у 9 млн осіб, тоді як до повномасштабної війни в голосуванні за межами країни брали участь близько пів мільйона громадян. Окремим питанням залишається організація голосування на тимчасово окупованих територіях, де необхідно забезпечити контроль процесу в умовах присутності російських військ. Ще у серпні Зеленський висловлювався проти виборів під час активної фази війни, проте нова заява конкретизує, що тимчасове припинення вогню є необхідною умовою для їх проведення.

Марін Ле Пен очолює рейтинги перед президентськими виборами у Франції

Неформальна лідерка ультраправого «Національного об’єднання» та очікувана кандидатка на наступних президентських виборах Марін Ле Пен впевнено лідирує в опитуваннях, випереджаючи суперників зі значним відривом. Про це інформує BFMTV. Нові дані двох досліджень громадської думки, які з’явилися за 7 місяців до президентських виборів у Франції, підтверджують лідерські позиції Ле Пен. За результатами опитування Toluna Harris Interactive для M6-RTL, опублікованими 14 вересня, Марін Ле Пен може розраховувати на 33-36% підтримки у першому турі. Тим часом боротьба за вихід до другого місця триває між правоцентристом, мером Гавра Едуаром Філіппом та лідером ультралівих. Едуар Філіпп може отримати 14-19% голосів, а Меланшон – 16-17%. У потенційному другому турі Ле Пен здобула б перемогу над Меланшоном із результатом 67%, над колишнім прем’єр-міністром Габріелем Атталем – із 56%, а над Едуаром Філіппом – із 55%. Крім того, в опитуванні виборчих настроїв від Ipsos-BVA Cesi, яке було оприлюднене на вихідних, Ле Пен також тримає першість із показником 33-35%. У цьому дослідженні в чотирьох із шести сценаріїв у другий тур виходить Меланшон, тоді як Едуар Філіпп потрапляє туди лише у двох.

Вибори у Швеції: Соціал-демократи лідирують за даними екзитполу

Соціал-демократична партія колишньої прем’єр-міністра Швеції Магдалени Андерссон набирає 28,4% голосів. Про це повідомляє SVT із посиланням на результати екзитполів. Водночас наразі залишається невідомим, чи матиме опозиція достатньо голосів для формування нового уряду.

Напередодні голосування соціологічні опитування прогнозували переконливу перемогу лівого альянсу над правим блоком, очолюваним чинним прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном, до якого також входять «Шведські демократи». Однак із наближенням виборів розрив між політичними опонентами помітно скоротився.

Соціал-демократи залишаються найвпливовішою та найбільшою партією країни, адже перебували при владі більшу частину останнього століття. У своїй програмі лівий блок обіцяє розв’язати проблему зростання вартості життя та зміцнити державу загального добробуту. Натомість праві роблять основний акцент на посиленні міграційної політики та боротьбі з насильницькою й організованою злочинністю. Прихильники Крістерссона вважають такий підхід схваленим суспільством, тоді як критики звинувачують чинний уряд у несправедливому ставленні до іммігрантів і обмеженні громадянських свобод.

Ангела Меркель про політичні наслідки виборів у Саксонії-Ангальт

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, представниця партії ХДС, поділилася своїми думками щодо результатів виборів у Саксонії-Ангальт, де значного успіху досягла ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» («АдН»). Про це повідомляє видання Spiegel. Під час виступу в Кельні у розмові з науковицею та публіцисткою Міріам Мекель, Меркель назвала ці події справжнім переломним моментом в історії Федеративної Республіки Німеччина. Як членкиня ХДС, вона зізналася, що результати виборів викликають у неї глибокий сум. Колишня очільниця уряду наголосила, що іншим політичним силам варто враховувати ефективність «АдН» у соціальних мережах. Обговорюючи питання «брандмауера» — стратегії відмови від співпраці з ультраправими на всіх рівнях влади — Меркель зауважила, що партіям слід менше фокусуватися на діяльності «АдН» і більше зосереджуватися на власних політичних пріоритетах. Водночас вона підтвердила свою позицію, зазначивши, що не може мати нічого спільного з цією партією.

Лідер «Альтернативи для Німеччини» після виборів у Саксонії-Анхальт виступив проти підтримки України

Результати голосування в Саксонії-Анхальт свідчать про те, що громадяни Німеччини не бажають бути втягнутими у військовий конфлікт в Україні. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle заявив Ульріх Зігмунд, лідер партії «Альтернатива для Німеччини» (АдГ), яка здобула перемогу на місцевих виборах.

Відповідаючи на запитання журналістів DW про значення перемоги АдГ для Росії, кандидат у прем’єр-міністри Саксонії-Анхальт зазначив, що виборці своїми голосами вимагають припинення війни. За його словами, це є чітким закликом до встановлення миру, що є ключовим аспектом позиції партії.

Ульріх Зігмунд висловився проти надання допомоги Україні. Він підкреслив, що його виборці виступають проти втягнення країни в конфлікт і не підтримують спрямування мільярдних коштів на допомогу українській стороні.

Лідер регіонального осередку АдГ закликав сторони сісти за стіл переговорів та виявити взаємну повагу. Він також додав, що для його політичної сили хороші відносини з Російською Федерацією є настільки ж важливими, як і зв’язки з Україною, Сполученими Штатами Америки, Китаєм чи будь-якою іншою державою.